Суд: Галицький районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю
Дата: 16 вересня 2026 р.
Справа: №461/3187/26
Суддя: Романюк В. Ф.
Справа №461/3187/26
Провадження №3-в/461/57/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2026 року м. Львів
Суддя Галицького районного суду м. Львова Романюк В.Ф., розглянувши заяву представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Білецької І.М. про відстрочку виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 05 травня 2026 року по справі 461/3187/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МКУ в частині сплати адміністративного штрафу в розмірі 34434,85 грн. строком на 12 місяців,
в с т а н о в и в :
05 серпня 2026 року від представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Білецької І.М. надійшла заява, в якій просить: відстрочити виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 05 травня 2026 року у справі №461/3187/26 в частині сплати адміністративного штрафу в розмірі 34 434,85 грн (тридцять чотири тисячі чотириста тридцять чотири гривні 85 копійок), накладеного на ОСОБА_1 , строком на 12 місяців.
В обґрунтування поданої заяви покликається на те, що постановою Галицького районного суду м. Львова від 05 травня 2026 року ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50% вартості предметів правопорушення, що становить 34 434,85 грн. Постановою Львівського апеляційного суду від 22 липня 2026 року зазначене судове рішення залишено без змін і набрало законної сили. На теперішній час негайна і повна сплата штрафу в розмірі 34 434,85 грн є вкрай ускладненою та неможливою з огляду на скрутне матеріальне становище та об`єктивні соціально-побутові обставини ОСОБА_1 . На підтвердження цього до заяви додаються офіційні індивідуальні відомості про застраховану особу з Державного реєстру (форма ОК-5 від 04.08.2026 року). Згідно з наданими документами Пенсійного фонду України, за весь поточний 2026 рік офіційний дохід ОСОБА_1 склав лише 26 250,00 грн (нарахування здійснювалися тільки за січень, лютий та березень у розмірі 8 750,00 грн на місяць). Починаючи з квітня 2026 року та по теперішній час, офіційні доходи у ОСОБА_1 повністю відсутні (в базі даних значиться позначка «Ні» про сплату внесків), що свідчить про стан безробіття або відсутність джерел для існування. Сума накладеного штрафу значно перевищує весь сукупний дохід ОСОБА_1 за 2026 рік, а вимога одноразової сплати такого обсягу коштів у 15-денний строк поставить особу та членів її родини за межу бідності й позбавить можливості забезпечувати базові життєві потреби. ОСОБА_1 не ухиляється від виконання обов`язку перед державою, проте потребує додаткового часу для акумуляції коштів або працевлаштування з метою повного погашення заборгованості. Відстрочення виконання постанови на строк до одного року (або надання права розстрочки) дозволить забезпечити баланс інтересів держави та не порушить фундаментальних прав людини.
Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Білецька І.М. у судове засідання не з`явилася, згідно заяви про відстрочку виконання постанови, просила розгляд заяви про відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення прошу проводити у її відсутність та відсутність ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Суд встановив, що постановою Галицького районного суду м. Львова від 05 травня 2026 року ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50% вартості предметів правопорушення, що становить 34 434,85 грн. та конфісковано в дохід держави предмету порушення митних правил, згідно протоколу про порушення митних правил №0156/UA209000/2026 від 05.02.2026 р., а саме: кросівки нові, без ознак використання, в упаковці виробника: артикул А – 128, ТМ не визначена, країна походження КНР. У кольорі «white» 12 пар та у кольорі «apricot» 12 пар , разом 24 пар.; артикул 23085, ТМ не визначена, країна походження КНР. У кольорі «black» 24 пари.; артикул 25817, ТМ не визначена, країна походження КНР. У кольорі «beige» 12 пар.; артикул А 019, ТМ не визначена, країна походження КНР. У кольорі «khaki» 1 пара.; артикул А - 122, ТМ не визначена, країна походження КНР. У кольорі «black» 1 пара - конфіскувати в дохід держави.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДСА України судовий збір в розмірі 665,60 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці Державної митної служби України витрати за зберігання товару на складі митниці у сумі 1811,32 грн.
Постановою Львівського апеляційного суду від 22 липня 2026 року зазначене судове рішення залишено без змін і набрало законної сили.
Порядок провадження по виконанню постанови про накладення штрафу визначено главою 27 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 298 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Відповідно до положень ст. 307 КУпАП України штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Доказом виконання постанови, а саме сплати штрафу є квитанція банківської установи, оригінал якої необхідно надати до секретаріату суду, у разі добровільної сплати штрафу.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП України у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП України, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП України у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: - подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП України та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; - витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Тобто, після закінчення строку для добровільної сплати штрафу, суд, яким винесено постанову, звертається до виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, шляхом надсилання постанови для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби, за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, а відділ державної виконавчої служби уповноважений приступити до примусового стягнення подвійного розміру накладеного штрафу.
Згідно зі ст. 304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Положеннями КУпАП не визначено можливості та порядку розстрочення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу.
При цьому, до матеріалів справи не долученого достатніх доказів наявності підстав, що ускладнюють виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, зокрема про скрутне її матеріальне становище та фінансову неспроможність сплатити штраф, тобто понести визначену законодавством відповідальність.
Крім того, штраф як вид адміністративного стягнення полягає в грошовому стягненні й накладається судом у випадках і розмірі, установлених законом, з урахуванням законодавчо визначених його розмірів (ст. 27 КУпАП).
Штраф, як адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особам. По суті штраф є заходом примусу, що застосовують від імені держави за постановою суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні її майнових прав.
Відтак, застосоване стягнення у виді штрафу є мірою відповідальності, яку усвідомлювала ОСОБА_1 як особа, яка вчиняла правопорушення, а запропонований нею механізм розстрочки штрафу суперечить приписам КУпАП щодо строків його сплати.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід`ємна частина судового розгляду в розумінні ст. 6 Конвенції. Європейський суд неодноразово робив висновок про те, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обов`язкове, судове рішення залишалося невиконаним.
Задоволення заяви ОСОБА_1 про безпідставне відстрочення сплати штрафу допускає можливість виконання судового рішення у спосіб, не передбачений КУпАП, суперечить приписам ст. 23 КУпАП України про те, що адміністративне стягнення застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Оскільки при розгляді заяви про відстрочення сплати штрафу заявником не було надано належних та допустимих доказів наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності яких суддя може прийняти рішення по відстрочку сплати штрафу, а також враховуючи, що нормами КУпАП не передбачено наявності інших обставин (підстав), при існуванні яких можливо відстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, тому суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та необхідність відмови в задоволенні заяви представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Білецької І.М.
Керуючись ст.ст. 27, 283-285, 298, 301, 304, 307 КУпАП, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», суд,
ПОСТАНОВИВ:
у задоволенні заяви представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Білецької І.М. про відстрочку виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 05 травня 2026 року по справі 461/3187/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МКУ в частині сплати адміністративного штрафу в розмірі 34434,85 грн. строком на 12 місяців, - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.Ф. Романюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua