Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №213/2550/26 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2550/26

Номер провадження 2/213/1845/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Хмельової С.М.,

за участю секретаря судового засідання Ємельянцевої Т.С.,

за відсутності сторін,

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся позивач – ТОВ "ФК "ЄАПБ" з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 57 678,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10 листопада 2025 року між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит №45732647, відповідно до якого позикодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а той зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити проценти та комісію за надання кредиту.

Також, 28 жовтня 2025 року між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії (надійний) №6444851, відповідно до якого позикодавець зобов`язався надати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений договором строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а той зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити проценти та комісію за надання кредиту.

18 березня 2026 року між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та позивачем укладено договір факторингу №18/03/26, на підставі якого та відповідно до Реєстрів боржників, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за договором №45732647 в сумі 25 781,60 грн та за договором №6444851 в сумі 22 833,00 грн.

Також, 01 листопада 2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики №7816348, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджених у договорі умовах.

24 березня 2026 року між ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" та позивачем укладено договір факторингу №24032026/1, на підставі якого та відповідно до Реєстру боржників, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за договором №7816348 в сумі 9 064,00 грн.

Відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитними договорами. Жодних платежів для погашення заборгованості ні на рахунки позивача ні на рахунки первинного кредитора не здійснив.

Позивач просить стягнути з відповідача зазначені суми заборгованості за кредитними договорами, а також сплачений судовий збір.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

У позовній заяві представник позивача зазначив, що просить розглядати справу за його відсутності та у випадку неявки відповідача ухвалити заочне рішення у справі.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно і належним чином за зареєстрованим місцем проживання, однак повторно не з`явився в судове засідання, про причини неявки не повідомив, будь-яких клопотань не направив. Відзив на позов до суду не надходив.

За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ч.4 ст.223 та ст.280 ЦПК України.

У зв`язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

10 червня 2026 року позовна заява надійшла до суду.

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 червня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою. Призначено розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Витребувано докази.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.

10 листопада 2025 року між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено електронний Договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45732647, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 8 000,00 грн на строк – 30 днів, процентна ставка /день – 0,209 % (фіксована), комісія за надання кредиту – 16 % від суми кредиту, що становить 1 280,00 грн.; денна процентна ставка – 0,742 %; процентна ставка за понадстрокове користування позикою – 4,00%, пеня – 4,0%, орієнтовна загальна вартість кредиту – 9 781,60 грн.

Пунктом 10.7.2 договору передбачено, що якщо сума кредиту не перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, за користування кредитом понад встановлений договором строк, у випадку невиконання позичальником умов договору, кредитодавець має право нараховувати пеню у розмірі, визначеному п. 2.2 договору, за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Зазначений номер електронного платіжного засобу позичальника - № НОМЕР_1 .

Підписавши договір, відповідач погодився з його умовами.

Також відповідачем підписано заявку-опитувальник клієнта, інформаційне повідомлення, паспорт споживчого кредиту, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, що є додатком № 1 до договору №45732647, відповідно до якої зазначено розмір процентів за користування кредитом, що має сплатити позичальник – 501,60 грн.

Кредитодавцем виконано умови договору з надання кредитних коштів, що підтверджується листом від 06.05.2026 надавача платіжних послуг – ТОВ "Европейська платіжна система", відповідно до якого 10.11.2025 року на номер НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_2 перераховано кошти в сумі 8 000,00 грн.

Як видно із листа АТ КБ "ПРИВАТБАНК" наданого на ухвалу суду про витребування доказів, у вказаному банку на ім`я ОСОБА_1 було емітовано банківську картку № НОМЕР_2 , на яку 10.11.2025 було зараховано кошти в сумі 8 000 грн, що також видно із виписки по рахунку за період з 10.11.2025 по 15.11.2025.

Відповідач умови договору з повернення кредиту та сплати процентів і комісії належним чином не виконав.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", заборгованість за договором №45732647 від 10 листопада 2025 року станом на 1918 березня 2026 року становить 25 781,60 грн, з яких: 8 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 501,60 грн – заборгованість за відсотками, 16 000 грн – заборгованість за пенею, 1 280,00 грн – комісія. Як видно із розрахунку за період з 10 листопада 2025 року по 09 грудня 2025 року проценти нараховувались за ставкою 0,209% - в розмірі 16,72 грн в день, з 10 грудня 2025 року по 28 січня 2026 року здійснювалось нарахування пені із розрахунку 4% в день - в розмірі по 320,00 грн в день. Будь-яких оплат позичальником не проводилось.

