Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 20 вересня 2026 р.
Справа: №760/25632/21
Суддя: Аксьонова Н. М.
Справа № 760/25632/21
Провадження №2/760/9873/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м. Київ
Солом`янський районний суд м. Києва
у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Маковчик К.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд
- стягнути з відповідача аліменти на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 30 вересня 2021 року і до припинення навчання, але не менше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідно віку;
- стягнути з відповідача аліменти на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 30 вересня 2021 року і до припинення навчання, але не менше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідно віку.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Подружнє життя не склалося, відповідач з ними не проживає однією сім`єю, працює за кордоном, матеріально дітям не допомагає, аліментів не сплачує.
Донька ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_6 » згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 від 04 травня 2018 року.
ОСОБА_3 продовжує навчання на 3 курсі освітнього рівня «бакалавр» заочного відділення Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, термін навчання з 01 вересня 2019 року по 30 червня 2024 року. Вартість навчання в рік складає 34000 грн, також, позивач додатково несе витрати на придбання навчально-методичних посібників.
ОСОБА_4 є студентом 1 курсу групи ДЖ-1 денного відділення за спеціальністю «Дизайн» спеціалізації «Мистецтво живопису» ВСП «Фаховий коледж мистецтв та дизайну Київського національного університету технологій та дизайну, термін навчання з 01 вересня 2021 року по 30 червня 2025 року. Вартість навчання в рік згідно контракту становить 20000 грн.
Відповідач інших дітей не має, офіційно працює та має можливість надавати матеріальну допомогу у визначеному розмірі.
Оскільки відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги донькам, позивач звернулася до суду із позовом про стягнення аліментів на підставі ст.199, 200 СК України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 вересня 2021 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Ухвалою від 04 жовтня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін, відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідно до ст.190 ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, крім випадків, якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами було направлено за зареєстрованим місцем проживання відповідача, однак, рекомендований лист з додатками повернувся до суду без вручення відповідачу у зв`язку з закінченням терміну зберігання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0311330902219.
Відповідачу було повторно направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та додатками до позовної заяви. Однак, рекомендований лист з додатками повернувся до суду без вручення відповідачу у зв`язку з закінченням терміну зберігання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0311331356145.
Відповідачу було втретє направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та додатками до позовної заяви. Однак, рекомендований лист з додатками повернувся до суду без вручення відповідачу у зв`язку з закінченням терміну зберігання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600237534112.
Згідно ч.6 ст.272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п.п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.
Відповідно до ч.9 ст.130 ЦПК України особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Однак процесуальне законодавство не визначає наслідків невручення повістки-повідомлення з причин закінчення строку зберігання. В т.ч. жодними законами чи підзаконними актами не передбачено, скільки разів суд має перенаправляти кореспонденцію на єдину відому (офіційну) адресу, з якої вона повертається без вручення, для того щоб особа вважалась такою, що повідомлена.
Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що справу може бути розглянуто по суті.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З`ясувавши доводи та аргументи позивача, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити частково з огляду на таке.
Судом встановлено, сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 27 березня 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану Залізничного району м. Києва, актовий запис №165, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 27 березня 1999 року.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого повторно серії НОМЕР_3 , виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Залізничного районного управління юстиції у м. Києві.
ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 від 04 травня 2018 року.
ОСОБА_3 навчається на заочному відділенні Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, з терміном навчання з 01 вересня 2019 року по 30 червня 2024 року, що підтверджується копією довідки №036-838 від 13 вересня 2021 року, виданою заступником директора інституту права.
Згідно договору №400 про надання освітньої послуги (навчання) Київським національним університетом імені Тараса Шевченка від 05 серпня 2019 року, загальна вартість освітньої послуги (навчання) становить 167500 грн.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві.
