Постанова від 10 вересня 2026 р. у справі №569/18456/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/18456/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду О.Г. Крижова, розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП ______________________, за ч. 1 ст. 184 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

26.07.2026 року близько 19 год. 51 хв. ОСОБА_1 в м.Рівне, вул.Тиннівська, будучи матір`ю малолітньої ОСОБА_2 , 16.11.2012 року не вжила заходів щодо забезпечення необхідних умов виховання, а саме неповнолітній ОСОБА_3 керував ТЗ КАЧОТТ125 не маючи права керування, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушила вимоги ст.12 ЗУ «Про дитинство».

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину визнав, просила звільнити її від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням, так як раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, адміністративним правопорушенням негативних наслідків для суспільства та держави не завдав.

Правопорушення підтверджується долученими до матеріалів справи доказами, в тому числі: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №985892 від 26.07.2026 року, поясненнями ОСОБА_1 , відеозаписами в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що вищенаведені докази в їх сукупності свідчать про наявність складу адміністративного правопорушення, відповідно ст.9 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , тому вона підлягає адміністративній відповідальності.

Статтею 23КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Чинне законодавство не містить переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють визначити малозначність провини. Є підстави вважати, що це адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної небезпеки, не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення, посадова особа зобов`язана розглянути всі сторони адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, встановити чи завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Положення ст.22 КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для правопорушника, меті адміністративній відповідальності. Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей правопорушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом`якшення і навіть відмови Держави від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом. При розгляді справ та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, фактичні обставини справи, ту обставину, що адміністративним правопорушенням, яке інкримінується ОСОБА_1 не завдано негативних наслідків для суспільства та держави, а також враховуючи дані про особу, а саме те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, оскільки під час розгляду справи не встановлено обтяжуючих відповідальність обставин, з метою недопущення подібної поведінки надалі, суд приходить до висновку, що в даному конкретному випадку вчинене ОСОБА_1 правопорушення є малозначним, у зв`язку з чим суд вважає можливим звільнити його від адміністративного стягнення, обмежившись усним зауваженням на підставі ст. 22 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,35,283,284,285,287,289,294 КУпАП, , -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 та провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП закрити в зв`язку з малозначністю, обмежившись щодо нього усним зауваженням.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду Оксана КРИЖОВА