Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №758/16044/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/16044/26

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді - Войтенко Т. В., присяжних Золотарського Р.А., Шпильової О.С.,

за участі: секретаря судового засідання - Скитецької І.В.,

прокурора - Павліченко В.О.,

представника заявника лікаря - психіатра - Обадіної І.С.,

особи, відносно якої вирішується питання, - ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,

представника особи, відносно якої вирішується питання - Неселовської В.В. ( в режимі ВКЗ) ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою Комунального некомерційного підприємства «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу в примусовому порядку, заінтересована особа: ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В :

17 вересня 2026 р. Комунальне некомерційне підприємство «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» звернулося до суду із заявою про госпіталізацію ОСОБА_1 до психіатричного закладу в примусовому порядку.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що до КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «ПСИХІАТРІЯ» 14.09.2026 року о 11:03 за направленням відділення Е(ш)МД КНП «Центр ЕМД та МК, виклик №5764 "Центру ЕМД та МК", спеціалізованою психіатричною бригадою була доставлена ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з діагнозом: F 23.20 Гострий шизофреноподібний психотичний розлад, зазначення асоційованого гострого стресу.

У заяві про примусову госпіталізацію зазначено, що зі слів сестри пацієнтки ОСОБА_2 відомо, що спадковість не обтяжена психічними розладами. Ранній розвиток - без особливостей. Закінчила ЗОШ, курси швачки та паяльщика. Не одружена, дітей немає, не працює протягом останніх 10 років. ЧМТ, туберкульоз, венеричні хвороби вірусні гепатити - заперечує. Алкоголь, ПАР не вживає. В анамнез гінекологічні оперативні втручання із приводу кіст яєчника. Також близько року тому пацієнтка лікувалася стаціонарно за невідкладними медичними показами КНП «КМКЛ N? 11» із приводу втрати ваги та набряків на ногах (документації не надає). Зі слів сестри пацієнтки, до 2025 р. до лікарів-психіатр не зверталася. Також зі слів сестри пацієнтки протягом останніх 5 років психічний стан пацієнтки погіршувався: стала конфліктувати із сусідами, звинувачувати їх у тому, що «накладають на неї порчу, забирають продукти харчування, впливають на її здоров?я», вимагає від сусідів, щоб вони виселялися. Також погіршилися стосунки із родичами: пацієнтка стала говорити, що сестра «не справжня, а двійник», продукти харчування та гроші, які приносить сестра, пацієнтка використовує нераціонально. Близько - року тому сестра пацієнтки викликала до неї КШМД, у зв?язку із тим, що вона мала різке зниження ваги та набряки на гомілках. Пацієнтка близько 1 тижня лікувалося стаціонарно в «КМКЛ №11», там же була консультована лікарем-психіатром, але від лікування відмовилася. В подальшому сусіди пацієнтки багаторазово викликали поліцію та СПБ, але пацієнтка відмовлялася від госпіталізації. Цього разу сусіди пацієнтки викликали поліцію через її неадекватну поведінку, згідно рапорту поліції пацієнтка «стукала в стіни до сусідів, говорила нісенітницю (поводилася агресивно»). Поліція викликала СПБ, СПБ доставила пацієнтку до КНП «ПСИХІАТРІЯ», госпіталізована за ургентними медичними показами. Добровільну згоду на огляд, госпіталізацію та лікування під підпис відмовилася.

Вказують, що 14.09.2026 року о 12:30 була оглянута комісійно у складі медичного

директора зі стаціонарної допомоги Лебедєва Д.С. , в. о. зав. ЦППЕС Обадіної І. С., лікар-психіатра Шаменка А.К. , з метою вирішення питання необхідності недобровільної госпіталізації пацієнтки до закладу із надання психіатричної допомоги. Згідно заключення, комісія дійшла висновку, що пацієнтка ОСОБА_1 , 1979 року народження, страждає на психічний розлад у вигляді F 23.2 Гострий шизофреноподібний психотичний розлад. Галюцинаторно параноїдний синдром.

Висновок: у зв`язку з категоричною відмовою пацієнтки від стаціонарного

лікування, враховуючи те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявляє наміри вчинити дії, що являють собою безпосередньо небезпеку для оточуючих, потребує госпіталізації до КНП «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «ПСИХІАТРІЯ» у місті Києві в примусовому порядку.

Посилаючись на те, що у зв`язку з категоричною відмовою пацієнтки від стаціонарного лікування, яка виявляє наміри вчинити дії, що являють собою небезпеку для оточуючих, потребує госпіталізації до КНП «ПСИХІАТРІЯ» в примусовому порядку, заявник звернувся до суду з даною заявою.

В судовому засіданні представник заявника - лікар Обадіна І.С. підтримала заяву, обґрунтовуючи необхідність примусової госпіталізації ОСОБА_1 наявністю у пацієнтки психічних розладів та відмовою від лікування.

Пояснила, що ОСОБА_1 під час бесіди з нею проявляє агресію до лікарів, доставлена до медичного закладу була також у зв`язку з агресією до своїх сусідів. Крім того, зі слів рідної сестри, вже лікувалася в лікарні з приводу різкої втрати ваги. Хоч і діагноз із психічним захворюванням встановлено не було, однак за симптоматикою мала прояви шизофренії. Вважає, що лікування ОСОБА_1 в умовах стаціонару.

