Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №946/5191/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/5191/26

Провадження № 2/946/4333/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 вересня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої - судді: Бальжик О.І.

за участю секретаря: Федорук Н.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» (надалі – ТОВ ФК «СІТІ КОЛЕКТ») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 41 259 гривень 06 копійок, витрат зі сплати судового збору в сумі 2 662 гривні 40 копійок, витрат на відправку поштової кореспонденції в сумі 381 гривня 74 копійки та витрат на правничу допомогу в сумі 15 000 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.10.2021 року між ОСОБА_1 та первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено договір позики № 77433267. Для отримання коштів відповідач самостійно пройшов процедуру реєстрації та ідентифікації в інформаційно-комунікаційній системі первісного кредитора, зазначив персональні та контактні дані, реквізити банківської картки, ознайомився з істотними умовами договору та паспортом споживчого кредиту, після чого підтвердив укладення договору шляхом введення електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідач висловив волевиявлення на укладення договору позики № 77433267 на суму 12 178 гривень, а договір було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором: eJoe6xCF5Q, направленим на фінансовий номер телефону відповідача: + 380966646828. Після укладення договору первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу суму позики на банківську картку № НОМЕР_1 . Позивач є належним кредитором за договором позики № 77433267, оскільки право вимоги за цим договором перейшло до нього на підставі договорів факторингу та реєстрів боржників. Первісний кредитор – ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступив право вимоги до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на підставі договору факторингу №034-030723 від 03.07.2023 року та відповідного реєстру прав вимоги № 07/07/23 до договору факторингу № 034-030723 від 03.07.2023 року. У подальшому ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило право вимоги до ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» на підставі договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025 року, реєстру боржників та акту приймання-передачі прав вимоги, де відповідач знаходиться під № 762. Відтак, позивач умови договору виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору, проте відповідач платежі належним чином не здійснював, у зв`язку з чим, за ним виникла заборгованість у вищезазначеній сумі, яка до теперішнього часу не погашена.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 08.07.2026 року, справа № 946/5191/26 передана на розгляд судді Бальжик О.І. (а.с.33).

Ухвалою судді від 28.07.2026 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін відповідно до статті 274 ЦПК України (а.с.36).

13.07.2026 року відповідач ОСОБА_1 надав відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги визнав частково – в межах суми тіла позики у розмірі 12 178 гривень та процентів, нарахованих протягом тридцятиденного строку дії договору (до 11.11.2021 року), у розмірі 6 906 гривень 75 копійок, а всього на суму 19 084 гривень 75 копійок. У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення процентів поза межами строку кредитування в сумі 22 174 гривень 31 копійок просив відмовити, посилаючись на те, що нарахування процентів після закінчення строку дії договору суперечить статті 1048 ЦК України та правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/951/15-ц від 28.03.2018 року. Крім того, у відзиві відповідач заперечував проти заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу та просив зменшити їх з 15 000 гривень до 1 500 гривень у зв`язку з їх неспівмірністю, шаблонністю справи та недоведеністю фактично виконаних робіт, а витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сторони, будучи своєчасно та належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, звернувшись з заявами про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд, на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні, дійшов такого висновку.

За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом положень частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У судовому засіданні встановлено, що 12.10.2021 року між ОСОБА_1 та первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено договір позики № 77433267.

Для отримання коштів відповідач самостійно пройшов процедуру реєстрації та ідентифікації в інформаційно-комунікаційній системі первісного кредитора, зазначив персональні та контактні дані, реквізити банківської картки, ознайомився з істотними умовами договору та паспортом споживчого кредиту, після чого підтвердив укладення договору шляхом введення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Умовами Кредитного договору передбачено, що сума позики – 12 178 гривень; строк позики – 30 днів; процентна ставка (базова) – 1,99% в день; дата повернення позики – 11.11.2021 року.

Відповідач висловив волевиявлення на укладення договору позики № 77433267 на суму 12 178 гривень, а договір було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором: eJoe6xCF5Q, направленим на фінансовий номер телефону відповідача: НОМЕР_2 .

Частиною 3 статті 207 ЦК України визначено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно пункту 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03.09.2015 року (далі – Закон №675-VIII) пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом її розміщення в мережі Інтернет, в інших інформаційно-телекомунікаційних системах або шляхом надсилання електронного повідомлення, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт та послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність. Закон № 675-VIII прямо передбачає, що оферта може включати всі необхідні умови шляхом перенаправлення споживача до іншого електронного документа.

Після укладення договору первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу суму позики на банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою № КД-000152232/ТНПП від 16.04.2026 року (номер платежу – 6d6aa4d3-50c6-4657-a5f9-46f582309e25).

Позивач є належним кредитором за договором позики № 77433267, оскільки право вимоги за цим договором перейшло до нього на підставі договорів факторингу та реєстрів боржників. Первісний кредитор – ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступив право вимоги до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 034-030723 від 03.07.2023 року та відповідного реєстру прав вимоги №07/07/23 до договору факторингу № 034-030723 від 03.07.2023 року. У подальшому ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило право вимоги до ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» на підставі договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025 року, реєстру боржників та акту приймання-передачі прав вимоги, де відповідач знаходиться під № 762.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частина 1 статті 625 ЦК України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 77433267, сума боргу за період з 12.10.2021 року по 09.02.2022 року становить 41 259 гривень 06 копійок, яка складається з: 12 178 гривень – заборгованість за тілом кредиту; 29 081 гривня 06 копійок – заборгованість за відсотками.

Всупереч умовам договору відповідач не здійснював своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту, процентам та іншим платежам, чим суттєво порушив взятті на себе договірні зобов`язання.

Пунктом 2.3. Кредитного договору передбачено, що дата повернення позики (останній день) – 11.11.2021 року.

Водночас згідно Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», з метою недопущення наслідків понадстрокового користування позикою сторони домовились, що у разі якщо у позичальника на дату закінчення строку позики наявна заборгованість за Договором позики і позичальником не оформлено пролонгацію, строк позики автоматично подовжується на один календарний день (далі – Автопролонгація). Строк Автопролонгації обчислюється з дня, що слідує за днем закінчення строку позики. При Автопролонгації змінюється кінцева дата строку позики та кінцева дата строку (терміну) дії Договору позики на один календарний день. Проценти під час Автопролонгації нараховуються за базовою процентною ставкою, вказаною в Договорі позики. Позичальник не заперечує та погоджується, що Автопролонгація може здійснюватися необмежену кількість разів та не потребує додаткового документального оформлення з боку сторін. Позичальник погоджується, що застосування повторної Автопролонгації здійснюється за умови наявності непогашеної позики (її частини) та не потребує додаткової згоди позичальника. Подовження строку позики на умовах Автопролонгації припиняється у разі якщо на протязі 90 Автопролонгацій поспіль позичальником не погашено позику (пункти 7.12-7.16 Правил).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Пунктом 2.2 Договору позики чітко встановлений строк дії договору 30 днів. Однак, матеріали справи не містять жодних даних щодо укладення між сторонами додаткової угоди з метою продовження строку користування позикою.

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком № 1 до Договору позики, загальна вартість кредиту становить 19 084 гривні 75 копійок, з яких 12 178 гривень – сума позики, 6 906 гривень 75 копійок – проценти за користування позикою, нараховані упродовж 30 календарних днів.

З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/951/15-ц, нарахування позивачем відсотків за користування позикою поза межами строку дії договору є безпідставним, тому проценти за користування позикою за Договором позики повинні нараховуватися впродовж 30 днів, а саме з 12.10.2021 року до 11.11.2021 року включно.

Таким чином, розмір відсотків, які слід сплатити відповідачу відповідно до умов Договору позики становить 6 906 гривень 75 копійок.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 19 084 гривні 75 копійок.

Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 року (надалі Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Положеннями ч. 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат, пов`язаних з наданням позивачеві правової допомоги, суду надані: Договір № ДО-20260202/001 від 02.02.2026 року про надання правничої допомоги, Заявка про надання правової допомоги № 460 від 01.05.2026 року, Витяг акту № 460 про надання юридичної допомоги, з яких вбачається, що вартість послуг адвоката склала 15 000 гривень.

Разом з тим, керуючись принципом співмірності та розумності, суд вважає заявлену представником позивача суму відшкодування витрат на правничу допомогу завищеною, а тому зменшує її до 3 000 гривень 00 копійок.

Також, у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1 231 гривня 63 копійки (46,26% * 2 662,40), та витрати на відправку поштової кореспонденції в сумі 176 гривень 59 копійок (46,26% * 381,74).

Керуючись ст.ст. 11-13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 279, 280-284 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ: 43950742, юридична адреса: 02154, м. Київ, просп. Соборності, буд.30-А, приміщ.321) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» (код ЄДРПОУ: 43950742, юридична адреса: 02154, м. Київ, просп. Соборності, буд.30-А, приміщ.321) заборгованість за кредитним договором № 77433267 у розмірі 19 084 (дев`ятнадцять тисяч вісімдесят чотири) гривні 75 копійок, яка складається з: 12 178 (дванадцять тисяч сто сімдесят вісім) гривень – заборгованість за тілом кредиту; 6 906 (шість тисяч дев`ятсот шість) гривень 75 копійок – заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЕКТ» понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 231 (одна тисяча двісті тридцять одна) гривня 63 копійки, витрати на відправку поштової кореспонденції в сумі 176 (сто сімдесят шість) гривень 59 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Копії рішення надіслати для відома сторонам.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О.І.Бальжик