Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №331/2441/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

Справа № 331/2441/26

Провадження № 2/331/2676/2026

РІШЕННЯ

іменем України

21.09.2026

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі судді Фісун Н.В., за участю секретаря судового засідання Коростельової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області, яка діє в інтересах Бердянської міської ради Запорізької області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

19.03.2026 року адвокат Розум О.В., в інтересах позиваки звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бердянськ, Запорізької області померла бабуся заявниці – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За час життя, померла залишила заповіт, який був складений 20.04.2019 року у приватного нотаріуса Степаненко Т.А. та зареєстровано у реєстрі за № 586.

Так, за час життя померла ОСОБА_2 володіла , зокрема: - житловим будинком, АДРЕСА_1 , земельною ділянкою кадастровий номер 2310400000:01:003:0041, площею 0,0517 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (цільове призначення: обслуговування житлового будинку).

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 окрім позивача не має. Так, з вищевикладеного видно, що позивач використав усі можливості задля оформлення спадщини у досудовому порядку.

Просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 право власності на житловий будинок, АДРЕСА_1 , та земельну ділянку кадастровий номер 2310400000:01:003:0041, площею 0,0517 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 (цільове призначення: обслуговування житлового будинку) в порядку спадкування за заповітом.

20.03.2026 року ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя позовну заяву залишено без руху.

24.03.2026 року до суду надано заяву про усунення недоліків.

27.03.2026 року ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя прийнято заяву без розгляду та відкрито провадження по справі.

Від відповідача відзив на позовну заяву до суду не надходив.

У судове засідання позивач, ОСОБА_1 , та її представник, адвокат Розум О.В., не з`явилися надали заяву про розгляд справи за їх відсутності. Позов підтримують у повному обсязі.

Представник Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області, яка діє в інтересах Бердянської міської ради Запорізької областів судове засідання не з`явився, надали заяву про розгляд справи без участі, ухвалити рішення на розсуд суду.

Фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази надані стороною вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бердянськ, Запорізької області померла бабуся заявниці – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ., що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 .

За час життя померла ОСОБА_2 володіла , зокрема: - житловим будинком, АДРЕСА_1 , земельною ділянкою кадастровий номер 2310400000:01:003:0041, площею 0,0517 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (цільове призначення: обслуговування житлового будинку),що підтверджується копією договору дарування від 15 жовтня 1998 року, копією державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЗП №171801 від 30.12.2005 року.

Згідно заповіту, посвідченого 20.04.2019 року приватним нотаріусом Степаненко Т.А. та зареєстровано у реєстрі за № 586 ОСОБА_2 заповіла все своє майно ОСОБА_1 .

Згідно копії спадкової справи №5/2024 рок від 23.05.2024 року, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Слепко А.В. встановлено наступне.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №77063850 від 23.05.2024 року у спадковому реєстрі відсутня інформація щодо спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину після померлої ОСОБА_2 .

23.05.2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Слепко А.В. було винесено про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з тим що, спадщина була не прийнята заявником ОСОБА_1 у встановлений законодавством шестимісячний строк

Рішенням Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 14.03.2025 року, яке набрало законної сили 14.04.2025 року, справа №331/3386/24 визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з дати набрання рішенням суду законної сили.

27.05.2025 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

07 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Постановою від 07.07.2025 року, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Слепко А.В. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Згідно з ст.1216ЦКУкраїни спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

На підставі ст.1217ЦКУкраїни спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218ЦКУкраїни до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами 2 та 3статті1223ЦКУкраїнивизначено,що право на спадкування мають особи ,визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно з ч. 1 ст.1268ЦКУкраїни спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

На підставі ч. 3 ст.1268ЦКУкраїни спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу,він не заявив про відмову від неї

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, вся територія Бердянського району Запорізької області з 03.03.2022 по теперішній час є тимчасово окупованою територією України.

Пунктами 24 статті 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що на тимчасово окупованій території право власності охороняється згідно із законодавством України. За державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами, у тому числі територіальною громадою міста Севастополя, державними органами, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території. За фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.

Положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлюють порядок прийняття спадщини в разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, і надають право спадкоємцям реалізувати свої права щодо спадкового майна на території України в загальному порядку (стаття 11-1).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Відповідно до норм статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів. На підставі отриманої першої заяви нотаріус заводить спадкову справу, яка підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно із ч.ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно ч. ч. 1, 2ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом зазначених норм спадкового законодавства у справах про визнання права власності у порядку спадкування судам необхідно встановити, яке саме майно належало спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, про визнання права власності на яке в порядку спадкування за законом заявлені позовні вимоги.

