Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №381/4102/25 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/197/26

381/4102/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді – Ковалевської Л.М.,

за участю секретаря – Омельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Фастів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Позовні вимоги мотивує тим, що будинок АДРЕСА_1 належав на праві власності її чоловікові ОСОБА_4 , який в 2008 році відчужив 4/25 частин даного будинку ОСОБА_2 та 8/25 частин – ОСОБА_5 . В 2010 році ОСОБА_4 здійснив прибудову а-2 до належної йому частини будинку. А в 2015 році Фастівським БТІ було встановлено можливість погодження експлуатації здійсненої прибудови. Хоча розміри часток співвласників було визначено на підставі конкретних приміщень в будинку та господарських споруд, що перебувають у їх фактичному володінні, в Реєстрі прав власності на нерухоме майно форма власності на будинок АДРЕСА_1 зазначена як спільна часткова.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на 13/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 з присадибною земельною ділянкою, яку позивачка, як його дружина прийняла в передбачений законом строк і спосіб та 04 березня 2019 року отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на 13/25 частин будинку та на присадибну земельну ділянку.

Отримавши у спадок від чоловіка ОСОБА_4 присадибну земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1 , враховуючи розмір часток інших співвласників у праві власності на будинок, позивачка відчужила ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельні ділянки, на яких розташовані частини будинку, що перебувають у їх володінні.

Таким чином, на даний час будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності сторонам у справі, а саме:

-13/25 частин - ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.03.2019 року,

-4/25 частини - ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 22.10.2008 року,

-8/25 частин — ОСОБА_3 на підставі договору дарування частки житлового будинку 18.10.2019 року.

Присадибна земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1 є такою, що поділена між співвласниками. Позивачка зазначає, що вони не можуть дійти згоди із відповідачами щодо спільного володіння і користування будинком, зокрема його електропостачанням.

Оскільки житловий будинок залишається зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як спільна часткова власність, то у позивачки відсутня можливість провести окремо від інших співвласників без їх згоди електропостачання до належної їй частини будинку і виділити особистий рахунок для оплати електроенергії.

Таким чином, позивач і відповідачі не можуть дійти згоди щодо сумісного користування і володіння спільним майном, оскільки відповідачі не бажають в добровільному порядку припинити право спільної часткової власності на будинок, що стало причиною звернення позивачки до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 липня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

15 вересня 2025 року відповідач ОСОБА_6 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Посилаючись на те, що відповідно до Генерального плану (схеми) присадибної ділянки за адресою АДРЕСА_1 виданої відділом містобудування та архітектури в м. Фастів від 27.07.2015 №18-10/134, а також по етажного плану житлового будинку наявного в технічному паспорті від 29.05.2015, та витягу з Реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень що є додатками до позовної заяви, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований в реєстрі речових прав, зазначений об`єкт нерухомого майна перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 . Відповідно до визначених часток в спільному майні:

-ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 04.03.2019 № 807 зареєстрованого приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Чернишовою О.А., належить 13/25 частки житлового будинку, а саме: - житлові приміщення 3-5 (площею 9,8 м. кв), 3-6 (площею 18,2 м. кв), 3-7 (площею 23 м. кв); гараж «Б», сарай «В», сарай «Г», літня кухня «Ж», криниця, огорожа, ворота, вимощення.

Крім того згідно з додатковими відомостями щодо частки об`єкту нерухомого майна власником якого є ОСОБА_1 , згідно з абзацом 6 свідоцтва про право на спадщину від 04.03.2019 № 807: «Спадкодавцем самовільно збудовано до вказаного житлового будинку приміщення «а2» загальною площею 53,5 м. кв.»

Відповідно до поетажного плану житлового будинку наявного в технічному паспорті від 29.05.2015, приміщення «а2» складається з приміщень: 3-2 (площею 10,2 м.кв), 3-3 (площею 4,7 м. кв), 3-1 (площею 10 м. кв), а також 3-9 (площею 21,9 м. кв) – 2 поверх.

-ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі продажу від 22.10.2008 № 3795 зареєстрованого приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Чернишовою О.А., належить 4/25 частки житлового будинку, загальною площею 51,4 м. кв;а саме: Приміщення І (площею 12,4 м.кв), II (площею 6,0 м.кв), 1-1 (площею 14,5 м.кв), 1-2 (площею 18,5 м.кв), Погріб.

-ОСОБА_6 відповідно до договору дарування від 18.10.2019 № в реєстрі 3799 зареєстрованого приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Чернишовою О.А., належить 8/25 частки житлового будинку загальною площею 154,5 м.кв, а саме: Житловий будинок з прибудовами визначений в плані літ.«А»; Житловий будинок визначений в плані літ.«А1»; Погріб з шийкою «Д»; Погріб під частиною будівлі «ж»; Веранда «а»; Прибудова «а2»; Гараж «Б»; Сарай «В»; Сарай «Г»; Літня кухня «Ж»; Гараж «3»; Гараж «Л»; Убиральня «Т»; Ганок а3; Колодязь питний «К»; Огорожа; Ворота 1 та 2; Вимощення.

Таким чином, враховуючи інформацію зазначену в реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень а також свідоцтва про право на спадщину Позивача вбачається, що набута нею частка будинку складається з житлових приміщень 3-5 (площею 9,8 м.кв), 3-6 (площею 18,2 м.кв), 3-7 (площею 23 м.кв), які було створено у спосіб не заборонений законом та на які було наявне речове право спадкодавця на момент відкриття спадщини.

Водночас станом на момент реєстрації права власності за позивачем 04.03.2019, згідно з додатковими відомостями щодо об`єкту нерухомого майна зазначено, що частка об`єкту нерухомого майна власником якого є ОСОБА_1 , згідно з абзацом 6 свідоцтва про право на спадщину від 04.03.2019 № 807: «Спадкодавцем самовільно збудовано до вказаного житлового будинку приміщення «а2» загальною площею 53,5 м.кв.» - тобто не зареєстровано, крім того Позивач без згоди з іншими співвласниками та в порушення будівельних норм самочинно добудувала ще приміщення в наслідок чого було перекрито доступ до входу на горище, що унеможливлює здійснення співвласниками технічного обслуговування даху будівлі.

Також, відповідач зазначає, що в діях позивача наявні ознаки самочинного будівництва на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 .

Разом з тим, висновки органів державного архітектурно-будівельного контролю та пожежної інспекції про можливість розділення мережі енергоносіїв, водовідведення - адже криниця є спільною для 3 власників, а також опалення у вказаному будинку, а також докази про відповідність пов`язаних з цим переобладнанням і переплануванням будівельним нормам і правилам Позивачем не надано. Більше того, здійснення реального поділу в натурі існуючого спірного будинку призведе до порушення прав відповідачів, для відокремлення частин будинку слід здійснити капітальні переобладнання, що не відповідає інституту поділу нерухомого майна в натурі.

15.09.2026 відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_2 подали до суду клопотання про розгляд справи в їх відсутності.

Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року продовжено підготовче провадження строком на 30 днів.

Ухвалою суду від 18.11.2025 провадження у справі зупинено в зв`язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою судді від 21 травня 2026 року поновлено провадження у справі з причини надходження до суду висновку експерта.

Ухвалою суду від 23 липня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено до судового засідання.

03.08.2026 відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_6 подали до канцелярії суду заперечення, в яких просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині передачі питного колодязя у її виключну власність. При вирішенні спору не допускати передачі питного колодязя у виключну власність будь-якого зі співвласників та залишити його у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_6 із збереженням за ними права спільного володіння, користування та розпорядження ним відповідно до закону.

08.09.2026 відповідачка ОСОБА_6 подала до канцелярії суду додаткові пояснення, в яких звернула увагу суду на те, що право власності ОСОБА_6 на питний колодязь виникло на підставі договору дарування від 18.10.2019 № 3799 та було належним чином зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тобто, ще з моменту державної реєстрації відповідного речового права ОСОБА_6 була власником належної їй частки майна, до складу якого відповідно до договору дарування прямо входить, зокрема, питний колодязь. Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин ОСОБА_6 вже мала зареєстроване речове право на питний колодязь, а тому таке право підлягає судовому захисту нарівні з іншими майновими правами власника. При цьому Позивач, пропонуючи передати питний колодязь у свою виключну власність, фактично ставить питання не про технічний спосіб виділу належної їй частки, а про припинення зареєстрованого права власності ОСОБА_6 на частину спільного майна. Передача питного колодязя виключну власність Позивача фактично означатиме примусове припинення права власності ОСОБА_6 , хоча окремої вимоги про припинення такого права з передбачених законом підстав не заявлено та належних правових підстав для цього не наведено. Тому, просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині виділу питного колодязя у її виключну власність. Залишити питний колодязь у спільному користуванні співвласників домоволодіння для забезпечення їхніх спільних господарсько-побутових потреб у водопостачанні.

В судовому засіданні представник позивача – адвокат Мельник Т.О. підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 . Суду пояснила, що будинок належить на праві спільної часткової власності сторонам у справі. Земельна ділянка поділена між співвласниками в натурі. Сторони не можуть дійти згоди щодо електропостачання і виділення особового рахунку. Відповідачі згоди не дають. Було проведено експертизу, сторона позивача наполягає на другому варіанті, який відповідає фактичному розподілу. Зазначила, що розрахунок часток будинку АДРЕСА_1 складено щуе у 2008 році і колодязь зазначений у частці позивача і знаходиться на її земельній ділянці. Представник позивача просила, задовольнити позов, поділити житловий будинок АДРЕСА_1 в натурі та визнати за ОСОБА_1 право власності на 55/100 частин цього житлового будинку, які складаються із приміщень і господарських споруд (за технічним паспортом від 19.05.2025): котельні 3-5 площею 9,8 кв.м.; житлової кімнати 3-6 площею 18,2 кв.м; житлової кімнати 3-6 площею 18,2 кв.м; житлової кімнати 3-7 площею 23,0 кв.м; загальною площею 51,0 кв.м та погребу літ. «під Ж» 1980 року побудови, гаража літ «Б», сараю літ. «В», сараю літ «Г», літньої кухні літ. «Ж», сараю літ. «И», убиральні літ «Т», вимощення І, воріт №1, воріт №», огорожі №4, частини огорожі 36, хвіртки №8, колодязя питного №9 та припинити її право спільної часткової власності із співвласниками ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . А також, стягнути з відповідачів судові витрати за проведення експертизи в розмірі 47 900 грн. та судовий збір в розмірі 15 140 грн.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що проти відчуження частки не заперечує, а заперечує проти того, щоб колодязь був виключно у позивача, яка в даному будинку не проживає. А з відповідачкою ОСОБА_2 , яка проживає в даному будинку постійно проживають малолітні діти, а також, вона не має можливості самостійно провести воду. На компроміси та угоди позивачка не йде.

Відповідачка ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечувала проти поділу будинку, але також, заперечувала проти виділу колодязя виключно позивачці. Запропонований варіант поділу не підходить, так як вона буде позбавлена свого права на цей об`єкт, а іншого джерела води немає. Так як проживає разом з неповнолітнім сином, то просила зберегти право на користування колодязем.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями і спорудами належав на праві власності чоловікові позивачки ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 01 березня 1994 року.

Присадибну земельну ділянку загальною площею 0,5547 га ОСОБА_4 приватизував, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії КВ №2737-3232412, виданим 15.11.1996 Веприцькою сільською радою народних депутатів Фастівського району Київської області.

22 жовтня 2008 року ОСОБА_4 відчужив за договором купівлі продажу ОСОБА_2 4/25 частин будинку, що складаються із житлового будинку А (1960 р):приміщення 1-1 площею 14,5 кв.м., 1-2 площею 18,5 кв.м., 1-1 площею 12,4 кв.м., 1-ІІ площею 6,0 кв.м.; ганку, погрібу Д.

Також, 22 жовтня 2008 року ОСОБА_4 відчужив за договором купівлі-продажу складаються ОСОБА_5 8/25 частин будинку, що із приміщень будинку: 1-3 площею 24,3 кв.м. (на даний час це приміщення 2-3 площею 24,1 кв.м, приміщення 1-4 площею 24,4 кв.м. (на даний час це приміщення 2-1 площею 18,9 кв.м. та приміщення 2-2 площею 4,1 кв.м.); тимчасового гаражу 3, Л (на даний час знесено).

Після укладення договорів купівлі-продажу 4/25 та 8/25 частин будинку, що складаються із зазначених вище приміщень будинку та господарських будівель, всі решта приміщень будинку та господарських будівель і споруд залишились у володінні ОСОБА_4 . В 2010 році ним було здійснено прибудову а-2 до належної йому частини будинку. 30.07.2015 року Фастівським БТІ було встановлено можливість погодження експлуатації здійсненої прибудови.

Хоча розміри часток співвласників було визначено на підставі конкретних приміщень в будинку та господарських споруд, що перебувають у їх фактичному володінні, в Реєстрі прав власності на нерухоме майно форма власності на будинок АДРЕСА_1 зазначена як спільна часткова (а.с.13-16).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після його смерті відкрилася спадщина на 13/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 з присадибною земельною ділянкою, яку прийняла його дружина ОСОБА_1 (позивачка у справі) в передбачений законом строк і спосіб і 04 березня 2019 року отримала Свідоцтва про право на спадщину за законом на 13/25 частин будинку та на присадибні земельні ділянки (а.с.31-33).

Згідно Договорів купівлі-продажу земельних ділянок позивачка ОСОБА_1 відчужила відповідачці ОСОБА_2 та відповідачці ОСОБА_3 земельні ділянки, на яких розташовані частини будинку, що перебувають у їх володінні, враховуючи розмір їх часток у праві власності на будинок (а.с.34-39).

Таким чином, на даний час будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності сторонам, а саме:

- 13/25 частин - ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.03.2019 року,

- 4/25 частини - ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 22.10.2008 року,

- 8/25 частин — ОСОБА_3 на підставі договору дарування частки житлового будинку 18.10.2019 року (а.с.180.

Присадибна земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1 є такою, що поділена між співвласниками будинку в натурі.

Відповідно до частини 2 статті 367 ЦПК України у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Судом встановлено, що частки у майні 4/25 та 8/25, що належать відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , було розраховано спеціалістом БТІ при їх відчуженні на підставі відчужуваних конкретних частин будинку – кімнат та господарських споруд, що підтверджується наявним в матеріалах справи Розрахунком часток на будинок АДРЕСА_1 (а.с.19).

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 набули право не на будь-яке майно на території домоволодіння, а відповідні частки, склад яких був визначений документально. Так як склад переданих часток був конкретизований при купівлі-продажу в 2008 році. При цьому колодязь питний згідно розрахунку залишився у частці 13/25, власником якої є позивач.

Оскільки житловий будинок залишається зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як спільна часткова власність, то у позивачки відсутня можливість провести окремо від інших співвласників без їх згоди електропостачання до належної їй частини будинку і виділити особистий рахунок для оплати електроенергії.

Згідно зі ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Згідно ч.3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником в натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ч.4. п.7 Постанови пленуму ВСУ №7 від 04.10.1991 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» при поділі жилого будинку суд зобов`язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, тобто визнати право власності на будинок за співвласниками в нових частках.

Згідно статті 95 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши надані сторонами докази, на їх підставі встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, беручи до уваги те, що позивачка, яка бажає поділу, скористалася своїм правом і звернулася до суду з позовом у зв`язку з тим, що спірне питання не вирішено в позасудовому порядку, враховуючи технічну можливість здійснення поділу спільного майна, що зазначено експертом у Висновку (а.с.170 на звороті), проаналізувавши запропоновані експертом варіанти поділу спірного домоволодіння, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом здійснення поділу спірного нерухомого майна між співвласниками згідно з варіантом №2 Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №1-12/05 від 12.05.2026, який є невід`ємною частиною цього рішення, виділивши ОСОБА_1 частку у житловому будинку, яка складатиметься з приміщень (за технічним паспортом від 19.05.2025): котельні 3-5 площею 9,8 кв.м.; житлової кімнати 3-6 площею 18,2 кв.м; житлової кімнати 3-6 площею 18,2 кв.м; житлової кімнати 3-7 площею 23,0 кв.м; загальною площею 51,0 кв.м та погребу літ. «під Ж» 1980 року побудови, гаража літ «Б», сараю літ. «В», сараю літ «Г», літньої кухні літ. «Ж», сараю літ. «И», убиральні літ «Т», вимощення І, воріт №1, воріт №», огорожі №4, частини огорожі 36, хвіртки №8, колодязя питного №9 та припинити її право спільної часткової власності із співвласниками ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

З огляду на те, що суд дійшов висновку про задоволення позову, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивачки сплачений нею при зверненні до суду судовий збір в сумі 15 140 грн. (а.с. 1).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані із проведенням експертизи.

В постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 712/4126/22 від 22.11.2023 зазначено, що витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат (стаття 132, КАС України, стаття 123 ГПК України, стаття 133 ЦПК України).

Відповідно до квитанції АТ КБ «Приватбанк» від 27.01.2026 позивачка сплатила за проведення експертизи 47 900 грн. (а.с. 156).

Таким чином, з огляду на те, що понесені позивачкою витрати на оплату експертизи документально підтверджені, безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи, оскільки саме на підставі висновку експерта визначався порядок поділу спірного майна, на підставі ст. 133 ЦПК України з відповідачів на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 47 900 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 81, 235, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 356, 361, 364 ЦК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності - задовольнити.

Поділити житловий будинок АДРЕСА_1 в натурі та визнати за ОСОБА_1 право власності на 55/100 частин цього житлового будинку, які складаються із приміщень і господарських споруд (за технічним паспортом від 19.05.2025): котельні 3-5 площею 9,8 кв.м.; житлової кімнати 3-6 площею 18,2 кв.м; житлової кімнати 3-6 площею 18,2 кв.м; житлової кімнати 3-7 площею 23,0 кв.м; загальною площею 51,0 кв.м та погребу літ. «під Ж» 1980 року побудови, гаража літ «Б», сараю літ. «В», сараю літ «Г», літньої кухні літ. «Ж», сараю літ. «И», убиральні літ «Т», вимощення І, воріт №1, воріт №», огорожі №4, частини огорожі 36, хвіртки №8, колодязя питного №9 та припинити її право спільної часткової власності із співвласниками ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертизи в розмірі 47 900 грн. та судовий збір в розмірі 15 140 грн., що становить разом 63 040 грн. (по 31 520 грн. з кожної).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Леся КОВАЛЕВСЬКА