Вирок від 15 вересня 2026 р. у справі №712/9571/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/9571/26

Провадження № 1-кп/712/1060/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м.Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

потерпілої – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026250310001331 від 13.05.2026 відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Черкаси, Черкаської області, українця, громадянина України, працюючого бетоняром ТОВ «Завод «Буддеталь», неодруженого, немаючого на утриманні дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12.05.2026 близько 21 години 30 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні коридору квартири АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_4 , діючи з необережності, внаслідок злочинної недбалості, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді середньої тяжкості тілесного ушкодження у потерпілої, хоча повинен був і міг їх передбачити, стоячи навпроти ОСОБА_4 , наніс останній один удар ступнею ноги в область міжребер`я лівого боку, надавши її тілу прискорення, внаслідок якого потерпіла, не втримавши рівновагу, здійснила падіння на поверхню борту ванни у ванній кімнаті на правий бік.

Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_5 , потерпіла отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому 11 ребра справа, які відповідно до висновку експерта №02-01/373 від 20.05.2026, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, а саме необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У судовому засіданні ОСОБА_5 вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав в повному обсязі та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій. ОСОБА_5 показав, що ввечері 12.05.2026 подруга ОСОБА_4 запросила його в гості, де вони святкували день народження її матері. Під час спілкування між ними виникла суперечка, в ході якої ОСОБА_5 ненавмисно наніс ОСОБА_4 удар ступнею ноги в область міжребер`я лівого боку, внаслідок чого остання впала на поверхню борту ванни у ванній кімнаті. В подальшому, син ОСОБА_4 викликав швидку медичну допомогу, і вона була госпіталізована до лікарні. ОСОБА_5 показав, що він здійснив відшкодування потерпілій вартості ліків. Обвинувачений щиро розкаювався у вчиненому, висловив самоосудження своєї поведінки, запевняв, що подібне більше не повториться.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 12.05.2026 завдана шкода її здоров`ю. Потерпіла просила призначити ОСОБА_5 покарання, яке б сприяло його виправленню, та недопущенню вчинення нових кримінальних правопорушень в майбутньому.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч.3 ст.349 КПК України роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції. В порядку ч.3 ст.349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 .

Вивчивши обвинувальний акт та додані матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.128 КК України, тобто необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд керується положеннями ст.ст.65-67 КК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обираючи вид та міру покарання суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд приймає до уваги, що скоєне кримінальне правопорушення, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

ОСОБА_5 раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, працює бетоняром у ТОВ «Завод «Буддеталь», неодружений, не має на утриманні дітей, має постійне місце реєстрації та проживання.

Під час судового розгляду потерпіла повідомила, що протягом тривалого часу обвинувачений ОСОБА_5 має алкогольну залежність, після вживання алкогольних напоїв поводить себе агресивно, не здатен контролювати свою поведінку.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання суд також враховує думку потерпілої, яка просила призначити ОСОБА_5 покарання, яке б сприяло його виправленню, та недопущенню вчинення нових кримінальних правопорушень в майбутньому.

За сукупності вищенаведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості та обґрунтованості покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання в межах, установлених санкцією ст.128 КК України, у виді позбавлення волі, та застосувати ст.75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку та покладенням на нього обов`язків відповідно до ст.76 КК України.

Призначене покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням положень ст.75 КК України, на переконання суду, надасть обвинуваченому ОСОБА_5 змогу довести своє виправлення, стати корисним для суспільства, а також справить на нього належний виховний вплив щодо недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень в подальшому.

Підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 положень ст.69 КК України судом не встановлено.

Щодо тривалості іспитового строку, то суд зауважує, що іспитовий строк містить у собі погрозу реального виконання покарання, якщо засуджений не буде виконувати умови випробування, і можливість остаточного звільнення від відбування покарання і погашення судимості, якщо особа виконає покладені на неї обов`язки. Встановлення іспитового строку полягає і в тому, що за засудженою особою здійснюється контроль з боку органів виконання покарання. Крім того, іспитовий строк дисциплінує засудженого, привчає його до додержання законів, нагадує йому, що він не виправданий, а проходить випробування, від результату якого залежить його подальша доля звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 відсутній та підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ч.15 ст.615, ст.ст. 368-371, 373-374, 376, 394 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, місця роботи;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- пройти курс лікування від алкогольної залежності.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- оптичний носій інформації CD-R диск, із КТ ОСОБА_4 ; оптичний носій інформації CD-R диск, з написом 05711 ВК, з інформацією отриманою у ході тимчасового доступу до речей і документів ТОВ «Лайфселл»; оптичний носій інформації DVD-R диск із записом повідомлення на лінію «102»; довідки з КНП «Третя Черкаська міська лікарня ШМД»; належним чином завірена копія карти виїзду швидкої медичної допомоги №639 від 12.05.2026; належним чином завірена копія картки виклику швидкої медичної допомоги №639 від 12.05.2026; належним чином завірена копія карти виїзду швидкої медичної допомоги №12.05.2026-639 від 12.05.2026; носій інформації CD-R диск, об`ємом 700 Мб, на якому знаходиться копія аудіо-повідомлення на спеціальну лінію «103» від 12.05.2026, що приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1