Вирок від 20 вересня 2026 р. у справі №487/7545/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Суд: Заводський районний суд м. Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Хуліганство

Дата: 20 вересня 2026 р.

Справа: №487/7545/26

Суддя: Притуляк І. О.

Справа № 487/7545/26

Провадження № 1-кп/487/600/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суду м.Миколаєва у складі головуючого – судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12026153030000144 від 20.08.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с.Трушки Білоцерківського району Київської області, громадянина України, має середню спеціальну освіту, не одруженого, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 на посаді моториста-електрика патрульного катеру №2 групи патрульних катерів №3 ланки патрульних катерів №2 у військовому званні «старший матрос», зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ; фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України ВСТАНОВИВ :

Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

18.08.2026 року, приблизно о 21-40 год, ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп`яніння на пр-ті Центральному в районі будинку 7 у м.Миколаєві, де помітив мотоцикл «Kawasaki Ninja 300», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , та діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, демонструючи зневажливе ставлення до встановлених у суспільстві загальновизнаних правил поведінки та норм моралі, грубо порушуючи громадський порядок та проявляючи особливу зухвалість, безпричинно зупинив мотоцикл та змусив ОСОБА_3 залишити транспортний засіб.

Після чого, продовжуючи свої хуліганські дії, каменем, умисно наніс не менше десяти ударів по мотоциклу, внаслідок чого пошкодив передню фару, пластикові елементи передньої частини, кермо та інші елементи пластикового облицювання передньої частини мотоцикла, що призвело до неможливості його подальшої експлуатації, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду у загальному розмірі 228695,14 грн..

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 було порушено громадський спокій та умови перебування громадян у зазначеному місці, а ОСОБА_3 зазнала психологічного напруження та стресової реакції, спричинених раптовими та агресивними діями ОСОБА_2 ..

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.1 ст.296 КК України.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 в порядку ст. 302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, а саме у вчинені хуліганства, тобто грубому порушені громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду за участю захисника ОСОБА_4 на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви потерпілої ОСОБА_3 , складеної у присутності її представника адвоката ОСОБА_5 встановлено, що потерпіла погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надала свою згоду на розгляд обвинувального акту без її участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками кримінального провадження, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку знайшла своє підтвердження.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з кваліфікацією дій ОСОБА_2 та визнає його винуватим у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, а саме: у грубому порушені громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганстві).

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_2 раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх доньок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Проходить військову службу на посаді моториста-електрика патрульного катеру №2 групи патрульних катерів №3 ланки патрульних катерів №2 ВЧ НОМЕР_1 у військовому званні «старший матрос». За місцем проходження служби характеризується позитивно.

На обліку у лікарів нарколога та психіатра за місцем проходження служби та у КНП Білоцерківської міської ради « Білоцерківська міська лікарня №4» не перебуває.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує, що відповідно до ст. 12 КК України дане кримінальне правопорушення є кримінальним проступком.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, в силу п.п.1,2 ч.1 ст.66 КК України є щире каяття у скоєному кримінальному правопорушенні та відшкодування завданого збитку.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до п.13 ч.1 ст.. 67 КК України є скоєння кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Статтею 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

З урахуванням положень ст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Зазначені положення кримінального законодавства узгоджуються зпозицією ЄСПЛ, викладеною у справі «Езех і Коннорс проти С полученого Королівства» від 09.10.2003 року, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету – покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Вирішуючи питання, щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд виходить з загальних засад призначення покарання, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до положень ст..65 КК України, виходячи з принципів законності, справедливості та вимог, щодо індивідуалізації та достатності покарання для виправлення засудженого та запобігання скоєнню ним нових злочинів, з врахуванням вищезазначени обставин, суд при обрані виду та міри покарання, вважає за необхідне та достатнє призначити ОСОБА_2 покарання, у виді пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України.

За положеннями ст..124 КПК України з ОСОБА_2 в дохід держави слід стягнути процесуальні витрати за проведення експертизи.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні вирішити з урахуванням положень ст..100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 381-382, 394, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік.

Покласти на ОСОБА_2 обов`язки передбачені ч.2 ст.59-1 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації відповідно до ст.49-2 КВК України.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держав процесуальні витрати по залученню експерта у розмірі 7701,76 грн..

Речовий доказ у кримінальному провадження – пістолет стартовий самозарядний «RETAY PM» з магазином до нього, спорядженим патронами, які поміщені до сейфпакету №5808905, які зберігаються у камері зберігання речових доказів МРУП ГУНП у Миколаївській області – повернути за належністю власнику.

Речові докази у кримінальному провадженні – «СD-R» диск з відеозаписом з мобільного телефону потерпілої ОСОБА_3 , три «DVD-R» диски з відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції - залишити у матеріалах судової справи №487/7545/26.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua