Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №569/22157/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/22157/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду О.Г.Крижова, розглянувши матеріалипро притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП_____________, у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП, суддя –

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №477197 від 08.10.2025: «08.10.2025 13:31:02 м. Рівне, вулиця Чорновола, 104, водій ОСОБА_1 керував т/з BMW 390L, д.н.з НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на пристрій бодікамера, чим порушив п.2.5.ПДР».

Дії ОСОБА_1 було кваліфіковано за ст. 130 КУпАП.

В ході судового розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, повідомив, що в стані наркотичного сп`яніння не перебував, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду від 08.102.2025, від проходження огляду на наявність ознак наркотичного сп`яніння у медичному закладі не відмовлявся.

Захисник ОСОБА_1 , адвокат Беляновський Р.Ю., подав до суду письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в яких зазначив, що його підзахисний у ході спілкування з поліцейським сам запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, та в ході подальшого спілкування підтверджував готовність пройти такий огляд. Натомість, поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про перебування останнього у розшуку ТЦК, та після відмови ОСОБА_1 проїхати до ТЦК, вказує на начебто наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння. Вказує, що ОСОБА_1 відмовлявся виключно від його доставляння до ТЦК, та жодного разу не висловлював відмови проходження огляду щодо наявності ознак наркотичного сп`яніння. Захисник зазначає, що поліцейським взагалі не було складено направлення водія для проходження огляду, а протокол про адміністративне правопорушення було складено не на місці зупинки, а через дві години після спілкування з ОСОБА_1 . В свою чергу, ОСОБА_1 через півтори години після спілкування з поліцейським добровільно пройшов огляд на наявність ознак наркотичного сп`яніння, яким встановлено відсутність таких ознак.

ОСОБА_1 та його захисник просили закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, дослідивши матеріали справи, відеозапис події, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій зобов`язаний пройти медичний огляд для визначення стану сп`яніння (алкогольного, наркотичного чи під дією ліків, що знижують увагу) на вимогу поліцейського.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №477197 від 08.10.2025 року слідує, що ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 2.5 ПДР.

Згідно відеозапису із портативного відео реєстратора поліцейського, 08 жовтня 2025 року близько 12 год. 48 хв. поліцейський офіцер громади зупинив по вул. Чорновола у м. Рівне автомобіль BMW 390L, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , вказавши водію на причину запинки (перебування автомобіля на іноземній реєстрації).

В ході тривалого спілкування між поліце йським та ОСОБА_1 (щодо його незгоди із наявністю підстав для зупинки), останній о 12 год. 58 хв. 27 сек. (відеозапис «PSS-20251008-124947UTC+0300.mp4» 08 хв. 40 сек.) самостійно пропонує поліцейському не затягуючи часу проїхати разом та пройти обстеження щодо наявності ознак наркотичного сп`яніння. На уточнююче запитання поліцейського щодо готовності пройти огляд ОСОБА_1 відповідає ствердно.

Суд відзначає, що з моменту зупинки транспортного засобу і до вищезазначеної пропозиції ОСОБА_1 сплив строк у 10 хвилин, і впродовж цього часу поліцейський жодного разу не повідомляв про наявність у ОСОБА_1 ознак сп`яніння.

Далі, о 13 год. 00 хв. 15 сек. (відеозапис «PSS-20251008-125948UTC+0300.mp4», 00 хв. 26 сек.) поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що останній перебуває у розшуку ТЦК, та про необхідність його доставлення до ТЦК у м. Здолбунів.

Лише після відмови ОСОБА_1 проїхати з поліцейським до ТЦК, поліцейський вказує на наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння.

В ході подальшого спілкування, зафіксованого на відеозаписі водій неодноразово як на запитання поліцейського, так і самостійно повідомляє про готовність проїхати на медичний огляд, однак категорично заперечує його доставлення до ТЦК.

Згідно із відеозаписом, близько 13 год. 09 хв. поліцейський повідомляє водію, що розцінює його дії як відмову від проходження огляду щодо стану наркотичного сп`яніння, після чого сідає до службового автомобіля та відеозапис переривається.

Дослідивши відеозапис події, суд вважає, що водій не висловлював відмови від проходження огляду в медичному закладі щодо наявності ознак наркотичного сп`яніння. Натомість, ОСОБА_1 чітко і послідовно багаторазово повідомляв поліцейському про готовність пройти такий огляд. Водій відмовлявся виключно від того, щоб його було доставлено до ТЦК.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова від проходження огляду має бути однозначною, прямою та вираженою у формі свідомого небажання особи пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров`я, про що повинно бути належним чином зазначено у відповідних матеріалах та підтверджено доказами, у тому числі відеофіксацією.

Відтак, суд не вбачає у діях водія порушення вимог п. 2.5 ПДР, яке ставиться йому у вину в протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд також враховує і процесуальні порушення, що були допущені поліцейським при складанні матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння встановлений ст.266 КУпАП, а також затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі - Інструкція).

Відповідно до пунктів 2, 4 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Таким чином, підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння є наявність ознак наркотичного сп`яніння, визначених приписами п. 4 Інструкції, які поліцейський повинен повідомити особі, яка керує транспортним засобом, для того щоб вимагати пройти в установленому порядку медичний огляд відповідно до положень п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Однак, з наявного у матеріалах справи відеозапису апеляційний суд не вбачає наявність правових підстав у працівників поліції вимагати проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння водієм ОСОБА_1 , оскільки з відеозапису не вбачається зовнішніх ознак наркотичного сп`яніння водія. Більше того, самим поліцейським було повідомлено ОСОБА_1 про наявність у нього ознак сп`яніння лише після тривалого (близько 10 хв.) спілкування з водієм та після відмови проїхати у ТЦК.

Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Направлення на медичний огляд складається у письмово за формою, встановленою у Додатку №1 до Інструкції.

Відтак, оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння є обов`язковим.

Однак, матеріали справи про адміністративне правопорушення за протоколом ЕПР1 №477197 від 08.10.2025, що надійшли до суду, не містять письмового направлення ОСОБА_1 на медичний огляд.

За ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Вищезазначене дає підстави для висновку про допущення порушень порядку направлення водія ОСОБА_1 на проведення огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, а тому, в силу вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд є недійсним, що виключає наявність складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд також бере до уваги, що ОСОБА_2 самостійно пройшов освідування. До матеріалів справи долучено медичний висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.10.2025, складеному в КП «РОЦПЗН», з якого слідує, що ОСОБА_1 звернувся у вказану медичну установу з метою проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння. Огляд проведено 08.10.2025 о 14 год. 27 хв. (тобто менше аніж за дві години після зупинки транспортного засобу). У графі 10 «висновок огляду» вказано, що у громадянина ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено. Тобто, на момент складання протоколу працівником поліції, що відбулося о 14 год. 56 хв., ОСОБА_1 вже пройшов медичний огляд та отримав висновок про відсутність ознак наркотичного сп`яніння.

Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За результатом розгляду справи, судом встановлено відсутність належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 08.10.2025 року відмовився пройти огляд у медичному закладі з метою визначення наявності ознак наркотичного сп`яніння, допущені недоліки працівниками поліції під час оформлення адміністративних матеріалів, а також негативні результати медичного огляду водія, який був проведений в межах двох годин від часу його зупинки поліцейськими.

Складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути належним та допустимим доказом його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП).

Керуючись ст.ст. 130, 247, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАПз а відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду Оксана КРИЖОВА