Також встановлено, що 28 жовтня 2025 року між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено електронний Договір кредитної лінії (надійний) №6444851, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати відповідачу у власність грошові кошти у сумі 9 000,00 грн на строк – 360 днів, процентна ставка – 0,95 % в день, комісія за надання кредиту – 17,25 % від суми кредиту, що становить 1 552,50 грн; денна процентна ставка – 0,998 %. Тип кредиту – невідновлювальна кредитна лінія, максимальний кредитний ліміт – 9 000,00 грн. Розмір першого обов`язкового платежу - 4 117,50 грн, дата сплати якого 26 листопада 2025 року. Період сплати мінімального обов`язкового платежу – 30 календарних днів. Дата повернення кредиту – 22 жовтня 2026 року, орієнтовна загальна вартість кредиту – 41 332,50 грн, неустойка – 450,00 грн в день.

Відповідно до п.9.7 договору передбачено, що у випадку несплати позичальником або сплати не в повному обсязі першого обов`язкового платежу за договором, нараховується неустойка у розмірі визначеному п.2.2 Договору (450 грн в день), починаючи з першого дня прострочки та закінчуючи датою оплати несплаченого /сплаченого не в повному обсязі першого обов`язкового платежу та неустойки. Неустойка нараховується з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Відповідно до п.10.1 кредитного договору, підписанням договору відповідач підтвердив, що ознайомився на сайті кредитодавця з повною інформацією щодо кредитодавця та його послуг, погодився, що до моменту підписання Договору вивчив його умови та правила надання коштів та банківських металів у кредит за допомогою веб-сайту та мобільного додатку №СlickCredit», що розміщені на вебсайті товариства, його зміст, суть та об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення договору – зрозумілі.

Договір підписано електронним підписом одноразим ідентифікатором. Зазначений номер електронного платіжного засобу позичальника - № НОМЕР_3 .

Також відповідачем підписано заявку-опитувальник клієнта, інформаційне повідомлення та паспорт споживчого кредиту, відповідно до якого за кредитом встановлена кількість платежів – 12, кожні 30 днів. Перший обов`язковий платіж у розмірі 4117,50 грн, наступні 10 мінімальні обов`язкові платежі у розмірі 2565,00 грн, останній 12-й мінімальний обов`язковий платіж у розмірі 11565,00 грн.

Підписавши договір, відповідач погодився з його умовами.

Кредитодавцем виконано умови договору з надання кредитних коштів.

Відповідач умови договору з повернення кредиту та сплати процентів і комісії належним чином не виконав.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", заборгованість за договором №6444851 від 28 жовтня 2025 року станом на 18 березня 2026 року становить 22 833,00 грн, з яких: 9 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 7 780,50 грн – заборгованість за відсотками, 4 500 грн – неустойка, 1 552,00 грн – комісія. Як видно із розрахунку за період з 28 жовтня 2025 року по 26 січня 2026 року проценти нараховувались в розмірі 85,50 грн в день (0,95%), з 27 листопада 2025 по 06 грудня 2025 року нараховувалась неустойка в розмірі по 450 грн в день. Будь-яких оплат позичальником не проводилось.

18 березня 2026 року між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" і ТОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №18/03/26, за умовами якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржників. Перелік боржників, підстави виникнення права вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які є невід`ємною частиною договору (п. 1.1. договору).

Як видно із реєстру боржників №2, до позивача перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №45732647 в загальній сумі заборгованості 25 781,60 грн.

Як видно із реєстру боржників №1, до позивача перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №6444851 в загальній сумі заборгованості 22 833,00 грн.

Позивачем після набуття права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаними кредитними договорами не здійснювалося нарахування процентів, комісії, пені, неустойки.

01 листопада 2025 року між ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" і ОСОБА_1 укладено електронний договір позики №7816348, за умовами якого позикодавець надав відповідачу позику в розмірі 2 800,00 грн шляхом перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, строком на 30 днів зі сплатою відсотків у розмірі 0,01% в день, комісії за видачу кредиту у розмірі 25,21% від суми позики, що становить 705,88 грн. Дата повернення позики – 30 листопада 2025 року, денна процентна ставка – 0,85%, пеня – 5%.

Відповідно до п.18 договору у разі невиконання позичальником умов цього договору (неповернення у встановлені умовами договору строки суми позики), у випадку коли сума позики, зазначена в п. 2 Договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування коштами позики понад встановлений Договором строк позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2 Договору за кожен день такого понадстрокового користування, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Договір підписано електронним підписом одноразим ідентифікатором.

Позикодавцем переховано грошові кошти на картковий рахунок відповідача, що підтверджується листом від 17.04.2026 надавача платіжних послуг – ТОВ "Европейська платіжна система", відповідно до якого 01.11.2025 року на номер НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_2 перераховано кошти в сумі 2 800,00 грн, а також видно із виписки по рахунку наданому АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Відповідач умови договору з повернення позики та сплати процентів не виконав.

