Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №211/5482/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/5482/26

Провадження № 2/211/4622/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 вересня 2026 року

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Костенко Є.К.,

за участю секретаря судового засідання Гоєнко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позовна заява мотивована тим, що 18.07.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №18.07.2025-100000394, який був підписаний відповідачем електронним підписом відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора, надісланого на його номер мобільного зв`язку, відповідно до умов якого йому було надано кредит в розмірі 15000,00 грн, строком на 168 днів, до 01.01.2026 з фіксованою процентною ставкою в розмірі 1% в день. ОСОБА_1 частково здійснив оплату на суму 2850 грн від 31.07.2025, 2850 грн - 14.08.2025, 3000 грн 20.08.2025, 2829 грн - 11.09.2025. Відповідач порушив умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 33784,50 грн, з яких: 14850,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11434,50 грн - заборгованість за процентами, 7500,00 грн. заборгованість по неустойці, яку позивач просить стягнути з відповідача, та судові витрати понесені при зверненні до суду.

Ухвалою суду від 22.05.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем ОСОБА_1 було скеровано до суду відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що не заперечує факт отримання кредитних коштів, однак не погоджується з сумою нарахованих процентів, вважає їх надмірно нарахованими, зазначає, що ним було вже погашено 11379,00 грн, тому вважає, що залишок його заборгованості становить 3471,00 грн. Також не згоден з неустойкою, оскільки вона є незаконним нараховуванням під час дії правового режиму воєнного стану. Зважаючи на зазначене просить позов задовольнити частково, допустити відстрочення виконання рішення суду на 60 днів для добровільного виконання рішення суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи без їх участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у відзиві просив розглядати справу без його участі.

Оскільки сторони не з`явились у судове засідання, то відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи, суд приходить до наступного.

За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченоу ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію).

Частиною 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення ( відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення ( відсилання) до них.

Згідно ч. 8 ст. 11 цього Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як встановлено судом, 18.07.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №18.07.2025-100000394, шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору, та підтвердження укладення кредитного договору, відповідно до умов якого ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредит у сумі 15000 грн., строком на 168 днів з дати надання кредиту, з датою повернення кредиту 01.01.2026, з фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1 % за один день користування кредитом.

Відповідно до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки від 18.07.2025, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) підтверджено укладення електронного кредитного договору між ТОВ «Споживчий кредит» та ОСОБА_1 . Тобто, відтак між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором Е251.

Отже, кредитний договір між сторонами у справі був укладений в електронній формі.

Пунктом 14 заявки визначено графік платежів.

Підписання вказаного договору та заявки електронним підписом відповідачем ОСОБА_1 свідчить про її обізнаність щодо умов кредитування.

Відповідно до умов кредитного договору кредитні кошти надаються ОСОБА_1 шляхом переказу на картковий рахунок.

Відповідно до довідки №1-2804 від 28.04.2026 ТОВ "Універсальні платіжні рішення" підтверджено, що на картку НОМЕР_1 , яка була вказана у заявці на отримання кредиту, перераховано 15000,00 грн. за договором №18.07.2025-100000394.

Факт отримання кредитних коштів у розмірі 15000,00 грн відповідач не заперечує.

Позивачем зазначено, що відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його користування не виконує, унаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 33784,50 грн, яка складається з: 14850,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11434,50 грн - заборгованість за процентами, 7500,00 грн. заборгованість по неустойці.

З даним розміром заборгованості відповідач не погоджується, тому, надаючи оцінку його доводам суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У зв`язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за вказаними вище кредитним договором утворилась заборгованість, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.

Розмір процентів був обумовлений при укладанні договору (п. 6, 7, 12 заявки та акцепту). Орієнтовний розмір витрат за кредитом також був встановлений у п. 16 акцепту від 18.07.2025 та склав 37950,00 грн, тому позичальник розумів, укладаючи договір, обсяг своїх майбутніх витрат по виконанню зобов`язання.

Крім того, факт часткової оплати відповідачем за кредитним договором не заперечується позивачем, який про це також вказав у позовній заяві, розахунок заборгованості також містить суми проплат відповідача.

Разом із цим, відповідач, сплачуючи за кредитним договором не врахував, що п. 4.4. оферти договору від 18.07.2025 №18.07.2025-100000394 передбачено, що проценти нараховуються з дня надання Позичальнику Кредиту (включаючи безпосередньо день надання Кредиту). включно до дати його фактичного повернення. Проценти за користування нараховуються та обліковуються Кредитодавцем щоденно. Достроково сплачений платіж з Суми Кредиту у складі цього раніше сплаченого чергового платежу (якщо він наявний у складі цього чергового платежу зараховується у день його фактичної сплати, а достроково сплачені Проценти, комісія у складі цього раніше сплаченого чергового платежу Позичальник доручає Кредитодавцю зарахувати в рахунок виконання зобов`язань зі сплати Процентів, комісії в дату платежу, а за наявності залишку коштів - в дострокове повернення кредиту. Також графіком платежів було передбачено, що перші 11 платежів ідуть на погашення процентів та комісії і лише останній 12 платіж - на погашення тілу кредиту.

Таким чином, підписавши договір, відповідач погодився, що всі його платежі у першу чергу скеровуються на оплату процентів, і лише переплата - на погашення тілу кредиту.

З наданого суду розрахунку заборгованості вбачається, що всі внесені відповідачем платежі: 2850 грн від 31.07.2025, 2850 грн - 14.08.2025, 3000 грн 28.08.2025, 2829 грн - 11.09.2025, зараховувалися на погашення процентів та комісії, а перелата у розмірі 150 грн 28.08.2025 увійшла в рахунок погашення тіла кредиту. На момент останнього платежу 11.09.2025 заборгованість відповідача за тілом кредиту складала 14850 грн, заборгованість за процентами та комісієї була відсутня. Отже, у подальшому заборгованість за тілом кредиту залишилася незмінною, а заборгованісь за відсотками була нарахована з 12.09.2025 по 01.01.2026 (строк кредитування) у розмірі 11434,50 грн.

Отже, доводи відповідача про нарахування надмірних процентів суд до уваги не бере, оскільки сторонами було обумовлено умовами договору порядок та черговість зарахування платежів.

Крім того, суд не бере до уваги подані відповідачем інші кредитні договори та відомості щодо стану їх погашення, оскільки вони не стосуються предмету даної позовної заяви.

Враховуючи зазначене, у суда відсутні підстави зарахувати всі сплачені відповідачем платежі в рахунок погашення тіла кредиту, а тому суд вважає доведеним наявність у відповідача заборгованості у розмірі 26284,50 грн: 14850,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11434,50 грн - заборгованість за процентами.

Разом із цим суд не погоджується з наданим розрахунком заборгованості в частині стягнення неустойки з огляду на таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан з 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Пунктами 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, неустойка (штраф, пеня) за прострочення (невиконання, часткове виконання) грошового зобов`язання не підлягає стягненню на період дії військового стану, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості зі сплати неустойки у розмірі 7500,00 грн. не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором від 18.07.2025 №18.07.2025-100000394 в сумі 26284,50 грн: 14850,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11434,50 грн - заборгованість за процентами.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судового збору у розмірі 2662,40 грн., сплаченого при подачі позовної заяви, однак оскільки позов підлягає частковому задоволенню, суд з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати у розмірі 2071,36 грн. (26284,50 грн. (сума боргу, стягнута судом) х 2662,40 (сума судового збору, сплачена позивачем) /33784,50 грн. (сума боргу, заявлена до стягнення).

Окрім того, згідно з ч. 2 ст. 140 ЦПК України розмір витрат, пов`язаних зокрема з вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Понесені витрати на поштові відправлення в загальному розмірі 120,18 грн. підтверджуються квитанцєю №2044007 від 05.05.2026 ТОВ "Поштова служба Е-Пост". А тому, дані витрати також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, відповідачем було заявлено клопотання про відстрочення виконання рішення суду на підставі ст. 435 ЦПК України. Разом із цим, суд зазначає, що питання відстрочення виконання згідно зі ст. 435 ЦПК України, вирішується вже відносно рішень, які набрали законної сили на стадії їх виконання. Підстав для вдстрочення рішення суду на стадії його ухвалення суд не вбачає, оскільки відповідач має постійний заробіток у 2026 році - на момент формування довідки ОК-7 26.05.2026 - щомісячно більше 60000 грн, його дружина за аналогічний період теж отримала щомісячно дохід у розмірі 8647 грн, наявність малолітньої дитини та інших кредитних зобов`язань теж не підтверджують перебування відповідача у скрутному матеріальному становищі, тому клопотання відповідача в цій частині не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 526, 530, 549, 550, 551, 624, 625, 1048-1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 142, 247, 258, 259, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) заборгованість за кредитним договором №18.07.2025-100000394 від 18.07.2025 у сумі 26284 (двадцять шість тисяч двісті вісімдесят чотири) гривні 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) судовий збір у розмірі 2071 (дві тисячі сімдесят одна) гривня 36 копійок, та витрати на направлення поштової кореспонденції у розмірі 120 (сто двадцяти) гривень 18 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

У задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання судового рішення відмовити.

Рішення суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21.09.2026.

Суддя Костенко Є. К