Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №359/11452/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/11452/25

Провадження № 2/359/1535/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

21 вересня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі :

головуючої судді Яковлєвої Л.В.,

при секретарі Брова Д.В.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа : Приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Сімакова Наталія Сергіївна про визначення частки у праві спільної власності на земельні ділянки в порядку спадкування, -

встановив:

23 вересня 2025 року представник позивачів адвокат Гудзь В.Л. звернувся до Бориспіль-ського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, яким просить суд : визначити, що частка в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 3220886703:05:013:0067, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ) в порядку спадкування за законом як спадкоємця померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , становить 1/6. Визначити, що частка в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 3220886703:05:013:0068, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКІП НОМЕР_1 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ) в порядку спадкування за законом як спадкоємця померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , становить 1/6. Визначити, що частка в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 3220886703:05:013:0067, цільове призначен-ня: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ) становить 1/2. Визначити, що частка в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,2121 га, кадастровий номер 3220886703:05:013:0068, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ) становить 1/2.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області заведено спадкову справу №9-2020. Спадщину за законом прийняли : мати померлого ОСОБА_2 , син померлого ОСОБА_3 , з урахуванням частки, від якої відмовилась дружина померлого ОСОБА_5 на користь відповідача. 25 липня 2025 року приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області відмовлено відповідачу та позивачу ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. З цих підстав позивачі вимушені звернутись до суду за захистом своїх спадкових прав.

Ухвалою суду від 26 вересня 2025 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Натомість представник позивача направив до суду заяву про розгляд справи у його та позивачів відсутність, на позові наполягає та просить задовольнити. Представник відповідача подав до суду заяву, якою просив розгляд справи провести у його та відповідача відсутність, позовні вимоги визнав та просив задовольнити.

Третя особа : приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Сімакова Н.С. в судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи. Від третьої особи надійшла заява, згідно якої по суті позовної заяви заперечень не має, просить здійснювати розгляд справи без присутності представника нотаріальної контори та покладається на рішення суду.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.

Відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Дослідивши подані сторонами заяви та матеріали справи, в тому числі належним чином завірену копію спадкової справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приписами ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд також приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав люди-ни» відповідно якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.

Так, враховуються висновки, зазначені у рішенні в справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року (серія А, № 303А, п. 2958), згідно якого Суд повторює, що згідно усталеної практики, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належала земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 3220886703: 05:013:0067, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Наведене підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 02.09.2013 року індексний номер 8807647 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №98850753 (а.с. 32-34).

Також, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності належала земельна ділянка площею 0,2121 га, кадастровий номер 3220886703:05:013:0068, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 02.09.2013 року індексний номер 8813988 (а.с. 35).

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 . Наведене підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 26 травня 2020 року Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 27). На випадок своєї смерті ОСОБА_4 заповіт не склав.

04 вересня 2020 року приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Сімаковою Н.С., заведено спадкову справу №9-2020 до майна померлого ОСОБА_4 , що підтверджується Витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 61540827 від 04 вересня 2020 року (а.с. 31).

Із заявою про прийняття спадщини звернувся син померлого ОСОБА_3 , мати померлого ОСОБА_2 .

Дружина померлого ОСОБА_5 звернулась до приватного нотаріуса із заявою за №24 від 24.09.2020 року у якій відмовилась від належної їй частки у спадщині на користь сина ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої, в тому числі, входить земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 3220886703:05:013:0067, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 3220886703:05:013:0068, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

25 липня 2025 року приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Сімаковою Н.С. видано свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2 на 1/6 частки у праві власності на житловий будинок з відповідною частиною надвірних будівель і споруд, 1946 року побудови, загальною площею 51,0 кв.м., житловою площею -19,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці площею 0,25 га, кадастровий номер 3220886703:05:013:0067.

Також, 25 липня 2025 року приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріаль-ного округу Київської області Сімаковою Н.С., видано свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_3 на 1/3 частки у праві власності на житловий будинок з відповідною частиною надвірних будівель і споруд, 1946 року побудови, загальною площею 51,0 кв.м., житловою площею -19,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Натомість, постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій вище вказаним приватним нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, на: 1/2 частки земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 3220886703:05: 013:0067, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частки земельної ділянки площею 0,2121 га, кадастровий номер 3220886703:05:013:0068, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

За ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна сумісна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Матеріали справи не містять відомостей, що за життя ОСОБА_4 з ОСОБА_1 укладали договір про визначення часток у праві спільної сумісної власності на земельні ділянки. З огляду на викладене презюмується, що частки спадкодавця ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є рівними. Отже частки спадкодавця у праві спільної сумісної власності на земельні ділянки, що є об`єктами спадкування складають 1/2 частки.

