Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №705/22/21 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/22/21

2/705/57/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Піньковського Р.В.

при секретарі Заповітряній Д.В.

за участю прокурора Микитовського С.О.

представника позивача Назаренко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України, Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до Дмитрушківської сільської ради, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, про визнання незаконним та скасування рішення, припинення права приватної власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

У С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Черкаської обласної прокуратури, діючи в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України та Державного підприємства «Уманське лісове господарство», звернувся до суду з позовом до Собківської сільської ради Уманського району Черкаської області, ОСОБА_1 , вказавши третьою особою на стороні позивача: Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства, про визнання незаконним та скасування рішення, припинення права приватної власності на земельну ділянку, в якому просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Собківської сільської ради від 05.04.2018 № 23-9/VІІ «Про передачу у власність земельної ділянки площею 0,25 га ОСОБА_1 в межах АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».

Також просив припинити право приватної власності ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 0,25 га кадастровий номер 7124387500:02:000:1447, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати просив стягнути з відповідачів на користь Черкаської обласної прокуратури.

В обґрунтування позову посилався на те, що Черкаською обласною прокуратурою установлені порушення вимог діючого законодавства при розпорядженні Собківською сільською радою землями державної власності лісогосподарського призначення. Уманською окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42020251100000002 від 03.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. У ході досудового розслідування встановлено, що службові особи Собківської сільської ради, в порушення вимог ст. ст. 20, 117, 118, 122, 149, 173 ЗК України, ст. ст. 27, 57 ЛК України щодо порядку розпорядження землею державної власності лісогосподарського призначення, з перевищенням повноважень, без встановленої законом процедури зміни цільового призначення землі, передали у приватну власність ряд земель державного лісового фонду.

Так, рішенням Собківської сільської ради від 22.11.2017 № 19-13/VІІ «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га, розташованої в АДРЕСА_1 .

У подальшому, на підставі рішення Собківської сільської ради від 05.04.2018 № 23-9/VІІ «Про передачу у власність земельної ділянки в розмірі 0,25 га ОСОБА_2 в межах АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку лісогосподарського призначення. На підставі цього рішення органу місцевого самоврядування та рішення державного реєстратора КП «Реєстраційний-центр» Кучеренко А.С. від 18.02.2019 № 45569628, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14.02.2019 внесено запис за № 30333421 про реєстрацію за ОСОБА_1 права приватної власності на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 7124387500:02:000:1447. Встановивши наявність вищевказаного рішення Собківської сільської ради, згідно якого вчинено реєстрацію речового права, Черкаською обласною прокуратурою листом від 10.02.2020 № 05/1-109 вих. 20 перед Кабінетом Міністрів України, як розпорядником земель лісогосподарського призначення та спеціально уповноваженим державним органом з контролю за дотриманням земельного законодавства – Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, ініційовано питання надання оцінки щодо відповідності вимогам законодавства факту вибуття земель лісогосподарського призначення в приватну власність. Останнім вирішення вказаного питання листом від 18.02.2020 № 5063/0/2/2/20 доручено Головному управлінню Держгеокадастру у Черкаській області.

На підставі наказу від 24.02.2020 № 131-ДК «Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області проведено перевірку та встановлено, що Державне підприємство «Уманське лісове господарство» на виконання рішення Черкаської обласної ради від 19.12.2000 № 18-2 «Про передачу земель лісового фонду, які перебували у користуванні колишніх колективних сільськогосподарських підприємств» замовив проект відведення земельних ділянок лісового фонду реформованих сільськогосподарських підприємств по Уманському, Маньківському, Жашківському, Христинівському та Тальнівському районах. У 2002 році виготовлено проект відведення земельних ділянок лісового фонду загальною площею 3915,5 га ДП «Уманський лісгосп» в постійне користування для ведення лісового господарства за рахунок земель лісового фонду місцевих рад Уманського району Черкаської області. Собківська сільська рада листом від 09.11.2001 № 96 погодила проект відведення земельних ділянок на передачу ДП «Уманський лісгосп» в постійне користування семи земельних ділянок загальною площею 160 га.

Уманським районним відділом земельних ресурсів листом від 24.07.2001 № 586 погоджено проект відведення земельних ділянок на передану ДП «Уманський лісгосп» в постійне користування 201 земельної ділянки загальною площею 3915,5 га. Разом з тим, державний акт на право постійного користування вказаними земельними ділянками ДП «Уманський лісгосп» не виготовлявся.

Згідно з чинним законодавством документами, що підтверджують право постійного користування земельними лісовими ділянками є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Відповідно до проекту організації та розвитку лісового господарства Собківського лісництва ДП «Уманський лісгосп», розробленого Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням у 2014 році спірна земельна ділянка відноситься до 65 кварталу Собківського лісництва виділу 4 площею 0,2 га, характеристика ділянки «кордон лісовий». Віднесення спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення підтверджується також інформацією, наданою ДП «Уманський лісгосп» та Черкаським обласним управлінням лісового та мисливського господарства. Рішенням Собківської сільської ради від 08.09.2016 № 10-4/VІІ «Про затвердження коригування генерального плану с. Собківка Уманського району Черкаської області» затверджена містобудівна документація «Коригування генерального плану с. Собківка Уманського району Черкаської області». Державним підприємством «Черкаський науково-дослідницький та проектний інститут землеустрою» у 2017 році на замовлення Собківської сільської ради розроблено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Собківка Собківської сільської ради Уманського району Черкаської області.

Рішенням Уманської районної ради Черкаської області від 23.01.2018 № 27-5/VІІ «Про встановлення меж населеного пункту села Собківка Уманського району Черкаської області» затверджено проект землеустрою щодо встановлення меж населеного пункту села Собківка Собківської сільської ради Уманського району Черкаської області, згідно якого загальна площа населеного пункту становитиме 306,9335 га, включивши в межі населеного пункту земельні ділянки загальною площею 40,8335 га, за рахунок земель, що знаходяться в адміністративних межах Собківської сільської ради за межами населеного пункту. У складі проекту знаходиться перелік земельних ділянок державної власності, що пропонуються до включення в межу населеного пункту села Собківка. Відповідно до вказаного переліку у комунальну власність переходять земельні ділянки загальною площею 23,5335 га, земельна ділянка площею 17,3 га включається в межі населеного пункту, залишається в державній власності.

Зазначена земельна ділянка площею 17,3 га, відповідно до Проекту обліковується за ДП «Уманський лісгосп». Згідно генерального плану села Собківка на земельній ділянці площею 17,3 га розташовані: адмінбудинок Собківського лісництва, 5-ти квартирний житловий будинок та 4-х квартирний житловий будинок.

Вивченням інформації, внесеної до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно установлено, на земельній ділянці з кадастровим номером 7124387500:02:000:1447 розташоване будинковолодіння, яке на праві спільної часткової приватної власності належить ОСОБА_1 .

Вказане будинковолодіння перебувало на балансі ДП «Уманський лісгосп» та приватизовано у 2014 році на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Питання законності приватизації вказаного житлового будинку було предметом дослідження у кримінальному провадженні, за результатами досудового розслідування якого 30.08.2016 винесена постанова про його закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю у діянні службових осіб ДП «Уманський лісгосп» ознак кримінального правопорушення.

Таким чином, на момент прийняття Собківською сільською радою оспорюваного рішення, 17,3 га земель, що включені в межі с. Собківка, були в постійному користуванні ДП «Уманський лісгосп» та належать до державної власності.

З огляду на вказане, рішення Собківської сільської ради від 05.04.2018 № 23-9/VІІ «Про передачу у власність земельної ділянки в розмірі 0,25 га ОСОБА_1 в межах АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» не відповідає вимогам земельного та лісового законодавства, порушує інтереси держави і суспільства в цілому, оскільки сільська рада взагалі не вправі розпоряджатися землями лісогосподарського призначення та змінювати їх цільове призначення, а тому підлягає визнанню незаконним та скасуванню. Так, спірна земельна ділянка лісогосподарського призначення, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Уманський лісгосп» могла бути включена в межі населеного пункту с. Собківка, проте не перейшла у комунальну власність Собківської сільської ради. Рішення про вилучення і передачу спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення згідно ст. ст. 122, 149 ЗК України Кабінетом Міністрів України не приймалося, Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства відповідно до ч. 3 ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо її відведення не погоджувало.

Таким чином, рішення Собківської сільської ради від 05.04.2018 № 23-9/VІІ «Про передачу у власність земельної ділянки площею 0,25 га ОСОБА_1 в межах АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка)», є незаконним, підлягає скасуванню, оскільки прийняте за відсутності волевиявлення належного власника держави в особі Кабінету Міністрів України, без згоди землекористувача ДП «Уманський лісгосп» та без погодження Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства. На думку позивача, оскільки згідно чинного законодавства ухвалення судом рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства, а тому у вказаному випадку належним способом захисту порушеного права державної власності буде також позовна вимога про припинення права приватної власності на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 7124387500:02:000:1447 за ОСОБА_1 .

Фактичне перебування спірної ділянки лісового фонду у власності відповідачів, як земель для будівництва та обслуговування житлового будинку, не лише порушує право власності держави на неї, це також унеможливлює контроль за збереженням і відтворенням лісу, раціонального використання землі та забезпечення іншим громадянам конституційного права на доступ до споживання природних властивостей лісу. Внаслідок незаконної передачі у приватну власність земельної ділянки відбулося порушення інтересів держави, права власності українського народу на землю, закріпленого у ст. ст. 13, 14 Конституції України. Правовідносини, пов`язані з протиправним вибуттям земель із державної власності, становлять суспільний та публічний інтерес. Повернення у державну власність земельної ділянки, незаконно відчуженої фізичній особі органом місцевого самоврядування переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливими статусом земельної ділянки, а саме належності її до земель лісогосподарського призначення. У цій справі загальний інтерес у контролі за використанням земельної ділянки за цільовим призначенням для гарантування безпечності довкілля та не погіршення екологічної ситуації переважає приватний інтерес відповідачів у збереженні земельної ділянки у їх власності.

Не зважаючи на очевидність порушення інтересів держави, Кабінетом Міністрів України та ДП «Уманський лісгосп» не вжито заходів для їх захисту у суді шляхом пред`явлення відповідного позову про визнання незаконним та скасування рішення Собківської сільської ради, припинення права приватної власності на землю державного фонду. З метою здійснення захисту держави, Черкаська обласна прокуратура листом від 10.02.2020 повідомила Кабінет Міністрів України про виявлені порушення вимог законодавства. Останніми скеровано цей лист 18.02.2020 на адреси Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерства юстиції України та Держгеокадастру України для розгляду в установленому порядку. Жодним із цих уповноважених органів не вжито у відповідних спірних правовідносинах єдино можливих заходів судового захисту державних інтересів.

Ураховуючи, що на цей час позов Кабінетом Міністрів України та ДП «Уманський лісгосп» самостійно не пред`явлено, це є підставою вважати їх бездіяльність, як уповноважених органів, очевидною, а наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру органами прокуратури належно обґрунтованими.

20.02.2023 першим заступником керівника Черкаської обласної прокуратури Остапом Сидором, у порядку ч. 3 ст. 49 ЦПК України, подана до суду заява про зміну предмету позову, в обґрунтування якої зазначено про те, що предметом спору у справі є визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування та припинення права приватної власності відповідачів на земельну ділянку площею 0,25 га за кадастровим номером 7124387500:02:000:1447, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані обставинами незаконного вибуття вказаної спірної земельної ділянки із державної власності поза волею держави та спрямовані на припинення права приватної власності.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Після пред`явлення вказаного позову прокурором постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц викладено правову позицію, що у подібних правовідносинах ефективним способом захисту права власності є вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння у порядку ст. 378 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду вказала, що можливість віндикації майна, його витребування від особи, яка незаконно або свавільно заволоділа ним, має нормативну основу в національному законодавстві. Зокрема, п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачений такий спосіб захисту, як відновлення становища, яке існувало до порушення, а ст. 387 ЦК України передбачено право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин. У контексті правовідносин у цій справі, Собківська сільська рада прийняла оскаржуване рішення за відсутності волевиявлення належного власника держави в особі Кабінету Міністрів України, без згоди землекористувача ДП «Уманське лісове господарство». Повернення у державну власність земельної ділянки лісогосподарського призначення, незаконно відчуженої органом місцевого самоврядування, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів.

Відтак, з метою повноти та ефективності відновлення права державної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 7124387500:02:000:1447 вбачається необхідність у витребуванні спірної земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

У заяві про зміну предмету позову просив позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, вважати викладеними у наступній редакції:

Визнати незаконним та скасувати рішення Собківської сільської ради від 05.04.2018 № 23-9/VІІ «Про передачу у власність земельної ділянки в розмірі 0,25 га ОСОБА_1 в межах АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Припинити право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 7124387500:02:000:1447, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Витребувати на користь Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 00019442) з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) земельну ділянку площею 0,25 га за кадастровим номером 7124387500:02:000:1447, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати по справі стягнути з відповідачів на користь Черкаської обласної прокуратури.

Ухвалою суду від 09.05.2023 до участі у справі залучено Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» як правонаступника ДП «Уманське лісове господарство» та Дмитрушківську сільську раду в якості відповідача як правонаступника Собківської сільської ради.

Крім того, в ході розгляду справи було замінено третю особу у справі Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства на правонаступника Центрально-західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства.

Також на адресу суду від представника позивача Кабінету Міністрів України надійшли письмові пояснення, у яких вказує, що Кабінет Міністрів України підтримує позов заступника керівника Черкаської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України повністю та користуючись своїм правом, посилається на наступне.

Рішенням Собківської сільської ради від 22.11.2017 № 19-13/VII «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га розташованої в АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного рішення, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 14.02.2019 внесено запис за № 30333421 про реєстрацію за ОСОБА_1 права приватної власності на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 7124387500:02:000:1447.

Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області проведено перевірку та встановлено, що ДП «Уманське лісове господарство (далі ДП «Уманський лісгосп») на виконання рішення Черкаської обласної ради від 19.12.2000 року № 18-2 «Про передачу земель лісового фонду, які перебували у користуванні колишніх колективних сільськогосподарських підприємств» замовив проект відведення земельних ділянок лісового фонду реформованих сільськогосподарських підприємств по Уманському, Маньківському, Жашківському , Христнівському та Тальнівському районах.

У 2002 році виговлено проект відведення земельних ділянок лісового фонду загальною площею 3915,5 га ДП «Уманський лісгосп» в постійне користування для ведення лісового господарства за рахунок земель лісового фонду.

Собківська сільська рада листом від 09.11.2001 № 96 погодила проект відведення земельних ділянок на передачу ДП «Уманський лісгосп» в постійне користування загальною площею 160 га та Уманським районним відділом земельних ресурсів листом від 24.07.2001 № 586 погоджено проект відведення земельних ділянок на передачу ДП «Уманський лісгосп» в постійне користування 201 земельної ділянки загальною площею 3915,5 га.

Державний акт на право постійного користування вказаними земельними ділянками ДП «Уманський лісгосп» не виготовлявся.

Далі, рішенням Уманської районної ради Черкаської області від 23.01.2018 № 27-5/VII «Про встановлення меж населеного пункту села Собківка Собківської сільської ради Уманського району Черкаської області затверджено проект землеустрою щодо встановлення меж населеного пункту села Собківка Собківської сільської ради Уманського району Черкаської області (далі - Проект), згідно якого загальна площа населеного пункту становитиме 306,9335 га, включивши в межі населеного пункту земельні ділянки загальною площею 40,8335 га за рахунок земель, що знаходяться в адміністративних межах Собківської сільської ради за межами населеного пункту. Згідно переліку земельних ділянок державної власності які пропонуються до включення в межу населеного пункту села Собківка) до Проекту земельна ділянка площею 17,3 га включається в межі населеного пункту, але залишається в державній власності та обліковується за ДП «Уманський лісгосп».