Відповідно до частини першої ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до статті 1297 ЦК України спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

У пункті 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п. 4.14. ст. 4 гл. 10 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

До 2013 року реєстрація права власності на майно проводилася реєстраторами бюро технічної інвентаризації на підставі Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерство юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002року, який втратив чинність у зв`язку із прийняттям Наказу Міністерства юстиції України № 1844/5 від 14 грудня 2012року «Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна».

До 01.01.2013 року державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна, що розташовані у місті Бердянськ та зберігання інвентаризаційних справ здійснювалось Бюро технічної інвентаризації м. Бердянськ.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, вся територія Бердянську є тимчасово окупованою територією України.

Неможливість оформити право на спадщину у позасудовому порядку також підтверджено постановою приватного нотаріуса , відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю оригіналів документів на спадкове майно.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 володіла , зокрема: - житловим будинком, АДРЕСА_1 , земельною ділянкою кадастровий номер 2310400000:01:003:0041, площею 0,0517 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 (цільове призначення: обслуговування житлового будинку).

Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1618-IX, який набрав чинності 21 листопада 2021 року,статтю 11-1Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» доповнено частиною четвертою такого змісту: «4. Вчинення нотаріальних дій щодо спадкових справ, які були зареєстровані у Спадковому реєстрі до початку тимчасової окупації, але не закінчені, здійснюється будь-яким нотаріусом на підконтрольній Уряду України території за зверненням спадкоємця».

Крім того,Законом України № 3450-ІХ від 08.11.2023 року «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» розділ «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України було доповнено пунктами 20 та 21.

Зокрема, п. 21розділу «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-Іх, та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заява про прийняття спадщини, заява про відмову від прийняття спадщини, заява про відмову від заповідального відказу, вимога кредитора спадкодавця до спадкоємців, заява про охорону спадкового майна, заява про згоду бути виконавцем заповіту після відкриття спадщини, інші заяви щодо спадщини, спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.

У разі якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт або території, зазначені в абзаці першому цього пункту, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення органами влади своїх повноважень у повному обсязі, а також у разі заведення спадкової справи не за місцем відкриття спадщини до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», вчинення нотаріальних та інших дій нотаріусом щодо спадщини та спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи здійснюється за місцем подання першої заяви. Якщо місцем подання першої заяви є населений пункт або території, зазначені в абзаці першому цього пункту, вчинення нотаріальних та інших дій нотаріусом щодо спадщини та спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи здійснюється за місцем подання першої заяви про видачу свідоцтва в населеному пункті або на території, що не зазначені в абзаці першому цього пункту.

Положення абзацу першого цього пункту в частині місця подання заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів застосовуються також до спадщини, місцем відкриття якої є населений пункт, розташований на тимчасово окупованій території України, протягом усього періоду тимчасової окупації такої території та шести місяців після завершення тимчасової окупації.

Положення абзаців першого та другого цього пункту застосовуються також до спадщини, яка відкрилася до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини».

У п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 р. за № 24-753/0/4-13 роз`яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

У постанові від 22.09.2021 року у справі №227/3750/19 Верховний Суд дійшов висновку, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Разом із тим, чинним законодавством не врегульовано питання щодо порядку отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину, на підставі спадкової справи, на території, яка на теперішній час є тимчасово окупованою, за відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Зазначена законодавча прогалина дає підстави вважати, що позивач з неналежних від нього причин фактично позбавлений можливості оформити свої спадкові права після смерті бабусі шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

У той же час, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Подібні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 03 березня 2021 року у справі № 189/904/19 (провадження № 61-7780св20), у постанові від 09 лютого 2022 року у справі № 192/1922/19 (провадження № 61-14854св21), у постанові від 24 липня 2019 року у справі № 761/28970/16-ц (провадження № 61-25123 св18).

Верховним Судом України, у абзаці 3 п. 23 Постанови Пленуму від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставі не заборонених законом.

Відповідно до положень ст. 392 ЦК України, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, визнання позову відповідачем, позивач є спадкоємцем спадщини за заповітом, відсутність інших спадкоємців, а також те, що через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, позивач не може реалізувати своїх спадкових прав, тому її право підлягає судовому захисту, а позов до підлягає задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 право власності на житловий будинок, АДРЕСА_1 , та земельну ділянку кадастровий номер 2310400000:01:003:0041, площею 0,0517 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 (цільове призначення: обслуговування житлового будинку) в порядку спадкування за заповітом.

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 268, 273,274-279,354 ЦПК України,ст.ст.120,125 ЗК Українист.377 ЦК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Бердянської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області, яка діє в інтересах Бердянської міської ради Запорізької області про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 право власності на житловий будинок, АДРЕСА_1 , та земельну ділянку кадастровий номер 2310400000:01:003:0041, площею 0,0517 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 (цільове призначення: обслуговування житлового будинку) в порядку спадкування за заповітом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 21.09.2026 року.

Суддя Н.В.Фісун