Суд: Ковпаківський районний суд м. Суми
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 15 вересня 2026 р.
Справа: №592/7366/26
Суддя: Корольова Г. Ю.
Справа №592/7366/26
Провадження №2/592/2468/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2026 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Корольової Г.Ю., за участю секретаря судового засідання Перев`язки К.А., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за розпискою, -
В С Т А Н О В И В:
У травні 2025 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення боргу за борговою розпискою в розмірі 17 000 доларів США.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 15 січня 2021, громадянин України ОСОБА_3 позичив у нього грошову суму у розмірі 17 000 доларів США.
Відповідно до боргової розписки від 15 січня 2021 року відповідач зобов`язався повернути грошові кошти у повному обсязі, а саме 17 000 доларів США до 15.01.2026 року. У вказаний строк відповідач борг не повернув.
Процесуальні дії.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 04.05.2026 головуючим суддею визначено Корольову Г.Ю.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 2.03.2026 у справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з викликом сторін на 22 червня 2026 року.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав оригінал розписки і підтвердив, що протягом з 2021 року відповідач не повернув борг. Гроші були надані відповідачу ще до війни для ведення бізнесу, але змінилися обставини і борг не сплачений, але позивач не наполягає на стягненні штрафних санкцій.
Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були неодноразово повідомлені у встановленому законом порядку. Будь яких заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзив на позов не надійшов.
Фактичні обставини справи
Вислухавши представника позивача, ивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню, так як знайшов своє підтвердження матеріалами справи, що підтверджують вказані факти та викладені правовідносини.
Судом встановлено, що 15 січня 2021, громадянин України ОСОБА_3 позичив у Вареника грошову суму у розмірі 17 000 доларів США.
Факт укладення між сторонами договору позики підтверджується борговою розпискою від 15.01.2021 року (а.с.3).
Відповідно до боргової розписки від 15.01.2021 відповідач зобов`язався повернути грошові кошти у повному обсязі, а саме 17 000 доларів США до 15.01.2026.
Відповідач у добровільному порядку суму боргу не повернув.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 545 ЦК України визначено, що, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Отже наявність оригіналів боргових розписок у позивача, як кредитора, свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконане.Зазначений висновок узгоджується із висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 31 жовтня 2018 року №707/2606/16-ц.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками ст. 1046 ЦК України.
Частина 2 ст. 1047 ЦК України передбачає, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених обставин робити відповідні правові висновки.
Крім того, за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).
Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15, розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася і Верховним Судом у постановах від 10 грудня 2018 року у справі №319/1669/16, від 08 липня 2019 року у справі №524/4946/16, від 12 вересня 2019 року у справі №604/1038/16.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідчем жодних доказів на спростування доводів позивача зазначених ним у позові або ж сплати останньому боргу за борговими розписками, до суду не подано.
Факт отримання відповідачем у борг вказаної суми грошових коштів підтверджено представленою стороною позивача розпискою від 15.01.2021 року.
Наявність у позивача оригіналу вказаної боргової розписки свідчить про невиконання відповідачем свого обов`язку щодо повернення суми боргу позивачу.
За таких обставин, слід констатувати, що відповідач не виконав умови укладеного з позивачем договору позики та з нього на користь позивач підлягає стягненню заборгованість за цим договором. Відповідно позовні вимоги про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 17 000 доларів США як боргу за договором позики слід задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задовольняються повністю, тому сплачений позивачем судовий збір в сумі 7493,94 грн. підлягає стягненню з відповідача повністю.
Керуючись статтями 4, 19, 258, 263-265, 268, 280-284, 289, 354 ЦПК України
УХВАЛИВ:
Задовольнити позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за борговою розпискою.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) суму боргу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч ) доларів США
Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 7493,94 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Галина КОРОЛЬОВА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua