Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №126/1439/26 — Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/1439/26

Провадження № 2/126/1467/2026

"08" вересня 2026 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рудя О. Г.

із секретарем Кучанською В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті колект" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "Фінансова компанія "Сіті колект" звернувся в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з тих підстав, що 09.11.2022 між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 72635461 на умовах повернення позики в кінці строку позики. Для отримання коштів відповідачка самостійно пройшла процедуру реєстрації та ідентифікації в інформаційно-комунікаційній системі первісного кредитора, зазначила персональні та контактні дані, реквізити банківської картки, ознайомилась з істотними умовами договору та поспортом споживчого кредиту, після чого підтвердила укладення договору шляхом введення електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідачка висловила волевиявлення на укладення договору позики № 72635461 на суму 5500 грн., а договір було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Після укладення договору первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачці суму позики на банківську картку № НОМЕР_1 . Факт надання коштів підтверджується довідкою надавача платіжних послуг щодо видачі коштів на банківську картку відповідачки. Відповідачка належним чином взяті на себе зобов`язання не виконала: суму позики у встановлений договором строк не повернула, проценти за користування позикою у повному обсязі не сплатила, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Загальна сума заборгованості відповідачки за договором позики № 72635461 становить 22000 грн., з яких: 5500 грн. - основна сума боргу, неповернутий залишок тіла позики, який утворився внаслідок невиконання відповідачкою обов`язку щодо повернення отриманих грошових коштів у порядку та строки передбачені договором; 16500 грн. - проценти за користуванян позикою, нараховані відповідно до умов договору. Позивач є належним кредитором за договором позики № 72635461, оскільки право вимоги за цим договором перейшло до нього на підставі договорів факторингу та реєстрів боржників. Перша ланка правонаступництва: первісний кредитор ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" відступило право вимоги до ТОВ "Сіроко фінанс" на підставі договору факторингу № 033-030423 від 03.04.2023 та відповідного реєстру прав вимоги, а саме витяг з реєстру прав вимоги № 11/04/23 до договору факторингу № 033-030423 від 03.04.223. Друга ланка правонаступництва: ТОВ "Сіроко фінанс" відступило право вимоги до ТОВ "ФК "Сіті колект" на підставі договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025, реєстру боржників та акта приймання-передачі прав вимоги. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Сіті колект" заборгованість за договором позики № 72635461 від 09.11.2022 в розмірі 22000 грн., з яких: 5500 грн. - основна сума боргу, 16500 грн. - проценти за користуванян позикою; а також стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Сіті колект" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12000 грн., витрати пов`язані з підготовкою, комплектуванням та направленням документів відповідачу в розмірі 381,74 грн.

Представник позивача ТОВ "Фінансова компанія "Сіті колект" Варшавський К.А. у поданій ним позовній заяві просить розглянути справу в його відсутність, позов підтримує.

Відповідачка ОСОБА_1 надала заяву, в якій позов визнає, просить розглянути справу без її участі.

З врахуванням вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 09.11.2022 між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 72635461 на умовах повернення позики в кінці строку позики.

Для отримання коштів відповідачка самостійно пройшла процедуру реєстрації та ідентифікації в інформаційно-комунікаційній системі первісного кредитора, зазначила персональні та контактні дані, реквізити банківської картки, ознайомилась з істотними умовами договору та поспортом споживчого кредиту, після чого підтвердила укладення договору шляхом введення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідачка висловила волевиявлення на укладення договору позики № 72635461 на суму 5500 грн., а договір було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Після укладення договору первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачці суму позики на банківську картку № НОМЕР_1 .

Факт надання коштів підтверджується довідкою надавача платіжних послуг щодо видачі коштів на банківську картку відповідачки.

Відповідачка належним чином взяті на себе зобов`язання не виконала: суму позики у встановлений договором строк не повернула, проценти за користування позикою у повному обсязі не сплатила, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Загальна сума заборгованості відповідачки за договором позики № 72635461 становить 22000 грн., з яких: 5500 грн. - основна сума боргу, неповернутий залишок тіла позики, який утворився внаслідок невиконання відповідачкою обов`язку щодо повернення отриманих грошових коштів у порядку та строки передбачені договором; 16500 грн. - проценти за користуванян позикою, нараховані відповідно до умов договору.

Позивач є належним кредитором за договором позики № 72635461, оскільки право вимоги за цим договором перейшло до нього на підставі договорів факторингу та реєстрів боржників.