Згідно інформації, внесеної до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно установлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 7124387500:02:000:1447 розташоване будинковолодіння, яке на праві спільної часткової приватної власності належить ОСОБА_3 , яке останнім було приватизовано в 2014 році.

Питання законності приватизації житлового будинку ОСОБА_4 було предметом дослідження у кримінальному провадженні, за результатами досудового розслідування якого винесена постанова про закриття на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю у діянні службових осіб ДП «Уманський лісгосп» ознак кримінального правопорушення.

Зважаючи на вищевикладене, 17,3 га земель, що включені в межі с. Собківка, були в постійному користуванні ДП «Уманський лісгосп» та належать до державної власності. Рішення Собківської сільської ради від 05.04.2018 № 23-9/VII «Про передачу у приватну власність земельної ділянки в розмірі 0,25 га ОСОБА_1 в межах АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» не відповідає вимогам земельного та лісового законодавства, порушує інтереси держави і суспільства в цілому, оскільки сільська рада взагалі не вправі розпоряджатися землями лісогосподарського призначення та змінювати їх цільове призначення, а тому підлягає визнанню незаконним та скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 117 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність належать, зокрема, земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

Як вбачається із вищезазначеного, земельна ділянка лісогосподарського призначення площею 17,3 га, яка перебувала у постійному користуванні ДП «Уманський лісгосп» могла бути включена в межі населеного пункту с. Собківка, проте не перейти у комунальну власність Собківської сільської ради.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 368/1158/16-ц сформовано правову позицію, за якою право держави на земельні ділянки лісового фонду України, як об`єкти підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання є доведеним, якщо встановлено, що Кабінет Міністрів України не вчиняв жодних дій щодо розпорядження спірними земельними ділянками. Аналогічний висновок щодо процедури розпорядження землями лісового фонду викладено у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 05.06.2019 у справі № 697/2434/16-ц тощо.

Рішення про вилучення і передачу спірної земельної ділянки лісогосподарського призначення згідно ст. ст. 122, 149 ЗК України Кабінетом Міністрів України не приймалося, Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства відповідно до ч. 3 ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо її відведення – не погоджувало.

Внаслідок незаконної передачі у приватну власність земельної ділянки відбулось порушення інтересів держави, права власності Українського народу на землю, закріпленого у ст. ст. 13, 14 Конституції України. Правовідносини, пов`язані з протиправним вибуттям земель із державної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес. Повернення у державну власність земельної ділянки, незаконне відчуженої фізичній особі органом місцевого самоврядування переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке використання відбувалося за цільовий призначенням.

Відтак право держави в особі Кабінету Міністрів України на частину спірних земельних ділянок, які належать до лісового фонду України – підлягає відновленню, так як фактичне перебування спірної ділянки лісового фонду у власності ОСОБА_4 , як земель для будівництва та обслуговування житлового будинку, порушує право власності держави на неї, та унеможливлює контроль за збереженням і відтворенням лісу, раціонального використання землі та забезпечення іншим громадянам конституційного права на доступ до споживання природних властивостей лісу.

У зв`язку із зазначеним, просить позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник позивача прокурор Уманської окружної прокуратури Микитовський С.О. позовні вимоги з урахуванням зміни предмету позову підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Пояснив, що оскаржуваним рішенням Собківської сільської ради від 05.04.2018 № 23-9/VІІ було передано у власність відповідачу ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,25 га, розташовану в межах с. Собківка з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель. На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 зареєстрував за собою право приватної власності на вказану земельну ділянку. Разом з тим, ця земельна ділянка є державною власністю, знаходиться у постійному користуванні ДП «Уманське лісове господарство» та відноситься до земель лісогосподарського призначення. Оскільки така земельна ділянка вибула із державної власності незаконно та поза волею держави, вона має бути повернута власнику. Враховуючи останні правові позиції Верховного Суду, ефективним способом захисту права власності у вказаному випадку є витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння, у зв`язку з чим просить суд позов задовольнити. Визнати незаконним та скасувати рішення органу місцевого самоврядування про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки в розмірі 0,25 га, розташованої в межах АДРЕСА_1 . Припинити право приватної власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку та витребувати її на користь Кабінету Міністрів України. Судові витрати просить суд покласти на відповідачів.

Представник позивача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» Осадча О.О. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд позов задовольнити, в наступні судові засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомляла, про розгляд справи повідомлена у визначеному порядку.

Представник позивача Кабінету Міністрів України Назаренко М.О. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд взяти до уваги письмові пояснення надані суду, в подальшому в судові засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомляла, про розгляд справи повідомлена у визначеному порядку.

Представник відповідача Дмитрушківської сільської ради в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, в якій просила вказану справу слухати у відсутність їх представника та винести рішення у відповідності до правових вимог законодавства.

Представник третьої особи Центрально-західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства у судове засідання не з`явився, від представника Максюти Н.В. надійшла письмова заява у якій просить суд розгляд справи проводити у відсутність їх представника за наявними матеріалами справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений у визначеному порядку, про причини неявки суд не повідомляв, відзиву або будь-яких заяв щодо розгляду справи у його відсутність, на адресу суду не надходило.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Суд, вислухавши прокурора, врахувавши позицію інших учасників судового розгляду, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення враховуючи наступне.

