Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №604/909/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 604/909/26Головуючий у 1-й інстанції Сташків Н.Б.

Провадження № 33/817/517/26 Доповідач - Тиха І.М.

Категорія - ст.124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М., за участю ОСОБА_1 та його представника - адвоката Гаврищука В.В., представника потерпілої Дмитришин Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гаврищука В.В. на постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 13 серпня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 гривень в дохід держави.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно із постановою суду, 30 липня 2026 року приблизно о 16:20 годині ОСОБА_1 , перебуваючи в Тернопільській області Тернопільському (Скалатському) районі, на автодорозі між с. Теклівка та м. Скалат, на перехресті доріг що веде до с. Поплави, керуючи транспортним засобом марки ГАЗ 3307» д.н.з. НОМЕР_1 не дотримався безпечного інтервалу, що призвело до зіткнення з транспортним засобом марки «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Гаврищук В.В. просить постанову суду скасувати та закрити провадження за відсутності події та складу правопорушення.

Мотивує скаргу тим, що суд першої інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП з огляду на те що під час розгляду справи не було належним чином встановлено, яке саме порушення ПДР допустив останній та чи перебуває таке порушення у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Вважає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції не конкретизовано, у чому саме полягало порушення вимог п. 13.3 ПДР України.

Вказує на те, що суд першої інстанції фактично змінив та доповнив фабулу адміністративного правопорушення, наведену працівником поліції у протоколі. Вважає що суд не лише уточнив викладені у протоколі обставини, а й фактично сформулював нове обвинувачення, включивши до нього порушення пунктів Правил дорожнього руху, які у протоколі взагалі не зазначалися.

Звертає увагу суду на те, що суд першої інстанції також не надав належної оцінки фактичним обставинам дорожньо-транспортної пригоди, оскільки матеріали справи не підтверджують того, що саме ОСОБА_1 не дотримався безпечного інтервалу та і що саме це стало причиною зіткнення.

Зазначає що на автомобілі ГАЗ 3307 зафіксовано пошкодження лівої бокової частини, зокрема паливного бака, тоді як на Renault Megane пошкоджено передній бампер, крило, капот та фару. На переконання апелянта, характер пошкоджень свідчить про зіткнення передньої частини Renault Megane з боковою частиною ГАЗ 3307.

Посилається на те, що ОСОБА_1 рухався головною дорогою та, об`їжджаючи насип щебню, завчасно увімкнув покажчик повороту і знизив швидкість, тоді як водійка Renault Megane виїжджала із другорядної дороги.

Вказує на те, що відповідно до п. 16.11 ПДР України ОСОБА_2 була зобов`язана надати дорогу транспортному засобу, що рухався головною дорогою, а наявність перешкоди не звільняла її від цього обов`язку.

Стверджує, що саме ОСОБА_2 не переконалася у безпечності виїзду на перехрестя, що підтверджується її поясненнями, які, на думку апелянта, суд першої інстанції належним чином не дослідив.

Вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки наявності у матеріалах справи свідка ОСОБА_3 , відомості про якого містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, та не допитав його під час судового розгляду.

Посилається на порушення права на захист його довірителя під час складання протоколу про адміністративне правопорушення оскільки ОСОБА_1 не було належним чином роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також відповідні права, передбачені Конституцією України.

Також апелянт просить поновлення строк на апеляційне оскарження постанови посилаючись на те що під час розгляду справи ОСОБА_1 присутнім не був, про результати розгляду справи дізнався із Єдиного державного реєстру судових рішень 25.08.2026 року та лише з цього часу зміг ознайомитись з мотивами прийнятого рішення та подати апеляційну скаргу .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 та його представника - адвоката Гаврищука В.В., які підтримали подану апеляцію з викладених у ній мотивів, представника потерпілої, який щодо її задоволення заперечив, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

За змістом ч.2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.

Клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження слід задовольнити, визнати поважною причину його пропуску, оскільки під час розгляду справи ОСОБА_1 присутнім не був, а про результати розгляду справи дізнався із Єдиного державного реєстру судових рішень 25.08.2026 року, відтак, лише після ознаймлення з її змістом зміг подати апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 124 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно вимог п. 13.3 ПДР України, під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП суд першої інстанції, обґрунтував даними, які містяться у:

протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №162263 від 30.07.2026, згідно з яким 30 липня 2026 року приблизно о 16:20 годині в Тернопільській області Тернопільському (Скалатському) районі, на автодорозі між с. Теклівка та м. Скалат, на перехресті доріг що веде до с. Поплави, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки ГАЗ 3307» д.н.з. НОМЕР_3 не виконав вимоги п. 13.3 ПДР України та здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , вналідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження із матеріальними збитками.

