Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №279/5032/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/5032/26

Провадження № 3/279/1284/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" вересня 2026 р. м. Коростень

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Івашкевич О.Г., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , пенсіонера, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

03.08.2026 року до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №725445 від 21.07.2026 року слідує, що 21.07.2026 року о 15:07:00 годин в м Коростень по вул. Козацька (стара назва Щорса), між будинками №4 та №5, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи транспортним засобом RUBY (електровелосипед з підвісним електродвигуном потужністю 500 Вт та має медалі), без державного номерного знаку, а саме відповідає розділу 1.10 ПДР України, коли транспортний засіб одночасно обладнаний педалями та електродвигуном до 4 кВт, то він присвоюється до мопеда, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудний персональний відеореєстратор Motorola VB-400, чим порушив п.2.5.ПДР - Відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідальність за вчинене правопорушення передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 був призначений на 09:40 год. 25.08.2026 року, який відкладено за клопотанням адвоката Дубенчука М.В. на 09:00 год. 16.09.2026 року.

Про дату, час та місце розгляду справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку SMS - повідомлення про виклик до суду та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення - повістки про виклик до суду.

В судове засідання ОСОБА_1 з`явився, був ознайомлений з правами передбаченими ст.268 КУпАП, свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що він не керував транспортним засобом та не був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом у стані сп`яніння. Просив закрити провадження у справі за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення.

Адвокат Дубенчук М.В., який здійснює захист Мішури О.В., у судовому засіданні просив закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки під час складання протоколу працівниками поліції було порушено вимоги ст.ст.256, 266 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 №1103, що свідчить про те, що такий огляд на стан сп`яніння, проведений працівниками поліції, є недійсним.

Дослідивши матеріали справи, відеозаписи, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ст. 245, 280 КУпАП під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та безпеки регулюються Законом України “Про дорожній рух” від 30 червня 1993 року № 3353-XII, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 14 Закону України “Про дорожній рух” встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух тощо.

Пунктом 2.5. ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до диспозиції ст.130 КУпАП, адміністративна відповідальність за вказаною нормою закону настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідивши обставини вчиненого правопорушення, матеріали справи, на підставі поданих до суду доказів, наявних відеозаписів суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та відсутності підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення із застосуванням до нього адміністративного стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з такого.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння чи під впливом лікарських засобів або відмова водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного. Тобто доказуванню підлягає наявність одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння або відмова від проходження огляду на стан сп`яніння.

ВІдповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;велосипед - транспортний засіб, крім крісел колісних, що приводиться в рух мускульною силою людини, яка знаходиться на ньому.

ВІдповідальність за порушення правил дорожнього руху особами, які керують велосипедами, гужовим транспортом, і погоничами тварин, ті самі порушення, вчинені особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, які перебувають у стані сп`яніння, передбачена ч.2, 3 ст.127 КУпАП.

Судом досліджено відеозапис, долучений працівниками поліції, який міститься на компакт-диску в матеріалах справи на підтвердження обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

З перегляду відеозапису, який долучено в якості доказу до матеріалів справи (початок запису: 21 juli 2026 17:21:32 години, а закінчення: 21 juli 2026 17:57:16 годин) відсутні будь-які докази про те, що ОСОБА_1 саме 21 липня 2026 року о 15:17:00 годині керував вказаним в протоколі велосипедом як транспортним засобом. З відеофіксації слідує, що починається ця відеофіксація з того моменту, як на узбіччі дороги валяється велосипед, а поліцейський прямує до чоловіка, що стоїть на тротуарі із жінками та розпочинає своє звернення до нього за слів: «Ідіть будемо оформляти документи», далі звертається та задає питання: «Ви п`яний їдете на велосипеді та врізаєтесь у жіночку пішохода, але де її знайти». При цьому будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 перебуває за кермом, а тим більше здійснює рух з ознаками алкогольного сп`яніння на відео не зафіксовано, а лише лунають звинувачення з боку працівників поліції про те, що ОСОБА_1 вчинив ряд адміністративних правопорушень, у тому числі і керування в стані алкогольного сп`яніння.

Отже, з наданого відеозапису неможливо достовірно встановити чи взагалі мало місце керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 .

Доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про те, що він рухався на велосипеді, приводячи його в рух за допомогою фізичної сили, натисканням на педалі, матеріалами справи не спростовані, отже кваліфікація адміністративного правопорушення саме за ч.1 ст.130 КУпАП не доведена.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Пунктом 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від, 18 грудня 2018 року, зазначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Відповідно наданих доказів вбачається, що процедура використання поліцейськими спеціальних технічних засобів при проведенні огляду водія на стан алкогольного сп`яніння відбулась з порушенням вимог ст. 266 КУпАПта вищевказаної Інструкції виходячи з наступного:

- до матеріалів справи долучено компакт-диск, при відкритті якого виявлено 1 відеофайл, при відтворенні якого встановлено, що він не містить початку спеціальної поліцейської операції (факту руху транспортного засобу із фіксацією особи, яка виконувала функції водія). Крім того, згідно з протоколом адмінправопорушення відбулося о 15:17:00 годин, а відеофайл розпочинається о 17:21 годин із фіксації розмови особи, яка стоїть у тротуарі вулиці, з працівниками поліції, при цьому велосипед валяється на узбіччі), отже, матеріали відеозапису не підтверджують факт керування особи транспортним засобом.

Такі дані не підтверджуються іншими доказами у справі.

У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Так, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У наведених положеннях Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, як під час складання протоколу про адміністративне правопорушення так і на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до адміністративної відповідальності.

Оцінюючи в сукупності надані матеріали про адміністративне правопорушення слід дійти висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості. Згідно з ч. 3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінов проти України» рішення від 09.06.2011р., заява №16347/02).

У справі «Малофєєва протии Росії» (рішення від 30.05.2013р., заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Виходячи з практики застосування Європейським судом ст.6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції, зокрема право бути негайно і детально поінформованим про весь склад і суть обвинувачення, та мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту закріплюють підпункти "a", "b" пункту 3 ст.6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод". Пункт 1 статті 6 Конвенції встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, відповідно до закону.

Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає штраф, розмір якого значно перевищує прожитковий мінімум для осіб працездатного віку в Україні, як і значно перевищує мінімальний розмір штрафу, визначений ч.2 ст.53 КК України, а також передбачає обов`язкове позбавлення права керування транспортним засобом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів тощо.

Відомості, зазначені у протоколі, мають узгоджуватися з іншими доказами у справі, зокрема відеозаписом, показаннями свідків. Однак жодних інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, які становлять склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме як водієм транспортного засобу матеріали справи не містять.

За вказаних обставин сам лише протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №725445 від 21.07.2026 року є недостатнім доказом у справі, оскільки не узгоджується з іншими доказами, долученими до матеріалів справи, отже не може свідчити про доведеність вини ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Рапорт працівника поліції не є доказом у розумінні ст.251 КУпАП та не може бути підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Орган, який розглядає справу, не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена допустимим та достовірними та достатніми доказами.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ч.1 ст.130, 221, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ :

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