Особа, відносно якої вирішувалося питання щодо примусової госпіталізації, ОСОБА_1 у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на те, що в даному медичному закладі до неї ставляться погано, а вона не потребує лікування. Стверджувала, що до неї погано ставляться сусіди, вимагаючи вона десь поділася. Звісно у таких умовах вона не могла змовчати та робила зауваження. Яким чином такі зауваження можуть бути сприйнятті як наявність у неї психічного розладу, просила надати оцінку суду. Звертала увагу суду на те, що лікувалася з приводу різкої втрати ваги виключно тому, що насправді не мала чим харчуватися, адже не працює, а рідна сестра дає недостатньо коштів. Пояснила, що матері немає, а батько понад 3 роки проживає в селі, лише періодично приїздить.

Представник особи, відносно якої вирішується питання про примусово госпіталізацію, адвокат Неселовська В.В. не заперечувала проти задоволення заяви, посилаючись на наявність у особи встановленого психічного розладу.

Прокурор у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні заяви. Вказувала на те, що матеріалами справи тяжкий психічний розлад ОСОБА_1 не доводиться. На даний час доказів про те, що ОСОБА_1 становить небезпеку для себе чи для оточуючих, немає. Відтак, не заперечуючи наявність психічних розладів у ОСОБА_1 , звертала увагу учасників процесу на те, що примусове лікування є виключною мірою та передбачених ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» підстав не встановлено.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані матеріали, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеної заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 284 Цивільного кодексу України, надання фізичній особі психіатричної допомоги здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона:

-вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або

-неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Отже, для примусової госпіталізації особи до психіатричного закладу необхідна наявність одночасно таких умов:

-тяжкий психічний розлад;

-небезпека для самої особи чи оточуючих.

Частиною 2 ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного розладу, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов`язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Згідно з ст.16 Закону України «Про психіатричну допомогу», особа, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу за рішенням лікаря-психіатра на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, підлягає обов`язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів психіатричного закладу для прийняття рішення про доцільність госпіталізації. У випадку, коли госпіталізація визнається недоцільною і особа не висловлює бажання залишитися в психіатричному закладі, ця особа підлягає негайній виписці. У випадках, коли госпіталізація особи до психіатричного закладу в примусовому порядку визнається доцільною, представник психіатричного закладу, в якому перебуває особа, протягом 24 годин направляє до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону. До заяви, в якій повинні бути викладені підстави госпіталізації особи до психіатричного закладу в примусовому порядку, передбачені статтею 14 цього Закону, додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність такої госпіталізації.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 01.06.2016 № 2-рп/2016, судовий контроль за госпіталізацією недієздатної особи до психіатричного закладу в порядку, передбаченому статтею 13 Закону України «Про психіатричну допомогу», є необхідною гарантією захисту прав і свобод, закріплених, зокрема, статтями 29, 55 Основного Закону України. Суд після незалежного і неупередженого розгляду питання щодо госпіталізації особи до психіатричного закладу має ухвалити рішення стосовно правомірності обмеження конституційного права такої особи на свободу та особисту недоторканість.

З матеріалів справи вбачається, що згідно Висновку консиліуму лікарів-психіатрів від 14.09.2026 пацієнтці встановлений діагноз: гострий шизофреноподібний психотичний розлад, галюцинаторно-параноїдний синдром.

З висновку консиліуму лікарів-психіатрів не вбачається, що ОСОБА_1 встановлений діагноз, який би свідчив про наявність у неї тяжкого психічного розладу.

Саме по собі психічне захворювання не дає підстав для примусової госпіталізації, примусового лікування, обмеження конституційного права такої особи на свободу та особисту недоторканість.

Доказів про те, що за своїм психічним станом ОСОБА_1 являє собою небезпеку для себе та оточуючих, не встановлено.

У цьому контексті суд звертає увагу на ті обставини, що причиною виклику поліції, а в подальшому - спеціальної медичної бригади був конфлікт із сусідами. Доказів спричинення сусідам якихось небезпечних для них дій суду не надано. Як було встановлено у судовому засіданні, причиною конфлікту стали зауваження сусідів, оскільки у них маленька дитина, та те, що ОСОБА_1 не сподобалися такі зауваження, з приводу чого вона висловлювалася голосно та імпульсивно. Самі по собі ті обставини, що у ОСОБА_1 немає коштів для існування та фактично вона чекає допомоги від рідної сестри, мала випадок того, що різко втратила вагу через те, що не мала коштів на купівлю продуктів, не дають підстав для лікування особи у психіатричному закладі в примусовому порядку.

Враховуючи, що матеріалами справи не доведено наявність у ОСОБА_1 тяжкого психічного розладу, в результаті якого вона неусвідомлено проявляла б небезпеку для оточуючих, або була неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність; зважаючи на відсутність доказів про агресію та небезпеку для оточуючих, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Комунального некомерційного підприємства «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» про госпіталізацію ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 280-282 ЦПК України, ст.ст. 14, 16 Закону України "Про психіатричну допомогу", -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Комунального некомерційного підприємства «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Комунального некомерційного підприємства «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія» - відмовити.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, віднести на рахунок держави.

Рішення суду допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України.

Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повне найменування учасників справи:

заявник - Комунальне некомерційне підприємство «Клінічний заклад з надання психіатричної допомоги «Психіатрія», код ЄДРПОУ 01994072, юридична адреса: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. № 103;

особа, відносно якої вирішується питання - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Т.В. Войтенко

Присяжні Р.А. Золотарський

О.С. Шпильова