Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №507/1612/26 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/1612/26

Провадження № 2/507/911/2026

Номер рядка звіту 68

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2026 р. селище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді - Дюдюна О.В.,

при секретарі судового засідання – Демовської Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Жмурко С.Л., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 08 липня 2022 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, зареєстрований Гайсинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис № 236, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

У шлюбі у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Однак сімейні стосунки між позивачем та відповідачем не склалися. Вже деякий час вони проживають окремо, не спілкуються, сім`я фактично припинила своє існування. Причиною припинення сімейних відносин стали різні погляди на подружнє життя та часті сварки, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин та втрати взаємної поваги. Позивач не погоджується на примирення та вважає, що подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини не має.

Спору щодо розподілу майна між сторонами не має. Діти проживають з позивачкою та знаходяться на її утриманні, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов проживання.

Крім того, позивач зазначає, що відповідач не бере участі у вихованні та утриманні дітей, у зв`язку з чим просить стягнути з нього аліменти на утримання неповнолітніх дітей.

На підставі викладеного позивач просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , а також стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на її користь на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі однієї другої всіх видів заробітку (доходів) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до 07.10.2037 року, з 08.10.2037 року 1/3 частини всіх видів доходу (заробітку) до 30.03.2039 року, з 31.03.2039 року до 05.08.2040 року 1/4 всіх видів доходу (заробітку) до повноліття ОСОБА_5 , та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.

Представник позивача ОСОБА_6 - надала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, просила суд позовні вимоги задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 - про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, за зареєстрованим місцем проживання відповідно до ст.128 ЦПК України.

Відповідно до поштової довідки відповідач відсутній за зареєстрованим місцем проживання.

В силу положення п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила іншої адреси.

Також відповідач повідомлений про розгляд справи оголошенням на офіційному веб-сайті Судової влади України.

З огляду на вказане, відповідач вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином.

Відповідач в судове засідання на розгляд справи не з`явився, причини неявки не повідомив, заяву до суду про розгляд справи без його участі не надав. У встановлений ухвалою суду строк відзив відповідно до вимог ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслано, зустрічний позов не пред`явлено.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 04 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін (а.с.14).

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, а тому судом ухвалено про розгляд справи у відсутність сторін.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив здійснювати заочний розгляд цієї цивільної справи за правилами гл.11 розділу ІІІ ЦПК України на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 08 липня 2022 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладено шлюб зареєстрований Гайсинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про що складено актовий запис № 236, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . (а.с. 5).

Сторони мають трьох малолітніх дітей:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 . (а.с. 6).

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 .(а.с. 7 ).

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 . (а.с. 8).

Сторони припинили шлюбні стосунки, спільно не проживають.

Малолітні діти проживають разом із позивачем та перебувають на її утриманні, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов проживання, складеним депутатом Любашівської селищної ради Герасютенком В.В. (а.с. 9).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Щодо вимоги про розірвання шлюбу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має право вільно припинити шлюбні відносини.

Згідно з частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до статті 55 Сімейного кодексу України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї, що ґрунтуються на почуттях любові, взаємоповаги, взаємодопомоги, дружби та інших цінностях.

Частиною третьою статті 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин або до їх збереження, у тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психологічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною третьою статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою подружжя відповідно до статті 109 цього Кодексу або за позовом одного з них відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 110 Сімейного кодексу України один із подружжя має право пред`явити позов про розірвання шлюбу.

За змістом статті 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином, законодавством гарантовано право кожного з подружжя на припинення шлюбних відносин, а суд при розгляді відповідного позову має встановити не лише формальну наявність шлюбу, а й фактичні взаємини подружжя та можливість збереження сім`ї.

Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано 08 липня 2022 року.

Сторони спільно не проживають, шлюбні відносини фактично припинені, спільне господарство не ведуть, не спілкуються, між ними виникають часті сварки, відсутні взаємна повага та порозуміння. Позивач зазначає, що має інші погляди на сімейне життя та не бажає продовжувати шлюбні відносини, а також прямо вказує, що не погоджується на примирення.

Враховуючи встановлені обставини, фактичне припинення сімейних відносин між сторонами, відсутність спільного проживання та спільного господарства, небажання позивача продовжувати шлюбні відносини та її категоричну незгоду на примирення, суд доходить висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача.

За таких обставин суд вважає, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню.

Щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно зі статтею 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини першої статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з частиною другою статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини восьмої статті 7 Сімейного кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з частиною дев`ятою статті 7 Сімейного кодексу України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Статтею 3 Конвенції ООН про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 27 Конвенції ООН про права дитини батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини третьої статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і/або у твердій грошовій сумі.

Згідно з частиною першою статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність майна, грошових коштів; доведені стягувачем витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим за 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частини першої статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною п`ятою статті 183 Сімейного кодексу України визначено, що той із батьків або інших законних представників дитини, з ким вона проживає, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у визначених законом частках, зокрема на трьох і більше дітей у розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дітьми сторін.

Діти проживають разом із позивачем та перебувають на її утриманні, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов.

Таким чином, обов`язок щодо утримання дітей покладається на обох батьків незалежно від того, чи проживають вони разом та чи перебувають у шлюбі. При цьому проживання дітей із позивачем не звільняє відповідача від обов`язку брати участь у їх утриманні.

З огляду на те, що сторони мають трьох малолітніх дітей, які проживають разом із матір`ю, суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для стягнення з відповідача аліментів на їх утримання.

Визначаючи розмір аліментів, суд виходить із кількості дітей, їх віку, необхідності забезпечення їх належного матеріального утримання та положень статей 180-183 Сімейного кодексу України.

При цьому суд враховує, що обов`язок щодо утримання дітей є спільним обов`язком обох батьків, а тому кошти на їх утримання мають стягуватися з відповідача у розмірі, який забезпечуватиме належне виконання ним свого батьківського обов`язку та відповідатиме інтересам дітей.

З урахуванням того, що на момент розгляду справи сторони мають трьох малолітніх дітей, суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення аліментів у розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням обмеження, передбаченого законом щодо максимального розміру аліментів.

Розподіл судових витрат між сторонами

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач не просила вирішити питання щодо розподілу судових витрат, а отже підстави для відшкодування витрат відсутні.

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 24, 55, 56, 105, 110, 112, 141, 150, 180-183 СКУ, ст. 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований 08 липня 2022 року Гайсинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис № 236, – розірвати.

Шлюб вважати розірваним після набрання рішенням чинності.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП- НОМЕР_2 ), аліменти на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 , (РНОКПП НОМЕР_6 ) на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_10 , у розмірі 1/2 (однієї другої частини) всіх видів його заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 31.07.2026 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Заочне рішення може бути переглянуте Любашівським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання)без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.В. Дюдюн