Перша ланка правонаступництва: первісний кредитор ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" відступило право вимоги до ТОВ "Сіроко фінанс" на підставі договору факторингу № 033-030423 від 03.04.2023 та відповідного реєстру прав вимоги, а саме витяг з реєстру прав вимоги № 11/04/23 до договору факторингу № 033-030423 від 03.04.223.

Друга ланка правонаступництва: ТОВ "Сіроко фінанс" відступило право вимоги до ТОВ "ФК "Сіті колект" на підставі договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025, реєстру боржників та акта приймання-передачі прав вимоги.

Дослідивши докази у їх сукупності та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими відповідачу надано грошові кошти (позику) у розмірі та на умовах, визначених договором, відповідач зобов`язався повернути суму позики та сплатити проценти за користування нею, однак свої зобов`язання належним чином не виконав.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно дост. 516 ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 6 лютого 2019 року у справі №361/2105/16-ц.

Відповідно до статей 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Матеріали справи містять договір позики, паспорт споживчого кредиту, документи щодо підписання договору в електронній формі із використанням одноразового ідентифікатора, підтвердження перерахування кредитних коштів відповідачу, договори факторингу, реєстри прав вимоги та розрахунок заборгованості. Сукупність зазначених доказів підтверджує факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, а також набуття позивачем права вимоги за спірним зобов`язанням.

Надані позивачем договори факторингу разом із реєстрами боржників підтверджують включення відповідача до переліку боржників, право вимоги щодо яких перейшло до позивача, а чинне законодавство не ставить виникнення такого права у залежність від надання боржнику доказів проведення розрахунків між сторонами договору факторингу.

Укладення договору в електронній формі шляхом використання одноразового ідентифікатора відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію», а надані позивачем документи підтверджують факт укладення такого договору та його виконання первісним кредитором.

Матеріали справи містять документи, які підтверджують видачу кредиту відповідачу, а будь-яких доказів на спростування зазначених обставин відповідачем суду не надано.

Інших належних та допустимих доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок заборгованості чи підтверджували виконання відповідачем зобов`язань за договором, матеріали справи не містять. Власного контррозрахунку заборгованості відповідач не надав. За таких обставин суд вважає правильним та обґрунтованим наданий позивачем розрахунок заборгованості, а тому приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Позивачем понесено та документально підтверджено витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На виконання вимог ст. 134 ЦПК України представником позивача в позові було надано орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

На виконання вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України до позову додано договір про надання правничої допомоги № ДО-20260202/001 від 02.02.2026 укладений між адвокатом Богомоловим В.В. та ТОВ «ФК «Сіті Колект», заявку про надання правової допомоги № 41 від 01.05.2026, згідно якої вартість заявлених послуг складає 12000 грн., витяг акту № 41 про надання юридичної допомоги, згідно якого вартість наданих послуг складає 12000 грн.

У відповідності до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, визначено цілі оцінки витрат на професійну правничу допомогу: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включно з підготовчою до її розгляду, збиранням доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються за договором і на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості; розмір компенсації витрат адвоката встановлюється договором про надання правничої допомоги на підставі доказів; сума компенсації визначається за детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і витрат, необхідних для надання правничої допомоги; заявлені витрати на адвоката мають бути співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг і виконаних робіт; ціною позову та (або) зазначеним справи для сторони, в тому силі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи, що позов було задоволено, а також, що розмір наданої позивачу правової допомоги є неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову і значенням справи для сторін, враховуючи, що в справі відбулося одне судове засідання, в якому представник позивача не приймав участі, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3000 грн. витрат на професійну правову допомогу.

Що стосується 381,74 грн. судових витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів відповідачу, то позивачем не доведено реальності їх понесення, оскільки не надано жодних доказів, що вказані витрати ним понесено саме внаслідок звернення до суду з даним позовом. Відповідно вказані витрати не підлягають стягненню.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 526, 530, 549, 610-612, 625, 1054, 1082 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті колект" (ЄДРПОУ 43950742, проспект Соборності буд. 30-А приміщення 321, м. Київ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті колект" заборгованість за договором позики № 72635461 від 09.11.2022 в розмірі 22000 грн., з яких: 5500 грн. - основна сума боргу, 16500 грн. - проценти за користуванян позикою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті колект" 2662,40 грн. судових витрат зі сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті колект" судові витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя О. Г. Рудь