Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №443/1579/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1579/26

Провадження №3/443/631/26

ПОСТАНОВА

іменем України

18 вересня 2026 року суддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисника Жовніра М.Й., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого машиністом баштового крану, який проживає за адресою АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

в с т а н о в и в :

18 липня 2026 року о 23:31 год. в с.Протеси по вул.Л.Українки, 43, Стрийського району Львівської області, водій ОСОБА_1 керував мопедом марки «Honda Cesta», №б/н, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу та проведення такого огляду у медичному закладі відмовилася. Таким чином, ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пояснивши, що після зупинки транспортного засобу, працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу та у медичному закладі.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Жовнір М.Й. в судовому засіданні заперечив факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з підстав викладених у клопотання про закриття провадження у справі.

Зокрема зазначив, що у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази про вручення ОСОБА_1 копії протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, працівниками поліції не було належним чином роз`яснено ОСОБА_1 його право на захист шляхом залучення адвоката, як при процедурі огляду на стан алкогольного сп`яніння так і під час складання протоколу. Ця обставина є істотним порушенням його права на захист, тому всі наступні дії поліцейських та здобуті у справі, в тому числі процедура пропонування огляду водія, просить вважати неправомірними за правовим принципом «плодів зіпсованого дерева».

Також зазначив, що у працівників поліції були відсутні підстави для проведення освідування ОСОБА_1 , оскільки в наданому суду відеозаписі, один із поліцейських зазначає наступне «напарник ознайомлював вас із постановою, відчув від вас, як казав вам, ознаки: запах алкоголю, тремтіння пальців. Вас запитав, чи ви вживали алкоголь. Я коли з вами спілкувався, я не відчував від вас алкоголю. Тому вас запитую, чи ви вживали і чи готові пройти?» Відповідь Ладаняка «Не вживав», тобто кожен з поліцейських наводить взаємовиключні оцінки його стану, що на його думку, не давало поліцейським законних підстав для освідування ОСОБА_1 ..

Крім того, відсутній відеозапис про роз`яснення ОСОБА_1 його процесуальних прав, про оголошення змісту протоколу, нібито про відмову від підпису в зазначеному протоколі, а відтак просить визнати зазначений протоколі неналежним доказом.

Згідно відповіді ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, у розпорядженні відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, відсутня інформація про наявність у наряду групи реагування патрульної поліції ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, який здійснював оформлення матеріалів відносно ОСОБА_1 на момент оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 газоаналізатора, тобто такий газоаналізатор був відсутній у поліцейських, які проводили документування та поліцейські реально не мали технічної можливості забезпечити такий огляд, а тому від якого огляду ОСОБА_1 міг відмовитися.

В наданих поліцією до суду матеріалах відсутні будь-які належні докази ознайомлення водія з направленням на освідування в конкретний лікувальний заклад, про що свідчить відсутність його підпису про ознайомлення з направленням та відсутній відеозапис оголошення водію направлення, зазначена обставина категорично ОСОБА_1 заперечується.

Оскільки відсутній належний відеозапис, протокол у присутності двох свідків про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не складався та відсутній, або протокол про передачу права керування транспортним засобом уповноваженій ним особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, поліцейськими не складався, а також поліцією ні до суду, ні на адвокатський запит не наданий, направлення на огляд на стан сп`яніння в конкретній лікувальний заклад водію не оголошувалось та з його змістом не було ознайомлено, що не може свідчити про відмову водія від освідування на стан алкогольного сп`яніння в установлений законом спосіб.

Вважає, що провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю за відсутності у його діяннях складу цього правопорушення.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджено правила дорожнього руху.

Нормами п.2.9 “а” ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.5 ПДР).

Згідно пунктів 2,3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.20215 року за № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п.6 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року за № 1452/735 (далі - Інструкція), вбачається, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я) (п.7 розділу І Інструкції).

Згідно ч.2 ст.266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я (ч.3 ст.266 КУпАП).

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення (ч.4 ст.266 КУпАП).

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом (ч.7 ст.266 КУпАП).

