Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №676/4992/25 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/4992/25

Номер провадження 2/676/603/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

14 вересня 2026 року м. Кам`янець-Подільський

Кам`янець - Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі : головуючої судді Швець О.Д.,

з участю секретаря Михайловської І.А.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики. В обґрунтування позову вказує, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики, про що написано відповідну розписку від 12.04.2024 року, за якою позивач передав у власність відповідачу, а відповідач прийняв у власність від позивача грошові кошти в сумі 50 000 дол. США. За домовленістю між сторонами, відповідач зобов`язаний був сплатити позичену суму до 22.04.2024 року включно. Проте відповідач станом на день подачі позовної заяви позику не повернув, чим порушив умови договору позики. Просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 12.04.2024 р. у сумі 50000 доларів США.

Рух справи.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08.07.2025 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08.06.2026 р. закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно належним чином у відповідності до п. 11 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Відзив на позов не подав.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін на підставі письмових доказів.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 12 квітня 2024 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений договір позики грошових коштів, оформлений розпискою.

Відповідно змісту розписки ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 50 000 доларів США для власних потреб, які зобов`язався повернути до 22.04.2024 р.

Однак, в зазначений строк ОСОБА_3 не виконав свої зобов`язання, кошти не повернув.

Норми права, застосовані судом, мотиви суду.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

У частині першій статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості грошей (стаття 1047 ЦК України).

За своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18)).

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина третя статті 1049 ЦК України).

У частині третій 545 ЦК України передбачено презумпцію належного виконання обов`язку боржником, оскільки наявність боргового документа в боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. І навпаки, якщо борговий документ перебуває у кредитора, то це свідчить про неналежне виконання або невиконання боржником його обов`язку. У контексті презумпції належності виконання обов`язку боржником потрібно акцентувати увагу на декількох аспектах: (а) формулювання «наявність боргового документа у боржника» варто розуміти розширено, адже такий документ може перебувати в іншої особи, яка на підставі статті 528 ЦК України виконала зобов`язання; (б) вона є спростовною, якщо кредитор доведе протилежне. Тобто кредитор має можливість доказати той факт, що, незважаючи на «знаходження» в боржника (іншої особи) боргового документа, він не виконав свій обов`язок належно; (в) у частині третій статті 545 ЦК України регулюються як матеріальні, так і процесуальні відносини. Матеріальні втілюються в тому, що наявність боргового документа в боржника (іншої особи) свідчить про належне виконання зобов`язання. У свою чергу, процесуальні відносини проявляються в тому, що презумпція належного виконання розподіляє обов`язки з доказування обставин під час судового спору; (г) частина третя статті 545 ЦК України не охоплює всіх підстав підтвердження виконання зобов`язання, перерахованих у статті 545 ЦК України.

Це пов`язано з тим, що і розписка про одержання виконання доводить належне виконання боржником обов`язків, особливо у тих випадках, за яких кредитору не передавався борговий документ. Тобто й наявність у боржника (іншої особи) розписки кредитора про одержання виконання підтверджує належне виконання боржником свого обов`язку (постанова Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 544/174/17 (провадження № 61-21724св18)).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 1049 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У частинах першій, другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 50000 дол США, які позичальник зобов`язався повернути до 22 квітня 2024 р. і не повернув.

Позивачем долучений до матеріалів оригінал розписки. Із змісту розписки вбачається, що вона містить прізвище, ім`я, по батькові позичальника та позикодавця, адресу проживання позичальника, дані паспорта позичальника, суму позики, термін повернення, дату складання, власноручний підпис позичальника.

Таким чином, зміст розписки вказує на те, що між сторонами по справі укладений договір позики.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором. Оригінал розписки знаходиться у позикодавця, що підтверджує невиконання позичальником своїх зобов`язань за договором.

Враховуючи, що одностороння відмова від виконання зобов`язань за договором не допускається, відповідач не виконав зобов`язання за договором позики від 12.04.2024 р., суд дійшов висновку про задоволення позову.

У відповідності до п. 3. ч. 2, ч. 13 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 12112грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 141, 260-265, 280 ЦПК України на підставі ст. 526, 545, 599, 610, 612, 1046, 1047, 1049 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 12 квітня 2024 року в сумі 50000 доларів США та 12112грн. 00 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданною протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 14 вересня 2026 року.

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д.