Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №493/173/26 — Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/173/26

Провадження № 2/493/449/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Волошина І.С.

секретаря судового засідання Доскоч А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Балтської міської ради Одеської області про визнання права на земельну частку (пай),

за участі позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Сокерчака В.В.

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Сокерчак В.В. в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Балтського районного суду Одеської області з позовом до Балтської міської ради Подільського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай).

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 22.02.1987 року її було прийнято членом колгоспу «Радянська Україна» с.Саражинка Балтського району Одеської області, яке з 1993 року було перейменовано в Колективне сільськогосподарське підприємство «Україна», у складі якого вона перебувала по 07.04.1997 року. 11.11.1995 року Саражинською сільською радою народних депутатів Балтського району Одеської області КСП «Україна» видано Державний акт на право колективної власності на землю (копія додається) та йому передано у колективну власність 3003 гектарів землі в межах згідно з планом. Землю передано у колективну власність відповідно до рішення Саражинської сільської ради народних депутатів від 01.07.1995 року №3. Додатком до даного акту є список громадян – членів КСП «Україна», які мали право на земельну ділянку «пай». Через незрозумілі обставини її не було включено до списку осіб, які мали право на земельну частку (пай) і тому вона не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Так як ОСОБА_1 не отримувала земельну частку (пай), а також відповідного сертифіката, то 24.12.2024 року вона звернулася із заявою до Балтської міської ради Одеської області з вимогою виділення їй земельної частки (паю) в натурі на місцевості. Балтська міська рада Одеської області в своєму листі № Г-1117 від 30.12.2024 року, у зв`язку з не включення ОСОБА_1 до списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю КСП «Україна» та відсутністю сертифіката на право на земельну частку (пай), рекомендували позивачці звернутися до суду про визнання її права на земельну частку (пай).

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник відповідача - Балтської міської ради Подільського району Одеської області, в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, проте надав до суду заяву, в якій просить суд розглядати справу без його участі, згідно чинного законодавства України.

Суд, ознайомившись з доводами позивача, оцінивши докази, що є у справі, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до копії трудової книжки колгоспника виданої на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_1 з 22.02.1987 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 працювала в колгоспі «Радянська Україна» с. Саражинка Балтського району Одеської області, яке з 1993 року було перейменовано в Колективне сільськогосподарське підприємство «Україна».

З архівної довідки виданої Архівним відділом Подільської районної державної адміністрації від 03.10.2025 року №08.2-06-05/С-322.2, вбачається, що в протоколі зборів уповноважених колгоспу «Радянська Україна» с.Саражинка Балтського району Одеської області (з 1993 року – Колективне сільськогоподарське підприємство «Україна») від 20.05.1987 року №2 міститься запис про прийняття в члени колгоспу ОСОБА_1 з 22.02.1987 року. Протоколом засідання правління КСП «Україна» від 07.04.1987р. №6 ОСОБА_1 виключили з членів КСП.

З довідки Балтської міської ради Одеської області №188 від 29.07.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 згідно погосподарських книг Саражинської сільської ради Балтського району Одеської області за 1986 – 2000 роки проживала на території села Саражинка Подільського району (колишній Балтський) Одеської області з 1986 року по 10.03.1997 року.

Із листа Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 2614/340-25 від 24.09.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 відсутня в списках громадян – членів КСП «Україна», який є додатком до Державного акту серії ОД-03 № 19 від 11.11.1995 року. Вищевказане також підтверджується і самим списком громадян.

Відповідно до листа Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 161/340-26 від 27.01.2026 року відповідно до Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП «Україна» Балтського району Одеської області розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, вирахуваний шляхом ділення вартості земельного паю на середню грошову оцінку сільськогосподарських угідь колективної власності, що підлягають поділу, складає 2.46 га.

Відповідно до Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720/95 від 08.08.1995 року право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 13.03.1992 року № 2200 -ХІІ роздержавлення і приватизація земельних ділянок недержавних сільськогосподарських підприємств в Україні розпочато з лютого 1992 року з врученням господарствам Державних актів на право колективної власності на землю за встановленою формою, до яких додається список громадян - членів аграрних формувань, що надалі є підставою для складання уточнених списків на отримання громадянами земельних сертифікатів.

На момент розпаювання земель, ОСОБА_1 помилково була пропущена в списках осіб, які мають право на земельну частку (пай) КСП «Україна» Балтського району Одеської області. На даний час, земля, що передавалася підприємству у колективну власність розподілена, а пенсіонери колгоспу та особи, які мають право на земельну частку (пай), отримали державні акти.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді цивільних справ» невнесення до списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі не може позбавити її права на земельну частку.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно до ст. 3 ЦК України, із змісту якої випливає неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.

Згідно із ч.9 ст.5 ЗК України (1990р.) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому ч. 6, ч. 7 ст. 6 цього Кодексу.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10.07.2018 року № 2498-VIII, який набрав чинності 01.01.2019 року, землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності передано комунальну власність об`єднаних територіальних громад. Такою територіальною громадою у даному конкретному випадку є Балтська міська територіальна громада, до якої входить старостинський округ № 3 с. Саражинка Подільського району.

Отже, на час розгляду справи належним суб`єктом, який наділений правом розпорядження землями сільськогосподарського призначення, розташованими на території громади, є Балтська міська рада Подільського району Одеської області.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була членом КСП «Україна» на момент отримання державного акту на право колективної власності на землю 11.11.1995 року, але не була включена до списку осіб, який є додатком до Державного акту на право колективної власності на землю вказаного КСП.

Таким чином, ОСОБА_1 , як член колективного сільськогосподарського підприємства, має право на земельну частку (пай) розміром 2,46 в умовних кадастрових гектарів.

Права позивача порушено, так як вона незаконно не була внесена до списків осіб, які мали право на земельну частку (пай), про це позивачу стало відомо лише у грудні 2024 року, коли отримала у відповідача необхідні документи для звернення в суд.

Позивач звернулася до суду з позовом в якому просить визнати за нею право на земельну частку (пай), площею 2,46 умовних кадастрових гектарів за рахунок нерозподілених земель, невитребуваних часток (паїв) КСП «Україна» або земель запасу чи резерву сільськогосподарського призначення комунальної власності Балтської міської ради Подільського району Одеської області.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки ОСОБА_1 працювала у колгоспі, була членом сільськогосподарського підприємства «Україна», однак при паюванні земель сільськогосподарського підприємства була помилково не включена до списків членів КСП «Україна» і осіб по розпаюванню землі, тому за позивачем необхідно визнати право власності на земельну частку (пай) в розмірі за рахунок нерозподілених земель, невитребуваних часток (паїв) КСП «Україна» або земель запасу чи резерву сільськогосподарського призначення комунальної власності Балтської міської ради Подільського району Одеської області.

Керуючись ст.ст.3, 13, 81, 263, 264-265, 273, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) сільськогосподарського призначення розміром 2,46 умовних кадастрових гектарів за рахунок нерозподілених земель, невитребуваних часток (паїв) КСП «Україна» або земель запасу чи резерву сільськогосподарського призначення комунальної власності Балтської міської ради Подільського району Одеської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 18 вересня 2026 року.

СУДДЯ