Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №759/2221/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/2221/26

пр. № 2/759/6585/26

27 липня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Олійникової А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиції учасників справи

Аргументи позивачки

22 січня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана адвокаткою Пєлєшенко Д.Р., до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

Позов обґрунтований тим, що:

- з 21 лютого 2021 року до 31 травня 2022 року позивачка і відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі;

- позивачка і відповідач є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 21.05.2022 у справі № 759/4710/22 визначено стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дочки в розмірі 2 100,00 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку;

- зазначений розмір аліментів є вочевидь недостатнім для гармонійного розвитку дитини;

- з дня ухвалення рішення про стягнення аліментів матеріальне становище позивачки погіршилося, а матеріальне становище позивача покращилося.

У зв`язку з наведеним, з урахуванням уточнень, просила змінити спосіб стягнення аліментів з відповідача на утримання дочки зі стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на стягнення у розмірі 1/4 частини від усіх його видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У судове засідання позивачка та її представник не з`явилися. 27 липня 2026 року, до початку судового засідання до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла заява представника позивачки, в якій вона просила розглядати справу без її участі та участі позивачки, позов підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечила.

Позиція відповідача

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином шляхом доставлення судової повістки до електронного кабінету (а.с. 122).

Відзив на позовну заяву відповідач не подав.

ІІ. Процесуальні дії суду

03 лютого 2026 року суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху з підстав невизначеного змісту позовних вимог, подання неналежних доказів надсилання копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача.

27 квітня 2026 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій визначив проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначив судове засідання на 28 травня 2026 року.

У позовній заяві представник позивачки заявила клопотання про витребування у Головного управління Національної поліції у Київській області довідки про доходи ОСОБА_2 .

Зазначене клопотання суд задовольнив, про що зазначив в ухвалі про відкриття провадження у справі.

28 травня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

З метою надання позивачці часу для підготовки заперечень на клопотання судове засідання, призначене на 28 травня 2026 року, суд відклав на 17 червня 2026 року.

17 червня 2026 року суд постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі; судове засідання суд відклав на 27 липня 2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на те, що відповідач відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, а також ураховуючи те, що позивачка проти ухвалення заочного рішення не заперечила, суд без оформлення окремого документа ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Обставини, які встановив суд

Позивачка і відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно Таращанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 06.11.2025. Реєстрація народження проведена Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 27.03.2020, актовий запис № 722 (а.с. 14).

Відповідно до рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21.05.2022 у справі № 759/4710/22, що набрало законної сили 30 червня 2022 року, визначено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання малолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2 100 грн 00 коп, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05.05.2022 до досягнення дитиною повноліття (посилання в Єдиному державному реєстрі судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/Review/104532404).

Рішення суду, серед іншого, мотивоване тим, що доказів наявності у відповідача доходу, належності на праві власності нерухомості чи іншого цінного майна позивачка не надала.

Відповідно до платіжної інструкції АТ «Універсал Банк» № К56Т-64АН-520Н-В128 від 04.11.2025 ОСОБА_1 перерахувала ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 1 000,00 гривень; призначення платежу: оплата освітніх послуг ОСОБА_6 (а.с. 15).

Відповідно до платіжної інструкції АТ «Універсал Банк» № КАЕЕ-2Р23-АК24-0С7В від 04.11.2025 ОСОБА_1 перерахувала ФОП ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 2 200,00 гривень; призначення платежу: оплата освітніх послуг (а.с. 16).

Відповідно до платіжної інструкції АТ «Універсал Банк» № АН95-52Т0-693К-2КК5 від 04.11.2025 ОСОБА_1 перерахувала Управлінню освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації грошові кошти в сумі 1 848,70 гривень; призначення платежу: ОСОБА_8 . ЗДО 536. Гр. 2025-20, табельний номер 822, жовтень (а.с. 17).

Відповідно до платіжної інструкції АТ «Універсал Банк» № ЕА9М-1198-Т11А-Е3РК від 05.12.2025 ОСОБА_1 перерахувала ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 1 000,00 гривень; призначення платежу: оплата освітніх послуг ОСОБА_6 (а.с. 18).

Відповідно до платіжної інструкції АТ «Універсал Банк» № 0139-6МВ2-388Е-РРС5 від 05.12.2025 ОСОБА_1 перерахувала ФОП ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 2 200,00 гривень; призначення платежу: оплата освітніх послуг (а.с. 19).

Відповідно до платіжної інструкції АТ «Універсал Банк» № 2ХТ2-3011-СА23-8804 від 05.12.2025 ОСОБА_1 перерахувала Управлінню освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації грошові кошти в сумі 1 700,00 гривень; призначення платежу: ОСОБА_8 . ЗДО 536. Гр. 2025-20, табельний номер 822, листопад (а.с. 20).

Згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, заробітна плата ОСОБА_2 за 2024 рік становила 491 918,00 гривень; у ОСОБА_2 наявні грошові активи готівкою в сумі 24 000,00 доларів США (а.с. 55-59).

Згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, заробітна плата ОСОБА_2 за 2025 рік становила 488 280,00 гривень; у ОСОБА_2 наявні грошові активи готівкою в сумі 28 000,00 доларів США, 100 000,00 гривень (а.с. 60-62).

Згідно з довідкою про доходи, виданою Управлінням фінансового забещпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Київській області 11.06.2026 за № 293, дохід ОСОБА_2 з 01 квітня 2024 року до 31 липня 2025 року без вирахування податків і зборів склав 685 821,33 гривень (а.с. 128).

ІV. Мотиви суду

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України). Аналогічна за змістом норма наведена у частині першій статті 4 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Сімейного кодексу України (далі - СК України) кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.

Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта статті 15 СК України).

Учасники сімейних правовідносин можуть мати особисті та майнові суб`єктивні сімейні обов`язки. Свої обов`язки учасники сімейних відносин здійснюють різними способами: здійснення активних дій; утримання від здійснення активних дій. Якщо невиконання особистих обов`язків учасників сімейних відносин у випадках, передбачених в законі, може припинятися або не зумовлювати відповідних наслідків, то невиконання сімейного обов`язку майнового характеру не допускається. Оскільки на відміну від особистих, майнові обов`язку можуть виконуватися незалежно від самого носія такого обов`язку за допомогою інших суб`єктів. Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування відповідних правових наслідків, що можуть визначатися в: нормах СК України; домовленості (договорі) сторін. Наслідки невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку можуть мати: особистий характер, коли негативний вплив відбувається на особисту сферу зобов`язаної особи; майновий характер, якщо такий вплив здійснюється на майнову сферу зобов`язаної особи (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року в справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21)).

Способом захисту сімейних прав та інтересів є, зокрема, зміна правовідношення (пункт сьомий частини другої статті 18 СК України).

Згідно із ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, що ратифікована постановою Верховної Ради УРСР 27.02.1991 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» № 2402-III від 26.04.2001 забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 51 Конституції України встановлює обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (частини перша-третя статті 181 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (частина друга статті 182 СК України).

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX від 03.12.2025 прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 01 січня 2026 року становить 3 512,00 гривень.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

У постанові від 15 жовтня 2025 року в справі № 686/28590/23 Верховний Суд виснував, що справи про стягнення аліментів для застосування п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України є родовою конструкцією, яка охоплює не лише позов про стягнення аліментів, але й позов про збільшення їх розміру.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

V. Оцінка і висновки суду

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 , як одержувач аліментів, звернулася до суду з вимогою змінити спосіб стягнення аліментів ну утримання дочки з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу).

В обґрунтування позову зазначила, що розмір аліментів, який сплачує відповідач на підставі рішення суду, не забезпечує право дитини на належне утримання; матеріальне становище позивачки погіршилося, матеріальне становище відповідача покращилося.

Суд зауважує, що з дня набрання законної сили рішенням Святошинського районного суду міста Києва минуло більш ніж чотири. Очевидно, що розмір аліментів, що стягуються з відповідача (2100 гривень на місяць) не є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, адже є лише на триста п`ятдесят гривень більшим за мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, встановлений у ст. 182 СК України.

Суд приймає надані позивачкою декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані відповідачем за 2024, 2025 роки, та довідку про доходи відповідача, як докази покращення його матеріального стану та спроможності сплачувати аліменти в заявленому розмірі, адже вони підтверджують, що відповідач має стабільний високий дохід, грошові заощадження, в тому числі в іноземній валюті.

Водночас платіжні про перерахування позивачкою грошових коштів за освітні послуги дитини та її перебування в закладі дошкільної освіти суд відхиляє як доказ погіршення її матеріального стану. Саме по собі здійснення витрат на освіту дитини, без надання інших доказів, не свідчить про те, що матеріальне становище позивачки погіршилося з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів.

Суд наголошує, що ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, не скористався своїми процесуальними правами учасника справи, не подав відзиву на позов та не навів суду будь-яких аргументів, якщо у нього такі існували, що спростовують доводи позивачки і надані нею докази в обґрунтування позовних вимог. Доказів неможливості сплати відповідачем аліментів у частці від його доходу матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача аліментів у частці від його заробітку (доходу) забезпечить ефективний захист порушеного права позивачки на утримання дитини, що свідчитиме про вирішення завдань цивільного судочинства.

З огляду на викладене, суд задовольняє позов повністю.

VІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільнені позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Отже, за подання цього позову позивачка звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», яка є чинною на час ухвалення рішення суду, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, якщо його також не звільнено від сплати цих витрат.

Доказів звільнення відповідача від сплати судового збору матеріали справи не містять.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» № 4695-IX від 03.12.2025, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3 328,00 гривень.

Отже, сума судового збору, яку позивачка мала би сплатити при поданні позову, якби не була звільнена від сплати судового збору, становить 1331,20 гривень (3328*0,4).

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, судовий збір у сумі 1331,20 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 259, 263-265, 273, 280, 282, 288, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, задовольнити повністю.

Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання малолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 21 травня 2022 року в справі № 759/4710/22, зі стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 2 100,00 гривень щомісячно, на стягнення аліментів в розмірі 1/4 (однієї чверті) з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1 331,20 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Повне рішення суду складене 03 серпня 2026 року.

Суддя Ю.В. Кравченко