Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №302/303/22 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 302/303/22

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 вересня 2026 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Джуга С.Д., Кожух О.А.,

з участю секретаря: Голубєвої Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник – адвокат Нечаєв Валерій Валерійович на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 09 грудня 2024 року у справі №302/303/22 (Головуючий: Кривка В.П.), -

В С Т А Н О В И Л А

ОСОБА_2 яка була громадянкою України і в зв`язку з одруженням з 26.01.2011набула громадянство Чеської Республіки. Дівочим прізвищем позивачки за народженням було ОСОБА_3 . В Україні ОСОБА_3 зареєструвала первісний шлюб з ОСОБА_4 14.07.1990. Цей шлюб було розірвано 22.12.1998 і позивачка після реєстрації розірвання шлюбу мала прізвище ОСОБА_5 .

15.10.1999 ОСОБА_6 (позивачка) уклала і зареєструвала шлюб з громадянином Чеської Республіки ОСОБА_7 і після реєстрації розірвання шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_2 та прийняла присягу і громадянство Чеської Республіки. Позивачка покликається на застосування судом положень статей 26, 55 Конституції України щодо рівності прав іноземців, осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах і користуються тими ж правами і несуть ті ж самі обов`язки, що й громадяни України, - в розумінні судового захисту порушеного права згідно з рішенням конституційного суду України від 25.12.1997 № 9-зп.

Будучи громадянкою України, маючи прізвище ОСОБА_6 , позивачка згідно рішення Міжгірської селищної ради від 26.12.2000 отримала у власність земельну ділянку площею 0,0701 га в АДРЕСА_1 , для будівництва житлового будинку і господарських споруд з відведенням земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно з державним актом на право приватної власності на землю серія ІІІ-ЗК № 002166 від 28.07.2003.

17.06.2021 позивачка уклала договір з адвокатом Шишола В.М. на представництво її інтересів і уповноважила представника укласти договір з ТОВ «Землемір» № 329 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж зазначеної земельної ділянки. Проведеними геодезичними вимірами спеціалістом землевпорядного підприємства було виявлено, що на земельну ділянку позивачки накладаються земельні ділянки, які внесені в Державний земельний кадастр з номерами 2122455100:01:004:0013, яка належить відповідачці ОСОБА_8 , і 2122455100:01:004:0012, яка належить ОСОБА_9 (третій особі). Реєстрація земельної ділянки відповідачки ОСОБА_8 була здійснена в Державному земельному кадастрі 28.09.2011 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 24.11.2009 і рішення Міжгірської селищної ради від 27.09.2010 та виданого цією ж радою державного акта від 28.09.2011 серія ЯЛ № 025594.

Вищезазначену інформацію сторона позивача отримала з витягу НВ-0000370122022 від 17.02.2022 і з цієї дати дізналась про порушення права власності позивачки на земельну ділянку і тому просить поновити строки звернення до суду за захистом порушеного права (застосувати правила обчислення строку позовної давності та його перебігу та поважності причин пропуску).

Посилаючись на вказані обставини позивач вважає, що порушене право на земельну ділянку підлягає захисту згідно із законами «Про землеустрій», Земельним кодексом України і законом «Про Державний земельний кадастр України», за якими оформлене і зареєстроване право власності на земельну ділянку, передану у власність на підставі державного акту старого взірця, визнається дійсним.

Рішенням Міжгірського районного суду від 09 грудня 2024 року позов задоволено.

Визнано неправомірним і скасовано рішення Міжгірської селищної ради № 73 від 27.09.2010 «Про безоплатну передачу в приватну власність ОСОБА_10 земельної ділянки площею 0,07 га в АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства»;

- державний акт на право приватної власності на землю серія ЯЛ № 025594 від 28.09.2011, виданий ОСОБА_8 ;

- реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,07 га для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою в селищі Міжгір`я вулиця Набережна (без номера) Хустського (раніше Міжгірського) району Закарпатської області з кадастровим номером 2122455100:01:004:0013.

Стягнуто з ОСОБА_10 в користь ОСОБА_11 , судові витрати у виді судового збору в розмірі 1488,60 гривень;

- у виді витрат на послуги експерта в розмірі 30062, 66 гривень, всього стягнути судових витрат на загальну суму 31551 гривню 26 коп.

Захід забезпечення у виді арешту земельної ділянки кадастровий номер 2122455100:01:004:0013, визначений ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 02.03.2022 (справа № 302/303/22, провадження № 2/302/132/22), - залишити в дії протягом 90 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє представник адвокат Нечаєв В.В. подали апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для задоволення позовних вимог відсутні, так як позов подано до суду 25.02.2022, тобто через 14 років після приватизації відповідачкою своєї земельної ділянки. Якщо б відповідачка дійсно зайняла земельну ділянку позивачки, то ОСОБА_2 мала б довідатися про порушення своїх прав ще у 2008 році, що стверджується прямою вказівкою ст. 91 ЗК України. Позивач пропустила строки позовної давності, оскільки почались обумовлені строки ще у 2008 році, відколи відповідачка стала законним власником земельної ділянки та мала вільний та безперешкодний до неї доступ. Позивачу видавались правовстановлюючі документи на право власності на земельну ділянку на прізвище « ОСОБА_5 », оскільки позивач ще з 1999 року вже була ОСОБА_12 і позивачка не зверталась до суду із заявою про встановлення факту належності їй правовстановлюючого документа. Крім того, позивачка не надала суду доказів того, що її земельна ділянка дійсно знаходиться по АДРЕСА_1 , а не в іншому місці на території Міжгірської селищної ради. Також заявляємо про невірний спосіб захисту своїх прав, які обрано позивачкою і задоволені судом і суд вирішив визнати неправомірними рішення органу місцевого самоврядування, державний акт «реєстрацію» в державному земельному кадастрі, то при цьому можливе скасування тільки рішення державного реєстратора а щодо рішення селищної ради та державного акту, та «визнання неправомірним та скасування» не відповідає нормам земельного законодавства, натомість належним способом права є припинення права на ділянку.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_13 адвоката Шишола В.М., які просять рішення суду залишити без змін, третю особу ОСОБА_9 , який просить задовольнити подану апеляційну скаргу ОСОБА_14 подану в її інтересах адвокатом Нечаєв В.В. перевіривши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1 та її представник Нечаєв В.В. у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися, про дату і час розгляду справи були належним чином повідомлені, що свідчить довідка про доставку електронного листа представнику, а від представника Міжгірської селищної ради надійшла заява про розгляд справи без їх участі і їх неявка не перешкоджає розгляд справи у їх відсутності відповідно до ч 2 ст. 372 ЦПК України.

