Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №161/16719/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16719/26

Провадження № 2/161/7911/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Олексюка А.В.,

при секретарі – Опальчук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася в суд з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що 16.05.2014 року між нею та відповідачем було укладено шлюб. У шлюбі народилася дитина — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на серпень 2026 року у Луцькому міськрайонному суді перебуває на розгляді цивільна справа про розірвання шлюбу. Позивачка зазначає, що відповідач не надає достатньої матеріальної допомоги на утримання доньки, яка проживає з нею та перебуває на її повному утриманні.

На підставі вищенаведеного, просить суд стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання їх доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою суду від 10.08.2026 справу було прийнято до розгляду та прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

27.08.2026 на адресу суду позивачка ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримала, просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи без його участі, позов визнав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частинами 2 та 3 статті 51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

За змістом ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

У силу положень ст.183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Судом встановлено, що 16.05.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб (а.с.12).

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню доньку — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.13).

Судом також встановлено, що сторони проживають окремо, малолітня дитина проживає разом з матір`ю та перебуває на повному її утриманні.

Крім того, у провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває цивільна справа №161/12469/26 про розірвання шлюбу між сторонами.

Вирішуючи спір, суд виходить насамперед із якнайкращого забезпечення інтересів дітей, на користь яких стягуються аліменти.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX, починаючи з 01 січня 2026 року, встановлено прожитковий мінімум для дітей до 6 років у розмірі 2 817 грн, від 6 до 18 років у розмірі 3 512 грн.

Згідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Враховуючи встановлені обставини справи, факт визнання позову відповідачем, яке не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, виходячи із забезпечення інтересів дитини, величини прожиткового мінімуму, встановленого законодавчо, матеріального становища сторін, віку, стану здоров`я та матеріального становища обох батьків, дитини, суд вважає, що аліменти, які підлягають стягненню з відповідача на утримання дочки слід визначити у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

З врахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави 1331,20 грн судового збору, оскільки позивачка при зверненні до суду була звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (частина перша статті 191 СК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст.12,13,77,81,89,141,200,206, 259, 263-265, 280, 352, 354, 430 ЦПК України, на підставі ст.ст.180,181,184 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі (однієї четвертої) частини всіх видів його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно та до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 06 серпня 2026 року.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк