Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №522/26291/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2026

Справа № 522/26291/25-Е

Провадження № 2/522/522/26

Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді – Ярема Х.С., за участю представника позивача - Корчевський М.Ю., розглянув справу

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса

до ОСОБА_1 про виселення.

ВСТАНОВИВ:

1.03.12.2025 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 .

2.Позивач просить суд:

-усунути Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси перешкоди у користуванні та розпорядженні службовим приміщенням, а саме шляхом виселення ОСОБА_1 з кімнатою АДРЕСА_1

-стягнути з ОСОБА_1 178 115,48 грн. заборгованості за житлово-комунальні послуги.

3.12.12.2025 відкрито загальне позовне провадження.

4.05.05.2026 закрито підготовче провадження.

5.Відповідач повідомлявся про розгляд справи належним чином шляхом направлення судової кореспонденції на адресу його зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_2 ). Конверт повернувся до суду не врученим з причин "адресат відсутній". Відповідач, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, вважається повідомленим належним чином.

6.На підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України, за сукупністю підстав, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

7.Позивач пояснює, що за результатами перевірки житлових умов приміщень відомчого фонду Міністерства оборони України, балансоутримувачем яких є КЕВ м. Одеса, з`ясовано, що кім.506, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 14-39 з 1999 року займає колишній військовослужбовець ОСОБА_1 . Проживав він в цій кімнаті на підставі усного дозволу колишнього начальника Одеського інституту Сухопутних Військ. Тобто, ніякі дозвільні документи на вселення йому не видавались. Наразі з червня 2021 року в цій кімнаті він не проживає, проте там знаходяться його особисті речі, а ключ він не повернув. Тож позивач не може користуватись кімнатою в гуртожитку та має потребу у виселенні ОСОБА_1 . Крім того, за ним є заборгованість за комунальні послуги перед Будинкоуправлінням №2 Одеської квартирно-експлуатаційної частин р-ну Міністерства оборони України за користування за кім. 506. Станом на 01.07.2024 борг становить 178 115,48 грн. ОСОБА_1 станом на 01.09.2025 не перебуває в узагальнених списках обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання в Одеському гарнізоні. Сам ОСОБА_1 зареєстрований за іншою адресою АДРЕСА_2 .

Судом встановлено такі обставини справи.

8. ОСОБА_1 (26.01.1973) наказом №105пм від 27.11.2007 звільнений з військової служби у запас.

9.Наказом №263 від 30.11.2007 виключений зі списків особового складу Одеського інституту сухопутних військ.

10.Згідно з довідкою, виданою начальником БУ2 Одеської КЕЧ району від 30.09.2025, ОСОБА_1 з 1999 року проживає в кімнаті АДРЕСА_1 на підставі усного дозволу колишнього начальника Одеського інституту Сухопутних Військ. На час передачі гуртожитку в експлуатацію 28.12.2018 до Будинкоуправління №2 Одеської КЕЧ району з ОСОБА_1 був підписаний договір про надання житлово-комунальних послуг, який він не повернув. Наразі в гуртожитку не проживає з червня 2021 року. Його особисті речі знаходяться в кімнаті. Ключ він не повернув.

11. ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_2 .

12.Згідно з Довідкою КЕВ м. Одеси від 13.09.2025, станом на 01.09.2025, ОСОБА_1 не перебуває в списках обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання в Одеському гарнізоні.

13.Згідно з Довідкою БУ2 Одеської КЕЧ частини району від 25.07.2024, ОСОБА_1 станом на 01.07.2024 має заборгованість за надані комунальні послуги перед Будинкоуправлінням №2 Одеської квартирно-експлуатаційної частин р-ну за користування кім. 506, в розмірі 178 115,48 грн. (з управління будинком – 12 506,64 грн., холодне водопостачання та водовідведення – 19 899,52 грн., вивіз сміття – 2 999,35 грн., електроенергія – 125 962,40 грн., опалення – 16 747,57 грн.).

14.З Довідкою про перевірку житлових умов завідуючої гуртожитком, ОСОБА_1 не проживає більше трьох років в кімнаті 506, житлове приміщення використовується не за призначенням, має заборгованість за надані комунальні послуги, підлягає виселенню з кімнати гуртожитку.

Висновки суду.

15.Згідно із наказом МОУ від 03.07.2013 № 448 «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України», Положення про Одеське квартирно-експлуатаційне управління від 26.05.2023 №195 Одеське КЕУ є державною установою, призначеною для квартирно-експлуатаційного (інженерно-інфраструктурного) забезпечення діяльності військових формувань Збройних Сил України.

16.З 06.02.2025 на підставі директиви МОУ та ЗСУ від 31.10.2024 №Д-321/101/дск «Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних силах України в 2024-2025 роках», директиви ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.11.2024 №Д-23/ДСК «Про проведення додаткових організаційних заходів у військових частинах (установах) Сил логістики Збройних Сил України в 2024-2025 роках» Одеське квартирно-експлуатаційне управління переформовано у Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса (далі – КЕВ м. Одеса).

17.КЕВ м. Одеса веде облік казармено-житлового фонду, в порядку, визначеному Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, наказом МОУ від 03.07.2013 №448 «Про затвердження Положення про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України», Положенням про Одеське КЕУ, а також здійснює контроль за використанням жилого фонду МОУ.