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, тощо.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведеною повністю.

Зокрема, вказане підтверджується наявними у матеріалах справи доказами:

-протоколом про адміністративне правопорушення Серія ЕПР1 №723093 від 19.07.2026 року;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного приладу, газоаналізатора «Alkotest Drager 6820», згідно якого від огляду ОСОБА_1 відмовився;

-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.07.2026 року, у якому вказано ознаки алкогольного сп`яніння, виявлені працівниками поліції у ОСОБА_1 , а саме (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці) та зазначено, заклад охорони здоров`я, куди скеровується ОСОБА_1 , а саме КНП «Ходорівська міська лікарня», огляд не проводився;

-постановою серії ЕНА №7573674 від 18.07.2026, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, а саме 18 липня 2026 року о 23:31 год. в с.Протеси по вул.Л.Українки, 43, Стрийського району Львівської області, водій ОСОБА_1 керував мопедом марки «Honda Cesta», №б/н, без номерного знаку, без мотошолома, при цьому не мав посвідчення водія на право т/з відповідної категорії, чим порушив п.2.1 «а» ПДР та накладено штраф у розмірі 3400 грн.;

-відеозаписом події, який міститься на двох CD-дисках, який підтверджую обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення Серія ЕПР1 №730344 від 27.07.2026 року.

Судом не встановлено з боку інспектора патрульної поліції порушень вимог КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735.

При цьому, з досліджених судом відеозаписів події, яка мала місце 18.07.2026, вбачається, що ОСОБА_1 керуючи мопедом марки «Honda Cesta», №б/н, був зупинений працівниками поліції та на неодноразові пропозиції працівника поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою технічного засобу та у медичному закладі, останній відмовився від проходження таких оглядів, що також демонстрував і своїми діями, які виразились в уникненні відповіді на пропозиції працівника поліції пройти огляд. Після того працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 про те, що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з відмовою від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, а також те, що останній не може керувати транспортним засобом.

Щодо доводів захисника про те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його прав, передбачених ст.62 Конституції України та ст.268 КУпАП, зокрема права на захист, то такі суд відхиляє, оскільки як видно із дослідженого судом відеозапису, працівник поліції під час оформленням адміністративних матеріалів, а саме винесенням постанови роз`яснив ОСОБА_2 його права, передбачених ст.62 Конституції України та ст.268 КУпАП, тобто останній був ознайомлений із своїми правами.

Той факт, що на відеозаписі події не зафіксовано роз`яснення працівником поліції ОСОБА_1 його прав під час оформлення адміністративних матеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП жодним чином не спростовує обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме відмови останнього від проходження огляду на визначення стану сп`яніння.

Що стосується доводів захисника щодо невручення ОСОБА_1 копії протоколу, то такі суд не приймає до уваги, оскільки, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії Серія ЕПР1 №723093 від 19.07.2026 року ОСОБА_1 від ознайомлення із змістом даного протоколу та від отримання копії такого відмовився, про що зазначено у протоколі.

При цьому, суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.

Сам фат відсутності доказів направлення ОСОБА_1 копії протоколу не свідчить про неналежність такого протоколу як доказу, оскільки протокол містить відомості про обставини, що підлягають доказуванню. Більше того, особа щодо якої складено такий протокол та його захисник мали можливість ознайомитись із таким протоколом в суді та реалізували свої право шляхом подання заяви на ознайомлення із матеріалами справи.

Щодо твердження захисника про те, що у ОСОБА_1 не було жодних ознак алкогольного сп`яніння, а відтак останній не підлягав такому огляду, суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, згідно пунктів 2,3 розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

З матеріалів справи, зокрема даних протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук.

Вирішення питання щодо наявності чи відсутності вищевказаних ознак відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальновизнаними критеріями оцінки зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в алкогольному сп`янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп`яніння. Отже, доводи захисника ОСОБА_3 про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння носять суб`єктивний характер.