Відповідно до п.3 ч. 1, ч.2 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до абзацу 1 та 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи; 5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом; 6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді; 7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження (ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Таким чином, наведена вище норма закону передбачає різні форми представництва прокуратурою в суді, серед яких є, зокрема, така форма представництва як звернення до суду з позовом.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99. Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

У позовній заяві прокурор обґрунтовує наявність підстав для подання позову в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» порушенням інтересів держави, яке полягає в незаконному вибутті земельної ділянки лісогосподарського призначення.

Статтями 13, 14 Конституції України, ст. 1-3 ЗК України, ст. 324 ЦК України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, зокрема, землі лісогосподарського призначення можуть використовуватися лише спеціалізованими лісогосподарськими підприємствами, для лісогосподарських потреб, які зобов`язані здійснювати комплект заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до положень Закону України «Про прокуратуру» прокурор набуває право на представництво інтересів держави в суді, зокрема, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно, що виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень (він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається).

З наведених положень процесуального законодавства вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Відповідна правова позиція викладена в пункті 5.6 постанови Верховного Суду від 16.04.2019 року у справі № 910/3486/18.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 (п.6.43) зазначає, що сам факт незвернення відповідного державного органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф. В. проти Франції»).

Водночас, є категорія справ, де Європейський суд з прав людини відзначив, що сторонами цивільного провадження є позивач та відповідач, яким надаються рівні права, зокрема право на юридичну допомогу. Підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян або коли потрібно захистити інтереси держави (п.35).

У зв`язку із зазначеним, суд прийшов до висновку, що звертаючись до суду з позовом, прокурор відповідно до вимог ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визнав у чому полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що прокурор правомірно звернувся з цим позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так, судом встановлено, що рішенням Собківської сільської ради від 22.11.2017 № 19-13/VІІ «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га, розташованої в АДРЕСА_1 .

У подальшому, на підставі рішення Собківської сільської ради від 05.04.2018 № 23-9/VІІ «Про передачу у власність земельної ділянки в розмірі 0,2500 га ОСОБА_1 в межах АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки та передано у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку, господарських лісогосподарського призначення.

У відповідності до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 02.09.2020 за № 222348529, власником земельної ділянки кадастровий номер 7124387500:02:000:1447, загальною площею 0,25 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1767478871243, є відповідач по справі ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 . Право власності зареєстроване 14.02.2019 за № 30333421 на підставі рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки в розмірі 0,2500 га ОСОБА_1 в межах АДРЕСА_1 , серія та номер: 23-9/VІІ від 05.04.2018, видавник Собківська сільська рада Уманського району Черкаської області, державним реєстратором: Кучеренко А.С., Комунальне підприємство «Реєстраційний центр», Черкаська область.

При цьому, рішенням Собківської сільської ради від 08.09.2016 за № 10-4/VІІ було затверджено містобудівну документацію «Коригування генерального плану с. Собківка Уманського району Черкаської області» розроблений ПрАТ «Черкасицивільпромпроект» м. Черкаси та вирішено вважати таким, що втратив чинність Генеральний план села Собківка Уманського району Черкаської області розроблений у 1971 році інститутом «Укрколгосппроект» м. Черкаси, а рішенням Собківської сільської ради від 22.12.2016 за № 14-4/VІІ визнано доцільним встановлення межі населеного пункту села Собківка шляхом збільшення території села Собківка орієнтовно на 55,0 га та надано ДП «Черкаський науково-дослідний інститут землеустрою» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) між села Собківка Собківської сільської ради Уманського району. 15.05.2017 сільським головою Собківської сільської ради затверджено завдання на виконання проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Собківка Собківської сільської ради Уманського району Черкаської області. 12.09.2017 складено акт приймання-передачі межових знаків земельної ділянки (меж села Собківка) площею 306,9335 га.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць сформованого 10.07.2018 за № НВ-7107289562018, площа земель с. Собківка розміром 306,9335 га, внесена до Державного земельного кадастру відомостей про межі адміністративно-територіальних одиниць. Також зазначено, що суміжними територіальними одиницями є: ДП «Уманське лісове господарство» Служба автомобільних доріг у Черкаській області ДП «Уманське лісове господарство» Собківська сільська рада. Інформація про акти, на підставі яких встановлені та змінені межі адміністративно-територіальних одиниць: Уманська районна рада від 23.01.2018 № 27-5/VІІ.

Директор Державного підприємства «Уманське лісове господарство» 09.07.2018 звернувся із заявою вих. № 632 до керівника Уманської місцевої прокуратури, у якій зазначив про те, що ДП «Уманське лісове господарство» є постійним користувачем державного лісового фонду Собківського лісництва, що розташований в адміністративних межах Собківської сільської ради. Собківська сільська рада прийняла рішення про затвердження генерального плану села, включивши без погодження з лісгоспом лісові ділянки, які мають статус земель лісогосподарського призначення. Також в порушення вимог ст. 57 Лісового кодексу, ст. ст. 46, 50 Закону України «Про землеустрій», вимог ст. 122, п. 3 ст. 186-1 Земельного кодексу України, без зміни статусу земель лісогосподарського призначення квартал 65 виділ 3, квартал 66 виділ 1,4,5,6, квартал 67 виділ 3, 8, самостійно без погодження з лісгоспом присвоєно землям державного лісового фонду статус земель житлового фонду та зареєстровано в державному земельному кадастрі, в тому числі і спірну земельну ділянку, з кадастровим номером 7124387500:02:000:1447. Вважають, що Собківська сільська рада перевищила свої повноваження, змінивши статус земель державного лісового фонду на землі житлової забудови, без дотримання вимог чинного законодавства та погодження з лісгоспом. У зв`язку з тим, що ДП «Уманське лісове господарство» є державним підприємством, просить реалізувати представницькі повноваження прокуратури у сфері охорони землі лісогосподарського призначення, що перебувають під охороною держави та здійснити захист інтересів держави шляхом звернення до суду про повернення у постійне користування земель державного лісового фонду в постійне користування ДП «Уманське лісове господарство», а винних осіб притягнути до відповідальності.

В підтвердження фактів, викладених у вказаній заяві, директором ДП «Уманське лісове господарство» було додано довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 31.12.2015 з план-схемою, у відповідності до яких земельна ділянка розташована в адміністративних межах Собківської сільської ради (за межами населеного пункту) , орієнтовною площею 1957,9 га, не має кадастрового номеру та відноситься до земель лісогосподарського призначення. І на зазначеній земельній ділянці розташована, в тому числі і спірна земельна ділянка, з кадастровим номером 7124387500:02:000:1447.

Відношення вищевказаної земельної ділянки до категорії лісогосподарського призначення також підтверджується проектом організації та розвитку лісового господарства ДП «Уманське лісове господарство» Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Собківське лісництво.

На запит Уманської місцевої прокуратури Уманська районна державна адміністрація 28.08.2018 направила повідомлення вих. № 01-19/3108 про те, що було погоджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Собківка Собківської сільської ради Уманського району Черкаської області, який передбачає включення в межі села Собківка земельних ділянок площею 40,8335 га, внаслідок чого загальна площа села Собківка становитиме 306,9335 га. Коригування генерального плану села Собківка розроблене у 2016 році ПрАТ «Черкастцивільпромпроект» відповідно до вимог законодавства, а саме проведено громадські слухання, проект розглянуто на засіданні архітектурно-будівельної ради при управлінні містобудування та архітектури Черкаської облдержадміністрації. 04.08.2016 такий проект розглянуто на засіданні архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури Черкаської облдержадміністрації. Розробниками містобудівної документації наголошено, що за межами села, на території Собківського лісництва є житлові будинки для спеціалістів, які необхідно ввести в межі села.

Згідно попереднього розпорядження Уманської районної державної адміністрації Черкаської області від 10.11.2017 № 208 «Про погодження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Собківка Собківської сільської ради Уманського району Черкаської області, було визначено, що такий проект Уманською районною державною адміністрацією погоджено, оскільки він відповідає вимогам Законів України та прийнятих до них нормативно-правових актів, а також містобудівній документації. При цьому землі, що перебувають у постійному користуванні ДП «Уманське лісове господарство» не змінюють форму своєї власності (користування).

Листом від 30.08.2018 вих. № 01-11/366 Уманської районної ради Черкаської області на ім`я керівника Уманської місцевої прокуратури повідомлено, що проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Собківка Собківської сільської ради Уманського району Черкаської області розроблений ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» згідно рішення Собківської сільської ради № 14-4/VІІ від 22.12.2016 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Прооектом передбачена зміна меж с. Собківка шляхом збільшення території населеного пункту за рахунок земель державної власності за межами населеного пункту Собківської сільської ради. Документація із землеустрою погоджена Собківською сільською радою Уманського району, Уманською районною державною адміністрацією та Уманською районною радою Черкаської області. 12.09.2017 представником Уманського Держлісгоспу було підписано акт приймання-передачі межових знаків земельної ділянки (меж села Собківка) площею 306,9335 га на зберігання, де зазначено, що власник/користувач земельної ділянки претензій щодо меж та конфігурацій земельної ділянки не має та власниками/користувачами суміжних земельних ділянок претензій до існуючих меж не виявлено. Згідно ст. 117 ЗК України, земельні ділянки лісогосподарського призначення державної власності, що перебувають у постійному користуванні ДП «Уманське лісове господарство», можуть бути включені в межі населеного пункту села Собківка, проте не переходять у комунальну власність Собківської сільської ради.

Разом з тим, головою Собківської сільської ради Уманського району Черкаської області 18.07.2018 за вих. № 02-14/185 на ім`я Уманської місцевої прокуратури направлено лист про те, що Собківська сільська рада згідно ст. 173 ЗК України відкоригувала межі населеного пункту села Собківка згідно проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно територіальних одиниць. Проект землеустрою розроблений відповідно до техніко-економічних обґрунтувань генерального плану с. Собківка. В основу розробки проекту встановлення (зміни) меж с. Собківка Уманського району Черкаської області покладено генеральний план розвитку даного населеного пункту з урахуванням погоджених матеріалів Собківською сільською радою. Проектом землеустрою передбачено включити до земель населеного пункту прилеглі до її межі землі, які розташовані в адмінмежах Собківської ради за межами населеного пункту. Розширення меж населеного пункту відбулося за рахунок включення в межі села земель загальною площею 40,8335 га. Таким чином, загальна площа населеного пункту села Собківка становить 306,9335 га. Із земель Уманського Держлісгоспу в межу села включено 17,3000 га. Акт приймання-передачі межових знаків в проекті землеустрою. При цьому сільський голова зазначає, що ряд земельних ділянок, в тому числі і спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7124387500:02:000:1447 відноситься до земель комунальної власності с. Собківка і надані жителям села згідно чинного законодавства. У кожного жителя є свідоцтво на право власності на житло. Згідно них рішенням сесії сільської ради надані земельні ділянки за призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку і споруд (присадибна ділянка). Підстав зміни форми власності цих земельних ділянок, а саме віднесення їх до земель комунальної власності, сільський голова не зазначає.

Аналогічний лист до Уманської місцевої прокуратури був направлений Дмитрушківською сільською радою 29.07.2019 за вих. № 02-10/477, згідно якого також стверджується, що земельні ділянки, між інших і спірна земельна ділянка, відносяться до земель комунальної власності.

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 18.03.2020 за вих. № 10-23-0.4-416/90-20 направлено лист до прокуратури Черкаської області, згідно якого Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області проведено документальну перевірку щодо дотримання Собківською сільською радою вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, в процесі укладення цивільно-правових договорів, передачі у власність земельних ділянок та встановлено, що Собківська сільська рада перевищила повноваження щодо розпорядження землями державної власності лісогосподарського призначення відповідно до ст. 122 ЗК України, порушила встановлений законодавством порядок набуття і реалізації права на землю, а саме не дотримано вимоги норми статей 20, 57, 118, 149 ЗК України. Таким чином, Собківська сільська рада порушила норми ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також до прокуратури Черкаської області було направлено копії рішення Черкаської обласної ради м. Черкаси від 19.12.2000 № 18-2 «Про передачу земель лісового фонду, які перебували у користуванні колишніх колективних сільськогосподарських підприємств».

Так, рішенням № 18-2 від 19.12.2000 Черкаської обласної ради Черкаському філіалу інституту землеустрою УААН дозволено підготувати проекти відведення земельних ділянок спеціалізованим лісогосподарським підприємствам для ведення лісового господарства за рахунок земель лісового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств.

Проектом Черкаського філіалу Інституту землеустрою передбачено відвести Уманському держлісгоспу в постійне користування земельні ділянки лісового фонду місцевих рад Уманського району загальною площею 3915,5 га (в тому числі із земель Собківської сільської ради).

Для виконання вказаного рішення Уманський держлісгосп 10.01.2001 звернувся до Черкаського філіалу інституту землеустрою УААН з проханням виготовлення проекту відведення земельних ділянок лісового фонду реформованих с/г підприємств зони діяльності держлісгоспу, в тому числі по Уманському району.

Черкаською обласною радою підготовку проекту відведення земельної ділянки Уманському держлісгоспу для ведення лісового господарства за рахунок земель лісового фонду місцевих рад Уманського району загальною площею 5536,6 га у постійне користування було доручено Черкаському філіалу інституту землеустрою, що підтверджується відповідним листом від 24.05.2001 № 591/01.

Згідно з висновком Уманської районної ради по проекту відведення земельних ділянок для ведення лісового господарства Уманському держлісгоспу ВО «Черкасиліс» із земель лісового фонду в адмінмежах Уманського району від 20.11.2001 за № 486/01, розглянувши проект відведення земельних ділянок для ведення лісового господарства Уманському ВО «Черкасиліс», враховуючи згоду Уманського районного відділу земельних ресурсів та відповідних служб району, Уманська районна рада погодила його та надала згоду на передачу Уманському держлісгоспу в постійне користування земельних ділянок загальною площею 3915,5 га, в адміністративних межах сільських та селищної рад району. У 2002 році виготовлено проект відведення земельних ділянок лісового фонду загальною площею 3915,5 га ДП «Уманський лісгосп» в постійне користування для ведення лісового господарства за рахунок земель лісового фонду місцевих рад Уманського району Черкаської області. Державний акт на вказані земельні ділянки видано не було.

На виконання вимог Закону України «Про управління об`єктами» та постанови КМУ від 07.09.2022 № 1003 «Про деякі питання реформування управління лісової галузі» наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 926 від 26.10.2022 припинено діяльність ДП «Уманське лісове господарство» шляхом реорганізації та приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» код ЄДРПОУ: 44768034.

Таким чином, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником прав та обов`язків ДП «Уманське лісове господарство» у даній цивільній справі.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 1206.2020 № 728-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Черкаської області» визначено адміністративні центри та затверджені території територіальних громад Черкаської області, зокрема до складу Дмитрушківської територіальної громади включено Собківську територіальну громаду.

Відповідно до рішення І сесії Дмитрушківської сільської ради VІІ скликання від № 1-16/VII від 04.01.2019 «Про реорганізацію Собківської сільської ради шляхом приєднання до Дмитрушківської сільської ради» Собківська сільська рада реорганізована шляхом приєднання до Дмитрушківської сільської ради.

За таких обставин Дмитрушківська сільська рада, що знаходиться за адресою: вул. Петропавлівська, 19, с. Дмитрушки, Уманський район, Черкаська область, 20332, вважається уповноваженим органом щодо розпорядження земельною ділянкою 7124387500:02:000:1447, яка до вказаної реорганізації перебувала у віданні та розпорядженні Собківської сільської ради Уманського району Черкаської області.

Частиною другою, пунктами «б», «г» частини третьої статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав і визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт «б» частини 1 статті 164 ЗК України).

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 6 ст. 188 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень зазначених у ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначається цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовний розмір. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 31 Лісового кодексу України визначено, що обласні державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території.

У силу положень ст. ст. 19, 55, 84 Земельного кодексу України та ст. 5 Лісового кодексу України спірна земельна ділянка відносилась до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовувалась для ведення лісового господарства у порядку, визначеному Лісовим кодексом України.

Водночас, згідно з ч. 5 ст. 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикаційний позов – це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто, позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року в справі № 752/13695/18 (провадження № 61-6415св19)).

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (п. 89 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц).

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Стаття 388 ЦК України містить сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Так, відповідно до частини третьої вказаної норми, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до ст. ст. 4, 5 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара. До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства.

Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства (абз. 2 ст. 5 ЛК України).

Статтею 55 Земельного кодексу України визначено, що до земель лісового фонду належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Статтею 92 ЗК України установлено, що право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

У силу положень ст. ст. 19, 55, 84 ЗК України та ст. 5 ЛК України спірна земельна ділянка відносилась до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовувалась для ведення лісового господарства у порядку, визначеному Лісовим кодексом України.

Зокрема, статтями 7, 8 Лісового кодексу України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу, від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

При вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України, яка передбачає, що до здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, які до набрання чинності цим Кодексом передані їм на такому праві, це право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Відповідно до проекту організації та розвитку лісового господарства Собківського лісництва ДП «Уманський лісгосп», розробленого Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням у 2014 році, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7124387500:02:000:1447 відноситься до 65 кварталу Собківського лісництва виділу 4 площею 0,2 га, характеристика ділянки «кордон лісовий».

Віднесення спірної ділянки до земель лісогосподарського призначення підтверджується інформацією, наданою ДП «Уманський лісгосп» від 09.08.2018 за № 632 та Черкаським обласним управлінням лісового та мисливського господарства від 24.04.2020 № 531/02.

Таким чином, надана у приватну власність відповідачу ОСОБА_1 спірна земельна ділянка належить до категорії земель лісогосподарського призначення і, після її незаконного надання у власність, своє цільове призначення не змінила. Посилання у листах та повідомленнях Собківської сільської ради про те, що спірна земельна ділянка належить до категорії комунальної власності, нічим не підтверджено, та спростовується інформацією наданою відповідними службами, у зв`язку із проведенням прокуратурою перевірки за заявою ДП «Уманське лісове господарство». Така земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення державної власності та перебуває у постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», що підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, відповідно до п. 5 Прикінцквих положень Лісового кодексу України (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі № 368/1158/16-ц та Верховного Суду України від 24.12.2014 у справі № 6-212цс14).

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок зібраних у справі доказів у їх сукупності суд вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню, крім вимоги про припинення права приватної власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку з огляду на положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Так, згідно з приписами ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.

У зв`язку із зазначеним, суд вважає, що припинення права власності на спірну земельну ділянку буде наслідком скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку і таке право буде автоматично припинено відповідно до вимог ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тоді як нормами Земельного кодексу України передбачені спеціальні порядок та підстави припинення права власності, які не можуть бути застосовані в даному випадку з огляду на встановлені правовідносини та обраний прокурором спосіб захисту порушених інтересів держави, тому суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити частково.

З огляду на характер спірних правовідносин, встановлені судом обставини вибуття з державної власності земельної ділянки лісогосподарського призначення внаслідок незаконного використання права на безоплатну приватизацію земельної ділянки та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності заходу втручання держави як у право відповідача на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність рішення органу державної влади, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Повернення земельної ділянки з особливим правовим режимом переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів та за цільовим призначенням, що відповідає «суспільному», «публічному» інтересу і не порушує принцип пропорційності.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідачів.

Враховуючи, що суд задовольняє позов частково – дві позовні вимоги, тобто по одній вимозі до відповідачів ОСОБА_1 та Дмитрушківської сільської ради Уманського району Черкаської області, то з кожного з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір сплачений у розмірі відповідно до кожної задоволеної вимоги.

Керуючись ст. ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 17, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 81, 84, 116, 118, 122, 149, 152 ЗК України, ст. ст. 16, 21, 321, 328, 373, 387, 388, 393 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 272, 280-284, 354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Собківської сільської ради від 05.04.2018 № 23-9/VІІ «Про передачу у власність земельної ділянки в розмірі 0,25 га ОСОБА_1 в межах АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».

Витребувати на користь Кабінету Міністрів України (ЄДРПОУ 00019442) з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 7124387500:02:000:1447, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Дмитрушківської сільської ради (ЄДРПОУ 26261413) на користь Черкаської обласної прокуратури (18015, м. Черкаси, бульв.Шевченка,286, код ЄДРПОУ 02911119, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ) судовий збір у розмірі 2102 гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Черкаської обласної прокуратури (18015, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 286, код ЄДРПОУ 02911119, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ, судовий збір у розмірі 2684 гривні 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 05.06.2026.

Суддя: Р. В. Піньковський