Вирок від 17 вересня 2026 р. у справі №932/13586/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/13586/26

Провадження № 1-кп/932/1952/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:

Головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра кримінальне провадження №12026047150000206 від 07 серпня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який має середню освіту, неодруженого, який на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, офіційно непрацевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

04 серпня 2026 року, приблизно о 21 год 35 хв, перебуваючи поблизу будинку 209 по провулку Синявського у місті Дніпрі, разом із знайомим йому ОСОБА_4 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин між ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на спричинення умисного тілесного ушкодження ОСОБА_4 .

Далі, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, ОСОБА_3 04.08.2026 приблизно о 21 год 35 хв, знаходячись поблизу будинку 209 по провулку Синявського у місті Дніпрі, стоячи навпроти потерпілого ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс останньому удар кулаком правої руки в область обличчя, від чого потерпілий ОСОБА_4 втратив рівновагу та впав на землю.

Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна м`яких тканин обличчя, підшкірної гематоми та садна потиличної ділянки справа, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, тобто тривалістю понад 6 днів, але не більш як три тижні (21 день).

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразилися в умисному спричиненні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

До обвинувального акта, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додана письмова заява ОСОБА_3 , складена у присутності його захисника – ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Також, до обвинувального акта надано складену та підписану письмову заяву потерпілого ОСОБА_4 , згідно з якою він погодився зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, при цьому зазначивши, що ознайомлений із обмеженням права апеляційного оскарження вироку, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, та погодився із розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

За результатами дослідження змісту відповідної заяви та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів у тому, що зазначена заява обвинуваченого є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі, а його процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт слід розглянути в порядку, визначеному ч. 2 ст. 381 КПК України.

При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Встановлені в цьому кримінальному провадженні органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 04.08.2026 (том 1 а.с. 13-14);

- копією супровідного листка №1120 та талону до супровідного листка КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» (том 1 а.с. 15);

- копією консультаційного висновку спеціаліста КНТ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпропетровської обласної ради від 05.08.2026, згідно з якого діагноз ОСОБА_4 – струс головного мозку, садна потиличної ділянки справа, підшкірна гематома потиличної ділянки справа (том 1 а.с. 16);

- протоколом огляду місця події від 04.08.2026 з фототаблицею, предметом якого є зупинка громадського транспорту за адресою: м. Дніпро, вул. Антіна Синявського, 209 (том 1. а.с. 17-18);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участі потерпілого з фототаблицею від 10.08.2026 (том 1 а.с. 25-29);

- висновком експерта № 3134е від 03.09.2026 (том 1 а.с. 39-41);

- протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного з фототаблицею від 10.09.2026 (том 1 а.с. 75-79).

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 скоїв вказане кримінальне правопорушення (проступок) за встановленими органом досудового розслідування обставинами, які не оспорюються учасниками судового провадження, а його діяння правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 125 КК України в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65-67 КК України враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 умисного кримінального проступку, відомості про особу обвинуваченого, який свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав, офіційно непрацевлаштований, раніше не судимий, у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра на обліку не перебуває, за місцем мешкання скарг на обвинуваченого не надходило.

Як обставини, що пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом встановлено не було.

Санкцією ч. 2 ст. 125 КК України, передбачене покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до одного року, або пробаційного нагляду на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.

Виходячи з викладеного вище, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому буде справедливим та достатнім обрати йому покарання у виді штрафу у межах санкції статті Особливої частини КК України. Підстав для застосування до обвинуваченого дії ст. 69 КК України суд не вбачає.

У частині 1 ст. 53 КК України штраф визначається як грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині КК, з урахуванням положень ч. 2 ст. 53 КК, відповідно до якої розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного.

Майновий стан винного є поняттям оціночним, оскільки в КК України не визначено його зміст. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком та з урахуванням граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 125 КК України.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Саме таке покарання, на переконання суду, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов не заявлений.

Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст. 368, 370, 371, 373-376, 381, 382 КПК України

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 850 (вісімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра протягом 30 днів з дня отримання копії судового рішення відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення направити учасникам кримінального провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1