ОСОБА_1 відмовився щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і від проходження такого огляду у медичному закладі та працівником поліції роз`яснювалось наслідки відмови від проходження такого огляду, а саме складання адміністративного протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому будь-які підстави вважати, що поліцейський, який склав протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 порушив порядок виявлення ознак алкогольного сп`яніння, у даному випадку відсутні.

Що стосується заперечень захисника про те, що одним працівником поліції були виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а іншим ні, то суд не бере такі до уваги оскільки чинним Законом не передбачений обов`язок виявлення, зазначення ознак алкогольного сп`яніння та пропонування пройти огляд двома працівниками поліції, які перебувають в екіпажі.

Крім того дана обставина жодним не спростовує самого факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння та не спростовує обставин, встановлених судом, які мали місце 18.07.2026.

Не заслуговують на увагу і твердження захисника про те, що у наряду групи реагування патрульної поліції ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, який здійснював оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на момент оформлення таких матеріалів був відсутній газоаналізатор, оскільки як вбачається із вищезазначеної відповіді начальника ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області О.Подвисоцького від 21.08.2026 на адвокатський запит, то в такому зокрема вказано, що у розпорядженні ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області наявний та використовується газоаналізатор «Alkotest Drager 6820 ARLH-0164» та додано копію про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.

Що стосується твердження захисника, що направлення в медичний заклад не оголошувалось ОСОБА_1 не вручалось останньому, то такі доводи не заслуговують на увагу судді, та слід зазначити, що пунктом 8 та 9 розділу ІІ Інструкції визначено, що форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

З аналізу норм вказаної Інструкції вбачається, що скерування особи до медичного закладу з метою проведення огляду на стан сп`яніння оформляється працівником поліції направленням за встановленою формою, водночас вказаною Інструкцією не передбачено, що копія направлення має бути вручена особі, щодо якої передбачається проведення огляду.

Більше того твердження захисника про відсутність оголошення ОСОБА_1 направлення в медичний заклад, спростовується переглянутим відеозаписом події на якому зокрема зафіксовано неодноразові пропозиції працівника поліції пройти ОСОБА_1 огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі.

Що стосується доводів захисника про те, що відеозапис події, яка мала місце 18.07.2026, є неналежним доказом, то суд зазначає наступне.

У п.9 ч.1 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис події був досліджений під час розгляду справи, дає можливість повно відтворити події та встановити обставини, що підлягають доказуванню, поведінка особи, яка склала протокол була спрямована на виконання свого обов`язку щодо збирання доказів, і таке джерело доказів, як показання технічного засобу, що має функції відеозапису, передбачено статтею 251 КУпАП.

Твердження захисника про те, що відеозапис не є безперервним, суд розцінює критично, оскільки відеозапис наданий суду повністю відображає відповідну процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та повідомлення про наслідки за результатами від відмови від проходження такого, зафіксовані на ньому обставини стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. тобто відповідає обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, враховуючи застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення Серія ЕПР1 №723093 від 19.07.2026 року у встановленому законом порядку, вказаний відеозапис суд визнає належним і допустимим доказом у даній справі, оскільки на даному відеозаписі зафіксовано пропозицію ОСОБА_1 працівником поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, та відмову останнього від проходження такого огляду.

Одночасно, доводи захисника про те, що у протоколі не зазначено відомостей про технічний засіб фіксації, жодним чином не спростовують фактичних обставин, а саме відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, а тому суд відхиляє такі.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

У своїй сукупності ці докази є достатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак підстави для закриття адміністративного правопорушення відсутні.

Обставин, які виключають провадження у справі та адміністративну відповідальність, немає.

Обставин, що відповідно до ст.ст.34,35 КУпАП пом`якшують та обтяжують відповідальність за правопорушення, не встановлено.

При накладенні стягнення відповідно до ст.33 КУпАП враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» зі ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 30,36, 130, 268, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання захисника Жовніра М.Й.. про закриття провадження у справі – залишити без задоволення.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 665 (шістсот шістдесят п`ять ) гривень 60 копійок судового збору.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складений 21 вересня 2026 року.

Суддя С.І. Сливка