Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №950/483/26 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м.Суми

Справа №950/483/26

Номер провадження 22-ц/816/2827/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Сидоренко А. П. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Нестеренка М. В.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

у присутності: представника позивача - Васильця С.О., представника відповідача - Демчука Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РАЙЗ ПІВНІЧ» Фесенка Олександра Миколайовича на ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 10 серпня 2026 року, постановлену у м. Лебедині Сумської області у складі судді Стеценка В.А. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в особі адвоката Васильця Сергія Олексійовича до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РАЙЗ ПІВНІЧ» про визнання відсутнім права оренди земельних ділянок,

в с т а н о в и в :

27 лютого 2026 року ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Васильця С.О. звернулася до суду з позовом до ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», згідно з яким просить визнати відсутнім у ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ права оренди земельних ділянок

площею 2,8483 га з кадастровим номером 5922986200:03:001:0028,

площею 1,0307 га з кадастровим номером 5922986200:03:001:0141,

площею 2,6479 га з кадастровим номером 5922986200:03:001:0025,

площею 0,9566 га з кадастровим номером 5922986200:03:001:0142 з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і які розташовані на території Межиріцької сільської ради Лебединського району Сумської області (нині Лебединської міської територіальної громади Сумської області), власником яких являється ОСОБА_1 та стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Ухвалою судді Лебединського районного суду Сумської області від 05 березня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 10 серпня 2026 року у справі призначена судова почеркознавча експертиза, на вирішення якої поставлено питання:

- Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 в нижньому лівому кутку з першої по шосту сторінку після слів «Орендодавець» та останній сторінці (на рисці, розташованій нижче слів «Підписи Сторін» та «Орендодавець») Додаткової угоди №б/н від 11 грудня 2024р. до Договору оренди землі №б/н від 30 квітня 2015р., сторонами якого являються ОСОБА_1 , як орендодавець та Товариство з обмеженою відповідальністю «Райз- Північ», як орендар щодо передачу в оренду земельної ділянки площею 2,6479га з кадастровим номером 5922986200:03:001:0025 безпосередньо самою ОСОБА_1 чи іншою особою?

- Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 в нижньому лівому кутку з першої по шосту сторінку після слів «Орендодавець» та останній сторінці (на рисці, розташованій нижче слів «Підписи Сторін» та «Орендодавець») Додаткової угоди №б/н від 11 грудня 2024р. до Договору оренди землі №б/н від 30 квітня 2015р., сторонами якого являються ОСОБА_1 , як орендодавець та Товариство з обмеженою відповідальністю «Райз- Північ», як орендар щодо передачу в оренду земельної ділянки площею 0,9566га з кадастровим номером 5922986200:03:001:0142 безпосередньо самою ОСОБА_1 чи іншою особою?

- Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 в нижньому лівому кутку з першої по шосту сторінку після слів «Орендодавець» та останній сторінці (на рисці, розташованій нижче слів «Підписи Сторін» та «Орендодавець») Додаткової угоди №б/н від 11 грудня 2024р. до Договору оренди землі №б/н від 01 січня 2015р., сторонами якого являються ОСОБА_1 , як орендодавець та Товариство з обмеженою відповідальністю «Райз- Північ», як орендар щодо передачу в оренду земельної ділянки площею 2,8483га з кадастровим номером 5922986200:03:001:0028 безпосередньо самою ОСОБА_1 чи іншою особою?

- Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 в нижньому лівому кутку з першої по шосту сторінку після слів «Орендодавець» та останній сторінці (на рисці, розташованій нижче слів «Підписи Сторін» та «Орендодавець») Додаткової угоди №б/н від 11 грудня 2024р. до Договору оренди землі №б/н від 01 січня 2015 р., сторонами якого являються ОСОБА_1 , як орендодавець та Товариство з обмеженою відповідальністю «Райз- Північ», як орендар щодо передачу в оренду земельної ділянки площею 1,0307га з кадастровим номером 5922986200:03:001:0141 безпосередньо самою ОСОБА_1 чи іншою особою?

Проведення експертизи доручено судовим експертам Сумського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.

На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, 14 серпня 2026 року представник відповідача звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що відповідач заперечував проти проведення експертизи експертами Сумського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, оскільки позивачкою не було наведено жодних обґрунтованих підстав для вибору саме цієї експертної установи та не надано доказів її пріоритетності перед іншими експертними установами.

Відповідач запропонував проведення експертизи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз та, на випадок незгоди позивачки, просив суд самостійно визначити іншу експертну установу, яка не була запропонована жодною зі сторін.

Однак, суд першої інстанції погодився із пропозицією позивачки, не навівши належних мотивів, чому саме ця експертна установа є найбільш обґрунтованою та належною для проведення експертизи. При цьому суд обмежився посиланням на те, що відповідачем не доведено «пріоритетність» іншої експертної установи, хоча аналогічних доказів та обґрунтувань не було надано і позивачкою.

Відповідач окремо просив суд у разі відсутності згоди сторін щодо експертної установи самостійно визначити експертну установу відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України, за виключенням установ, запропонованих сторонами. Проте в оскаржуваній ухвалі суд фактично не надав оцінки цьому клопотанню та не зазначив мотивів його відхилення.

Таким чином, суд не навів жодних переконливих причин, з яких віддав перевагу експертній установі, запропонованій позивачкою, незважаючи на заперечення відповідача.

Крім того вказує на те, що відповідач також заперечував проти призначення експертизи з огляду на те, що позивачем не надано оригіналів документів, підписи на яких підлягають дослідженню. Натомість матеріали справи містять скановані копії додаткових угод.

За відсутності оригіналів спірних додаткових угод існують обґрунтовані сумніви щодо можливості проведення повноцінного та достовірного почеркознавчого дослідження поставлених перед експертом питань.

Відповідач звертав увагу суду, що до призначення експертизи необхідно встановити наявність належних об`єктів дослідження, без яких експерт не матиме можливості достовірно встановити, ким саме виконані спірні підписи.

Незважаючи на наведені заперечення, суд призначив експертизу, не надавши належної оцінки питанню достатності та придатності наданих матеріалів для проведення почеркознавчого дослідження, у зв`язку з чим таке призначення є передчасним.

Таким чином, відповідач вважав, що призначення експертизи за відсутності належного обґрунтування вибору експертної установи та за наявності сумнівів щодо придатності наданих матеріалів для почеркознавчого дослідження є необґрунтованим, а оскаржувана ухвала не містить належних мотивів відхилення доводів і клопотань відповідача.

10 вересня 2026 року від представника позивачки - адвоката Васильця С.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні. Просить у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» відмовити, ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 10 серпня 2026 року залишити без змін; стягнути з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на користь ОСОБА_1 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначає, що суд першої інстанції, задовольняючи клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, доручив її проведення експертам Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М. С. Бокаріуса. У мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суд зазначив, що відповідачем не наведено доводів щодо пріоритетності інших експертних установ для проведення експертних досліджень цієї категорії та не надано доказів на підтвердження такої пріоритетності.

Саме судовий експерт за результатами дослідження наданих йому матеріалів визначає можливість проведення відповідного експертного дослідження та наявність чи відсутність підстав для надання висновку за поставленими перед ним питаннями.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення у справі судової почеркознавчої експертизи та правомірно постановив ухвалу від 10 серпня 2026 року про її призначення.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу зазначає, що розмір витрат у сумі 6000,00 грн підтверджується копією Договору про надання правничої допомоги від 17 серпня 2026 року та розрахунком витрат на професійну правничу допомогу, складеним відповідно до умов зазначеного Договору.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти її задоволення.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлена належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які брали участь в судовому засіданні апеляційного суду, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам законодавства оскаржувана ухвала місцевого суду відповідає.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Відповідно до положень ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч.1-3 ст. 102 ЦПК).

Частиною 1 статті 104 ЦПК України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

При цьому судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 затверджено Інструкцію «Про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які визначають порядок призначення та проведення судових експертиз і експертних досліджень, що здійснюються судовими експертами державних спеціалізованих установ та іншими фахівцями, а також встановлюють вимоги до оформлення висновків експертів».

Постановляючи ухвалу від 10 серпня 2026 року про призначення у цій справі судової почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції виходив із того, що доводи представника відповідача щодо визначення експертної установи не є обґрунтованими, та дійшов висновку про необхідність доручити проведення експертизи експертам Сумського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України (поштова адреса: 40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 27, 7 поверх).

При цьому суд першої інстанції зазначив, що під час судового засідання не наведено доводів на підтвердження переваги інших експертних установ у проведенні експертних досліджень цієї категорії та не надано доказів на підтвердження такої переваги.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Згідно з матеріалами справи, спір виник у зв`язку із запереченням позивачки факту укладення нею 11 грудня 2024 року додаткових угод та договорів оренди землі щодо належних їй земельних ділянок на користь ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ».

Позивачка стверджує, що у 2024–2025 роках не укладала з відповідачем будь-яких нових договорів оренди землі чи додаткових угод щодо продовження строку оренди належних їй земельних ділянок, а також не уповноважувала інших осіб на їх укладення. Водночас у грудні 2025 року позивачці стало відомо про державну реєстрацію за відповідачем права оренди спірних земельних ділянок на підставі документів від 11 грудня 2024 року, які, за твердженням позивачки, нею не підписувалися.

Саме у зв`язку із запереченням позивачкою факту виконання нею підписів на відповідних документах суд першої інстанції поставив на вирішення експерта питання щодо встановлення особи, яка фактично виконала спірні підписи.

Заперечуючи проти призначення експертизи, представник відповідача в заяві від 10 серпня 2026 року посилався на необхідність надання для проведення дослідження оригіналів документів, а також висловлював незгоду з визначенням експертної установи, запропонованої позивачкою, зазначаючи про необхідність її самостійного визначення судом у разі відсутності згоди сторін з урахуванням вимог частини третьої статті 103 ЦПК України.

Оцінюючи наведені доводи, колегія суддів зазначає, що питання щодо достатності та придатності матеріалів, наданих для проведення експертизи, належить до компетенції експерта та підлягає вирішенню ним під час проведення відповідного дослідження. Водночас сама по собі відсутність оригіналів документів на момент призначення експертизи не свідчить про відсутність підстав для призначення її судом з метою проведення такого дослідження.

Щодо визначення експертної установи колегія суддів зазначає, що незгода представника відповідача із запропонованою позивачкою установою сама по собі не свідчить про порушення судом вимог частини третьої статті 103 ЦПК України та не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Відповідно до положень процесуального законодавства визначення експертної установи належить до повноважень суду, який, вирішуючи це питання, враховує обставини справи, характер та предмет експертного дослідження, а також пропозиції учасників справи.

При цьому твердження в апеляційній скарзі представника відповідача, що в такому випадку визначення експертної установи судом має здійснене з виключенням запропонованих сторонами експертних установ, не ґрунтуються на нормах цивільного процесуального законодавства.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для призначення судової почеркознавчої експертизи, а постановлену з цього приводу ухвалу вважає законною та обґрунтованою.

Відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги колегія суддів не встановила.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання щодо призначення судової почеркознавчої експертизи. У зв`язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачки просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 6000,00 грн.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Разом із тим, постанова про залишення без змін ухвали суду першої інстанції не є остаточним вирішенням спору по суті, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Вказане відповідає постанові Верховного Суду від 18 лютого 2026 року у справі № 760/22019/24.

За таких обставин, враховуючи те, що законом не передбачено вирішення питання відшкодування судових витрат за результатами апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про призначення експертизи, клопотання представника позивачки про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Питання судових витрат, в тому числі і понесених стороною в апеляційному суді при оскарженні процесуальних ухвал, вирішується судом при розгляді справи по суті.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РАЙЗ ПІВНІЧ» Фесенка Олександра Миколайовича залишити без задоволення, а ухвалу Лебединського районного суду Сумської області від 10 серпня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 17 вересня 2026 року.

Головуючий - А. П. Сидоренко

Судді: О. І. Собина

М. В. Нестеренко