Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №295/7746/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7746/26

Категорія 69

2/295/4263/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді Стрілецької О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст позовних вимог

Позивач шляхом використання Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» звернувся з позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог від 05.06.2026, просить зменшити розмір аліментів, які підлягають щомісячному стягненню з нього на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини до 1/6 частини від всіх видів його заробітку.

Позов обґрунтований тим, що згідно з рішенням Богунського районного суду м. Житомира з нього на користь ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.01.2011 року і до повноліття дитини.

Позивач вказує, що на теперішній час змінилось його фінансове та сімейне становище, на його утриманні, окрім сина ОСОБА_4 , перебувають ще двоє малолітніх дітей, що об`єктивно зумовлює необхідність перерозподілу фінансових ресурсів між усіма дітьми, продовження стягнення аліментів у попередньому розмірі позбавляє його можливості належним чином виконувати обов`язок з утримання інших дітей.

Крім того, позивач звертає увагу на загальне зростання цін в Україні на продукти харчування, комунальні послуги, транспорт, одяг, лікування та інші товари першої необхідності, що потребує значних грошових витрат.

Вказує на те, що сума його місячного доходу не є стабільною, що обумовлено особливостями проходження служби, зокрема, виплатами додаткового характеру, які не є постійними, він має кредитні зобов`язання, у зв`язку з чим немає фінансової можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, вважає, що наявні правові підстави для зменшення розміру аліментів, які стягуються на утримання сина ОСОБА_4 до 1/6 частки від усіх його доходів до досягнення дитиною повноліття.

ІІ. Процедура і позиції сторін

Згідно з ухвалою судді від 01.06.2026 позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків.

05.06.2026 позивач направив уточнену позовну заяву (а. с. 45-47).

Відповідно до ухвали суд від 09.06.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Згідно з ухвалою суду від 09.06.2026 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_5 про забезпечення позову.

До уточненої позовної заяви ОСОБА_5 долучив заяву про витребування доказів, в якій просив витребувати з АТ «Укрпошта» відомості про здійснення ним грошових переказів на ім`я ОСОБА_2 за період з 2015 року по 2025 рік із зазначенням дат, сум та реквізитів одержувача (а. с. 8). Мотивуючи заяву вказав, що така інформація має істотне значення для вирішення спору, підтверджує належне виконання ним аліментного обов`язку, самостійно отримати ці відомості він позбавлений можливості.

Дослідивши зміст заяви про витребування доказів, суд робить висновок, що вона не підлягає до задоволення, оскільки інформація, яку просить витребувати позивач, не входить до предмета доказування у справі про зменшення розміру аліментів, в якому не підлягають встановленню факти повної та своєчасної сплати аліментів.

Водночас, суд вважає за необхідне акцентувати увагу позивача на тому, що навіть з долучених ним квитанцій про сплату аліментів через АТ «Укрпошта» за 2025 рік, вбачається, що аліменти не сплачувались у розмірі частини його доходів, які зазначені в довідці про його доходи за 2025 рік.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі двічі направлялась відповідачу за зареєстрованим місцем її проживання (а. с. 39), однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», а відтак на підставі п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України відповідачка вважається такою, що копію процесуального рішення отримала (а. с. 70-71, 73).

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Заяви по суті справи до суду також не надходили.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та докази на їх підтвердження, законодавство, що підлягає застосуванню, мотиви та оцінка суду

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 16.05.2011, справа № 2-1613/11, з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.01.2011 року і до повноліття дитини.

Дослідивши позовну заяву, додані до неї письмові докази, встановивши фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

У статті 51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі ст. 7, 155 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства, а батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

За правилами ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріального утримувати дитину до повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

За правилами ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Згідно з ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зі змісту пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вбачається, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У статті 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійні підстави для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану.Однак, зміна сімейного стану є самостійною, незалежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду: від 16 вересня 2020 року у справі №565/2071/19, від 28 травня 2021 року у справі №715/2073/20 від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22, від 10 жовтня 2023 року у справі № № 682/2454/22, від 08.01.2025 у справі № 567/1462/23, тобто є сталим і змін не зазнав.

У постанові Верховного Суду від 22 серпня 2022 року в справі №712/6313/21 зазначено, що при розгляді позовів щодо зміни розміру аліментів застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Отже, при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів необхідно з`ясовувати, чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що підставою для зменшення розміру аліментів, які з нього стягуються на підставі судового рішення, є те, що в нього на утриманні знаходяться ще двоє інших неповнолітніх дітей, які народились в іншому шлюбі. Вважає, що наведені обставини свідчать про те, що змінились його сімейне та матеріальне становище, що є підставами для зміни розміру аліментів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_5 є батьком малолітніх дітей - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується змістом копій свідоцтв про народження дітей. Згідно з Витягами з реєстру територіальної громади діти ОСОБА_8 та ОСОБА_9 проживають разом з батьком ОСОБА_5 .

Отже, на підставі досліджених доказів, суд робить висновок, що після ухвалення судового рішення про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , змінилось сімейне становище відповідача, він одружився, на його утриманні знаходяться ще двоє неповнолітніх дітей і ці обставини не брались до уваги судом під час ухвалення рішення суду про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , що дає право позивачу на звернення з позовом про зменшення розміру аліментів.

З огляду на те, що матеріалами справи об`єктивно підтверджується, що у позивача змінився сімейний стан, народились малолітні діти, які проживають з ним, а тому суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову про зменшення розміру аліментів, які стягуються з позивача на утримання сина ОСОБА_4 .

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що не можуть бути взяті до уваги доводи позивача про зростання цін на комунальні платежі, одяг, продукти харчування, побутові речі, що впливає на його матеріальне становище, з огляду на те, що одержувач аліментів, з яким проживає син сторін, цілком очевидно має аналогічні потреби.

Суд не надає оцінку аргументам ОСОБА_5 з приводу нестабільності його доходів за рахунок періодичних виплат, оскільки аліменти на утримання сина ОСОБА_4 стягуються в частці від його заробітку, а відтак зі зменшенням щомісячного доходу платника аліментів сума аліментів, які з нього стягується, також зменшується і навпаки.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», роз`яснено, що аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Зменшити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира від 16.05.2011, справа № 2-1613/11, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з дня набрання рішенням законної сили ідо досягнення дитиною повноліття.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О.В. Стрілецька