Суд: Богуславський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 08 вересня 2026 р.
Справа: №358/1668/26
Суддя: Лебединець Г. С.
Справа № 358/1668/26 Провадження № 3/358/605/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2026 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С., розглянувши матеріали, що надійшли від ВП №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №737484 04.08.2026 близько 21:38:00 в м. Богуслав по вул. Івана Франка гр. ОСОБА_1 керував скутером Honda Dio Б/Н не мав при собі посвідчення водія на право керування даним ТЗ відповідної категорії, а саме категорії А1, чим порушив п.2.1.а.ПДР України. Від керування відсторонений,
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився з невідомої причини, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Попри те, що особа не отримала або ухилилася від отримання судової повістки, її право на справедливий суд, гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Таким чином, особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Суд, дослідив матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Вина ОСОБА_1 підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №737484 від 04.08.2026 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та іншими матеріалами справи.
Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повністю та об`єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.
Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вірно кваліфікуються за ч.2 ст. 126 КУпАП, оскільки керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом.
Обставиною, що пом`якшує відповідальність порушника у відповідності до ст. 34 КУпАП, є щире розкаяння та вчинення правопорушення неповнолітнім.
Обставин, що обтяжує його відповідальність у відповідності до ст. 35 КУпАП, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Згідно ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 24-1 КупАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, зважаючи, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення у віці 17-ти років, вперше, щиро розкаюється в скоєному, суд вважає за можливе застосувати до нього один із заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, у виді попередження.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Заходи впливу, передбачені ст. 24-1КУпАП не є адміністративними стягненнями в розумінні ст. 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку. Тому, при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, стягнення судового збору не допускається.
Керуючись п.2. ст. 24-1, ч.2 ст. 126 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та застосувати до нього захід впливу у виді попередження.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду.
Головуючий: суддя Г. С. Лебединець
Оригінал: reyestr.court.gov.ua