Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №274/5137/21 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/5137/21

Провадження № 1-кп/0274/165/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р. м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.07.2021 за № 12021060480000380 щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сулківка Хмільницького району Вінницької області, одруженого, з базовою середньою освітою, мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який обіймає посаду механіка-водія, раніше не судимого в силу вимог ст. 89 КК України, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

в с т а н о в и в:

15.07.2021 близько 14 год. особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_4 , перебуваючи неподалік будинку № 8-А по вул. Вінницькій в м. Бердичеві, помітили автомобіль марки «Nissan Leaf», д.н.з. НОМЕР_2 , що був припаркований неподалік зазначеного будинку та за кермом якого перебував ОСОБА_5 . У цей момент у особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння майном ОСОБА_5 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів та з метою незаконного заволодіння майном ОСОБА_5 , вказані військовослужбовці, діючи за попередньою змовою групою осіб, попередньо обумовивши дії, які будуть вчиняти, підійшли до вищезазначеного автомобіля, де особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, сіла всередину на переднє пасажирське сидіння автомобіля, а ОСОБА_4 сів на заднє пасажирське сидіння позаду водія ОСОБА_5 .

В подальшому ОСОБА_4 , діючи умисно за вказаної мети та мотиву, розуміючи протиправність своїх дій, схопив ОСОБА_5 обома руками за шию та почав стискати (душити). В цей же час особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діючи умисно за вказаної мети та мотиву, розуміючи протиправність своїх дій наніс ОСОБА_5 один удар правою рукою в область правого плеча.

Подолавши таким чином здатність ОСОБА_5 до опору, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_4 , відкрито заволодів майном потерпілого, що знаходилось у відділенні для зберігання речей, що між передніми сидіннями салону автомобіля, а саме мобільним телефоном марки «Хіаоmі Redmi Note 9» вартістю 3299,67 грн.

Заволодівши вказаним майном, що належало ОСОБА_5 , особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_4 вийшли з автомобіля та почали залишати місце вчинення злочину, однак ОСОБА_5 , вийшовши із салону автомобіля, почав наздоганяти та зупиняти їх. В цей момент та в цьому ж місці особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, наніс один удар головою ОСОБА_5 в область носа. Після чого особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зникли.

Злочинними діями особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_5 заподіяно легкі тілесні ушкодження, що виразилися у вигляді садна на носі, синця на шиї та в проекції правого плечового суглобу, синця на грудній клітині праворуч.

Враховуючи викладене, злочинними діями особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_5 заподіяно матеріальної шкоди на суму 3299,67 грн.

Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнається винуватим, передбачена ч. 2 ст. 186 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, не заперечуючи фактичних обставин вчинення, викладених в обвинувальному акті. Разом з цим обвинувачений показав, що події відбувалися влітку 2021 року поблизу універмагу в м. Бердичеві. Потерпілий був винен гроші. Він з ОСОБА_6 сіли в авто до потерпілого: він сів позаду потерпілого, а ОСОБА_6 поряд з потерпілим. Мали на меті забрати телефон, а коли потерпілий поверне гроші, то мали намір повернути його. З цією метою він взяв потерпілого за шию, щоб той не вийшов з авто, а ОСОБА_6 забрав телефон. Після цього вони вийшли з авто. Коли потерпілий вийшов за ними, то ОСОБА_6 вдарив його в голову. Заявив, що розкаюється в скоєному. Наразі він продовжує проходити військову службу.

За клопотанням прокурора та згоди учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд переконався, що сторони правильно розуміють зміст цих обставин. Сумнівів у добровільності їх позиції у суду немає. Наслідки такого визнання, у вигляді позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, сторонам роз`яснено.

Оцінивши наведені докази, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, який є тяжким злочином, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу обвинуваченого, який вважається не судимим (остання судимість в 2002 році), наразі проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , залучається та приймає участь у бойових діях у складі сил і засобів НОМЕР_3 армійського корпусу угрупування військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (лист командира вч НОМЕР_1 від 31.08.2026 №7963), на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проходження військової служби характеризується позитивно, а також обставини, які пом`якшують, обтяжують його покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд призначає покарання в межах санкції статті, за якою він визнається винуватим у виді позбавлення волі. Поряд з цим, враховуючи особу винного, його ставлення до скоєного, який свою вину визнав, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, є військовослужбовцем та безпосередньо приймає участь у бойових діях, позицію потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні, про що вказав у своїй заяві, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, звільнивши його з випробуванням із іспитовим строком. На переконання суду саме такий захід примусу зможе забезпечити досягнення мети покарання і буде відповідати загальним засадам призначення покарання, є необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як ним так і іншими особами.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Суду не надано інформації про визнання речей речовими доказами, у зв`язку з цим суд не вирішує питання про їх долю.

Процесуальні витрати, пов`язані з залученням експертів, суд в порядку ст. 124 КПК України, стягує з обвинуваченого.

Підстав для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу, зважаючи на відсутність клопотань з даного приводу та призначене покарання, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням протягом 1 (одного) року 6 (шести) місяців іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення Житомирським НДЕКЦ товарознавчої експертизи, які становлять – 686 (шістсот вісімдесят шість) гривень 48 коп.

Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в Бердичівському міськрайонному суді Житомирської області.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1