Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №709/1479/26 — Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/1479/26

2/709/1146/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

21 вересня 2026 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Шарая Л.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий виклад позиції позивача та відповідача.

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості за договором позики.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.10.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - Первісний кредитор) та відповідачем був укладений Договір позики № 8573691 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов цього договору Первісний кредитор зобов`язався передати відповідачу у власність грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн строком на 10 днів, а відповідач зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики та сплатити проценти і комісію за надання позики. Первісний кредитор виконав своє зобов`язання та перерахував відповідачу кошти позики у повному обсязі, однак відповідач своїх зобов`язань з повернення позики, сплати процентів та комісії не виконав, унаслідок чого утворилась заборгованість.

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) укладено Договір факторингу № 14/06/21, зі змінами та доповненнями, внесеними Додатковою угодою № 2 від 28.07.2021, Додатковою угодою № 7 від 13.06.2022 та Додатковою угодою № 47 від 24.01.2025, за умовами якого Клієнт відступив Факторові право грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах Боржників, включаючи право вимоги до відповідача за договором позики № 8573691 від 01.10.2024.

Відповідно до Реєстру Боржників № 41 від 24.01.2025 та Акту прийому-передачі Реєстру Боржників № 41 від 24.01.2025 до Договору факторингу № 14/06/21, до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 12 340,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3,60 грн - заборгованість за відсотками, 8 000,00 грн - заборгованість за пенею, 336,40 грн - комісія за надання позики.

Позивач зазначає, що з моменту набуття права вимоги ним не здійснювалося нарахування будь-яких додаткових штрафних санкцій, а відповідач жодного платежу в рахунок погашення заборгованості ні на користь позивача, ні на користь первісного кредитора не здійснив.

Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики в сумі 12 340,00 грн та понесені судові витрати.

Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.

06.08.2026 представник позивача Кудіна А.В. в інтересах ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» через систему «Електронний Суд» скерував до Чорнобаївського районного суду Черкаської області в електронній формі позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Ухвалою судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Шарої Л.О. від 07.08.2026 відкрито провадження у справі та вирішено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копія зазначеної ухвали суду була надіслана відповідачу рекомендованим листом, однак поштове відправлення повернулося до суду без вручення.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області ОСОБА_2 від 03.09.2026 вирішено проводити подальший розгляд цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 21.09.2026 о 08:30.

У судове засідання відповідач не з`явився; про день, час та місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судової повістки за місцем проживання, але конверт повернувся з позначкою "адресат відсутній".

Відзив на позовну заяву до суду не поданий; із заявами та клопотаннями відповідач до суду не звертався.

Позивач у судове засідання свого представника не направив, у позовній заяві завив клопотання про розгляд справи без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи

Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлення про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки судом вжиті вимоги закону щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, він вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд постановив ухвалу з внесенням до протоколу судового засідання про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Застосовані норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 16, ст. 13 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого порушеного права, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі поданих доказів.

За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин може вчинятися в письмовій (електронній) формі; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох електронних документах, а воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частинами 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору шляхом пропозиції його укласти (оферти) та її прийняття (акцепту), у тому числі шляхом надсилання електронних повідомлень.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму, а договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми; на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлений будь-який документ, що посвідчує передання позичальникові визначеної грошової суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Частиною 3 цієї статті передбачено, що позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

Згідно зі ст. 526, ст. 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором. Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав.

Статтею 1082 ЦК України, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові; якщо боржник не отримав такого повідомлення, він не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору; неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення боргу взагалі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Оцінка судом аргументів сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 01.10.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем у формі електронного документа укладено Договір позики № 8573691. Підписання договору відповідачем здійснено електронним підписом одноразовим ідентифікатором 426441 о 18:36 01.10.2024, що підтверджується змістом самого договору та протоколом створення і перевірки кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи позикодавця.

Відповідно до п. 2.1, п. 2.2 договору сума позики становить 4 000,00 грн, строк позики - 10 днів (з 01.10.2024 по 10.10.2024). Пунктом 2.3 договору встановлено процентну ставку з другого дня користування позикою у розмірі 0,01 відсотка в день (4 000,00 грн х 0,01% = 0,40 грн на день), пунктом 2.4 - комісію за надання позики у розмірі 8,41 відсотка від суми позики, що у грошовому виразі становить 336,40 грн. Додатком № 1 до договору (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту) передбачено пеню в розмірі 5 відсотків від суми позики за кожен день прострочення.

