Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №705/5970/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5970/26

1-кп/705/1033/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026255360000472 від 21.08.2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Рижавка, Уманського району, Черкаської області, українки, громадянки України, неодруженої, з середньо-спеціальною освітою, не працюючої, маючої на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без місця реєстрації, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І . Історія провадження.

28 серпня 2026 року до Уманського міськрайонного суду Черкаської області від прокурора-стажиста Уманської окружної прокуратури ОСОБА_5 надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №№12026255360000472 від 21.08.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України.

Ухвалою суду від 28.08.2026 призначено до розгляду вказаний обвинувальний акт в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду у судовому засіданні без виклику учасників кримінального провадження.

ІІ. Формулювання обвинувачення, яке визнане судом доведеним.

27.07.2026 близько 03 години 00 хвилин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , поблизу магазину на ґрунті раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, завдала один удар в область голови та невстановлену кількість ударів в область обличчя ОСОБА_7 внаслідок чого, потерпіла отримала тілесні ушкодження у вигляді: забою м`яких тканин лобної ділянки голови, ділянки виличної кістки зліва та кута нижньої шелепи справа, що згідно висновку експерта №05-7-01/500 від 25.08.2026 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисному легкому тілесному ушкодженні.

III. Позиції сторін та інших учасників судового провадження.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, в обвинувальному акті прокурором заявлене клопотання про його розгляд у спрощеному провадженні, з урахуванням тих обставин, що обвинувачена беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідна з розглядом обвинувального акту за її відсутності.

З огляду на наведене, відповідно до приписів ч. 1 ст. 302 КПК України, прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучено письмову заяву ОСОБА_2 , яка складена за участі захисника ОСОБА_8 , у якій ОСОБА_2 зазначає, що беззаперечно визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, що вона беззаперечно визнає, згідна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, та згідна із розглядом обвинувального акту за її відсутності у спрощеному порядку.

Також, у вказаній заяві ОСОБА_2 зазначила, що їй роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Також, потерпіла ОСОБА_6 у своїй заяві від 28.08.2026 повідомила про надання згоди на розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України.

Із урахуванням наведеного та на виконання вимог Кримінального процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт слід розглядати в порядку, передбаченому статтями 381 - 382 КПК України.

IV. Положення закону, яким керувався суд.

За правилами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положеннями ч.ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до частини 2 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно із приписами ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Згідно зі ст. 66 КК України, пом`якшуючими обставинами, зокрема є щире каяття обвинуваченого, яке полягає у визнанні обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі його час, місце та спосіб вчинення. Адже, щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Частина 2 статті 1 КК України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 КК України, умисне легке тілесне ушкодження - карається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

V. Висновки та мотиви суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про розгляд обвинувального акту в порядку, передбаченому статтями 381 - 382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_9 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме – умисне легке тілесне ушкодження.

Обвинувачена ОСОБА_9 під час дізнання не оспорювала встановлені обставини і надала свою згоду на розгляд обвинувального акту за її відсутності, що підтверджується доданою до обвинувального акту заявою від 28.08.2026, в якій остання підтвердила час, місце, обставини і мету вчинення кримінального правопорушення.

Обвинувачена ОСОБА_9 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій, суд, враховує особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_9 є щире каяття.

Згідно ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченої встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Рижавка, Уманського району, Черкаської області, українка, громадянка України, неодружена, з середньо-спеціальною освітою, не працює, має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без місця реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судима.

Відповідно до довідки-характеристики Ладижинської сільської ради № 30/13-18/13-19 від 25.08.2026 року гр. ОСОБА_2 фактично проживає з 11.06.2025 у селі Шарин Уманського району Черкаської області без реєстрації. За час проживання скарг зі сторони жителів села на дану громадянку не надходило, зарекомендувала себе посередньо. Участі в громадському та трудовому житті села не приймає.

Обвинувачена не перебуває на спеціальному обліку у лікарів психіатра та нарколога.

Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, враховуючи дані про особу обвинуваченої, яка в силу ст. 89 КК України раніше не судима, виходячи з принципів та засад призначення покарання, суд вважає за необхідне у вказаному випадку призначити ОСОБА_2 покарання у межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Визначене обвинуваченій покарання, на переконання суду, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.

VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Питання доцільності застосування запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та зважаючи на те, що відповідно до ст. ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. 50, 56, 66, 67, 125КК України, ст. 100, 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1