Із розрахунку заборгованості за договором позики №7816348, складеного ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" видно, що заборгованість становить 9 064,00 грн: 2 800,00 грн – заборгованість за тілом кредиту, 8,12 грн – заборгованість за відсотками (нараховані за період з 01 листопада 2025 року по 30 листопада 2025року), 5 550,00 грн – пеня, 705,88 грн – комісія. При цьому 06 грудня 2025 року позичальником здійснено оплату в розмірі 50 грн, що зараховано в рахунок пені.

24 березня 2026 року між ТОВ "ФК"ЄАПБ" та ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" укладено договір факторингу №24032026/1, за умовами якого та відповідно до Реєстру боржників №1 до позивача перейшли права вимоги, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за зазначеним вище договором позики на суму 9 064,00 грн.

Позивачем після набуття права вимоги до відповідача за вказаним договором позики не здійснювалося будь-яких нарахувань.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають із зобов`язань за кредитним договором, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов`язань.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Встановлено, що сторонами кредитних договорів і договору позики визначені істотні умови, в тому числі: сума та строк кредитування, розмір відсотків та порядок їх нарахування, розмір комісії, дата повернення кредитів, орієнтовна вартість кредитів.

Також встановлено, що кредитні договори і договір позики між первинними кредиторами і відповідачем укладені у формі електронного документу та підписані електронним підписом.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень 12 Закону України «Про електронну комерцію» одним із моментів підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Суд зазначає, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт кредиторів за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитні договори і договір позики не були би укладені, а грошові кошти не були би перераховані.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20 (провадження №61-2903св21), від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20 (провадження №61-18967св20), від 18 червня 2021 у справі №234/8079/20 (провадження №61-2904св21).

Також слід зазначити, що особливістю укладення договорів про отримання кредиту в електронній формі, тобто з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем є те, що при цьому виключається прямий контакт позичальника з кредитором та можливість останнього спонукати позичальника до укладення договору на несправедливих для нього умовах, а також можливість застосування до нього психологічного чи фізичного тиску. Отже укладення договору на визначених у ньому умовах є результатом вільного волевиявлення відповідача, з врахуванням, що останній розумів, що дані умови договору є зручними для нього на ринку фінансових послуг в мережі Інтернет. Аналогічна правова позиція викладені в Постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі №127/33824/19.

Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Пунктом 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року передбачено, що договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій, у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов`язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 1046, 1048 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Законом України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VIII законодавець залишив за кредитодавцем можливість встановлення комісії під час укладення кредитних договорів.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що договори кредиту №45732647 від 11 листопада 2025 року, №6444851 від 28 жовтня 2025 року та договір позики №7816348 від 01 листопада 2025 року укладені у спосіб визначений чинним законодавством України з дотриманням вимог щодо їх укладення та відповідач засвідчив, що погодився на отримання коштів у кредит саме на умовах, що визначені договорами.

Таким чином у відповідача виникли обов`язки з належного виконання умов договорів щодо повернення суми кредиту та сплати процентів, комісій, штрафних санкцій, встановлених відповідними договорами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Встановлено, що ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання за договорами кредиту та договором позики, вчасно отримані кошти не повернув, відсотки за користування такими коштами та комісію не сплатив, заборгованість погашена не була.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Така заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

На підставі договорів факторингу від 18 березня 2026 року №18/03/26 та від 24 березня 2026 року №24032026/1 позивач набув права вимоги до відповідача за договорами кредитів №45732647, № 6444851 та договором позики №7816348.

Стаття 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем наявність заборгованості не спростовано, виписки з особового рахунку та свого контрозрахунку не надано.

При визначенні розміру заборгованості суд бере до уваги надані позивачем розрахунки заборгованості первісних кредиторів, які містять відомості про щоденні нарахування, складові заборгованості та їхній розмір.

Таким чином, судом встановлено, що проценти за договором №45732647 від 10 листопада 2025 року та за договором позики №7816348 від 01 листопада 2025 року нараховані у межах строку кредитування/користування коштами, тому вимоги про стягнення суми основного боргу, процентів та комісії за цими договорами, підлягають задоволенню.

Також встановлено, що станом на час звернення до суду дата повернення кредиту за договором №6444851 від 28 жовтня 2025 року (22 жовтня 2026 року) не настав. Проте позичальником не виконуються зобов`язання щодо сплати періодичних платежів.

Відповідно до п. 6.13 вказаного кредитного договору у разі прострочення позичальником сплати першого обов`язкового платежу/мінімального обов`язкового платежу (що включають в себе нараховану комісію за надання кредиту та/або проценти за користування кредитом та/або сплати суми кредиту) на шістдесят другий календарний день, кредитодавець має право вимагати повне погашення кредиту, навіть якщо термін його виплати ще не настав. В такому разі позичальник зобов`язаний здійснити дострокове повне погашення заборгованості.

