Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №333/2997/25 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/2997/25

Провадження № 2-др/333/32/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючої судді Михайлової А.В., за участі секретаря судового засідання Єрмоленко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Коломоєць Ірини Василівни про винесення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на дитину,

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача адвокат Коломоєць І.В. звернулася до суду з вказаною заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн..

В обгрунтування зазначає, що з метою забезпечення представництва інтересів ОСОБА_1 в суді, зокрема, у справі № 333/2997/25, та надання інших видів правової допомоги Відповідач уклала з Адвокатом Коломоєць Іриною Василівною договір про надання правової допомоги № 2411/2024 від 24.11.2024 року. Відповідно п. 4.2 договору: Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких, узгоджені за бажанням сторін. Оплата здійснюється шляхом 100 % передплати очікуваних робіт, виконання якої досягнуто за домовленістю. Гонорар сплачується готівкою або здійснюється у безготівковому порядку на рахунок Адвоката. У разі проведення розрахунку готівкою Адвокат видає квитанцію. Для компенсації судових витрат, виконані роботи та їх вартість відображаються в акті виконаних робіт.

Так, судові витрати, які Відповідач понесла у зв`язку із розглядом справи № 333/2997/25 в суді першої інстанції складаються з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн., що підтверджується розрахунком судових витрат та актом прийому-передачі виконаних робіт/правничих послуг від 01.07.2025 року.

Представник позивача Котляров О.В. подав до суду заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить відмовити у задоволенні зазначеної заяви, оскільки заявлені стороною Відповідача витрати є неспівмірними із складністю відповідної роботи, її обсягом, часом витраченим адвокатом Коломоєць І.В. на виконання робіт.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце засідання повідомлені належним чином, згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.05.2026 року, позовну заяву задоволено частково, зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на підставі заочного рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06.10.2021 року у справі № 333/3573/21 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з розміру 1/4 частини заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до 1/5 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня набрання рішенням суду законної сили, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 50 % сплаченого судового збору у сумі 605, 60 грн..

Постановою Запорізького апеляційного суду від 27.07.2026 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі адвоката Коломоєць Ірини Василівни залишено без задоволення. а рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2026 року у цій справі залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.08.2026 року, відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Коломоєць Ірини Василівни як представника ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2026 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 27 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів.

Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу до суду надано: витяг договору про надання правової допомоги № 2411\2024 від 24.11.2024 року; ордер на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 від 01.05.2025 року; розрахунок судових витрат та акт прийому-передачі виконаних робіт/правничих послуг від 01.07.2025 року; свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 001085 від 28.08.2015 року на ім`я Коломоєць Ірини Василівни.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги.

Водночас, згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ст. 26 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Визначення терміну договір про надання правничої допомоги міститься у ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

На думку суду, надані адвокатом Коломоєць І.В. документи відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України є належними доказами понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.

При визначенні суми конкретного відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі N 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява N 19336/04, п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26 лютого 2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30 березня 2004 року).

Отже, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Відтак, суд виснує що, оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково на 50 %, то витрати на правничу допомогу, понесені відповідачем, підлягають стягненню в сумі 4000,00 грн..

Керуючись Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. ст. 133, 137, 246, 258, 270 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Коломоєць Ірини Василівни про винесення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на дитину, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи у розмірі 4000 грн. 00 коп.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя А.В.Михайлова