Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №357/16665/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №357/16665/26

Суддя: Озадовський Р. Ю.

Справа № 357/16665/26

1-кп/357/1278/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі судді ОСОБА_1 , одноособово розглянувши у порядку спрощеного провадження, відповідно до вимог статей 381, 382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026116250000099 від 03.09.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Бобрик Броварського району Київської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, освіта професійно - технічна, не працюючої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, шляхом вивчення обвинуваченого акту та доданих до нього матеріалів,

У С Т А Н О В И В:

В рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026116250000099 від 03.09.2026 відповідно до обвинувального акту встановлені наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, а саме, те, що 26.08.2026 близько 23 год. ОСОБА_2 , перебуваючи на території подвір`я за адресою: АДРЕСА_3 , побачила візуально знайому ОСОБА_3 , з якою напередодні виник конфлікт. У цей час в ОСОБА_2 виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3

26.08.2026 близько 23 год. (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_2 , маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння останній тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, перебуваючи на території подвір`я по АДРЕСА_3 , наблизилась до ОСОБА_3 та завдала два удари лівою та правою руками в область обличчя, від яких ОСОБА_3 впала на землю. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_2 завдала 2-3 удари ногами в область спини та нижніх кінцівок.

В результаті вказаних вище умисних протиправних дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин у тім`яній ділянці голови справа, забою верхньої та нижньої губ, синців на задній поверхні правого плеча та лівого стегна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Із долучених до обвинувального акту матеріалів слідує, що обвинувачена була забезпечена захисником, беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності, їй відомі наслідки розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, передбачені ч. 2 ст. 302 КПК України.

Тим самим обставини щодо вчинення кримінального проступку встановлені органом досудового розслідування сприймаються судом, як дійсні.

Таким чином, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин, відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України.

Також суд, здійснивши кримінально-правову оцінку поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, через визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчинених діянь конкретним складом кримінального проступку, передбаченого Кримінальним кодексом України, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння, вважає кваліфікацію дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 125 КК України у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження.

Тим самим, вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.

Те, що згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченій відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченій відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Крім цього, суд враховуючи дані про особу обвинуваченої, наведені у вступній частині вироку, а саме ОСОБА_2 раніше не судима, на обліку у лікаря – психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, з професійно- технічною освітою, непрацююча, має місце реєстрації, яке не співпадає з її фактичним місцем проживання, також суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, який є кримінальним проступком, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення протиправних дій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що достатньою мірою для виправлення та упередження скоєння нових кримінальних правопорушень обвинуваченою ОСОБА_2 є міра покарання, передбачена санкцією ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу.

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненим порушенням.

Цивільний позов не заявлений, судові витрати, речові докази у провадженні відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 302, 368-371, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку, з урахуванням того, що відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_4

Оригінал: reyestr.court.gov.ua