ОСОБА_4 навчається денному відділенні за спеціальністю «Дизайн», спеціалізації «Мистецтво живопису» ВСП «Фаховий коледж мистецтва та дизайну Київського національного університету технології та дизайну», з терміном навчання з 01 вересня 2021 року по 30 червня 2025 року, що підтверджується копією довідки №929 від 30 серпня 2021 року, виданою директором Відокремленого структурному підрозділі «Фаховий коледж мистецтва та дизайну Київського національного університету технології та дизайну».
Згідно договору №226к/21 про надання освітньої послуги між Відокремленим структурним підрозділом «Фаховий коледж мистецтва та дизайну Київського національного університету технології та дизайну» та фізичною (юридичною) особою від 02 серпня 2021 року, загальна вартість освітньої послуги за весь строк навчання становить 80000 грн.
Як стверджує позивач, подружнє життя не склалося, відповідач з ними не проживає однією сім`єю, працює за кордоном, матеріально дітям не допомагає, аліментів не сплачує. ОСОБА_2 інших дітей не має, офіційно працює та має можливість надавати матеріальну допомогу у визначеному розмірі.
Оскільки відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги донькам, позивач звернулася до суду із позовом про стягнення аліментів на підставі ст.199, 200 СК України.
Відповідач відзиву не подав.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд дійшов таких висновків.
Статтею 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з яким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до роз`яснень, викладених у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
У своїй постанові від 29 січня 2018 року по справі №622/373/16-ц Верховний Суд роз`яснив, що, на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199-201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов`язку сплати аліментів, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Відповідно до вищевказаних правових норм, виявлення бажання на отримання матеріальної допомоги у зв`язку з продовженням навчанням є правом повнолітньої дочки (сина) або одного з батьків, з якими вона (він) проживають, яке нерозривно пов`язано з обов`язковою умовою можливості відповідача надавати таку допомогу і така умова оцінюється судом у сукупності з іншими обставинами, що мають істотне значення для вирішення спору.
Враховуючи форму навчання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у навчальному закладі, відсутність у них джерела доходів, суд приходить до висновку про те, що вони у зв`язку з навчанням потребують матеріальної допомоги.
Згідно зі ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Статтею 182 вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частин 1-4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Проте, відповідач відзиву на позов не подав, жодним чином не спростував викладені у позовній заяві обставини, а також наявність у нього можливості надавати матеріальну допомогу повнолітнім донькам, які продовжують навчання, у заявленому позивачем розмірі.
Відповідно до ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Враховуючи викладене, оскільки повнолітня ОСОБА_3 у зв`язку з навчанням потребувала матеріальної допомоги, а відповідач мав можливість надавати таку допомогу, суд прийшов до висновку, що необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/5 частки всіх видів заробітку (доходу), починаючи стягнення від дня пред`явлення позову - 21 вересня 2021 року до досягнення двадцяти трьох років, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також, зважаючи на те, що повнолітня ОСОБА_4 у зв`язку з навчанням потребувала матеріальної допомоги, а відповідач має можливість надавати таку допомогу, суд прийшов до висновку, що необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/5 частки всіх видів заробітку (доходу), починаючи стягнення з 15 листопада 2023 року (від повноліття доньки) та до закінчення навчання, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Такий розмір аліментів, на думку суду, буде необхідним та достатнім для забезпечення потреб повнолітніх дітей.
Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі в справах про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору.
При подачі позовної заяви, позивач сплатила судовий збір у розмірі 908 грн.
Таким чином, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 908 грн судового збору, а позивачу слід повернути з державного бюджету, сплачений нею судовий збір при поданні заяви позовної заяви, що складає 908 грн.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354-355, 430 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/5 частки всіх видів заробітку (доходу), починаючи стягнення з 21 вересня 2021 року до досягнення двадцяти трьох років, тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/5 частки всіх видів заробітку (доходу), починаючи стягнення з 15 листопада 2023 року та до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2025 року.
У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч.1 ст.355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України (ч.3 ст.354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст.273 ЦПК України).
Сторони у справі :
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Суддя Солом`янського
районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua