Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №131/866/26 — Іллінецький районний суд Вінницької області

ІЛЛІНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/866/26

Провадження № 1-кп/131/64/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" вересня 2026 р. м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

та учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

та представника потерпілої, адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2 в м.Іллінці Вінницької області кримінальне провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2026 року за №12026020090000181 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Купчинці Іллінецького району Вінницької області, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, із середньою освітою, одруженої, на утриманні якої перебуває троє неповнолітніх дітей, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

12 квітня 2026 року в період часу з10 години 00 хвилин по 14 годину 00 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на власному подвір`ї помітила без нагляду мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А05», моделі «SM-А055F/DS», чорного кольору, своєї знайомої ОСОБА_6 , після чого в неї виник прямий умисел на таємне викрадення чужого майна.

У подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив та бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, достовірно знаючи, що у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022р., дія якого неодноразово продовжувалася, востаннє на підставі указу Президента України від 12.01.2026 №40/2026 з 03.02.2026 строком на 90 діб, впевнившись у тому, що за її діями ніхто не спостерігає та не завадить у вчиненні крадіжки, викрала мобільний телефон «Samsung Galaxy А05», моделі «SM-А055F/DS», чорного кольору, належний ОСОБА_6 .

Після чого, діючи умисно, ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, достовірно знаючи, що викрадений мобільний телефон належить ОСОБА_6 , розпорядилася викраденим майном на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_4 завдала ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 3904,83грн.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялася. Повністю підтвердила обставини, що викладені в обвинувальному акті. Зокрема, вказала, що 12 квітня 2026 року вона з чоловіком спільно із ОСОБА_6 та її чоловіком під час святкування вживали спиртні напої. Спочатку вони вживали спиртні напої у неї вдома, а згодом пішли до будинку ОСОБА_6 , яка проживає по сусідству, де також вживали спиртні напої. Згодом на власному подвір`ї помітила мобільний телефон, належний потерпілій. Впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу підняла вказаний мобільний телефон та забрала для подальшого його використання у власних цілях. Вказала, що вийняла наявну у ньому сім-карту та, вставивши свою, користувалася телефоном в період з 13 квітня по 26 квітня 2026 року. З особистих причин не повертала телефон потерпілій. Після того, як дізналася що ОСОБА_6 звернулася до поліції, злякалася та заховала телефон. Коли приїхали працівники поліції вона добровільно видала мобільний телефон. У вчиненому щиро розкаявся, просила суворо не карати та призначити покарання з випробуванням.

Вина ОСОБА_4 також підтверджується показами потерпілої ОСОБА_6 . Так, остання підтвердила, що 12 квітня 2026 року у неї в гостях перебувала ОСОБА_4 . Вони вживали спиртні напої. Біля 15 години вона виявила відсутність мобільного телефону. Після того, як пошуки не дали позитивних результатів, вона повідомила працівників поліції про крадіжку. Вказала, що ОСОБА_4 допомагала шукати телефон та не повідомляла її про те, що знайшла його. Разом з тим, допустила можливість того, що телефон випав з її кишені на подвір`ї ОСОБА_4 . При призначенні покарання ОСОБА_4 поклалася на розсуд суду.

Крім повного визнання вини обвинуваченою ОСОБА_4 , її вина повністю доведена зібраними у справі доказами, зокрема письмовими документами на які посилається сторона обвинувачення у справі та які безпосередньо досліджені судом:

- даними рапорту старшого інспектора-чергового Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_7 від 01.05.2026, згідно якого 01.05.2026 року о 13год. 40хв. надійшло повідомлення зі служби 102 від гр. ОСОБА_6 , яка повідомила про викрадення 12 квітня 2026 року із її житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , мобільного телефону марки «Samsung Galaxy А05». В крадіжці підозрює сусідку ОСОБА_8 ;

- даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 01 травня 2026 року, згідно якого ОСОБА_6 заявила, що 12 квітня 2026 року з приміщення її житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , викрадено мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А05». В крадіжці обґрунтовано підозрює ОСОБА_4 ;

- даними протоколу огляд місця події від 01 травня 2026 року з фототаблицями до нього, згідно якого, в ході огляду ділянки дороги по вул.Садова в с.Копіївка Гайсинського району вінницької області, ОСОБА_4 добровільно видала працівникам поліції мобільний телефон марки «Samsung А055F», чорного кольору, який вилучено в ході огляду;

- даними рапорту заступника начальника СКП Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_9 від 13.05.2026, згідно якого в ході проведення оперативно-розшукових заходів в кримінальному провадження №12026020090000181, в період часу з 15.04.2026 по 26.04.2026 в мобільному телефоні «Samsung А055F», ІMEI 1: НОМЕР_1 , ІMEI 2: НОМЕР_2 , знаходилася SIM карта № НОМЕР_3 належна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- даними висновку експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №765/26-21 від 07.05.2026 року, згідно якого ринкова вартість наданого на дослідження мобільного телефона торгової марки «Samsung» серії «Galaxy А05», моделі «SM-А055F/DS», об`ємом пам`яті 4/128Гб, чорного кольору, з урахуванням зносу станом на 12.04.2026 року складала 3904,83грн.;

- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 15.05.2026 з відеозаписом до нього, згідно якого ОСОБА_4 на пропозицію відтворити обстановку та обставини вчинення крадіжки мобільного телефону, вказала як здійснила вказану крадіжку. В подальшому показала місце, де сховала мобільний телефон, після того як дізналася, що ОСОБА_6 звернулася до поліції.

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані з дотриманням вимог законів, не суперечать один одному, і є допустимими доказами в контексті ст. 86 КПК України та достатньою мірою підтверджують винуватість обвинуваченого в кримінальному правопорушенні за ч. 1 ст. 369 КК України.

Таким чином, на підставі наведеного, з урахуванням визнавальних показань обвинуваченої, яка не оспорював фактичних обставин справи, показань потерпілої, досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану, доведена і її дії кваліфіковані вірно за ч. 4 ст. 185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд згідно з вимогами статей 65-67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винної, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Так, обвинувачена ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України, класифікується як тяжкий злочин.

ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, за зареєстрованим місцем проживання характеризується негативно, на обліку в лікаря-нарколога та у лікаря психіатра не перебуває.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.

Обвинувачена ОСОБА_4 визнала вину, щиро кається у вчиненні кримінального правопорушення, активно сприяла його розкриттю, що виразилося у послідовних показаннях щодо обставин та механізму здійснення крадіжки мобільного телефона. Вказані обставини суд враховує як такі, що пом`якшують покарання. Крім того, суд враховує, що на утриманні ОСОБА_4 перебуває четверо неповнолітніх дітей ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_11 .

Враховуючи сукупність обставин, що пом`якшують покарання (визнання вини, щире каяття у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, активне сприяння його розкриттю, вчинення кримінального правопорушення вперше) та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та відсутності таких, що обтяжують покарання, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутності тяжких наслідків, особи винної, яка негативно характеризується за місцем проживання, висновки органу пробації, які містяться в досудовій доповіді, перебування на її утриманні трьох неповнолітніх дітей, позицію потерпілої, суд, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого, вважає за можливе призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років, та звільнення її від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, у відповідності до ст. 75 КК України, та покладення на неї обов`язків, передбачених ст.76 КК України, що буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім та буде відповідати цілям, передбаченим ч. 2 ст. 50 КК України, зокрема, буде пропорційною карою за вчинені кримінальні правопорушення та є достатнім для виправлення засудженого, а також буде запобігати вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Цивільний позов не заявлявся.

Витрати у кримінальному провадженні № №12026020090000181 на залучення експертів для проведення судової товарознавчої експертизи становлять 2290,05 грн. та підлягають стягненню із обвинуваченої ОСОБА_4 .

Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, згідно вимог ч.4 ст.174 КПК України, підлягають скасуванню.

Речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.50,65,75,76,185 КК України, ст. ст. 100, 368, 371, 374, 393, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні коримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 /п`ять/ років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом двох років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

У відповідності до п.п.1,2 ч.1 статті 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Роз`яснити, що у відповідності до положень частин другої та третьої статті 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Іспитовий строк тривалістю два роки, встановлений ОСОБА_4 , обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 21 вересня 2026 року.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, у зв`язку із проведенням судової товарознавчої експертизи в кримінальному провадженні № 12026020090000181 в розмірі 2290,05грн.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2026 року за №12026020090000181, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, накладених ухвалою слідчого судді Гайсинського районного суду Вінницької області ОСОБА_12 №129/1729/26 від 07 травня 2026 року.

Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung А055F», ІMEI 1: НОМЕР_1 , ІMEI 2: НОМЕР_2 , який передано на зберігання в кімнату речових доказів Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, - повернути власнику, ОСОБА_6 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_13