Наведений висновок узгоджується з п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року за №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319, ч. 1 ст. 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 355, ч. 1 ст. 357 Цивільного України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно ч. 1 ст. 86 Земельного кодексу України (далі ЗК України) земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

За положеннями ч. 4, 5 ст. 89 ЗК України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Відповідно частини 1 статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

За змістом ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

У постанові від 5 березня 2020 року у справі № 495/9579/16-ц Верховний Суд зробив наступний висновок «право власності спадкоємця на земельну ділянку починається не з моменту смерті спадкодавця (відкриття спадщини), а з моменту набуття права власності на земельну ділянку на підставі прийняття спадщини.»

Судом встановлено, що спірні земельні ділянки належали ОСОБА_4 та ОСОБА_1 саме на праві спільної сумісної власності, тобто без визначення часток кожного із співвласників. При цьому матеріали справи не містять доказів того, що між співвласниками за життя ОСОБА_4 існувала домовленість про інший розмір часток, укладався договір про визначення часток у спільній сумісній власності, здійснювався поділ земельних ділянок або виділ частки, чи що розмір часток був визначений судовим рішенням.

За таких обставин, з урахуванням положень ст. 370 ЦК України та ст. 89 ЗК України, суд приходить до висновку, що частки ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на земельні ділянки є рівними, тобто кожному з них належало по 1/2 частці у праві власності на кожну із земельних ділянок.

Так, 1/2 частка, яка належала ОСОБА_4 у праві спільної сумісної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220886703:05:013:0067 та 3220886703:05:013:0068, увійшла до складу спадщини після його смерті та підлягає спадкуванню на загальних підставах відповідно до ст. 1226 ЦК України.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 були його син ОСОБА_3 , мати ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_5 . При цьому дружина спадкодавця ОСОБА_5 подала заяву про відмову від належної їй частки у спадщині на користь сина спадкодавця ОСОБА_3 .

Відтак, у разі спадкування належної спадкодавцю 1/2 частки у праві власності на спірні земельні ділянки, частка кожного зі спадкоємців першої черги становила б по 1/6 частці у праві власності на кожну земельну ділянку. Однак з урахуванням відмови дружини спадкодавця від спадщини на користь позивача, до ОСОБА_3 переходить як його власна спадкова частка, так і частка, від якої на його користь відмовилась ОСОБА_5 .

Таким чином, розмір спадкової частки ОСОБА_2 у праві власності на кожну зі спірних земельних ділянок становить 1/6 частку, що складається з її частки як спадкоємця за законом.

Суд також враховує, що приватним нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірні земельні ділянки саме з тієї підстави, що за життя спадкодавця не було визначено його частку у праві спільної сумісної власності, а документи, які б підтверджували розмір такої частки, нотаріусу не надавалися. Отже, позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права у нотаріальному порядку без судового визначення відповідної частки.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачі довели належними та допустимими доказами факт належності ОСОБА_1 та спадкодавцю ОСОБА_4 по 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на спірні земельні ділянки, а також розмір спадкової частки, яка перейшла до ОСОБА_2 після смерті спадкодавця.

Зважаючи на вказане, суд вважає доведеними обставини, зазначені в позовній заяві, а відтак наявні підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ч.3, 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», абз.3 ч.2 ст.331, ч.1 ст.1268, ч.1 ст.1269 та ч.1 ст.1270 Цивільного кодексу України, п.2 ч.1 ст.258, ч.3 ст.259, ст.ст.263-265 та ст.268 Цивільного процесуального України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа : Приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області Сімакова Наталія Сергіївна про визначення частки у праві спільної власності на земельні ділянки в порядку спадкування- задовольнити.

Визначити, що 1/6 частка в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3220886703:05:013:0067, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в порядку спадкування за законом як спадкоємця померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визначити, що 1/6 частка в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 3220886703:05:013:0068, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в порядку спадкування за законом як спадкоємця померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визначити, що частка в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 3220886703:05:013:0067, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Визначити, що частка в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,2121 га, кадастровий номер 3220886703:05:013:0068, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відомості про позивача1 : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_4 , виданий 30 листопада 2021 року, орган що видав 3222, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відомості про позивача2 : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий Бориспільським МРВГУМВС України в Київській області 27 лютого 1998 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відомості про відповідача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_6 , паспорт № НОМЕР_7 , виданий 19 жовтня 2023 року орган, що видав 8018, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скаргу на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 21 вересня 2026 року.

Суддя Яковлєва Л.В.