Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №526/2059/26 — Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/2059/26

Провадження № 2/526/1372/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

21 вересня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі судового засідання Лопушняк Т.П., розглянувши в м. Гадяч у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 23.11.2024 між ТОВ « Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №50293-11/2024 у відповідності до вимог чинного законодавства у електронній формі. Відповідно до п.п.1.1.п.1 Договору, товариство надає позичальнику фінансовий кредит в розмірі 3600,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку, та на умовах, визначених цим договором. Підписанням даного договору відповідач підтвердив, що ознайомлений, погоджується та зобов`язується виконувати умови договору. Позивач свої зобов`язання за договором виконав. 24.03.2025 ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», уклали Договір факторингу №24032025. Згідно вищевказаного Договору, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ « Стар Файненс Груп», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №50293-11/2024 від 23.11.2024. Позивач зазначає, посилаючись на вимоги чинного законодавства, що у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань у нього станом на дату подання позову утворилася заборгованість у розмірі 15 120,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 3600,00 грн.; заборгованість за процентами – 4320,00 грн.; заборгованість за штрафом – 7200,00 грн.,яку і просив стягнути з відповідача, а також судові витрати у справі.

Ухвалою від 15 липня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся в належний процесуальний спосіб, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду за його офіційно зареєстрованою адресою проживання, а також шляхом оголошення про виклик до суду через офіційний портал «Судова влада України». Разом з тим, відповідач на виклик до суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив та будь-яких заяв і клопотань не подавав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Судом встановлено, що позивачем було висловлено згоду на проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, засвідчено обізнаність щодо наслідків ухвалення заочного рішення суду.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, а позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, то суд відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України вважає за необхідне провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів з наступним ухваленням заочного рішення.

Крім того, враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.

Дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 23.11.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №50293-11/2024 у відповідності до вимог чинного законодавства у електронній формі, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором W2794.

Згідно п.1.1-1.4 договору товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 3600,00 грн. на умовах зворотності, платності, строковості, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування. Дата надання кредиту 23.11.2024, наданий кредит клієнт зобов`язується погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів, дата погашення кредиту 22.03.2025, строк кредитування 120 днів. За користування кредитом нараховуються проценти у розмірі 1 % в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом. Орієнтована реальна процентна ставка за кредитом на дату укладення договороу складає 2428,90%, орієнтована загальна вартість кредиту складає 7920,00 грн. Кошти надаються шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника № НОМЕР_1 . Аналогічні умови погоджені і у Паспорті споживчого кредиту, підписаному відповідачем (а.с.18-20).

У додатку № 1 до Договору, сторонами погоджено графік платежів, відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів та встановлено, що орієнтовна загальна вартість кредиту складає 7920,00 грн., з яких 3600,00 грн. - сума кредиту за договором, 4320,00 грн. - проценти за користування кредитом. (а.с.17).

ТОВ «Стар Файненс Груп» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 3600,00 грн. шляхом перерахування на маска картки позичальника НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 574955148, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (а.с.25).

Згідно з розрахунком заборгованості наданим ТОВ «Стар Файненс Груп» відповідач має заборгованість за договором №50293-11/2024 від 23.11.2024 у загальному розмірі 15120,00 грн., з яких 3600,00 грн. - заборгованість за основним боргом, 4320,00 грн. - заборгованість за відсотками, 7200,00 грн. - заборгованість за штрафами, (а.с.24 зворот, 25).

24.03.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу №24032025, відповідно до якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Факт переходу прав вимог за кредитним договором №50293-11/2024 до відповідача у загальному розмірі 15 120,00 грн., підтверджується актом приймання-передачі Реєстру боржників від 24.03.2025, що підписаний та скріплений печатками сторін, платіжною інструкцією №5943 від 24.03.2025 про оплату фінансування за відступлення прав вимоги за договором факторингу №24032025 від 24.03.2025 (а.с.18).

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не погашена та складає 15 120,00 грн., тобто з даного розрахунку вбачається, що позивач після отримання прав вимоги не здійснював жодних додаткових нарахувань по цьому кредитному договору.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача була надіслана досудова вимога, згідно якої останнього повідомлено про заміну кредитодавця згідно Договору про відступлення прав вимоги №24032025 та про обов`язок погасити кредитну заборгованість, однак дана претензія залишилася не виконана.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» .

Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у Цивільному Кодексі України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 06.09.2023 в справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 18.10.2023 в справі № 706/68/23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань.

Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан було неодноразово продовжено.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд робить висновок, що 23.11.2024 виникли договірні відносини між первісним кредитором ТОВ «Стар Файненс Груп», правонаступником якого є позивач, та відповідачем у зв`язку з укладенням Договору про надання фінансового кредиту №50293-11/2024. ОСОБА_1 будучи вільним в укладенні вказаного кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з умовами нарахування відсотків, підписавши електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, погодив умови сплати процентів за користування кредитними коштами.

Кредитний договір було укладено в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідач отримав кредитні кошти (що підтверджено матеріалами справи) і у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначені в кредитному договорі.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є правонаступником первісного кредитора, що свідчить про належні правові підстави для переходу права вимоги до відповідача і товариство вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів.

Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті. Розрахунок заборгованості за тілом кредиту та простроченою заборгованістю за відсотками, які нараховані в межах строку кредитування за погодженою процентною ставкою підлягають стягненню, оскільки відповідають умовам договору та строку його дії.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за штрафом у розмірі 7 200,00 грн., то суд вважає, що позивач при заявлені даних вимог не врахував положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжений та діє на даний час.

Враховуючи, що кредитний договір укладений 23.11.2024, тобто під час дії воєнного стану, тому суд вважає, що стягнення з відповідача заборгованості за штрафом суперечитиме п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. Тому, в цій частині позовних вимог слід відмовити.

В підсумку, суд позовні вимоги задовольняє частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що понесені ТОВ ФК «Кредит-Капітал" витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн., підтверджуються матеріалами справи: Договором про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025; Актом №73 наданих послуг правової допомоги від 08.06.2026; Детальним описом наданих послуг до Акту №73 від 08.06.2026; Ордером на надання правничої допомоги адвокатом Усенко М.І.

За положеннями ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, сталу судову практику щодо розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами справедливості і розумності, суд вважає, шо з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі пропорційно до задоволених позовних вимог.

Отже, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (52,38%) сума судових витрат у справі, зокрема: судового збору, що становить 1 394,57 грн. та витрат на оплату правової допомоги, що становить 4 190,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 258, 259, 263, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором №50293-11/2024 від 23.11.2024 у загальному розмірі 7 920 (сім тисяч дев`ятсот двадцять ) грн. 00 коп., яка складається з наступного – заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3600 (три тисячі шістсот) грн. 00 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 4 320 (чотири тисячі триста двадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК«Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 1 394 (одна тисяча триста дев`яносто чотири) грн. 57 коп., та 4 190 (чотири тисячі сто дев`яносто) 40 грн. витрат на правову допомогу, а разом 5 584,97 грн.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 21.09.2026.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місце знаходження: вулиця Смаль-Стоцького, буд, 1, корпус 28, м. Львів, 79018, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 35234236.

Відповідач – ОСОБА_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_3 .

Головуючий: В. Г. Черков