Встановлено, що будучи громадянкою України, маючи прізвище ОСОБА_6 , позивачка, на підставі рішення Міжгірської селищної ради від 26.12.2000р. отримала у власність земельну ділянку площею 0,0701 га в АДРЕСА_1 , для будівництва житлового будинку і господарських споруд з відведенням земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно з державним актом на право приватної власності на землю серія ІІІ-ЗК № 002166 від 28.07.2003.

17.06.2021 позивачка уклала договір з адвокатом Шишола В.М. на представництво її інтересів і уповноважила представника укласти договір з ТОВ «Землемір» № 329 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж зазначеної земельної ділянки. Проведеними геодезичними вимірами спеціалістом землевпорядного підприємства було виявлено, що на земельну ділянку позивачки накладаються земельні ділянки, які внесені в Державний земельний кадастр з номерами 2122455100:01:004:0013, яка належить відповідачці ОСОБА_8 , і 2122455100:01:004:0012, яка належить ОСОБА_9 . Реєстрація земельної ділянки відповідачки ОСОБА_8 була здійснена в Державному земельному кадастрі 28.09.2011 на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 24.11.2009, рішення Міжгірської селищної ради № 73 від 27.09.2010 та виданого цією ж радою державного акта від 28.09.2011 серія ЯЛ № 025594.

Висновком судової земельно-технічної експертизи № 7/24 від 25.07.2024, складеного на виконання ухвали суду від 21.06.2023 року стверджується, що фактичне розташування, межі та площа земельної ділянки гр. ОСОБА_11 (попереднє прізвище власника ОСОБА_6 ), яка належить їй на праві власності згідно з держаним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗК № 002166 від 28.07.2003, знаходиться між адресами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ;

Так на місцевості межа і площа земельної ділянки з кадастровим номером 2122455100:01:004:0013 відповідає межі і площі, які визначені в державному акті на право приватної власності на землю серії ЯЛ № 025594 (власник ОСОБА_10 ), але не відповідає місцю розташування земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , так як місце розташування цієї ділянки знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка кадастровий номер 2122455100:01:004:0013 громадянки ОСОБА_10 накладається на земельну ділянку громадянки ОСОБА_11 ( ОСОБА_5 ) площею 0,0603 га.

Земельна ділянка кадастровий номер 2122455100:01:004:0013 громадянки ОСОБА_10 та земельна ділянка кадастровий номер 212455100:01:00460012 громадянина ОСОБА_9 межують між собою, мають спільну сторону, але не накладаються та не перетинаються між собою.

Земельна ділянка кадастровий номер 212455100:01:00460012 гр. ОСОБА_9 накладається на земельну ділянку гр. ОСОБА_15 площею 0,0098 га.

У експертному висновку також зазначено, що земельна ділянка ОСОБА_11 не внесена до Державного земельного кадастру. Натомість площа і межі цієї земельної ділянки відповідають державному акту і з місту технічної документації, розробленої ТОВ «Землемір», і є ймовірною земельною ділянкою, межі і площа якої визначені на місцевості.

При постановленні рішення, суд першої інстанції із посиланням на статтю 26 Конституції України від 25.12.1997 р. № 9з/п положень статтей 2 ч 2, 80 п. «а», 81 ч 1 п. «б» ЗК України, статтей 152,153 ЗК України обґрунтовано вважав, що позивачка набула у власність земельну ділянку на території України, маючи громадянство України, будучи постійною мешканкою України, не втратила право власності на земельну ділянку прийнявши громадянство Чеської Республіки у зв`язку з одруженням.

Разом з тим, судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції, що позивачка не порушувала строки позовної давності при зверненні до суду за захистом свого порушеного права із мотивів викладених судом у рішенні і підстав для застосування ч 4 ст. 267 ЦК України відсутні.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі про невірний спосіб захисту своїх прав, які обрано позивачкою і задоволений судом, судова колегія до уваги не приймає, так як вибраний спосіб захисту позивачкою передбачений ст.. 152 ЗК України.

За таких обставин суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин із посиланням на докази, оцінка яких відображена у рішенні обґрунтовано задовольнив заявлені позовні вимоги.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Доводи апеляційної скарги, судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374,375,381-384 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник – адвокат Нечаєв Валерій Валерійович, залишити без задоволення.

Рішення Міжгірського районного суду від 09 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 вересня 2026 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