18.Згідно з ч.1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

19.Одним зі способів захисту права користування майном є припинення дії, яка це право порушує, є усунення перешкод у здійсненні права користування майном. Підставою для подання такого позову є вчинення перешкод правомірній реалізації речового права. Цей спосіб захисту може використати не тільки власник майна, але й особа, яка відповідно до закону або договору має право користування ним (постанова Верховного Суду від 18.01.2024 № 755/7604/22).

20.Наведеною нормою матеріального права визначено право власника, у тому числі житлового приміщення, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яких шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. Немає значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав. Власник має права вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом усунення перешкод у користуванні власністю, виселення та у разі необхідності, зняття особи з реєстраційного обліку. Проте це право залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового чи цивільного законодавства (постанова Верховного Суду від 13.10.2020 № 447/455/17).

21.За змістом статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

22.Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

23.Таким чином, для задоволення позовів про усунення перешкод у користуванні майном необхідна одночасна наявність двох підстав: позивач повинен бути власником майна, щодо якого чиняться перешкоди, та має бути факт того, що внаслідок дій відповідача порушується право власника на користування своїм майном (постанові Верховного Суду від 10.04.2024 №754/11753/21).

24.Службове приміщення, яке в АДРЕСА_3 , належить до відомчого фонду МОУ, балансоутримувачем якого є КЕВ м. Одеса.

25.КЕВ м. Одеса посилається на те, що в одній з кімнат гуртожитку, а саме кім.506, з 1999 року на підставі усного дозволу колишнього начальника Одеського інституту сухопутних військ, проживав військовослужбовець ОСОБА_1 (звільнений у запас у 2007 році). Наразі в гуртожитку він не проживає з червня 2021 року, але там залишились його особисті речі і станом на 01.07.2024 за ним значить заборгованість за житлово-комунальні послуги.

26.Позивач вважає, що наявність особистих речей в кімнаті гуртожитку є підставою для виселення особи з кімнати. При цьому сам позивач визнає, що уже 4 роки ОСОБА_1 в цій кімнаті не живе. З цих підстав позивач вважає, що має перешкоди у користуванні службовим приміщенням, які можливо усунути лише шляхом виселення особи з кімнати.

27.З цього суд робить висновок, що йдеться не про виселення людини (як просить позивач), якої там уже кілька років немає, а про “виселення” речей.

28.Отже, виселення можливе лише в тому випадку, якщо людина там проживає, а речі не виселяються.

29.Оскільки позивач є утримувачем гуртожитку він має цілком легальний доступ до усіх приміщень, навіть, якщо такі закриті, відкрити їх. Натомість цей обов`язок з відкриття кімнати та позбавлення від чиїхось речей позивач перекладає на суд. Позивач не зробив самостійно жодних спроб звільнити кімнату від особистих речей ОСОБА_1 . Та й узагалі доводи, що там знаходяться дійсно речі, що належать ОСОБА_1 немає, усе це лише словесні доводи позивача. Тобто, немає жодних належних доказів про належність речей у кімнаті ОСОБА_1 , взагалі про їх наявність там, а також, що позивач самостійно не може усунути цю перешкоду у користуванні кімнатою. Крім того, суд акцентує ще раз увагу, що позивач цим позовом хоче виселити особу, яка там не проживає, а не усунути перешкоди у користуванні іншим шляхом.

30.В зв`язку з цим, немає підстав для задоволенні позову в частині усунення перешкод у користуванні шляхом виселення ОСОБА_1 .

Щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

31.Згідно з п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачі зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

32.Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від сплати послуг. Відсутність укладеного договору про надання послуг не звільняє споживачів від обов`язку сплачувати надані їм послуги. Поряд з цим вказаний обов`язок виникає лише у разі отримання споживачем певних послуг. Питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для її правильного вирішення.

33.Як на доказ заборгованості ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги, позивач посилається складену ним довідку, де станом на 01.07.2024 борг за кім. 506 станом на 01.07.2024 становить 178 115,48 грн. (з управління будинком – 12 506,64 грн., холодне водопостачання та водовідведення – 19 899,52 грн., вивіз сміття – 2 999,35 грн., електроенергія – 125 962,40 грн., - опалення – 16 747,57 грн.).

34.Але жодних доказів на підтвердження показників (складових), що включені у відповідні тарифи на комунальні і експлуатаційні послуги не надає. Тобто, не зрозуміло як особисту ОСОБА_1 (який 4 роки не живе так) нараховано вартість за користування водою, електрикою, оскільки не надано даних про облік використаних показників. Тобто, з яких облікових показників взято такі дані, чи є прилад обліку за цією кімнатою. Тому суд вважає, що нараховані суми є надуманими.

35.Крім того, позивач не зазначає, а за який саме період нарахована заборгованість, зазначає лише, що така сформована станом на 01.07.2024, але з якого часу не відомо.

36.Оскільки період та підстави формування заборгованості за житлово-комунальні послуги не доведені, суд ці позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 280-282 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеса – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 21.09.2026.

Суддя Ярема Х.С.