Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №332/3295/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 18.09.2026 Справа № 332/3295/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 332/3295/25 Головуючий у 1-й інстанції: Ретинська Ю.І.

Провадження № 22-ц/807/970/26 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Трофимової Д.А.

суддів: Гончар М.С.,

Онищенка Е.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2026 року у справі за позовом Запорізької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут-Історична 69», про стягнення майнової шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2025 року представник Запорізької міської ради Кисельова О.О. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут-Історична 69», про стягнення майнової шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилалася на те, що слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області здійснювалося досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12025082020000108 від 30.01.2025 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме заволодіння чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та складання, видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу.

В рамках розгляду кримінальної справи, Запорізькою міською радою, як потерпілою особою було заявлено цивільний позов на вищевказану суму.

Ухвалою суду від 29.04.2025 у справі № 331/1515/25 (провадження № кп/331/494/2025), кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 30.01.2025 за №12025082020000108 було закрито, у зв`язку закінченням строку притягнення особи до кримінальної відповідальності, у зв`язку із чим ОСОБА_1 - звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Цивільний позов, заявлений Запорізькою міською радою про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_1 завданої злочином матеріальної шкоди у сумі 56 065,09 грн залишено без розгляду, тому Запорізька міська рада звернулась до суду з вказаним позовом.

Так, рішенням Запорізької міської ради 25.12.2015 № 25, затверджено Програму «Розвитку та утримання житлово-комунального господарства м. Запоріжжя на 2016-2018 роки» (далі-Програма), метою якої було підвищення ефективності та надійності функціонування житлово-комунального господарства міста та підвищення рівня обслуговування споживачів. Забезпечення життєдіяльності міста, збереження технічно справного стану, підвищення експлуатаційних якостей та продовження строків служби всіх об`єктів благоустрою та житлового фонду міста.

Вказане також зазначено у листі слідчої СВ Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 03.03.2025 №2648/42/-/04-2025 ОСОБА_2 , згідно якого під час досудового слідства було встановлено, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут-Історична 69» (ЄДРПОУ 40454441), було включено до вищевказаної Програми.

Листом №558/01-37/01 від 14.03.2025 Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради повідомив, що відповідно до Порядку проведення капітальних ремонтів спільного майна у багатоквартирних житлових будинках м. Запоріжжя на умовах співфінансування в 2018 році, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 26.04.2018 № 49 (далі - Порядок), головним розпорядником бюджетних коштів визначено департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради. Замовником робіт та одержувачами бюджетних коштів, відповідно до Порядку є ЖБК, ОСББ та управителі багатоквартирних будинків.

Відповідно до Порядку, ОСББ «Добробут-Історична 69» було подано до департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради відповідні документи для участі в проведенні капітальних ремонтів житлових будинків, та в свою чергу було включено до титульних списків на проведення капітальних ремонтів багатоквартирних житлових будинків м. Запоріжжя.

Так, на виконання рішення Запорізької міської ради від 21.12.2016 № 64 «Про обслуговування коштів бюджету міста в частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ в установах банків державного сектору» рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 20.01.2017 № 6 затверджено Порядок обслуговування коштів бюджету міста Запоріжжя в частині бюджету розвитку в установах банків державного сектору.

Відповідно до п. 42 вказаного порядку, перевірку документів, передбачених Наказом Державної казначейської служби України від 29.04.2013 № 68 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо переліку підтверджених документів для реєстрації бюджетних зобов`язань та проведення платежів» та реєстрації бюджетних зобов`язань головного розпорядника коштів здійснює Департамент фінансової та бюджетної політики міської ради, а розпорядників коштів нижчого рівня/одержувачів - головний розпорядник бюджетних коштів.

На виконання Програми «Розвитку та утримання житлово-комунального господарства м. Запоріжжя на 2016-2018 роки», ЖБК, ОСББ м. Запоріжжя самостійно укладали договори підряду на капітальні ремонти з ТОВ Керуюча компанія «Наш дім Запоріжжя».

Відповідно до Протоколу № 1 установчих зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ» від 09.02.2017, створено Товариство з обмеженою відповідальність «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ». В подальшому, затверджено Статут «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ», а також призначено на посаду директора Товариства Нікітенка Артура Сергійовича, який є його засновником згідно п. 1.4. Статуту.

ОСОБА_1 на підставі протоколу № 31-07-19 зборів учасників ТОВ «КК «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ» з 01.08.2019 призначена на посаду директора ТОВ «КК «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ».

ОСОБА_1 як директор TOB «КК «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ» на підставі п. 8.3 Статуту постійно виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції на підприємстві, тобто, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України була службовою особою.

29.11.2018 між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Добробут-Історична 69» (далі - ОСББ «Добробут-Історична 69») в особі голови правління Станкевич Катерини Юріївни та ТОВ «КК «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ» в особі директора Нікітенка Артура Сергійовича, який обіймав посаду директора з 08.04.2014 до 31.07.2019 включно, було укладено договір підряду № 10-2018/с на виконання робіт на об`єкті «Капітальний ремонт із заміни інженерних мереж холодного водопостачання, каналізації, центрального опалення та електричних мереж житлового двоповерхового будинку АДРЕСА_1 ».

Відповідно до проектно-кошторисної документації по указаному об`єкту, передбачено конкретну вартість та обсяг робіт, перелік яких не змінювався натомість директор TOB «КК «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ» Петкова Марія Федорівна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння коштами ОСББ, достовірно знаючи та розуміючи зміст і вимоги проектно-кошторисної документації по указаному об`єкту, будучи обізнаною щодо фактично виконаного обсягу робіт, безпідставно внесла до Акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року (форма КБ-2в), який датовано 13.08.2019 відомості про обсяги та вартість робіт, які TOB «КК «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ» не виконувались, при цьому, усвідомлюючи протиправність своїх дій, продовжуючи свій злочинний умисел, умисно проставила свій підпис та печатку ТОВ «КК «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ» на вказаному акті, посвідчивши факт, що має юридичне значення, надавши зазначеному документу статус офіційного, на підставі якого проводився розрахунок за виконані роботи.

Вартість виконаних будівельних робіт, зазначена у Акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року (форма КБ-2в), який датовано 13.08.2019, склала 369 495 гривень 39 копійок з ПДВ.

29.08.2019 вказані кошти в повному обсязі були сплачені ОСББ «Добробут- Історична 69», що підтверджується листом Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради № 558/01-37/01 від 14.03.2025 та доданими до нього додатками.

Згідно з висновком експертів за результатом проведення комплексної судової будівельно-технічної та електротехнічної експертизи № 987/988-21 від 30.12.2021, загальна вартість фактично невиконаних робіт за договором підряду № 10-2018/с від 29.11.2018, який укладений між ОСББ «Добробут-Історична 69» та ТОВ «КК «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ», на об`єкті будівництва: «Капітальний ремонт із заміни інженерних мереж холодного водопостачання, каналізації, центрального опалення та електричних мереж житлового двоповерхового будинку АДРЕСА_1 » відповідно до Акту № 1 від 14.12.2018 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року (форма КБ-2в) та Акту № 2 від 13.08.2019 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року (форма КБ-2в), складає за прямими витратами без ПДВ: 56 075,59 гривень. Загальна сума невідповідності, обсягів та вартості фактично виконаних ремонтно-будівельних робіт, використаних будівельних матеріалів, за договором підряду № 10-2018/с від 29.11.2018 на об`єкті будівництва - «Капітальний ремонт із заміни інженерних мереж холодного водопостачання, каналізації, центрального опалення та електричних мереж житлового двоповерхового будинку АДРЕСА_1 », відповідно до Акту № 2 від 13.08.2019 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року (форма КБ-2в) за прямими витратами складає: 56 065,09 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 , як директор TOB «КК «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ», зловживаючи своїм службовим становищем з метою заволодіння коштами ОСББ «Добробут-Історична 69», достовірно знаючи щодо фактичного невиконання певних обсягів робіт, шляхом внесення до Акту № 2 від 13.08.2019 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року (форма КБ-2в) завідомо неправдивих даних щодо фактичного виконання робіт на об`єкті будівництва: «Капітальний ремонт із заміни інженерних мереж холодного водопостачання, каналізації, центрального опалення та електричних мереж житлового двоповерхового будинку АДРЕСА_1 », заволоділа коштами у сумі 56 065,09 гривень, виділеними з місцевого бюджету територіальної громади міста Запоріжжя для ОСББ «Добробут-Історична 69».

Фінансування заходів у сфері житлово-комунального господарства на виконання зазначеної Програми здійснюється за рахунок коштів бюджету міста, котре виділяло товариствам співвласників бюджетні кошти на капремонти та умовою було, що всі роботи повинні здійснювати керуючі компанії.

Відповідно до вказаної вище Програми ОСББ «Добробут-Історична 69» було включено до даної Програми та виділено кошти місцевого бюджету на проведення капітального ремонту будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, у 2018 році на ОСББ «Добробут-Історична 69» були виділені кошти на «Капітальний ремонт із заміни інженерних мереж холодного водопостачання, каналізації, центрального опалення та електричних мереж житлового двох поверхового будинку АДРЕСА_1 » у сумі 466 995,00 грн. та профінансовано на суму 65 584,67 грн, в тому числі за договором підряду № 10-2018/с від 29.11.2018 профінансовано на суму 64 632,65 грн.

У 2019 році виділені бюджетні кошти у сумі 401 410,00 грн. та профінансовані на суму 377 988,72 грн, у тому числі за договором підряду № 10-2018/с від 29.11.2018 профінансовано на суму 369 495,39 грн.

Відповідно до проектно-кошторисної документації по договору підряду № 10-2018/с від 29.11.2018, передбачено конкретну вартість та обсяг робіт, перелік яких змінювався, натомість директор TOB «КК «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ» Петкова М.Ф., достовірно знаючи та розуміючи зміст і вимоги проектно-кошторисної документації по указаному об`єкту, будучи обізнаною щодо фактично виконаного обсягу робіт, безпідставно внесла до Акту № 2 від 13.08.2019 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року (форма КБ-2в) відомості про обсяги та вартість робіт, які TOB «КК «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ» не виконувались, при цьому, усвідомлюючи протиправність своїх дій, продовжуючи свій злочинний умисел, умисно проставила свій підпис та печатку ТОВ «КК «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ» на указаному акті, посвідчивши факт, що має юридичне значення, надавши зазначеному документу статус офіційного, на підставі якого проводився розрахунок за виконані роботи.

Таким чином, в результаті вищезазначених незаконних дій ОСОБА_1 місцевому бюджету міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради спричинено майнову шкоду на суму 56 065,09 гривень.

Посилаючисьна зазначені обставини, представник позивача просила суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Запорізької міської ради спричинену майнову шкоду, завдану в результаті вчинення кримінального правопорушення, у розмірі 56065,09 грн; стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2026 року позов Запорізької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добробут-Історична 69», про стягнення майнової шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Запорізької міської ради до загального фонду бюджету Запорізької міської Територіальної громади майнову шкоду, завдану в результаті вчинення кримінального правопорушення, у сумі 56 065,09 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги, частково повторюючи доводи відзиву на позовну заяву, вказує, що ухвалою Жовтневого суду районного суду м. Запоріжжя від 29.04.2025 року у справі № 331/1515/25 (пр. № 1-кп/331/494/2025), кримінальне провадження ЄРДР № 12025082020000108 від 30.01.2025 року було закрито, у зв`язку з закінченням строку притягнення особи до кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Вважає, що посилання позивача на окремі матеріали кримінального провадження ЄРДР № 12025082020000108 від 30.01.2025 року, разом із твердженнями позивача про існування так званих «нереабілітуючих підстав» його закриття, не відповідають змісту і завданням ст. 62 Конституції України, принципу верховенства права і презумпції невинуватості.

Зауважує, що лише обвинувальний вирок є тим судовим актом, яким встановлюється винність особи. Ухвала про закриття провадження у справі таким судовим актом не є. Разом із тим, судом першої інстанції не було проаналізовано ухвалу на предмет встановлення судом названих вище обставин при закритті кримінального провадження й звільнення особи від відповідальності.

В своєму позові Запорізька міська рада зазначає, що гр. ОСОБА_1 як директор TOB «КК «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ», нібито заволоділа коштами у сумі 56065,09 грн, виділеними з місцевого бюджету територіальної громади міста Запоріжжя для ОСББ «Добробут - Історична 69». Позов пред`явлено до гр. ОСОБА_1 як фізичної особи.

Однак, матеріали справи свідчать (і це не заперечується позивачем), що всі фінансові виплати у формі грошових (банківських) транзакцій відбувались виключно між юридичними особами - Запорізькою міською радою, ОСББ «Добробут-Історична 69» та TOB «КК «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ». Докази особистого отримання фізичною особою ОСОБА_1 будь-яких грошових коштів в рамках правовідносин вищевказаних юридичних осіб відсутні по причині того, що таких доказів не існує.

Заявлені в позові грошові суми відповідачем ОСОБА_1 не отримувались.

До того ж, гр. ОСОБА_1 не є і ніколи не була кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи TOB «КК «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ» (код ЄДРПОУ 39174349). Отже, навіть гіпотетично отримати особисто грошові кошти з банківських рахунків цієї юридичної особи гр. ОСОБА_1 не може. Тим більше, не було і не могло бути ніяких фінансових транзакцій між Запорізькою міською радою, ОСББ «Добробут-Історична 69» та персонально фізичною особою ОСОБА_1 в рамках Договору підряду № 10-2018/с від 29.11.2018 р.

Скаржник наголошує, що директор ТОВ не несе персональної майнової відповідальності перед третіми особами за зобов`язаннями товариства (у тому числі деліктними), оскільки за них відповідає саме товариство усім своїм майном.

Вказує, що в рамках цивільної справи можуть бути використані виключно такі документи із кримінального провадження: вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили (із відповідними обмеженнями, встановленими ч.ч. 6-7 ст. 82 ЦПК України). Інші докази/документи, зібрані в рамках досудового розслідування, не набувають статусу допустимих доказів в рамках іншої (цивільної) справи.

Від представника Запорізької міської ради Кисельової О.О. на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін. Зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та, як наслідок, ухвалено обґрунтоване та законне рішення; доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до частин 1, 3 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частиною 13 статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, за наявними у справі матеріалами, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 6 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 закрито з нереабілітуючих підстав, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності. Суд також виходив із того, що мало місце завдання працівником підприємства потерпілій особі майнової шкоди у розмірі 56065,09 грн. Тому суд виснував, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, отже, підлягають задоволенню.

Апеляційний суд погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 квітня 2025 року (справа 331/1515/25, провадження 1-кп/331/494/2025) клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_1 - адвоката Жижи Андрія Олександровича про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задоволено. Звільнено обвинувачену ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Цивільний позов Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, залишено без розгляду.

Як вбачається із зазначеної ухвали суду: " ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ», з 01.08.2019 на підставі протоколу №31-07-19 зборів учасників ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 39174349), та відповідно до Статуту, затвердженого Протоколом №2-20-08-02 Зборів Учасників ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ» від 20.08.2014, будучи службовою особою, достовірно знаючи та розуміючи зміст і вимоги проектно-кошторисної документації по об`єкту ОСББ «ДОБРОБУТ-ІСТОРИЧНА 69», якими передбачено конкретну вартість та обсяг робіт, перелік яких не змінювався, будучи обізнаною щодо фактично виконаного обсягу робіт, безпідставно внесла до Акту приймання виконаних будівельних робіт завідомо неправдиві дані щодо фактичного обсягу виконаних робіт.

Відповідно до Програми розвитку та утримання житлово-комунального господарства міста Запоріжжя на 2016-2018 роки, затвердженої рішенням Запорізької міської ради від 25.12.2015 № 25 (зі змінами) та Порядків проведення капітальних ремонтів у багатоквартирних житлових будинках міста Запоріжжя Головним розпорядником бюджетних коштів визначено Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради. Замовником робіт та одержувачами бюджетних коштів відповідно до Порядків є житлово-будівельні кооперативи, об`єднання співвласників багатоквартирних будинків (далі - ОСББ), та управителі багатоквартирних будинків.

Так на виконання рішення міської ради від 21.12.2016 №64 «Про обслуговування коштів бюджету міста у частині бюджету розвитку та власних надходжень бюджетних установ в установах банків державного сектору» рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 20.01.2017 № 6 затверджено «Порядок обслуговування коштів бюджету міста Запоріжжя в частині бюджету розвитку в установах банків державного сектору».

Так, Наказами Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради «Про визначення одержувачів, бюджетних коштів та замовників робіт» ОСББ міста Запоріжжя були включені до переліку одержувачів бюджетних коштів на проведення капітальних робіт та замовників робіт об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, де було виділено бюджетні кошти ОСББ «ДОБРОБУТ-ІСТОРИЧНА 69» на ремонт мереж холодного водопостачання, центрального опалення, каналізації, електричних мереж, заміни ліфтів, тощо.

Відповідно до вказаної вище програми Запорізької міської ради, ОСББ «ДОБРОБУТ-ІСТОРИЧНА 69» (ідентифікаційний код юридичної особи 40454441), було включено до даної програми та відповідно виділено кошти місцевого бюджету на загальну суму 65 584 грн. 67 коп. на проведення капітального ремонту будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, 29.11.2018 між Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОБРОБУТ-ІСТОРИЧНА 69» (ідентифікаційний код юридичної особи 40454441) в особі Голови правління Станкевич Катерини Юріївни та ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ» в особі директора Нікітенко Артура Сергійовича (обіймав посаду директора з 08.04.2014 до 31.07.2019 включно) укладено договір підряду № 10-2018/с на виконання робіт на об`єкті «Капітальний ремонт із заміни інженерних мереж холодного водопостачання, каналізації, центрального опалення та електричних мереж житлового двоповерхового будинку АДРЕСА_1 ».

Відповідно до п. 1.1 Договору, Замовник доручає, а підрядник, приймає на себе зобов`язання в межах договірної ціни власними або залученими силами виконати роботи на об`єкті «Капітальний ремонт із заміни інженерних мереж холодного водопостачання, каналізації, центрального опалення та електричних мереж житлового двоповерхового будинку АДРЕСА_1 » в обумовлений цим договором термін та з належною якістю в межах затвердженої проектно-кошторисної документації, та узгодженої ціни робіт, вимог національних стандартів, будівельних норм і правил, вимог техніки безпеки і охорони праці.

Згідно п. 2.1. Договору, договірна ціна є динамічною і складає: 438 243,82 грн, (чотириста тридцять вісім тисяч двісті сорок три гривень 82 копійок) в т.ч. ПДВ 20%, 73 040,64 грн (сімдесят три тисячі сорок гривень, 64 копійки).

Відповідно до п. 5.1. Договору, замовник зобов`язаний: (5.1.1. Передати ПІДРЯДНИКУ проектно-кошторисну і дозвільну документацію. та надати будівельний майданчик по акту приймання-передачі; 5.1.2. Забезпечити проведення контролю за якістю і технічний нагляд щодо відповідності виконаних робіт, проекту, кошторису національним стандартам України, будівельним нормам і правилам, шляхом укладання відповідного договору; 5.1.3. Забезпечити проведення авторського нагляду за виконанням робіт шляхом укладання відповідного договору; 5.1.4. Приймати виконані роботи згідно акту виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідки про вартість будівельних робіт та витрат за формою КБ-3; 5.1.5. Своєчасно та в повному обсязі оплачувати виконані роботи.

Згідно до п. 5.3. Договору, підрядник зобов`язаний: (1) виконати роботи за даним договором відповідно до вимог проектної документації, Графіка, Договірної ціни і кошторисів, які є невід`ємною частиною Договору , а також технічної документації, ДБН, ГОСТ (ДСТУ) ТУ, СНіП, і т.д.; 5.3.2. Інформувати ЗАМОВНИКА в письмовій формі про початок та закінчення робіт; 5.3.9. Надавати ЗАМОВНИКУ акти КБ-2в, довідки КБ-3 протяго 3-х робочих днів з моменту закінчення робіт (у двох примірниках).

Відповідно до п. 8.1. Договору, Здача приймання робіт після їх закінчення оформлюється актом приймання виконаних робіт за декларацією про прийняття об`єкта в експлуатацію.

Відповідно до проектно-кошторисної документації по указаному об`єкту, передбачено конкретну вартість та обсяг робіт, перелік яких не змінювався, натомість директор ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ» Петкова Марія Федорівна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння коштами міського бюджету Запорізької міської ради, розпорядником яких було ОСББ «ДОБРОБУТ-ІСТОРИЧНА 69», достовірно знаючи та розуміючи зміст і вимоги проектно-кошторисної документації по указаному об`єкту, будучи обізнаною щодо фактично виконаного обсягу робіт, безпідставно внесла до Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року (форма КБ-2в), який датовано 13.08.2019, відомості про обсяги та вартість робіт, які ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ» не виконувались, при цьому усвідомлюючи протиправність своїх дій, продовжуючи свій злочинний умисел, умисно проставила свій підпис та печатку ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ» на указаному акті, посвідчивши факт, що має юридичне значення, надавши зазначеному документу статус офіційного, на підставі якого проводився розрахунок за виконані роботи.

Вартість виконаних будівельних робіт, зазначена у Акті № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року (форма КБ-2в), який датовано 13.08.2019, склала 369 495 гривень 39 копійок з ПДВ, яка 29.08.2019 в повному обсязі оплачена ОСББ «ДОБРОБУТ-ІСТОРИЧНА 69».

Згідно з висновком експертів за результатом проведення комплексної судової будівельно-технічної та електротехнічної експертизи № 987/988-21 від 30.12.2021, загальна вартість фактично невиконаних робіт за договором підряду № 10-2018/с від 29.11.2018, який укладений між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ДОБРОБУТ-ІСТОРИЧНА 69», в особі Голови правління Станкевич Катерина Юріївна та ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ», в особі директора Нікітенко Артура Сергійовича, на об`єкті будівництва: «Капітальний ремонт із заміни інженерних мереж холодного водопостачання, каналізації, центрального опалення та електричних мереж житлового двоповерхового будинку АДРЕСА_1 » відповідно до Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року від 14.12.2018 (форма КБ-2в) та Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року від 13.08.2019 (форма КБ-2в), складає за прямими витратами без ПДВ: 56 075 гривень 59 копійок. Загальна сума невідповідності обсягів та вартості фактично виконаних ремонтно-будівельних робіт, використаних будівельних матеріалів, за договором підряду № 10-2018/с від 29.11.2018 на об`єкті будівництва: «Капітальний ремонт із заміни інженерних мереж холодного водопостачання, каналізації, центрального опалення та електричних мереж житлового двоповерхового будинку АДРЕСА_1 », відповідно до Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року від 13.08.2019 (форма КБ-2в) за прямими витратами складає: 56 065 гривень 09 копійок без ПДВ.

Таким чином, ОСОБА_1 , діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем як директор ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ», з метою заволодіння коштами міського бюджету Запорізької міської ради, розпорядником яких було ОСББ «ДОБРОБУТ-ІСТОРИЧНА 69», достовірно знаючи щодо фактичного невиконання деяких обсягів робіт, шляхом внесення до Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року від 13.08.2019 (форма КБ-2в), завідомо неправдивих даних щодо фактичного виконання робіт на об`єкті будівництва: «Капітальний ремонт із заміни інженерних мереж холодного водопостачання, каналізації, центрального опалення та електричних мереж житлового двоповерхового будинку АДРЕСА_1 », заволоділа коштами міського бюджету Запорізької міської ради, розпорядником яких було ОСББ «ДОБРОБУТ-ІСТОРИЧНА 69», в сумі 56 065 гривень 09 копійок без ПДВ, завдавши збитків Запорізькій міській раді на вказану суму.

Крім того, 13.08.2019, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , діючи від імені ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ» як її службова особа, перебуваючи в приміщенні ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ» за адресом: м. Запоріжжя, вулиця Козача, будинок 5, офіс 137 будучи достовірно обізнаною про умови договору підряду № 10-2018/с від 29.11.2018 та фактичне виконання робіт ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ» на об`єкті будівництва: «Капітальний ремонт із заміни інженерних мереж холодного водопостачання, каналізації, центрального опалення та електричних мереж житлового двоповерхового будинку АДРЕСА_1 » склала завідомо неправдиві офіційні документи Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року від 13.08.2019 (форма КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2019 року від 13.08.2019 (форма КБ-3).

Усвідомлюючи протиправність своїх дій, продовжуючи свій злочинний умисел, умисно проставила свій підпис та печатку ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ» на указаному акті та довідці, посвідчивши факт, що має юридичне значення, надавши зазначеним документам статус офіційних, на підставі яких проводився розрахунок за виконані роботи.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 10.11.2022 № СЕ-19/108-22/13272-ПЧ, підпис, в документі, а саме: «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2019 року від 13.08.2019», у лівому нижньому куті аркуша після друкованого тексту «М.П. Генпідрядник (підрядник)» виконаний ймовірно, ОСОБА_1 , підпис, в документі, а саме: «Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року від 13.08.2019», посередині аркуша після друкованого тексту « ОСОБА_3 (підрядник)» виконаний ймовірно, ОСОБА_1 .

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого:

- ч. 1 ст. 366 КК України, яке кваліфікується як складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, яке згідно ст. 12 КК України є проступком;

- ч. 2 ст. 191 КК України, яке кваліфікується як заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становище, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжкими кримінальним правопорушенням.

Оскільки на момент розгляду цього клопотання з подій, описаних у обвинувальному акті, минуло більше п`яти років, цей факт є підставою, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінчення строків притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

Захисник обвинуваченої – ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 К України, у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України відноситься до нетяжких злочинів. З дня вчинення кримінального правопорушення вже минуло більше 3-х років. На підставі вищевикладеного, просив закрити провадження по справі у зв`язку зі спливом строків притягнення до кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні захисник Жижа А.О. зауважив, що підзахисній зрозумілі наслідки закриття кримінального провадження, вона розуміє, що має право на судовий розгляд, коли прокурор повинен буде довести кожну обставину, викладену у обвинувальному акті.

У судовому засіданні обвинувачена підтримала це клопотання та зазначила, що правові наслідки задоволення клопотання сторони захисту їй роз`яснені захисником та зрозумілі, вона добровільно відмовляється від права на подальше проведення судового розгляду кримінального провадження, просить клопотання задовольнити. Підтвердила, що така позиція є добровільною та не зумовила протиправним впливом чи тиском."

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно зі частиною шостою статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За змістом цієї норми, не лише вирок, але і ухвала про закриття кримінального провадження із звільненням від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду у цивільному провадженні виключно в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Реабілітуючі - це ті, які свідчать про повну невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, що їй інкримінується, тягнуть за собою зняття з неї підозри, відновлення її доброго імені, гідності та репутації, а також відшкодування (компенсація) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю.

Закриття кримінального провадження з реабілітуючої підстави можливе за умови, якщо в межах розслідування встановлені як сам факт вчиненого діяння, так і наявність у ньому складу кримінального правопорушення, але відсутні достатні докази, що вказують на вчинення цього діяння саме підозрюваним.

Висновок про непричетність особи до вчинення кримінального правопорушення може бути зроблений у результаті достовірного встановлення невинуватості підозрюваного (обвинуваченого) (наприклад, за підтвердження його алібі) або вичерпання можливостей для збирання додаткових доказів і тлумачення сумнівів щодо винуватості на його користь згідно з принципом презумпції невинуватості.

Незалежно від того, яка з вказаних обставин привела до закриття кримінального провадження на цій підставі, таке рішення повністю реабілітує особу і не дає підстав вважати її залишеною під підозрою.

Подібні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року в справі № 383/596/15, від 22 квітня 2019 року в справі № 236/893/17, від 25 березня 2020 року в справі № 641/8857/17.

Закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності за закінченням строку давності є нереабілітуючою підставою, а тому така особа не звільняється від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

Відповідно до частин першої, сьомої статті 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Звільнення від кримінальної відповідальності з підстав частини першої статті 49 КПК України не звільняє особу від обов`язку відшкодувати заподіяну кримінальним правопорушенням шкоду, що кореспондується з положеннями частини першої статті 1177 ЦК України та частин першої, сьомої статті 128 КПК України.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року у справі № 398/571/15-ц (провадження № 61-1059св20) зроблено висновок про те, що звільнення від кримінальної відповідальності в контексті розглядуваного правового інституту не свідчить про виправдання особи, про визнання її невинною у вчиненні злочину. У такому випадку КК України виходить із встановлення факту вчинення особою кримінально-караного діяння, а тому вказані підстави звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючими.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 серпня 2022 року у справі № 346/4425/18 (провадження № 61-7008св21) зроблено висновок про те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК України є нереабілітуючими обставинами, тому відповідач повинен відшкодувати позивачу заподіяну з його вини матеріальну шкоду.

Аналогічні висновки містяться й в інших рішеннях Верховного Суду, зокрема постановах від 19.11.2019 у справі № 345/2618/16-к провадження № 51-1491 км19, від 17.11.2020 у справі № 333/6733/16-к провадження № 51-4179км20, та ухвалах від 02.12.2020 у справі № 509/4247/17 провадження № 51-5696ск20, від 27.01.2021 у справі № 140/1547/15-к провадження № 51-336ск 21, від 19.03.2021 у справі № 451/1380/17 провадження № 51-1253ск21.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. Водночас, одне і те саме правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах.

Відповідно до частин першої та другої статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною другою статті 22 ЦК України передбачено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи, майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом (частина четверта статті 22 ЦК України).

Відповідно до статті 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно частини першої статті 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у частинах першій, другій статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність факту заподіяння позивачу майнової шкоди та наявність підстав для її відшкодування у визначеному розмірі.

Суд правильно виснував, що всі умови, які необхідні для покладення на відповідачку цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування завданої позивачу шкоди знайшли своє підтвердження в ухвалі Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 квітня 2025 року (справа 331/1515/25, провадження 1-кп/331/494/2025), якою відповідачку хоча і звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України, а кримінальне провадження відносно неї закрито у зв`язку із звільненням обвинуваченої від кримінальної відповідальності, однак звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вказаною вище нереабілітуючою обставиною не означає, що суд визнав її невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що, зважаючи на те, що під час розгляду кримінального провадження ОСОБА_1 відмовилась доводити свою невинуватість, а погодилась на закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, усі заперечення відповідачки факту отримання нею грошових коштів на суму 56065,09 грн є безпідставними.

Так, вищевказаною ухвалою суду встановлено, що ОСОБА_1 , діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем як директор ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ», з метою заволодіння коштами міського бюджету Запорізької міської ради, розпорядником яких було ОСББ «ДОБРОБУТ-ІСТОРИЧНА 69», достовірно знаючи щодо фактичного невиконання деяких обсягів робіт, шляхом внесення до Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року від 13.08.2019 (форма КБ-2в), завідомо неправдивих даних щодо фактичного виконання робіт на об`єкті будівництва: «Капітальний ремонт із заміни інженерних мереж холодного водопостачання, каналізації, центрального опалення та електричних мереж житлового двоповерхового будинку АДРЕСА_1 », заволоділа коштами міського бюджету Запорізької міської ради, розпорядником яких було ОСББ «ДОБРОБУТ-ІСТОРИЧНА 69», в сумі 56 065 гривень 09 копійок без ПДВ, завдавши збитків Запорізькій міській раді на вказану суму.

ОСОБА_1 , в разі якщо вона не визнавала своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення на той час, коли кримінальне провадження перебувало на розгляді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, мала скористатися своїм процесуальним правом на продовження розгляду кримінального провадження в загальному порядку для її виправдання.

Натомість ОСОБА_1 через свого захисника Жижу А.О. подала клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, де зазначено, що про підстави та наслідки такого закриття ОСОБА_1 попереджена.

Таким чином, ОСОБА_1 , розуміючи наслідки закриття щодо неї кримінального провадження, свідомо погодилась на звільнення від кримінальної відповідальності.

Стосовно доводів про недоведеність розміру завданих позивачеві збитків колегія суддів виходить з наступного.

Висновок експерта є одним із видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів. Він не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватись на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності.

Як зазначалося вище, згідно з висновком експертів за результатом проведення комплексної судової будівельно-технічної та електротехнічної експертизи № 987/988-21 від 30.12.2021, загальна вартість фактично невиконаних робіт за договором підряду № 10-2018/с від 29.11.2018, який укладений між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ДОБРОБУТ-ІСТОРИЧНА 69», в особі Голови правління Станкевич Катерина Юріївна та ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «НАШ ДІМ ЗАПОРІЖЖЯ», в особі директора Нікітенко Артура Сергійовича, на об`єкті будівництва: «Капітальний ремонт із заміни інженерних мереж холодного водопостачання, каналізації, центрального опалення та електричних мереж житлового двоповерхового будинку АДРЕСА_1 » відповідно до Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року від 14.12.2018 (форма КБ-2в) та Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року від 13.08.2019 (форма КБ-2в), складає за прямими витратами без ПДВ: 56 075 гривень 59 копійок. Загальна сума невідповідності обсягів та вартості фактично виконаних ремонтно-будівельних робіт, використаних будівельних матеріалів, за договором підряду № 10-2018/с від 29.11.2018 на об`єкті будівництва: «Капітальний ремонт із заміни інженерних мереж холодного водопостачання, каналізації, центрального опалення та електричних мереж житлового двоповерхового будинку АДРЕСА_1 », відповідно до Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2019 року від 13.08.2019 (форма КБ-2в) за прямими витратами складає: 56 065 гривень 09 копійок без ПДВ.

Розмір завданих збитків позивачеві на суму 56065,09грн не спростований відповідачем.

У постанові від 15 квітня 2021 року у справі № 759/15556/18 Верховний Суд дійшов висновку, що у випадку незгоди з висновком експерта за результатами експертизи, проведеної у кримінальному провадженні, сторона не позбавлена можливості заявити клопотання про призначення експертизи у цивільній справі.

Проте, клопотання про призначення судової експертизи стороною відповідача заявлено не було ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, суд першої інстанції, врахувавши фактичні обставини справи, подані сторонами докази, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки дії, вчинені відповідачем, містять ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, кримінальне провадження закрито щодо відповідача з нереабілітуючих підстав, тому на ОСОБА_1 може бути покладена повна матеріальна відповідальність в межах завданої нею шкоди.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до повторень заперечень проти позову, незгоди з рішенням суду першої інстанції, незгоди з наданою судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, тобто стосуються переоцінки доказів, яким була надана належна оцінка судом, і не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Решта доказів та обставин, на які посилається заявниця в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційний суд не встановив.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

При цьому апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «РуїзТоріха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Враховуючи наведене, колегія суддів уважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2026 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 18 вересня 2026 року.

Головуючий: Д.А. Трофимова

Судді: М.С. Гончар

Е.А. Онищенко