Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №695/3275/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

21 вересня 2026 рокуСправа №: 695/3275/26

Номер провадження 3/695/1362/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2026 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – Ватажок-Сташинської А.В.,

за участі: секретаря судового засідання – Біліченко С.В.,

прокурора – Циганника А.В.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша справу про адміністративні правопорушення, що надійшли з Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліціі України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи відповідно до підпункту «д» п. 1, ч. 1, ст. 3 Закону суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення вимог абзацу першого ч. 2 ст. 45 Закону, без поважних причин, несвоєчасно подав до Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, яка припиняє діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні, оскільки граничний термін подачі відповідної декларації був 05.02.2025, а декларація фактично подана 12.06.2026, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

За даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією серії №38 від 22.07.2026.

ОСОБА_1 , будучи відповідно до підпункту «д» п. 1, ч. 1, ст. 3 Закону суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону, без поважних причин, несвоєчасно подав до Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, оскільки граничний термін подачі відповідної декларації був до 00 годин 00 хвилин 01.04.2025, а декларація фактично подана 12.06.2026, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

За даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією серії №37 від 22.07.2026.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину визнав, ствердивши обставини, викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, повязані з корупцією №№37,38 від 22.07.2026.

Прокурор у судовому засіданні вважав доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та просив накласти на нього адміністративне стягнення передбачене санкцією ч.1 ст.172-6 КУпАП у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень, а також стягнути з нього судовий збір.

ОСОБА_1 щодо призначення покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень не заперечував.

Суддя дослідивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, заслухавши думку прокурора, пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, виходить з такого.

Згідно із ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з положеннями статей 251,252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»: правопорушення, пов`язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Судом встановлено, що особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту проходять службу на контрактній основі відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №593.

Трудові відносини працівників регулюються відповідно до вимог чинного законодавства України.

У розумінні до підпункту «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, особи начальницького складу служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України.

Наказом ГУ ДСНС у Черкаській області № 63 від 12.04.2022 ОСОБА_1 призначено на посаду провідного інспектора відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Золотоніського РУ ГУ ДСНС України у Черкаській області, де він проходив службу до 06.01.2025.

Під час проходження служби ОСОБА_1 у системі службової підготовки попереджено про недопущення корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

У розумінні підпункту «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, ОСОБА_1 є суб`єктом декларування та зобов`язаний подавати декларацію відповідно до встановленого Законом порядку.

Частиною 1 ст. 45 Закону передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 12 Закону, Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти.

Декларація при звільненні – декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону – не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду.

Отже беручи до уваги те, що ОСОБА_1 припинив виконувати свої обов`язки з 06.01.2025, а тому граничний термін подачі декларації при звільненні є 05.02.2025.

За результатами моніторингу загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на офіційному веб-сайті Національного агентства, установлено, що ОСОБА_1 лише 12.06.2026 у порушення вимог абзацу першого ч. 2 ст. 45 Закону подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні.

Щорічна декларація – декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Отже беручи до уваги те, що ОСОБА_1 у 2024 році працював на вищезазначеній посаді в нього виник обов`язок подати до офіційного веб-сайту Національного агентства щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік до 01.04.2025.

За результатами моніторингу загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщені на офіційному веб-сайті Національного агентства, установлено, що ОСОБА_1 лише 12.06.2026 в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону подано щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік.

Вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією № 37 від 22.07.2026, №38 від 22.07.2026; витягом з наказу ГУ ДСНС України у Черкаській області №63 від 12.04.2022 про призначення ОСОБА_1 на посаду; витягом з наказу ГУ ДСНС України у Черкаській області №564 від 31.12.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади; витягом з наказу ГУ ДСНС України у Черкаській області №6 від 06.01.2025 про виключення із кадрів ДСНС ОСОБА_1 ; памяткою при звільненні ОСОБА_1 зі служби цивільного захисту (роботи) осіб начальницького складу державних службовців ДСНС України від 18.12.2024; відомостями, наданими пошуковою системою Єдиного державного Реєстру Декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; електронною декларацією з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування при звільненні; електронною декларацією з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік.

Диспозицією ч.1 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, відповідальність за які передбачена ч. 1ст. 172-6 КУпАП.

Отже всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з`ясувавши всі обставини встановлені під час судового розгляду, перевіривши їх доказами, отриманими на підставі змагальності сторін та свободи у доведеності їх переконливості, дослідженими у судовому засіданні у їх сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв`язку, суд дійшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, знайшла своє підтвердження у ході судового розгляду та підтверджується наявними у матеріалах справи письмовими доказами, а дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та майновий стан.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За таких обставин, суддя вважає за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Застосування ст.22 КУпАП є неможливим, оскільки це суттєво знижує ефективність протидії корупції, дозволяє правопорушнику уникнути передбаченої Законом відповідальності.

Більше того, факт вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією не може визнаватись малозначним, оскільки його вчинення порушує встановлені антикорупційним законодавством вимоги, заборони та обмеження, посягає на порядок реалізації особами таких органів, наданої їм влади та посадових повноважень, дискредитує органи влади та місцевого самоврядування.

Протидія корупційним та пов`язаним з корупцією проявам, створення атмосфери суспільного неприйняття таких вчинків на сьогодні є винятково актуальними і принциповість під час призначення стягнення за порушення вказаної категорії справ буде істотно сприяти запобіганню злочинам у цій сфері.

Водночас, одним із основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть проявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам.

Разом з тим, у суспільстві не повинно бути сумнівів у порядності (доброчесності) публічної служби, тому за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, особа повинна нести відповідальність, передбачену Законом.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2026 складає 665 грн 60 коп.

Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору суду не надано, а відтак, з нього належить стягнути судовий збір у сумі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст. 9, 23, 33-35,36,172-6,221,276,277,283,284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1 700 (одна тисяча сімсот) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до неї може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП , тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська