Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №587/2851/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/2851/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026170040005484 від 11 червня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, уродженця Одеської області, Ізмаїльського району,

с. Кам`янка, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Наказом начальника 15 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 05 травня 2026 року за №672-ОС матроса ОСОБА_5 призначено на посаду стрільця першого відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України та він вважається таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Наказом начальника 15 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 11 березня 2025 року за № 288-ОС старшого лейтенанта ОСОБА_6 призначено на посаду начальника першого відділу прикордонної служби (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України. В подальшому старшому лейтенанту ОСОБА_6 присвоєно військове звання «капітан».

Згідно з положеннями ст. ст. 29 - 33 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, капітан ОСОБА_6 за своїм службовим становищем та військовим званням є безпосереднім начальником для стрільця першого відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, матроса ОСОБА_5 .

Під час проходження військової служби за мобілізацією матрос ОСОБА_5 відповідно до положень Військової присяги та вимог ст. ст. 11, 16, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 19, 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, беззастережно виконувати накази командирів (начальників).

Єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця , наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази , у забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його. Військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.

Однак, матрос ОСОБА_5 , являючись військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи її на посаді стрільця першого відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави першого відділу прикордонної служби (тип ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в умовах воєнного стану, у порушення положень Військової присяги та вимог ст. ст. 11, 16, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. 19, 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, приблизно о 08:00 год. 11 червня 2026 року перебуваючи в н.п. Підліснівка, Сумського району, Сумської області, під час доведення бойового розпорядження батальйонної тактичної групи НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону від 10 червня 2026 року за № 7190-БР-(ГРИФ), у змісті якого серед іншого матросу ОСОБА_5 з метою підвищення стійкості оборони, недопущення просування противника, з метою заміни особового складу на ГрЗ «Гавана» наказано висунутись в район окол. н.п. Нова Січ (Сумська область), із завданням закріпитись та перейти до оборони ГрЗ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » до окремого розпорядження, який доведено начальником першого відділу прикордонної служби (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, капітаном ОСОБА_6 , у присутності свідків – військовослужбовців НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, відкрито відмовився виконувати наказ начальника, посилаючись на незадовільний стан здоров`я, що спростовується довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 03 червня 2026 року за №2622 та довідкою огляду медичним працівником особового складу НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону від 11 червня 2026 року, відповідно до яких у ОСОБА_5 обмежень чи інших протипоказань щодо виконання посадових обов`язків та бойових завдань на момент огляду не має.

Відкрита відмова матроса ОСОБА_5 виконати наказ начальника – бойове розпорядження батальйонної тактичної групи НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону від 10 червня 2026 року за № 7190-БР-(ГРИФ) потягла за собою підрив дисципліни підрозділу, зниження рівня бойової готовності, невиконання завдань за призначенням.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за фактичних обставин, установлених під час досудового розслідування та викладених в обвинувальному акті, визнав у повному обсязі та пояснив, що згоден з пред`явленим обвинуваченням. Зазначив, що є військовослужбовцем прикордонної служби та 11 червня 2026 року перебуваючи в АДРЕСА_3 , під час доведення бойового розпорядження командира у присутності свідків – військовослужбовців НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, відкрито відмовився виконувати наказ начальника, посилаючись на незадовільний стан здоров`я. Факт відмови зафіксовано на відео. У вчиненому розкаявся, просив суворо не карати, критично відноситься до вчинених дій, продовжувати проходження військової служби не бажає.

Показання обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Ураховуючи, що обвинувачений не заперечує фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони викладені вище, підтвердивши свою позицію в судовому засіданні, а також те, що ним та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, вказані в обвинувальному акті, вони правильно розуміють зміст цих обставин, суд, переконавшись в добровільності позиції зазначених осіб, з урахуванням думки учасників процесу вважав, що дослідження доказів на підтвердження вини обвинуваченого, отриманих під час досудового провадження, в судовому засіданні не є доцільним.

Отже, суд вважав за можливе з урахуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК України допитати обвинуваченого та дослідити матеріали кримінального провадження в частині, що характеризують особу обвинуваченого, письмові докази щодо розміру судових витрат та речових доказів.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 402 КК України, як непокору, яка виразилась у відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану.

Вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, суд вважає доведеною.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_5 суд відповідно до положень статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, а також ставлення ОСОБА_5 до скоєного, яке полягає у визнанні ним вини та щирому розкаянні у вчиненому, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд відносить вчинення ним злочину вперше, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не встановив.

Також, суд враховує дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він на диспансерному обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем несення служби характеризується посередньо, вчинив військовий злочин, не бажає продовжувати військову службу.

З урахуванням перелічених обставин, особи винного, його ставлення до скоєного, зважаючи на наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 69 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 402 КК України, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

На переконання суду призначення обвинуваченому такого покарання буде справедливим, співрозмірним і достатнім для його виправлення, запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 11 червня 2026 року, зарахувавши ОСОБА_5 відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання строк попереднього ув`язнення із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати та речові докази у вказаному кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з часу його фактичного затримання, тобто з 11 червня 2026 року.

Відповідно до ст. 72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_5 зарахувати термін його попереднього ув`язнення з 11 червня 2026 року до дня набрання вироком суду законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1