Рішення від 30 жовтня 2025 р. у справі №766/4403/25 — Херсонський міський суд Херсонської області

Суд: Херсонський міський суд Херсонської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 30 жовтня 2025 р.

Справа: №766/4403/25

Суддя: Скрипнік Л. А.

Справа № 766/4403/25

н/п 2/766/8559/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2025 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Скрипніка Л.А.

за участю: секретаря судових засідань Бажанової В.М.

представника позивача Беспрозванного Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Беспрозванний Дмитро Олександрович, до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

встановив:

Позивач, в інтересах якої діє адвокат Беспрозванний Д.О., 25.03.2025 року звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 борг за договором позики. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 30.01.2024 позивачкою передано ОСОБА_2 під розписку в борг 40000,00 грн. на строк до 15.06.2024, які він зобов`язався повертати шляхом часткового перерахування коштів на її банківську картку до 30 числа щомісячно. Під час складання розписки були присутні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Станом на день звернення до суду відповідач борг не повернув, будь-яких платежів на картку не робив. Причини порушення своїх боргових зобов`язань не повідомив, зустрічей з позивачкою уникає, від надання пояснень ухиляється, у зв`язку з чим змушена звернутися до суду із даним позовом. Просила стягнути з ОСОБА_2 суму боргу за договором позики у розмірі 43980,00 грн, з яких: 40000,00 грн – основний борг, 3080,00 грн – інфляційні збитки, 900,00 грн – 3% річних за порушення зобов`язання, а також судові витрати, які складають з судового збору у розмірі 1211,20 грн та оплати правничих послуг адвоката в сумі 8000,00 грн.

Ухвалою судді від 09.04.2025 відкрито провадження та вирішено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причин неявки суду не повідомила.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю, просив їх задовольнити повним обсягом з підстав, зазначених у позовній заяві та на підставі наданих суду доказів, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, та яким не подано відзиву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України

Відповідно до ч. 1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та у порядку встановленому договором.

За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. З метою забезпечення правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики, і його умов.

Такий правовий висновок щодо застосування статей 1046, 1047 ЦК України викладено Верховним Судом України у постановах від 18 вересня 2013 року в справі № 6-63цс13, від 02 липня 2014 року в справі № 6-79цс14,від 11 листопада 2015 року в справі № 6-1967цс15, від 13 грудня 2017 року в справі № 6-996цс17 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі№ 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21).

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Судом встановлено, що 30.01.2024 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в присутності свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в довільній формі, яка була узгоджена сторонами, укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 40000,00 грн, які ОСОБА_2 зобов`язався повернути у строк до 15.06.2024 шляхом перерахування вказаних коштів на карту АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 до 30 числа кожного місяця.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав своїх зобов`язань, передбачених договором позики від 30.01.2024, а тому зважаючи на порушення відповідачем своїх зобов`язань з нього підлягають стягненню індекс інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно інформації, викладеної на офіційному сайті Міністерства фінансів України, індекс споживчих цін за період з 15 червня 2024 року (початок порушення зобов`язань) по 31 жовтня 2025 року (дата ухвалення рішення) склав: червень 2024 року - 102,20%; липень 2024 року - 100,00%: серпень 2024 року - 100,60%; вересень 2024 року - 101,50%; жовтень 2024 року - 101,80%; листопад 2024 року - 101,90%; грудень 2024 року - 101,40%; січень 2025 року - 101,20%; лютий 2025 року - 100,80%; березень 2025 року - 101,50%; квітень 2025 року - 100,70%; травень 2025 року - 101,30%; червень 2025 року - 100,80%; липень 2025 року - 99,80%; серпень 2025 року - 99,80%; вересень 2025 року - 100,30%; жовтень 2025 року - 100,90%.

Тобто, сукупний індекс інфляції за цей період склав 117,797%.

А отже, в грошовому еквіваленті інфляційні втрати за порушеними зобов`язаннями за договором позики від 30.01.2024 за вказаний період склали: 7118,80 грн (40000,00 х 117,797% : 100 – 40000,00 = 7118,80).

Строк порушення зобов`язань за договором позики за період з 15.06.2024 (початок порушення зобов`язань) по 31.10.2025 (дата ухвалення рішення) складає 504 дні, а отже 3 відсотки річних за вказаний період складають 1655,19 грн.

З огляду на викладене вище, розглядаючи справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за договором позики від 30.01.2024 у розмірі 48 773,99 грн., з яких: 40000,00 грн. – сума основного боргу, 7118,80 грн. – інфляційні втрати, 1655,19 грн. – 3% річних.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином, у зв`язку з задоволенням позову з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі по 1211,20 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Окрім цього, згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому згідно ч. 5 ст. 137 ЦПК України зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, здійснюється за клопотання сторони відповідачів у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті.

Таким чином, беручи до уваги викладені вище норми, враховуючи умови договору про надання правничих послуг від 11.03.2025, укладеного між позивачем та адвокатом Беспрозванним Д.О., а також квитанцію серії 06-ААК №494786 від 28.03.2024, якою клієнтом ОСОБА_1 сплачено за правничі послуги адвоката 8000,00 грн, враховуючи складність справи, ціну позову та час витрачений адвокатом на надання відповідних послуг, у тому числі участь у судовому засіданні, а також відсутність відповідних клопотань про зменшення розміру належних до стягнення витрат, суд приходить до переконання про задоволення клопотання в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у вказаній позивачем сумі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 527, 553, 554, 610, 611, 1046, 1047, 1048, 1049 ЦК України, керуючись ст. ст.6-13, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Беспрозванний Дмитро Олександрович, до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики б/н від 30.01.2024 у розмірі 43 980 (сорок три тисячі дев`ятсот вісімдесят) грн. 00 коп., з яких: 40000 (сорок тисяч) грн 00 коп. – сума основного боргу, 3080 (тридцять тисяч вісімнадцять) грн 00 коп. – інфляційні втрати, 900 (дев`ятсот) грн 00 коп. – 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. та витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн 00 коп.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручено у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

СуддяЛ. А. Скрипнік

Оригінал: reyestr.court.gov.ua