Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №546/1106/26 — Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/1106/26

номер провадження 1-кп/546/96/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 червня 2026 року за № 12026175440000136 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця м. Полтава, який зареєстрований по АДРЕСА_1 , з вищою освіту, не депутат, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 (з 15.07.2026), не є учасником бойових дій, не є особою з інвалідністю, розлучений, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має статус батька багатодітної родини, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого частиною 2 статті 125 КК України,

встановив:

Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнаного судом доведеним

ОСОБА_3 28 травня 2026 року близько 17 години 00 хвилин у порушення Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» умисно вчинив фізичне насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто вчинив кримінальне правопорушення, пов`язане з домашнім насильством, щодо колишнього подружжя за наступних обставин.

Так, 28 травня 2026 року близько 17 години 00 хвилин ОСОБА_3 зустрів свою колишню дружину ОСОБА_7 на узбіччі дороги між с. Сені та м. Решетилівка Полтавського району Полтавської області та на ґрунті ревнощів та припинення шлюбних відносин вступив з останньою у словесний конфлікт, під час якого у нього виник прямий умисел на спричинення їй тілесних ушкоджень.

Реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім`ї, свідомо використовуючи свою перевагу у фізичному розвитку, перебуваючи у вказаному вище місці, схопив ОСОБА_7 лівою рукою ззаду за комір одягу, стягнув з велосипеду, на якому вона сиділа, та потягнув до захисної лісосмуги поряд. Утримуючи потерпілу за комір одягу ззаду в положенні обличчям униз, наніс їй знизу коліном правої ноги не менше семи ударів в ділянку носа, лівого та правого ока, лоба та скроневої ділянки зліва, двох ударів в ділянку спини зліва на рівні лопаток потерпілої, після чого правою рукою, у якій був затиснутий туристичний розкладний ніж, різким рухом здійснив поріз в ділянці лівого вуха та притиснув ніж в ділянці спини між лопаток останньої, внаслідок чого спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у вигляді параорбітальних гематом обох очей, забійної рани надбрівної ділянки зліва, саден лобної та скроневої ділянок зліва, закритого перелому носових кісток без зміщення та зовнішньої деформації носу, струсу головного мозку; різаної рани верхньої третини лівої вушної раковини; непроникаючої колото-різаної рани спини в проекції 5-6 хребців грудного відділу хребта, а також двох синців на задній поверхні грудної клітини зліва, які згідно висновку судово-медичного експерта від 22.06.2026 кваліфікуються за ступенем тяжкості як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та легкі тілесні ушкодження відповідно.

Своїми протиправними діями, що виразилися в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 125 КК України.

Позиція учасників кримінального провадження

Усі вищенаведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.

Прокурор, у порядку частини 1 статті 302 КПК України, звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта стосовно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12026175440000136, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 червня 2026 року, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні (а.п. 1-3).

Потерпіла ОСОБА_7 роз`яснено зміст встановлених у результаті дізнання обставин вчиненого кримінального проступку, обмеження права апеляційного оскарження. Потерпіла подала письмову заяву, у якій вона згодна на розгляд даного кримінального провадження у спрощеному порядку без судового розгляду у судовому засіданні. Також у даній заяві ОСОБА_7 просила призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а.п. 9-10).

Обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України, повністю згоден із встановленими органом дізнання обставинами вчиненого ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, не заперечує проти розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку без судового розгляду у судовому засіданні. Зазначеного змісту ОСОБА_3 подав письмову заяву, добровільність якої підтверджена захисником ОСОБА_8 . Зокрема у даній заяві ОСОБА_3 просив призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а.п. 7-8).

Підстави, з яких суд здійснює розгляд у спрощеному провадженні

Положеннями частин 2 та 3 статті 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Враховуючи вищевикладене, зокрема заяви учасників судового процесу, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381, 382 КПК України.

Ухвалою судді від 16 вересня 2026 року постановлено розглядати кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України, за правилами спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Суд, вивчивши обвинувальний акт, дослідивши долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України.

Встановлені органом досудового розслідування обставини вчинення кримінального проступку підтверджуються обставинами, встановленими судом.

Обвинувачений ОСОБА_3 , захист якого на досудовому розслідуванні здійснював захисник ОСОБА_8 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України, не оспорює та вважає, що органом дізнання вони встановлені у повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, доходить висновку, що під час розгляду кримінального провадження підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку та вважає, що своїми діями, які виразилися в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 125 КК України.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення,

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 є вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.

Мотиви призначення покарання

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина 2 статті 61 Конституції України).

Відповідно до статті 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Згідно з положеннями статті 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених в санкції статті Основної частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нею вчинення нових кримінальних правопорушень.

У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами) звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. При цьому, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

Окремим виявом справедливості є відповідність покарання вчиненому злочину, що передбачає призначення відповідного покарання, яке має бути домірним злочину.

Виходячи з мети покарання й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При обранні виду і міри покарання суд ураховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України відноситься до кримінального проступку. Також суд ураховує наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, зокрема те, що обвинувачений щиро розкаявся. Також суд ураховує стан здоров`я обвинуваченого, який за медичною допомогою до лікаря психіатра та лікаря нарколога не звертався. Крім цього, судом враховується думка потерпілої та обвинуваченого щодо призначення ОСОБА_3 покарання.

Санкцією частини 2 статті 125 КК України передбачене покарання у виді штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до одного року, або пробаційного нагляду на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.

Ураховуючи сукупність вищевказаних обставин, суд доходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Призначення ОСОБА_3 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності та достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Ураховуючи ту обставину, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відносно обвинуваченого.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлявся. З урахуванням цього суд вважає за необхідне роз`яснити положення частини 7 статті 128 КПК України про те, що особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

По даному кримінальному провадженню процесуальні витрати та речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 124, 373, 374, 376, 381, 382, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 2 статті 125 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за частиною 2 статті 125 КК України у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком суду законної сили не обирати.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що відповідно до частини 1 статті 26 КВК України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1