Вимога надсилається у вигляді повідомлення на електронну адресу позичальника, зазначену в Договорі та/або шляхом направлення вимоги в особистий кабінет позичальника. Повідомлення вважається отриманим Позичальником з моменту отримання Кредитодавцем електронного підтвердження про таке направлення.

Як передбачено статтею 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. При цьому, кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Разом з тим встановлено, що матеріали справи не містять доказів про направлення у письмовій чи електронній формі повідомлення позичальнику щодо наявності заборгованості з вимогою про дострокове повне погашення кредиту.

Суд зауважує, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений Законом України «Про споживче кредитування» порядок. Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги абз. 3 ч. 4 ст. 16 цього Закону, не дотримавши передбачений кредитним договором порядок, який не має погіршувати порівняно із цим Законом становище споживача, то в останнього як у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти за договором про надання споживчого кредиту, а у суду відсутня підстава для задоволення відповідного позову у частині, яка стосується дострокового стягнення коштів за таким договором (позиція Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц).

Разом з тим у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 159/2146/15-ц (провадження № 61-20113св18) зазначено, що: «Встановивши факт існування між сторонами не виконаних позичальником кредитних зобов`язань, суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду не має сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти».

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про доцільність стягнення з відповідача заборгованості за договором позики №6444851 від 28 жовтня 2025 року в частині заборгованості за тілом кредиту та процентами, в розмірах відповідно до суми та періодичності внесення платежів, визначених у паспорті споживчого кредиту, які нараховані на дату відступлення права вимоги позивачу, оскільки подальше нарахування заборгованості позивачем не здійснюється.

Також судом враховується, що в перший обов`язковий платіж по кредиту включено комісію в розмірі 1 552,50 грн, яка також підлягає стягненню з відповідача. Таким чином за вказаним договором слід стягнути заборгованість за тілом кредиту, процентами та комісією в загальному розмірі 13 301,82 грн (4117,50 грн + 2565,00 грн + 2565,00 грн + 2565,00 грн +1489,32 грн (за 18 днів березня).

Щодо вимог про стягнення нарахованої пені та неустойки за кредитними договорами №45732647, №6444851 та договором позики №7816348 суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Оскільки стягнення неустойки у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, позовні вимоги в цій частині, а саме щодо стягнення пені в розмірі 16 000 грн за кредитним договором №45732647, неустойки в розмірі 4 500,00 грн за договором №6444851 та пені в розмірі 5 550,00 грн за договором позики №7816348 задоволенню не підлягають.

Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Так підлягає стягненню з відповідача заборгованість за договором про надання коштів у кредиту № 45732647 від 10 листопада 2025 року в розмірі 9 781,60 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу – 8 000,00 грн, заборгованість за відсотками – 501,60 грн, комісія за надання кредиту – 1 280,00 грн. В стягненні заборгованості за пенею в розмірі 16 000,00 грн позивачу слід відмовити.

За договором кредитної лінії №6444851 від 28 жовтня 2025 року підлягає стягненню з відповідача заборгованість по тілу кредиту, процентам та комісії в сумі 13 301,82 грн. В стягненні неустойки в розмірі 4 500,00 грн та стягненні решти заборгованості по кредиту і процентам позивачу слід відмовити.

За договором позики №7816348 від 01 листопада 2025 року підлягає стягненню з відповідача заборгованість в розмірі 3 514,00 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу – 2 800,00 грн, заборгованість за відсотками – 8,12 грн, комісія за надання кредиту – 705,88 грн. В стягненні неустойки в розмірі 5 550,00 грн позивачу слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1 227,63 грн (46,11%).

Керуючись ст. ст. 207, 512, 514, 525, 526, 530, 549, 550, 610, 611, 638, 639, 1046, 1048-1049, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 274, 279, 280, 282 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договорами №45732647 від 10 листопада 2025 року, №6444851 від 28 жовтня 2025 року, №7816348 від 01 листопада 2025 року у загальному розмірі 26 597 (двадцять шість тисяч п`ятсот дев`яносто сім) грн 42 коп., з яких:

- за договором №45732647 від 10 листопада 2025 року у розмірі 9 781 грн 60 коп., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу – 8 000,00 грн, заборгованість за відсотками – 501,60 грн, комісія за надання кредиту – 1280,00 грн;

- за договором №6444851 від 28 жовтня 2025 року у розмірі 13 301 грн 82 коп.:

- за договором №7816348 від 01 листопада 2025 року у розмірі 3514 грн 00 коп., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу – 2 800,00 грн, заборгованість за відсотками – 8,12 грн, комісія за надання кредиту – 705,88 грн.

У задоволенні решти позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судовий збір у розмірі 1 227 (одна тисяча двісті двадцять сім) грн 63 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Дата складення повного судового рішення – 21 вересня 2026 року.

Суддя С.М. Хмельова