Матеріали справи не містять доказів визнання цього договору недійсним, а відповідно до статті 204 ЦК України він є правомірним, доки протилежне не встановлено судом.

Судом установлено, що на виконання умов договору 01.10.2024 кошти позики у розмірі 4 000,00 грн були перераховані на електронний платіжний засіб відповідача (№ НОМЕР_1 ), що підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 10.07.2026 № КД-000177706/ТНПП про виконання платіжної інструкції від 01.10.2024 на суму 4 000,00 грн на користь отримувача ОСОБА_3 .

Отже, суд вважає встановленим факт виконання позикодавцем свого обов`язку з надання позики відповідачу у повному обсязі.

Доказів повернення позики, сплати процентів чи комісії за надання позики відповідачем матеріали справи не містять, відповідач такого виконання не довів.

Судом установлено, що 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) укладено Договір факторингу № 14/06/21, зі змінами та доповненнями, внесеними Додатковою угодою № 2 від 28.07.2021, Додатковою угодою № 7 від 13.06.2022 та Додатковою угодою № 47 від 24.01.2025. згідно з умовами п. 1.1 вказаного договору, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі Боржників.

24.01.2025 сторонами договору факторингу підписано Додаткову угоду № 47, Акт прийому-передачі Реєстру Боржників № 41 та відповідний Реєстр Боржників № 41, відповідно до яких Клієнт передав, а Фактор прийняв право вимоги по 4 364 боржниках на загальну суму заборгованості 59 704 989,15 грн.

Відповідно до Реєстру Боржників № 41 від 24.01.2025 (порядковий номер запису 3004), до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Договором позики № 8573691 від 01.10.2024 на загальну суму 12 340,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3,60 грн - заборгованість за відсотками, 8 000,00 грн - заборгованість за пенею, 336,40 грн - комісія за надання позики, при кількості днів прострочення виконання зобов`язань - 106.

Факт оплати Фактором на користь Клієнта ціни продажу за вказаним Реєстром Боржників підтверджується платіжною інструкцією від 28.01.2025 № 634 на суму 3 064 628,94 грн з призначенням платежу «плата за відступлення права вимоги згідно Додаткової угоди № 47 від 24 січня 2025 р. до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.21р.

Отже, право вимоги за Договором позики № 8573691 від 01.10.2024, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем, на законних підставах перейшло до позивача.

Доказів того, що відповідач був повідомлений про відступлення права вимоги та в зв`язку з цим здійснив виконання зобов`язання на користь первісного кредитора, матеріали справи не містять. Разом з тим, ураховуючи правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, саме по собі неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення заборгованості. Відповідач не надав суду доказів здійснення платежів в рахунок погашення заборгованості ні на користь позивача, ні на користь первісного кредитора, а тому його заборгованість за договором позики є непогашеною.

Судом перевірено наданий позивачем детальний розрахунок заборгованості (картку обліку договору), відповідно до якого сума основного боргу - 4 000,00 грн та проценти за користування позикою - 3,60 грн (нараховані за ставкою 0,01 % в день за 9 днів користування позикою, 02.10.2024 по 10.10.2024) відповідають умовам договору та є арифметично вірними. Комісія за надання позики у розмірі 336,40 грн нарахована одноразово в день видачі позики відповідно до п. 2.4 договору. Суд погоджується з наданим розрахунком та дійшов висновку про задоволення позовної вимоги в цій частині, а саме в сумі 4 340,00 грн.

Щодо пені у розмірі 8 000,00 грн суд установив, що вона нарахована за період з 11.10.2024 по 19.11.2024 (40 днів прострочення) за ставкою 5 відсотків від суми позики за кожен день прострочення (200,00 грн на день).

Оцінюючи заявлену до стягнення пеню, суд враховує те, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №183/7850/22.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Приймаючи до уваги те, що заборгованість по пені, штрафу за кредитним договором нарахована відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутній обов`язок зі сплати неустойки в сумі 8 000,00 грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, доданою до позовної заяви.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково (у розмірі 4 340,00 грн з 12 340,00 грн заявлених, що становить 35,17 відсотка), відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог, а саме у розмірі 936,37 грн.

Покликаючись на положення статей 259, 263–265, 279 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором позики № 8573691 від 01.10.2024 у сумі 4 340,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - основна сума боргу, 3,60 грн - проценти за користування позикою, 336,40 грн - комісія за надання позики, а також стягнути сплачений судовий збір в розмірі 936,37 грн, а всього – 5 276 (п`ять тисяч двісті сімдесят шість) гривень 37 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Броварський р-н, Київська обл., 07400. Код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.О. Шарая