письмових поясненнях ОСОБА_2 від 30.07.2026, з яких вбачається, що 30.07.2026 близько 16 год. 20 хв., перебуваючи за кермом автомобіля «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_2 з пасажирами ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та двома малолітніми дітьми ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виїжджючи на дорогу с.Магдалівка — м.Скалат з с. Поплави на перехресті, переконавшись, що зліва та права немає машин, однак, через погану видимість з права не побачила автомобіль ГАЗ 3307 д.н.з. НОМЕР_3 .

письмових поясненнях ОСОБА_3 від 30.07.2026, з яких вбачається, що 30.07.2026 він спільно із працівниками “Підволочиського РЕМ” повертався на службовому автомобілі ГАЗ 3307 д.н.з. НОМЕР_3 із с.Магдалівка після проведення ремонтних робіт, за кермом вказаного транспортного засобу перебував ОСОБА_1 , свідок сидів на пасажирському місці поблизу водія. Коли вони їхали у напрямку с. Криве із дороги, яка веде у напрямку с. Поплави виїхав транспортний засіб «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_2 та відбулось зіткнення із автомобілем, у якому він перебував, яке прийшлось у ліву частину автомобіля ГАЗ 3307 д.н.з. НОМЕР_3 ;

письмових поясненнях ОСОБА_1 від 30.07.2026, згідно з якими , 30.07.2026 повертався службовим автомобілем після проведення ремонтних робіт у с.Магдалівка на автодорозі між с. Митниця та с. Поплави поблизу повороту сталася ДТП за участі автомобіля, яким він керував ГАЗ 3307 д.н.з. НОМЕР_3 та автомобіля «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_2 . Коли він рухався в напрямку с. Криве з лівої сторони з дороги, яка веде у напрямку с. Поплави виїхав транспортний засіб, а він обминав перешкоді у вигляді насипу каміння, що знаходилась на його частині дороги. Коли він помітив автомобіль, який виїхав з лівої сторони, то намагався уникнути зіткнення, повернув керму у праву сторону, ближче до насипу та коли обминав його, то відбулось зіткнення з автомобілем «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_2 .

схемі місця ДТП, яка мала місце 30 липня 2026 року на автодорозі між с. Теклівка та м. Скалат (перехрестя с. Поплави), на якій зображено ділянка дороги, на якій відбулось зіткнення транспортних засобів, насип щебіню, розташування транспортних засобів після зіткнення, ушкодження автомобілів;

довідках начальника СРПП ВП №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Коломієць І., в яких вказано, що згідно системи ІПНП гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель с. Криве, Тернопільського району, Тернопільської області посвідчення водія отримував, НОМЕР_4 видано 27.08.2011, та до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався.

Вказані докази суд першої інстанції вірно визнав належними, допустимими та такими, що в сукупності та взаємозв`язку доводять винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху, а саме у тому, що він, будучи водієм транспортного засобу марки «ГАЗ 3307» д.н.з. д.н.з. НОМЕР_3 об`їжджаючи перешкоду у виді насипу рухався по зустрічній смузі руху та в порушення вимог п.13.3 ПДР України не дотримався безпечного інтервалу, що призвело до зіткнення з транспортним засобом марки «Renault Megane» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , що і спричинило ДТП.

Доводи апелянта щодо відсутності причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 та вчиненням ДТП не заслуговують на увагу оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами, в тому числі характером пошкоджень транспортних засобів.

Разом із тим, не можу погодитись із висновком суду про не дотримання ОСОБА_1 вимог п. п. 2.3.б, 12.1, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, які не зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення оскільки вони не підтверджуються дослідженими судом доказами.

Перевіряючи доводи представника проте суд самостійно вказав у фабулі постанови про порушення водієм ОСОБА_1 бокового інтервалу при роз`їзді, вважаю що таким чином суддя не допустив порушень закону оскільки наведене узгоджується з вимогами п.13.3 ПДР України, який зазначено у протоколі про адміністративне праворушення .

Твердження апелянта щодо порушення потерпілою вимог ПДР України не заслуговують на увагу оскільки предметом судового розгляду є дотримання водієм ОСОБА_1 вимог ПДР України, а їх перевірка виходитиме поза межі вказаного провадження оскільки протоколу про адміністративне правопорушення щодо водія ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП працівниками поліції не складено.

З огляду на те, що суд першої інстанції, фактично встановив порушення ОСОБА_1 п.13.3 ПДР України, який і інкримінувався йому працівниками поліції, проте помилково вказав про порушення п.п. 2.3.б, 12.1, 12.3, 13.1 ПДР України, вважаю ці порушення не суттєвими оскільки зміст адміністративного правопорушення — не дотримання водієм бокового інтервалу при роз`їзді вказано вірно.

За таких обставин, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гаврищука В.В. слід залишити без задоволення, а постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 13 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП — без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И Л А:

Поновити строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гаврищука В.В. залишити без задоволення.

Постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 13 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП — без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя