Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №650/4439/26 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 650/4439/26 Головуючий у 1 інстанції: Хомик І.І.

Номер провадження: 33/819/161/26 Доповідач: Базіль Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Херсонський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Базіль Л.В., секретар Манько К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 14 серпня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої керівником СТОВ «Надія», прожиаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Постановою судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 14 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано виною у вчиненні адміністративного праовпорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 85 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

ОСОБА_1 постановою суду визнано винною у тому, що, вона будучи керівником СТОВ «Надія» несвоєчасно подала платіжні доручення до установи банку на сплату узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за періоди: лютий 2022 року від 04.07.2022 № 9107583624, а саме: при граничному строку сплати 01.08.2022, платіжне доручення до установи банку подано 02.08.2022 в сумі 15 470.00 грн; квітень 2022 року від 05.07.2022 № 9109762187, а саме: при граничному строку сплати 01.08.2022, платіжне доручення до установи банку подано 02.08.2022 в сумі 55 386,00 грн та 07.10.2022 в сумі

15 470,00 грн, чим порушено п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 та п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), що зафіксовано в акті камеральної перевірки від 09.06.2026 № 8097/16-31-04-06-05/30758749, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 статті 163-2 КУпАП.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 14 серпня 2026 року у справі № 650/4439/26 та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що оскаржувана постанова не відповідає загальним засадам судочинства, оскільки не є вмотивованою та обґрунтованою.

В ній відсутні обставини вчиненого правопорушення, відсутня оцінка наданих нею письмових заперечень, а відтак постанова прийнята за неповного з`ясування всіх обставин.

Суд першої інстанції не взяв до уваги пропуск строку накладення адміністративного стягнення, оскільки правопорушення не є триваючим, адже воно закінчилось у день сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість, а саме 02.08.2022 та 07.10.2022 року, то тримісячний строк накладення адміністративного стягнення за правопорушення сплив у листопаді 2022 року. Таким чином вказує, що судом безпідставно не застосовано положення ст. 38 КУпАП, а справа не закрита у відповідності до положень п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Суд першої інстанції також не врахував недопустимість та неналежність доказів на підтвердження вчиненого правопорушення, яке було встановлено за результатами камеральної перевірки СТОВ «Надія» щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання із податку на додану вартість за лютий 2022 року та квітень 2022 року. Скаржник вважає, що перевірка проведена з пропуском строку на її проведення, а тому результати перевірки, зафіксовані в акті камеральної перевірки від 09.06.2026 року отримані з порушенням встановленого порядку.

Протокол про адміністративне правопорушення від 25.06.2026 року складено виключно на підставі акта перевірки від 09.06.2026 року та на підставі встановленого за результатами цієї перевірки порушення, а відтак протокол складено на підставі недопустимого доказу – акту перевірки, що в свою чергу, робить недопустимим і протокол від 25.06.2026 року.

Також, вказує, що суд першої інстанції не дослідив невідповідність протоколу вимогам ст. 256 КУпАП, у якому на думку скаржниці суть адміністративного правопорушення не розкрита та відсутня. Вказує, що час вчинення правопорушення, що зазначений в протоколі, а саме 09.06.2026 року о 17:00 не є коректним, адже це є часом проведення перевірки та виявлення нібито допущеного нею порушення, натомість часом вчинення порушення фактично може бути лише серпень 2022 року.

Позиція учасників справи, висловлена ними в ході апеляційного перегляду справи.

В судове засідання ОСОБА_1 та представник Головного управління ДПС у Полтавській області не з`явилися, письмових заяв, клопотань про відкладення судового розгляду справу не подали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

ОСОБА_1 та Головне управління ДПС у Полтавській області повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи, шляхом направлення судових повісток - повідомлення про судове засідання до їх електронних кабінетів, які отриманні ОСОБА_1 - 10.09.2026 року об 0:34:37, ДПС у Полтавській області –-16.09.2026 року об 20:01:11, що підтверджується довідками про доставку електронного документа.

Відповідно до абзацу 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Оскільки, особи, які беруть участь у справі повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи, зважаючи на відсутність від них клопотань про відкладення розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Проте, зазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався не в повній мірі.

Так, диспозиція ч. 1 ст. 163-2 КУпАП передбачає відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Суд першої інстанції правильно зазначив, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення № 5929/12/16-31-04-06-07 від 25.06.2026 року, відповідно до якого керівником СТОВ «Надія» ОСОБА_1 несвоєчасно подано платіжні доручення до установи банку на сплату узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість, згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за періоди: лютий 2022 року від 04.07.2022 № 9107583624, а саме: при граничному строку сплати 01.08.2022, платіжне доручення до установи банку подано 02.08.2022 року в сумі 15 470 грн 00 коп.; квітень 2022 року від 05.07.2022

№ 9109762187, а саме: при граничному строку сплати 01.08.2022, платіжне доручення до установи банку подано 02.08.2022 в сумі 55386 грн 00 коп. та 07.10.2022 в сумі 15470 грн 00 коп.

- актом про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість СТОВ «Надія»

№ 8097/16-31-04-06-05/30758749 від 09 червня 2026 року, за висновком якого встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання, а саме по податковій декларації за лютий 2022 року в розмірі 15470 грн 00 коп. – граничний термін сплати – 01.08.2022, фактично сплачено 02.08.2022 із затримкою на 1 календарний день; по податковій декларації за квітень 2022 року в розмірі 70856 грн 00 коп. – граничний термін сплати – 01.08.2022 року, фактично сплачено 02.08.2022 та 07.10.2022 із затримкою на 1 та 67 календарних днів відповідно;

- копією повідомлення № 5476/12/16-31-04-06-07 від 09.06.2026 р., відповідно до якого керівник СТОВ «Надія», ОСОБА_1 запрошувалась до ГУ ДПС у Полтавській області з питання ознайомлення, підписання та отримання протоколу про адміністративне правопорушення за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання з ПДВ по деклараціях з ПДВ за періоди: за лютий 2022 р., за квітень 2022 р;

- копією акта № 5928/12/16-31-04-06-07 від 25.06.2026 р. про неявку посадових осіб для ознайомлення і підписання протоколу про адміністративне правопорушення.

Зазначені докази свідчать про те, що посадовою особою ТОВ «Надія» керівником ОСОБА_1 були допущені порушення правил сплати (перерахування) податку на додану вартість, зокрема, несвоєчасно сплачено суму узгодженого податкового зобов`язання по податковій декларації за лютий 2022 року в розмірі 15470 грн 00 коп., - граничний термін сплати – 01.08.2022 року, фактично сплачено 02.08.2022 року; по податковій декларації за квітень 2022 року в розмірі 70856 грн 00 коп.- граничний термін сплати – 01.08.2022 року, фактично сплачено – 02.08.2022 року та 07.10.2022 року, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, до висновку про що правильно дійшов суд першої інстанції.

Апеляційний суд критично відноситься до тверджень ОСОБА_1 про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, оскільки такі твердження спростовуються доказами по справі.

Посилання ОСОБА_1 на те, що в даному випадку відсутній один із елементів складу адміністративного правопорушення вина, оскільки відсутність можливості здійснити оплату податкового зобов`язання пов`язана з тимчасовою окупацією території, на якій знаходилось СТОВ «Надія», а саме с. Михайлів, Бериславського району Херсонської області, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки доказів того, що керівник СТОВ «Надія» повідомляв органи податкової служби про неможливість виконання грошового зобов`язання, в тому числі, і відповідно до наказу Мінфіну № 225 від 29.07.2022 року, матеріали справи не містять, не містять таких посилань і доводи апеляційної скарги.

При цьому апеляційний суд враховує, що розмір податку на додану вартість самостійно був визначений та сплачується платником податку на підставі податкової декларації, яку платник заповнює сам та подає до контролюючого органу, що у цій справі мало місце у липні 2022 року, тобто в період тимчасової окупації с. Михайлів Великоолександрівської селищної територіальної громади (10.03.2022 по 09.11.2022 р.р.), на території якого, знаходиться СТОВ «Надія», що свідчить про готовність та можливість платника податків здійснити виплату податкового зобов`язання.

Неприйнятними є доводи апеляційної скарги щодо проведення камеральної перевірки з пропуском строку давності з огляду на таке.

Камеральна перевірка проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України, відповідно до якої строк давності встановлено не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Водночас перебіг строків давності, передбачених ст. 102 Податкового кодексу України зупинявся на підставі Закону України № 533-IX від 17.03.2020 року (який доповнив підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу України п. 52-2. Строки зупинялися до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершився карантин, який офіційно було скасовано з 01 липня 2023 року.

Також, Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 року було зупинено дію п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України на період воєнного/надзвичайного стану. Проте, Законом України № 3219-IX від 30.06.2023 (набрав чинності з 1 серпня 2023 року),було відновлено перебіг податкових строків давності з 01.08.2023 року.

За викладеного слідує, що камеральна перевірка від 09.06.2026 року щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, із граничним строком сплати 01.08.2022 року проведена у межах строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України.

У зв`язку з наведеним, апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на доктрину «плодів отруйного дерева», та вважає, що у справі наявні належні та допустимі докази, які свідчать про порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість СТОВ «Надія».

Водночас, апеляційний суд, погоджується із доводами апелянта щодо пропуску строку накладення адміністративного стягнення, та допущення судом першої інстанції порушення вимог процесуального закону, пов`язане із застосуванням ст. 38 КУпАП з огляду на наступне.

Частина 2 ст. 38 КУпАП встановлює, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п`ятій цієї статті.

Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП має разовий характер, тому в даному випадку днем вчинення правопорушення вважається день, наступний за граничним терміном сплати.

Як вбачається із акту про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість СТОВ «Надія» № 8097/16-31-04-06-05/30758749 від 09 червня 2026 року та відповідно до вимог п. п. 57.1 ст. 57 ПК України, СТОВ «Надія» повинно було сплатити узгоджену суму податку на додану вартість по податковій декларації за лютий 2022 року до 01.08.2022 року; по податковій декларації за квітень 2022 року до 01.08.2022 року, отже початком відліку вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАп, є 02.08.2022 року.

При цьому, з вищевказаного акту слідує, що СТОВ «Надія» погасило свої податкові зобов`язання з ПДВ – 02.08.2022 року та 07.10.2022 року.

Таким чином, фактично, днем вчинення ОСОБА_1 правопорушення є 02.08.2022 року, а днем його виявлення день складення вищезгаданого акту про результати камеральної перевірки, тобто 09.06.2026 року, в той час як протокол про адміністративне правопорушення № 5929/12/16-31-04-06-07 стосовно ОСОБА_1 був складений лише 25.06.2026 року, а оскаржувана постанова суду була винесена 14.08.2026 року (а.с. 48).

За таких обставин, апеляційний суд звертає увагу, що накладення на ОСОБА_1 стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, могло відбутись не пізніше 02.11.2022 року, а тому, з огляду на вищевикладені положення закону, на час надходження справи до суду першої інстанції та її розгляду, зазначений строк закінчився.

Законодавець у положеннях ст. 7 КупАП констатує, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Приписом п. 7 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню у зв`язку із допущеним судом порушенням норм процесуального права з прийняттям нової постанови, якою провадження у справі необхідно закрити за підставами, передбаченими п. 7 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 7, 38, 247, 251, 280, 294 КУпАП,апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 14 серпня 2026 року про накладання стягнення на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП скасувати, провадження по справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням, на момент розгляду справи, строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Херсонського апеляційного суду Л.В. Базіль