Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №513/494/26 — Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/494/26

Провадження № 3/513/227/26

Саратський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді - Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Ніколенко В.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Каланжова В.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 07 жовтня 2010 року Саратським РВ ГУМВС України в Одеській області,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и в:

12 квітня 2026 року о 22 годині 41 хвилин в с. Кулевча по вул. Центральній, Білгород-Дністровського району Одеської області, водій керував транспортним засобом ВАЗ2109, реєстраційний номер НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер під запис на бодікамеру. Відповідно до тесту номер 1346 проведеному 12 квітня 2026 року о 22 годині 53 хвилин газоаналізатором Драгер, водій дійсно керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння (результат огляду позитивний 1,47 проміле). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі відмовився під запис на бодікамеру, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.

15 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» від захисника адвоката Каланжова В.М. надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 639066 від 12 квітня 2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нібито керував транспортним засобом марки ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Центральній у с. Кулевча Білгород-Дністровського району Одеської області з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме із запахом алкоголю з порожнини рота, та відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння. За вказаних обставин працівниками поліції дії ОСОБА_1 було кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 із притягненням до адміністративної відповідальності категорично не погоджується, вважає протокол таким, що не відображає всіх фактичних обставин справи, а докази, покладені в основу притягнення до адміністративної відповідальності, такими, що не підтверджують поза розумним сумнівом наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, з огляду на наступне.

Зокрема: із відеозапису неможливо встановити конкретне місце та обставини нібито здійсненого ОСОБА_1 повороту, у зв`язку з чим наявні сумніви щодо фактичної причини та законності первинної зупинки; на відеозаписі ОСОБА_1 рухається прямо, тоді як працівник поліції як причину зупинки називає нібито неввімкнення сигналу повороту при здійсненні повороту; відповідно до інформації Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів температура повітря у с. Кулевча у відповідний часовий проміжок становила +5,9 °C о 21:00 та +2,0 °C о 24:00, тоді як у квитанції з результатами вимірювання зазначено температуру +13,0 °C; відповідно до інструкції виробника перевірка калібрування газоаналізатора повинна проводитися кожні шість місяців; згідно з квитанцією останнє калібрування приладу було проведено 01 липня 2025 року, тобто на момент проведення вимірювання 12 квітня 2026 року шестимісячний інтервал був пропущений; За таких обставин результат вимірювання, отриманий за допомогою газоаналізатора, не може розглядатися як беззаперечний та достовірний доказ перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Як вбачається з обставин справи, під час оформлення матеріалів працівниками поліції ОСОБА_1 належним чином не були роз`яснені його права та обов`язки як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені статтею 268 КУпАП. сам факт наявності підпису особи у протоколі не може автоматично свідчити про фактичне та належне роз`яснення їй прав, якщо з обставин справи не вбачається, що такі права були реально доведені до її відома та особа мала можливість ними скористатися. Більше того, Інструкція № 1395 прямо пов`язує виконання цього обов`язку з внесенням відповідної відмітки до протоколу. Отже, не роз`яснення ОСОБА_1 передбачених статтею 268 КУпАП прав та обов`язків свідчить про порушення встановленої законом процедури оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та обмеження його права на захист. Зазначене процесуальне порушення має оцінюватися судом у сукупності з іншими порушеннями, допущеними працівниками поліції під час документування події, зокрема сумнівами щодо законності первинної зупинки транспортного засобу, розбіжністю у відомостях щодо температури повітря, а також недотриманням встановленого виробником інтервалу перевірки калібрування газоаналізатора. У цій справі саме сторона, яка наполягає на притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, повинна надати суду належні, допустимі, достовірні та достатні докази, які у своїй сукупності підтверджують наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення. Натомість наявні у справі матеріали містять істотні суперечності та обставини, які не дозволяють зробити беззаперечний висновок про достовірність результату вимірювання За таких обставин покладення на ОСОБА_1 адміністративної відповідальності лише на підставі протоколу та результату вимірювання, достовірність якого обґрунтовано ставиться під сумнів наведеними вище обставинами, суперечило б вимогам законності та принципу презумпції невинуватості. Таким чином, у матеріалах справи відсутня сукупність належних та достовірних доказів, яка б беззаперечно підтверджувала факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відтак, за відсутності достовірного доказу перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не може вважатися доведеним.

Захисник адвокат Каланжов В.М. у судовому засіданні підтримав подане ним клопотання про закриття адміністративного провадження, з підстав викладених у ньому.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд враховує таке.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України Про Національну поліцію визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.п. 2.5, 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, що притягається до адміністративної відповідальності будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці, вимог наведених Правил не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 того ж Кодексу, належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, яким зафіксоване місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення, дослідженими судом відеозаписами, на яких зафіксовано проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу газоаналізатора Drager Alcotest 6810, в тому числі чеком Drager № 1346 проведеному 12 квітня 2026 року, результат якого становить 1,47 % проміле, та іншими матеріалами справи.

З дослідженого судом відеозапису, вбачається, що ОСОБА_1 о 22:51 повідомляє, що вживав пиво, о 23:02 год. також зазначає: «Їхав за кермом у машині та пив пиво, зупинився на вашу вимогу». Після проходження огляду ОСОБА_1 із результатами огляду погодився, висловив своє не бажання їхати до медичного закладу.

Щодо доводів захисника, що неможливо встановити конкретне місце та обставини нібито здійсненого ОСОБА_1 повороту, то він спростовується дослідженим судом відеозаписом, де чітко видно поворот транспортного засобу та підстава його зупинки.

Також, суд зауважує, що відповідно до ст. 36 Закону України «Про Національну поліцію» зупинка транспортного засобу є компетенцією поліцейського та його дії можуть бути оскаржені в порядку встановленим законом. Однак, дії працівників поліції ОСОБА_1 не оскаржувалися.

Щодо калібрування газоаналізатора з пропущенням шестимісячного інтервалу, то суд зазначає таке.

Газоаналізатори Drager Alcotest є засобами вимірювальної техніки медичного призначення та потребують внесення у Державний реєстр засобів вимірювальної техніки, а також регулярної повірки (калібрування). Використання «Газоаналізаторів Drager Alcotest», які були завезені та реалізовані на території України та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії свідоцтва про державну реєстрацію є можливим за умови додержання вимог щодо повірки (калібрування) та інших нормативних документів, що підтверджують правильність результатів вимірювання.

Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13 жовтня 2016 року.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» дано визначення наступних термінів: калібрування сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов`язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; періодична повірка засобів вимірювальної техніки повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Стаття 27 Закону врегульовує питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.

Так, калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання.

Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.

Отже, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування - приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.

Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 і становить 1 рік.

У Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, дозволених для застосування на території України міститься інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг, а саме ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», який є офіційним представником виробника, на медичні вироби «Газоаналізатори Drager Alсotest», зокрема газоаналізатор «Drager «Alcotest 6820». На офіційному сайті ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», який надає послуги сервісного центру для гарантійного та післягарантійного обслуговування приладів алко- та наркодіагностики Drager зазначено, що для використання приладів у професійній діяльності у підрозділах Департаменту патрульної служби та Управління національної поліції, Міністерства охорони здоров`я та службах охорони праці та безпеки підприємств необхідне своєчасне проведення операцій «Сервісне технічне обслуговування», «Градуювання та «Повірка» принаймні 1 раз на 12 місяців.

Максимальний інтервал між «Сервісним технічним обслуговуванням», «Градуюванням» та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі Drager Alcotest, становить 1 рік. У пам`яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).

Враховуючи наведене, останнє калібрування даного приладу «Drager «Alcotest 6820» було проведено, згідно до роздруківки тесту, 01 липня 2025 року року, тобто станом на дату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння з його використанням інтервал калібрування даного приладу не закінчився.

Також, з відео вбачається, що тестування проводилось без зовнішнього втручання в роботу приладу, будь-яких технічних помилок при його роботі не було встановлено.

Щодо тверджень захисника Каланжова В.М., що ОСОБА_1 не було роз`яснено його прав, то суд звертає увагу, що згідно відеозапису, ОСОБА_1 не висловлював жодних прохань до поліцейських щодо надання йому можливості скористатись правовою допомогою чи щодо додаткового роз`яснення йому прав та обов`язків, відповіді на запинання давав добровільно, ніхто його не схиляв до цього, працівниками поліції повідомлено про складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з даних, що містяться в п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті від 23 грудня 2005 року № 14, судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі О`Голлоран та Франціс проти Сполученого королівства від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завадити серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд, у відповідності до положень ст. 251 та ст. 252 КУпАП, вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд відповідно до ст.33 КУпАП враховує характер адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий та сімейний стан. Судом не встановлено обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП.

Керуючись ст.ст.130, 24, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнення проводити на користь держави на розрахунковий рахунок № UA848999980313080149000015001, код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526, отримувач коштів - ГУК у Одеській області (Одеська обл.) 21081300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), вид платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок - на розрахунковий рахунок № UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, призначення платежу – стягнення судового збору на користь держави.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом (ч.3 ст.307 КУпАП).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст виготовлено 21 вересня 2026 року.

Суддя К. Ю. Рязанова