Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №363/5617/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"21" вересня 2026 р. Справа № 363/5617/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали, які надійшли з ГУ ДПС у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянка України, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , головного бухгалтера ТОВ «ІНТЕЛЕКС», що розташований за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов матеріал про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 ч. 1 КУпАП відносно ОСОБА_2 .

Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 21.08.2026 року слідує, що головним державним інспектором відділу перевірок у сфері матеріального виробництва та інших галузей економіки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Київській області Вечурко С.Ю., було складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого при проведенні планової виїзної документальної перевірки ТОВ «ІНТЕЛЕКС», встановлено порушення головним бухгалтером ТОВ «ІНТЕЛЕКС» ОСОБА_3 в частині ведення податкового обліку, а саме: п.п. 14.1.11, п.14.1, ст. 14, п.п. 134.1.1, п. 134.1, ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 612 423 грн. за 1 квартал, п. 185.1, ст. 185, п. 187.1, п. 189.1, ст. 189, абзацу г п. 198.5 ,ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 165 600 грн.

В судове засідання ОСОБА_3 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ст. 163-1 ч. 1 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов`язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України» від 14.10.2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження. А відтак, ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне:

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків, а саме - відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, у такому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства.

Так, вина ОСОБА_3 у вчиненні нею правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення за від 21.08.2026 року, в якому ОСОБА_3 власноруч зазначила, що порушення нею вчинено ненавмисно, витягом з акту від 21.08.2026 року за №39636/10-36-07-02-12/31392783 щодо результатів документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ІТЕЛЕКС».

Досліджені під час судового розгляду справи та перевірені вищенаведені письмові докази є належними та допустимими у розумінні ст. 251 КУпАП і свідчать про вчинення ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ звертає увагу, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Таким чином, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд, давши належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_3 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

При вирішенні питання про накладення стягнення за допущене адміністративне правопорушення, враховуючи дані про особу ОСОБА_3 , відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 40, 40-1, 163-1 ч. 1, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції цієї статті у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.

Стягнути зі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області на протязі десяти днів.

Суддя О.П. Дьоміна