Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №367/12771/24 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/12771/24

Провадження №2/367/6372/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21 вересня 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Одарюка М.П.

за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ірпені цивільну справу № 367/12771/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання попереднього договору,

У С Т А Н О В И В:

В грудні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання попереднього договору. В обґрунтування позову вказує, що 24 грудня 2020 року між ним та відповідачкою укладено попередній договір № 136, згідно умов якого сторони зобов`язуються в майбутньому, в строк не пізніше 3 (трьох) місяців після повідомлення покупця про можливість укладення основного договору, за умови внесення гарантійних забезпечувальних платежів згідно Розділу 5 цього договору укласти та належним чином нотаріально посвідчити договір купівлі – продажу (Основний договір) нерухомого майна. У разі затримки укладення основного договору на строк до трьох місяців, сторони не вважатимуть це за порушення умов цього договору. Відповідно до п. 2.1 попереднього договору загальна вартість нерухомого майна становить 597 287,50 грн, що сторонами визначено як еквівалент 21 105,56 дол. США, згідно курсу української гривні до долару США, встановлений у ПАТ «ПРИВАТБАНК», станом на дату розрахунку, який визначається як середнє арифметичне між курсом купівлі та курсом продажу долару США на день укладення цього договору, при загальній проектній площі нерухомого майна: 33,65 кв.м. Згідно п.2.2 попереднього договору сторони визначили, що ціна за 1 (один кв.м. становить 17 750,00 грн, що сторонами визначено, як еквівалент 627,21 дол. США згідно курсу української гривні до долару США, встановлений у ПАТ «ПРИВАТБАНК», станом на дату розрахунку, який визначається як середнє арифметичне між курсом купівлі та курсом продажу долару США на день укладення цього договору, що вартість квадратного метру є остаточною та перегляду не підлягає. На підтвердження намірів про наступне укладення основного договору та відповідно придбання нерухомого майна, покупець зобов`язується сплатити продавцю гарантійний забезпечувальний платіж (платежі) в розмірі 597 287 грн 50 коп., що сторонами визначено як еквівалент 21 105,56 дол. США, згідно курсу української гривні до долару США, встановлений у ПАТ «ПРИВАТБАНК», станом на дату розрахунку, який визначається як середнє арифметичне між курсом купівлі та курсом продажу долару США на день укладення цього договору, відповідно до графіку погашення гарантійних забезпечувальних платежів (платежу). Станом на день подання даного позову заборгованість складає 204 539,91 грн з урахуванням нарахувань відповідно до ст. 625 ЦК України дана заборгованість є більшою. Відповідач вказаних вимог попереднього договору не виконав, чим істотно порушила взяті на себе зобов`язання. У зв`язку із чим позивачем було направлено вимогу на адресу відповідача щодо сплати заборгованості. Також зі змісту вимоги повідомлялося, що вразі залишення даної вимоги без зволення позивач буде вимушений звернутися до суду із позовом про розірвання попереднього договору. Станом на дату звернення із даною позовною заявою, позивачем не отримано будь –якої відповіді від відповідача, що стало підставою для звернення до суду.

В судове засідання позивач не прибув, через канцелярію суду надав письмову заяву, в якій просив суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не прибула, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила.

У відповідності до ст. ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористалася своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї.

За вказаних обставин, а також враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення сторін не заявив, суд вирішує справу за наявними матеріалами, як це передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.

Зважаючи на відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі даних та доказів, при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. ст. 223, 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, 24 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено попередній договір № 136, в простій письмовій формі.

Згідно умов договору сторони зобов`язуються в майбутньому, в строк не пізніше 3 (трьох) місяців після повідомлення покупця про можливість укладення основного договору, за умови внесення гарантійних забезпечувальних платежів згідно Розділу 5 цього договору укласти та належним чином нотаріально посвідчити договір купівлі – продажу (надалі – основний договір) нерухомого майна. У разі затримки укладення осново договору на строк до трьох місяців, сторони не вважатимуть це за порушення умов цього договору (п.1.1)

Згідно п. 1.2 попереднього договору – нерухомим майном за цим договором є: 1- кім6натна квартира, будівельний АДРЕСА_1 (надалі – нерухоме майно).

Будинок має бути споруджений та введений в експлуатацію до кінця ІІ кварталу 2021 р (п. 1.8 договору).

Відповідно до п. 2.1 попереднього договору загальна вартість нерухомого майна становить 597 287,50 грн, що сторонами визначено як еквівалент 21 105,56 дол. США, згідно курсу української гривні до долару США, встановлений у ПАТ «ПРИВАТБАНК», станом на дату розрахунку, який визначається як середнє арифметичне між курсом купівлі та курсом продажу долару США на день укладення цього договору, при загальній проектній площі нерухомого майна: 33,65 кв.м.

Згідно п.2.2 попереднього договору сторони визначили, що ціна за 1 (один кв.м. становить 17 750,00 грн, що сторонами визначено, як еквівалент 627,21 дол. США згідно курсу української гривні до долару США, встановлений у ПАТ «ПРИВАТБАНК», станом на дату розрахунку, який визначається як середнє арифметичне між курсом купівлі та курсом продажу долару США на день укладення цього договору, що вартість квадратного метру є остаточною та перегляду не підлягає.

На підтвердження намірів про наступне укладення основного договору та відповідно придбання нерухомого майна, покупець зобов`язується сплатити продавцю гарантійний забезпечувальний платіж (платежі) в розмірі 597 287 грн 50 коп., що сторонами визначено як еквівалент 21 105,56 дол. США, згідно курсу української гривні до долару США, встановлений у ПАТ «ПРИВАТБАНК», станом на дату розрахунку, який визначається як середнє арифметичне між курсом купівлі та курсом продажу долару США на день укладення цього договору, відповідно до графіку погашення гарантійних забезпечувальних платежів (платежу) (п.5.1 договору).

У разі порушення покупцем строку внесення гарантійних забезпечувальних платежів, визначених графіком погашення платежів (додаток № 1), на строк 30 (тридцять) і більше календарних днів, даним договір вважається таким, що припинив свою дію без підписання будь –яких додаткових документів або надсилання будь –яких повідомлень (п. 6.4 договору).

Позивач в позовній заяві вказує, що відповідач станом на дату подання позову має борг по гарантійним забезпечувальним платежам у розмірі 204 539,91 грн.

Позивач, звертаючись до суду з позовом вказує на те, що даний правочин, що укладений в простій письмовій формі є попереднім договором, яким в сторони в майбутньому зобов`язалися укласти договір купівлі – продажу нерухомого майна та просить розірвати попередній договір у зв`язку із неналежним виконання відповідачем його умов.

Даючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного:

Так, відповідно до частини першої статті 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимоги про розірвання попереднього договору, оскільки позивач стверджує, що насправді укладено інвестиційний договір.

Згідно зі статтями 6, 11 та 12 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень статті 202 ЦК України під правочином розуміються дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Згідно положень ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до частин 1 та 2 ст.635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення (частина третя стаття).

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, при укладенні попереднього договору має бути дотримана така форма договору, яка є аналогічною основному договору, у досліджуваних правовідносинах, тобто договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Згідно з нормамист.657 ЦК України договір купівлі-продажу житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Із системного аналізу наведених норм права випливає, що попередній договір купівлі-продажу мав укладатися у письмовій формі та підлягав обов`язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Попередній договір №136 від 24.12.2020 за формою не відповідав вимогам, встановленим законом до основного договору, оскільки не був нотаріально посвідчений, а отже в силу закону є нікчемним та не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (частина перша статті 216 ЦК України).

Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №521/17654/15-ц (провадження № 61-2858св18).

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати у разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.182, 190, 220, 235, 376, 525,526,530,549,610,611, 628, 635, 655, 657 ЦК України, ст. ст. 4,12,13,76-83,130,131, 141,259,263-265,280-282 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання попереднього договору відмовити.

Судовий збір віднести за рахунок позивача.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя М.П. Одарюк