Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №470/613/26 — Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/529/26

Справа № 470/613/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Орлової С.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Ляшенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні 17 вересня 2026 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2026 року позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", яка підписаний його представником- Романенком М.Е., який діє на підставі договору про надання правової допомоги №42649746 від 01 червня 2026 року.

У позовній заяві зазначено, що 01.02.2025 року між ТОВ "Слон Кредит" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №2084164 відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит.

Однак відповідач належним чином не виконав умов договору, наслідок чого виникла заборгованість в загальному розмірі 30 899,99 грн, яка складається з: 9999,99 грн - заборгованість за тілом кредиту; 15 900 грн - заборгованість за відсотками; 5000 грн - пеня.

28 листопада 2025 року відповідно до умов договору факторингу № 28112025 ТОВ «Слон Кредит» відступило право вимоги за кредитним договором № 2084164 від 01 лютого 2025 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», у зв`язку з чим ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до відповідача.

На підставі зазначеного просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором споживчого кредиту розмірі 30 899,99 грн, сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу - 6000 грн.

Представник позивача Романенко М.Е. в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви зазначив про слухання справи у його відсутність, підтримання позовних вимог в повному обсязі та не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов від нього не надходило, тому суд визнає його неявку неповажною, та вважає можливим згідно ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи та наявні в ній докази суд доходить наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З матеріалів справи убачається, що 01 лютого 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем на підставі заяви анкети про приєднання до публічної пропозиції ТОВ «Слон Кредит», було укладено договір №2084164 про надання споживчого кредиту по продукту "Зручний", за яким він отримала в кредит 10 000 грн. строком на 360 днів. Згідно з пунктами 1.5.1–1.5.2.1 кредитного договору, підвищена процентна ставка становить 15% на день і застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день, у якому надано кредит). Стандартна процентна ставка становить 3% на день та діє з другого дня користування кредитом (включно) до 02 березня 2025 року включно. Водночас знижена процентна ставка становить 1,5% на день і застосовується в період дії стандартної процентної ставки відповідно до визначених умов. Відповідно до п.2.1 розділу 2 договору товариство зобов`язалось надати кошти у безготівковій формі шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 .

Згідно з пунктом 6.4 договору, у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 1 000,00 грн на четвертий день такого невиконання та/або неналежного виконання, а також у розмірі 200,00 грн починаючи з п`ятого дня за кожний день прострочення.

Вказаний договір, а також Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який є Додатком № 1 до Договору про надання споживчого кредиту підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором М339. Крім цього, відповідачем одноразовим ідентифікатором А148 було підписано паспорт споживчого кредиту де сторонами детально визначено умови кредитування, що зазначені в договорі (а.с. 19-25, 26-27, 43-44).

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 10 000 грн на картку № НОМЕР_1 підтверджується інформацією наданою ТОВ «Пейтек» вих. №20251209-335 від 09.12.2025 року, відповідно до укладеного договору №2084164 від 01.02.2025 року, номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - 8870a015...3110a29.

Та інформацією наданою АТ КБ "ПриватБанк" у якій зазначено, що 01.02.2025 року на платіжну картку № НОМЕР_1 було зараховано платіж у сумі 10 000 грн. (а.с. 66-67).

Однак, отримавши грошові кошти по кредитному договору, відповідач не виконував у повному взятих на себе зобов`язань, не сплатив у встановлений строк суму основного боргу, та нараховані відсотки, а тому станом на 01.12.2025 року йому було нараховано заборгованість у розмірі 30 899,99 грн, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу - 9999,99 грн; заборгованості за відсотками - 15 900 грн; пені - 5000 грн ( а.с. 14).

28 листопада 2025 року відповідно до умов договору факторингу № 28112025 ТОВ «Слон Кредит» відступило право вимоги за кредитним договором № 2084164 від 01 лютого 2025 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс», у зв`язку з чим ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до відповідача.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач допустив неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка добровільно відповідачем не сплачується.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором є доведеними та обґрунтованими належними доказами у справі, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача нарахована заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 25 899,99 грн, яка складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за нарахованими первісним кредитором і позивачем відсотками.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованою пенею у розмірі 5000 грн, суд доходить наступного.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу(далі Закон).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Оскільки пеня за кредитним договором нарахована 29.06.2025 року, то відповідач звільняється від обов`язку її сплати на користь позивача.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог та витрати на правову допомогу.

Керуючись ст.ст.10, 13, 258, 263-265,268, 280-283 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №2084164 від 01.02.2025 року, у розмірі 25 899 (двадцять п`ять тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять) грн 99 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 9999,99 грн; заборгованість за відсотками - 15 900 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 2236 (дві тисячі двісті тридцять шість) грн 42 коп судового збору та 6000 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», адреса місцезнаходження юридичної особи – індекс 07406, вул. Симона Петлюри, буд. №21/1 м.Бровари Київська область, ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 - адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя С.Ф. Орлова

Повне заочне рішення суду складене 18 вересня 2026 року.