Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №519/1547/26 — Південний міський суд Одеської області

Справа №519/1547/26

Провадження № 2-а/519/27/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

18.09.2026 м. Південне

Південний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Лемця С.П.,

при секретарі судового засідання Волковій Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з вищевказаним позовом, який обґрунтовано тим, що 18.08.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) було винесено постанову № R699085 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 17000 грн. Оскаржувана постанова була надіслана позивачу в електронній формі із накладеним цифровим підписом та отримана 18.08.2026.

Як вбачається зі змісту постанови відповідач притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП за порушення ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме за те, що не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці.

В порушення ч.1, 2 ст. 283 КУпАП оскаржувана постанова не містить опису обставин, установлених під час розгляду справи, а саме: дату повістки, дату отримання такої повістки та інших фактичних даних які б могли свідчити про наявність у діях Позивача складу адміністративного правопорушення.

В постанові №R699085 від 18.08.26 про притягнення до адміністративної відповідальності не зазначено номер та дата повістки виписаної на ім`я Позивача, не зазначено на яку дату та час Позивач повинен був з`явитись до ТЦК та СП, не зазначено чим підтверджується завчасне вручення Позивачу повістки про необхідність з 'явитися до ТЦК та СП. Відсутність таких відомостей в оскаржуваній постанові унеможливлює встановлення юридичного складу адміністративного правопорушення та притягнення Позивача до адміністративної відповідальності.

Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 25.08.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Роз`яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвала суду разом з повісткою доставлена до електронного кабінету відповідача.

У судове засідання позивач не з`явився, згідно заяви від 15.09.2026 просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, із заявами та клопотаннями до суду не звертався.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ОСОБА_2 від 18.08.2026 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у сумі 17000 грн. Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 , не прибув вчасно за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 (ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210-1 КУпАП .

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за порушення про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період та тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, у даному випадку полягає у неявці ОСОБА_1 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд зазначає, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність/відсутність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці.

В матеріалах справи відсутня повістка, за якою ОСОБА_1 не з`явився до ТЦК та СП, як і будь-які докази її вручення чи надіслання на адресу позивача.

Зі змісту оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення від 18.08.20206 № R699085 не являється за можливе встановити коли направлялася/вручалася ОСОБА_1 повістка, на які дату, час та за якою адресою позивач викликався.

Доведення вказаних обставин має визначальне значення для вирішення даного спору, оскільки ОСОБА_1 стверджує, що він не був обізнаний про надходження повістки, в той час як відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

Щодо заяви ОСОБА_1 в застосунку Резерв+ про те, що він не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення до відповідальності за його відсутності, то тягар збирання доказів і доведення вини завжди лежить на державному органі (в даному випадку ТЦК та СП), а не на громадянинові. Навіть якщо особа підписала постанову чи написала заяву про визнання вини, це не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку надати інші докази правопорушення. Сам факт визнання особою вини у правопорушенні не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності (ВС/КАС № 537/2088/17).

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Доказів на підтвердження вищевказаних вказаних обставин ІНФОРМАЦІЯ_2 , як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.72 КАС України покладає обов`язок доказування правомірності своїх рішень, до суду не надано, як і не надано відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Наведені обставини, на думку суду, є достатньою підставою для висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Зважаючи на відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а отже винесена відповідачем постанова підлягає скасуванню. При цьому, належним способом захисту порушеного права позивача у даному випадку є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення, як зазначено у прохальній частині позову.

За наведених обставин справи та їх правового регулювання суд доходить висновку про скасування спірної постанови про адміністративне правопорушення від 18.08.2026 № R699085 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Схожих висновків дійшов П`ятий апеляційний адміністративний суд у постановах від 07.07.2026 по справі № 497/573/26 та від 28.07.2026 по справі № 523/6778/26.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення (повне чи скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 12, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № R699085 від 18 серпня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 17000 гривень.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 .

Дата складення повного судового рішення 18.09.2026

Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