Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №712/6894/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/6894/26

Провадження № 2/712/4103/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді Пономаря В.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад позицій учасників справи

У травні 2026 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач зазначив, що 04.12.2014 між ПАТ «Банк Михайлівський» та відповідачкою укладено угоду № 200160730 щодо кредитування, за умовами якої банк надав кредитні кошти шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну картку, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплачувати проценти за користування ним.

У подальшому 20.07.2020 ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами позичальників ПАТ «Банк Михайлівський», у тому числі за договором відповідачки, на підставі договору № 7_БМ про відступлення прав вимоги, укладеного за результатами електронного аукціону. Позивач посилається також на постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16 як на підтвердження належності йому права вимоги.

За твердженням позивача, відповідачка належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим заборгованість становить 21 180,71 грн, із яких 6 953,74 грн - заборгованість за кредитом та 14 226,97 грн - заборгованість за процентами. Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував 4 631,47 грн інфляційних втрат та 1 904,52 грн трьох процентів річних, унаслідок чого загальний розмір заявленої до стягнення заборгованості становить 27 716,70 грн.

Окремо позивач просить поновити строк позовної давності, посилаючись на тривалий судовий спір щодо належності права вимоги, отримання оригіналів кредитної документації лише на початку 2023 року, а також на продовження строків позовної давності у зв`язку з карантином та воєнним станом.

У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідачки 27 716,70 грн заборгованості, а також 2 662,40 грн судового збору та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У встановлений судом строк відповідачка відзив на позовну заяву не подала.

2. Рух справи

Позовна заява ТОВ «Діджи Фінанс» 21.05.2026 надійшла до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.06.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано семиденний строк для усунення недоліків.

Представником позивача Романенком М.Е. 11.06.2026 подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 16.09.2026, внесеною до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні заяви відповідачки про поновлення строку на подання відзиву. Судом установлено, що 08.07.2026 матеріали справи були направлені на електронну адресу відповідачки, у зв`язку з чим вона мала можливість ознайомитися зі змістом позовної заяви та доданими до неї документами. Водночас відзив на позовну заяву подано лише 16.09.2026, тобто після спливу встановленого судом п`ятнадцятиденного строку. Належних та переконливих доказів на підтвердження існування об`єктивних обставин, які унеможливлювали подання відзиву у встановлений строк, відповідачкою суду не надано.

Суд 16.09.2026 перейшов до стадії ухвалення рішення.

3. Позиція сторін в судовому засіданні

Представник позивача у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника позивача. Відповідно до ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка представника позивача за таких обставин не перешкоджає розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову та просила відмовити в ньому повністю.

Заперечуючи проти позову, відповідачка зазначила, що ТОВ «Діджи Фінанс» не довело належними та допустимими доказами набуття права вимоги саме за її кредитним договором № 200160730 від 04.12.2014, оскільки до матеріалів справи не надано додатка № 1 та реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги № 7_БМ від 20.07.2020. Надані позивачем відомості у формі таблиці, на її думку, не є достатнім доказом переходу права вимоги. Також вказала, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16 не встановлювала обставин щодо конкретно її кредитного зобов`язання, а відповідачка участі у тій справі не брала.

Зазначила, що в неї був борг близько 500 грн, який вона не змогла погасити через ліквідацію банку. Строк дії кредитного договору закінчився ще 04.12.2019. На її думку, заявлені до стягнення 6 953,74 грн тіла кредиту та 14 226,97 грн процентів не підтверджені первинними банківськими документами чи випискою з рахунку.

Також відповідачка заперечила проти стягнення 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, вважаючи їх неспівмірними зі складністю справи та обсягом виконаної адвокатом роботи.

4. Обставини, встановлені судом, та зміст поданих доказів

Судом установлено, що 04.12.2014 ОСОБА_1 підписала заяву (оферту) № 200160730 про приєднання до умов банківського обслуговування ПАТ «Банк Михайлівський» за картковим продуктом «Прибуткова картка + Кредитка». У заяві зазначено рахунок № НОМЕР_1 та первісний кредитний ліміт у розмірі 3 000 грн. Максимальна процентна ставка за користування кредитом визначена у розмірі 58,8 % річних.

З довідки про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту, підписаної відповідачкою 04.12.2014, убачається, що кредитування здійснювалося у формі відновлювальної кредитної лінії, максимальний розмір якої міг становити до 50 000 грн, строк кредитування визначено у 12 місяців, процентну ставку - 58,8 % річних, а мінімальний щомісячний платіж - 3 % від фактичної заборгованості, але не менше 50 грн та не більше суми щомісячної заборгованості. Тарифами за продуктом строк дії платіжної картки визначено у п`ять років.

Того ж дня, 04.12.2014, відповідачка підписала розписку про отримання платіжної картки за договором № 200160730, що підтверджує видачу їй банком платіжної картки.

На підтвердження стану розрахунків за договором позивачем надані виписки ПАТ «Банк Михайлівський» по особових рахунках ОСОБА_3 . Виписки сформовані за період з 23.05.2016 до 27.07.2020.

Із банківських виписок вбачається, що 22.05.2017 в бухгалтерському обліку банку за кредитним договором № 200160730 від 04.12.2014 була відображена прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 6 953,74 грн. У подальшому за цим договором банком здійснювалися операції з нарахування та обліку процентів, зокрема у 2019-2020 роках. Так, у виписках містяться відомості про нарахування процентів за періоди 11.10.2019-31.10.2019, 01.11.2019-30.11.2019 та наступні періоди.

Станом на 27.07.2020 у банківському обліку за договором відповідачки відображено операції на загальну суму 21 180,71 грн, зокрема 6 953,74 грн за рахунком обліку кредиту та 79,80 грн, 2 679,88 грн і 11 467,29 грн за рахунками обліку процентів.

Між ПАТ «Банк Михайлівський» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ТОВ «Діджи Фінанс» 20.07.2020 укладено договір № 7_БМ про відступлення прав вимоги за результатами електронного аукціону, оформленого протоколом № UA-EA-2020-06-09-000032-b від 15.06.2020. За умовами цього договору банк відступив новому кредитору права вимоги до позичальників, зазначених у додатку № 1 до договору, в обсязі та на умовах, що існували на момент відступлення.

Платіжною інструкцією № 25 від 09.07.2020 підтверджується перерахування ТОВ «Діджи Фінанс» на користь ПАТ «Банк Михайлівський» 5 307 308,39 грн із зазначенням у призначенні платежу лота GL16N618071 та протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-06-09-000032-b від 15.06.2020.

Позивачем також надано витяг із реєстру до договору № 7_БМ, у якому зазначено ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , кредитний договір № 200160730 та дату його відкриття 04.12.2014.

Водночас безпосередньо у банківській виписці ПАТ «Банк Михайлівський» за 27.07.2020 міститься операція із призначенням платежу «Сплата за право вимоги за кредитним договором № 200160730_KI від 04.12.2014, по лоту № GL16N618071/380935 … ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а загальний обсяг операцій, пов`язаних із передачею зазначеної заборгованості, становить 21 180,71 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16 застосовано наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 № 1905, укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ФК «Плеяда», визнано відсутніми у ТОВ «ФК «Плеяда» відповідні майнові права, визнано недійсним договір факторингу від 20.05.2016 між ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор», а зазначені товариства зобов`язано передати ТОВ «Діджи Фінанс» отримані від банку документи.

На виконання зазначеного судового рішення здійснювалися виконавчі провадження № 66483131 та № 66491947. Постановою приватного виконавця від 29.12.2022 виконавче провадження № 66483131 щодо ТОВ «ФК «Плеяда» закінчено у зв`язку з виконанням вимог виконавчого документа в повному обсязі. Із постанови про закінчення ВП № 66491947 також убачається виконання ТОВ «ФК «Фагор» обов`язку щодо передачі ТОВ «Діджи Фінанс» документів, отриманих від ПАТ «Банк Михайлівський».

Таким чином, матеріалами справи підтверджуються факт укладення відповідачкою 04.12.2014 договору № 200160730 та отримання платіжної картки, відображення в обліку ПАТ «Банк Михайлівський» заборгованості за цим договором і подальше оформлення банком відступлення прав вимоги ТОВ «Діджи Фінанс».

5. Норми права та оцінка суду

За змістом ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Положеннями ч.1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Також згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.1 та 5 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку шляхом направлення вимоги позичальнику або ж у судовому порядку.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У ст. 256 ЦК України закріплено, що позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Оцінюючи надані сторонами докази у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд доходить таких висновків.

Щодо заперечень відповідачки про недоведеність переходу до ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги за кредитним договором № 200160730 від 04.12.2014 суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як установлено судом, 20.07.2020 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір № 7_БМ про відступлення прав вимоги, за яким новому кредитору передавалися права вимоги до позичальників, зазначених у додатку № 1 до цього договору.

Наданий позивачем витяг із відповідного реєстру містить відомості про ОСОБА_3 , її РНОКПП, кредитний договір № 200160730 від 04.12.2014 та відомості про заборгованість за цим договором. Крім того, банківська виписка ПАТ «Банк Михайлівський» містить операцію від 27.07.2020 із призначенням платежу «Сплата за право вимоги за кредитним договором № 200160730_KI від 04.12.2014, по лоту № GL16N618071/380935 ... ТОВ «Діджи Фінанс».

Факт оплати ТОВ «Діджи Фінанс» придбаного на електронних торгах пулу активів також підтверджується платіжною інструкцією № 25 від 09.07.2020 про перерахування ПАТ «Банк Михайлівський» 5 307 308,39 грн із зазначенням лота GL16N618071 та протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-06-09-000032-b.

За таких обставин сукупність зазначених доказів є достатньою для висновку про те, що право вимоги за кредитним договором відповідачки № 200160730 перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс».

Тому доводи відповідачки про недоведеність правонаступництва позивача суд відхиляє.

Щодо наявності та розміру заборгованості суд виходить із такого.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка особисто підписала заяву (оферту) № 200160730 від 04.12.2014, довідку про умови кредитування та розписку про отримання платіжної картки, тобто факт укладення кредитного договору та отримання платіжного інструменту нею не заперечується.

Банківська виписка є документом бухгалтерського обліку, який відображає здійснені за відповідним рахунком банківські операції, нарахування та рух заборгованості, а тому підлягає оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі.

З наданих ПАТ «Банк Михайлівський» виписок за особовими рахунками відповідачки вбачається послідовне відображення заборгованості за кредитним договором № 200160730.

Зокрема, 03.04.2017 у бухгалтерському обліку банку відображено залишок за кредитним договором у сумі 6 953,74 грн, а 22.05.2017 цю суму віднесено на рахунок простроченої заборгованості за кредитом № 200160730.

У подальшому банком здійснювалося нарахування та облік процентів за користування кредитними коштами.

Станом на 27.07.2020 у бухгалтерському обліку ПАТ «Банк Михайлівський» за договором відповідачки відображено операції на загальну суму 21 180,71 грн, із яких 6 953,74 грн становить заборгованість за кредитом, а суми 79,80 грн, 2 679,88 грн та 11 467,29 грн заборгованість, обліковану на рахунках процентів. Загальна сума зазначених процентних нарахувань становить 14 226,97 грн.

Таким чином, надана банківська виписка не є лише одностороннім розрахунком позивача, а містить відомості бухгалтерського обліку первісного кредитора щодо конкретного кредитного договору, особи позичальника, проведених операцій та суми непогашеної заборгованості.

Суд також враховує, що відповідачка у судовому засіданні факту користування кредитними коштами не заперечувала, зазначивши, що мала заборгованість перед банком, однак, за її твердженням, її розмір становив близько 500 грн.

Водночас жодного доказу на підтвердження того, що заборгованість за кредитним договором була погашена повністю або частково у розмірі, який не враховано банком, відповідачка суду не надала.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, посилаючись на виконання свого обов`язку перед кредитором як на обставину, що припинила або зменшила грошове зобов`язання, саме відповідачка відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна була надати докази такого виконання: квитанції, платіжні документи, банківські виписки, довідку кредитора про погашення заборгованості чи інші належні докази.

Таких доказів матеріали справи не містять.

Саме по собі усне твердження відповідачки про те, що її борг становив близько 500 грн та що вона не мала можливості надалі його сплачувати у зв`язку з ліквідацією банку, не спростовує даних бухгалтерського обліку банку та не підтверджує припинення зобов`язання належним виконанням.

При цьому ліквідація банку не припиняє зобов`язання позичальника з повернення отриманого кредиту та не звільняє його від виконання грошового зобов`язання.

За таких обставин суд вважає доведеним існування у відповідачки заборгованості за кредитним договором № 200160730 у розмірі 21 180,71 грн, у тому числі 6 953,74 грн заборгованості за кредитом та 14 226,97 грн заборгованості за процентами.

Щодо нарахованих позивачем інфляційних втрат та трьох процентів річних суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на суму непогашеної заборгованості 21 180,71 грн за період із 25.02.2019 до 23.02.2022 нараховано 4 631,47 грн інфляційних втрат та 1 904,52 грн трьох процентів річних.

Розрахунок містить визначення періоду нарахування, застосованих індексів інфляції, кількості днів прострочення та формули обчислення відповідних сум. Відповідачкою іншого розрахунку суду не надано та арифметичної правильності розрахунку позивача належними доказами не спростовано.

Отже, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню також 4 631,47 грн інфляційних втрат та 1 904,52 грн трьох процентів річних.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь ТОВ «Діджи Фінанс», становить: 21 180,71 грн + 4 631,47 грн + 1 904,52 грн = 27 716,70 грн.

Позивач у позовній заяві просив поновити строк позовної давності, посилаючись на тривалий судовий спір щодо належності права вимоги, отримання оригіналів кредитної документації лише на початку 2023 року, а також на законодавче продовження строків позовної давності у зв`язку з карантином та воєнним станом.

Разом із тим суд ураховує, що відповідно до ч. 3-5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, сплив позовної давності сам по собі не є підставою для відмови у захисті порушеного права. Наслідки її спливу можуть бути застосовані судом виключно за наявності відповідної заяви сторони у спорі. Суд не наділений повноваженнями застосовувати позовну давність з власної ініціативи.

Під час розгляду цієї справи відповідачка ОСОБА_1 заяви про застосування наслідків спливу позовної давності не подавала.

За таких обставин, незалежно від того, чи сплив установлений законом строк позовної давності на момент звернення позивача до суду, правові підстави для застосування судом наслідків його спливу відсутні.

6. Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а для цілей їх розподілу розмір таких витрат визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт.

При визначенні суми, що підлягає компенсації, суд має враховувати складність справи, час, витрачений адвокатом, обсяг наданих послуг, ціну позову та значення справи для сторони.

Відповідачка заперечила проти стягнення 7 000 грн витрат на правничу допомогу та просила врахувати їх неспівмірність зі складністю спору й фактичним обсягом роботи адвоката.

Суд ураховує, що справа стосується стягнення заборгованості за типовим кредитним договором, не характеризується значною юридичною чи фактичною складністю, позивач є фінансовою установою, для якої звернення до суду з аналогічними вимогами має звичний характер, представник позивача участі в судових засіданнях не брав, а основний обсяг наданої правничої допомоги полягав у підготовці та поданні позовної заяви й доданих до неї документів.

Разом із тим суд ураховує, що позовна заява містить обґрунтування фактичних та правових підстав вимог, розрахунок заборгованості, питання переходу права вимоги, позовної давності, а представником позивача здійснювалося процесуальне супроводження справи.

З огляду на характер спору, його ціну, обсяг виконаної роботи, принципи розумності, реальності та співмірності суд вважає обґрунтованим зменшити заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу з 7 000 грн до 4 000 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 200160730 від 04.12.2014 у загальному розмірі 27 716 (двадцять сім тисяч сімсот шістнадцять) грн 70 (сімдесят) коп., 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 (сорок) коп. витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, та 4 000 (чотири тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу, а всього 34 379 (тридцять чотири тисячі триста сімдесят дев`ять) грн 10 (десять) коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 21.09.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 21/1, м. Бровари, Київська обл.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя В.О. Пономар