Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №753/21749/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21749/26

провадження № 3/753/5839/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Комаревцева Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1

за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 886659 від 09 вересня 2026 року, 09 вересня 2026 року приблизно об 11 год. 55 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання своєї малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме залишила двомісячну дитину біля магазину без належного нагляду та пішла, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 184 КУпАП.

З матеріалів реєстрації повідомлень на спеціальну лінію «102» вбачається, що 09 вересня 2026 року об 11 год. 55 хв. ОСОБА_3 повідомила поліцію про те, що невідома жінка привезла дитину у візку, залишила її біля заявниці та пішла. У подальшому ОСОБА_3 відмовилася від надання письмових пояснень, однак усно повідомила працівникам поліції, що жінка, яка перебувала в емоційно зміненому стані, залишила біля неї дитину у візку та відійшла.

Крім того, 09 вересня 2026 року о 12 год. 08 хв. ОСОБА_4 повідомила поліцію, що невідома жінка прийшла з візком, у якому перебувала дитина віком приблизно півтора місяця, залишила візок, сперечалася з кимось телефоном та пішла.

Наведені повідомлення були зроблені різними особами майже одночасно та узгоджуються між собою щодо основних обставин події: перебування поруч із магазином малолітньої дитини у візку, залишення дитини матір`ю та її відхід від місця події.

Водночас графа «Потерпілий» у протоколі про адміністративне правопорушення не заповнена, а окремого процесуального рішення про визнання будь-якої особи потерпілою матеріали справи не містять. Тому суд оцінює повідомлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як відомості, надані заявницями про виявлені ними обставини, а не як пояснення процесуально визначених потерпілих.

З рапортів працівників поліції вбачається, що після прибуття за викликом ними було виявлено малолітню дитину у візку. ОСОБА_1 підтвердила, що дитина є її дочкою. За спостереженнями працівників поліції, вона поводилася агресивно, висловлювалася нецензурною лайкою, намагалася залишити місце події, мала зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння та не могла забезпечити належний догляд за двомісячною дитиною.

З матеріалів також вбачається, що о 15 год. 16 хв. цього ж дня ОСОБА_1 самостійно зателефонувала на лінію «102» та запитувала, куди працівники поліції доставили її малолітню дочку. Під час телефонної розмови вона повідомила про вживання алкогольних напоїв.

Суд ураховує цей телефонний дзвінок як обставину, яка свідчить про подальшу зацікавленість ОСОБА_1 у місцеперебуванні дитини. Разом із тим він не спростовує факту попереднього залишення двомісячної дитини без належного та відповідального нагляду.

Відповідно до акта проведення оцінки рівня безпеки дитини від 09 вересня 2026 року на момент виявлення дитини батьки або законні представники поруч були відсутні, дитина перебувала у громадському місці. У документі також зафіксовано ознаки неналежного забезпечення харчування дитини та зазначено, що дитина була голодною, у зв`язку із чим її нагодували молочною сумішшю. При цьому тілесних ушкоджень та ознак фізичного насильства щодо дитини не виявлено.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Снігур Володимир Миколайович - подав письмове клопотання про закриття провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Захисник зазначив, що в протоколі не конкретизовано, який саме передбачений законом батьківський обов`язок порушила ОСОБА_1 ; твердження про залишення дитини без нагляду суперечить повідомленню про залишення дитини біля заявниці; факт алкогольного сп`яніння не підтверджений результатами медичного огляду, лабораторного дослідження або перевірки спеціальним технічним засобом. Також захисник послався на відсутність у дитини тілесних ушкоджень, розбіжності між окремими документами, подальше звернення ОСОБА_1 до поліції з метою встановлення місцеперебування дочки та відсутність доказів систематичного ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Оцінюючи ці доводи, суд виходить із такого.

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала пояснення захисника.

Частина перша статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей. Санкція цієї норми передбачає попередження або накладення штрафу.

За змістом ч.2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я та безпечні умови життя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Виконання цих обов`язків щодо двомісячної дитини передбачає постійний належний нагляд, своєчасне годування та недопущення залишення немовляти у небезпечних або невизначених умовах.

Суд не погоджується з доводом захисника про те, що перебування біля дитини сторонньої особи автоматично підтверджує забезпечення належного нагляду. Матеріали не містять доказів того, що ОСОБА_3 добровільно погодилася прийняти дитину під свою відповідальність, була обізнана про тривалість відсутності матері або мала можливість забезпечити потреби двомісячної дитини. Навпаки, вона негайно звернулася до поліції, що свідчить про несподіване та неузгоджене залишення дитини.

Відсутність медичного огляду не дозволяє суду встановити конкретний ступінь алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 . Однак притягнення її до відповідальності ґрунтується не на самому факті вживання алкоголю, а на сукупності встановлених дій: залишенні двомісячної дитини у громадському місці без належно організованого нагляду, відсутності матері на момент прибуття відповідних служб та виявленні ознак неналежного забезпечення харчування дитини.

Доводи захисника про необхідність підтвердження систематичного характеру ухилення також не ґрунтуються на змісті частини першої статті 184 КУпАП. Систематичність або повторність не визначена законом як обов`язкова ознака правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті. Повторне вчинення порушення протягом року утворює окрему кваліфікуючу ознаку, передбачену частиною другою статті 184 КУпАП.

Повідомлення заявниць, рапорти працівників поліції, відомості про звернення на лінію «102», протокол про адміністративне правопорушення та акт оцінки рівня безпеки дитини узгоджуються щодо суттєвих обставин. Наявні відмінності у визначенні приблизного віку дитини або окремих деталей поведінки матері не спростовують факту залишення двомісячної дитини та відсутності біля неї законного представника на момент прибуття працівників відповідних служб.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При цьому матеріали містять посилання працівників поліції на відеозаписи з нагрудних камер, однак самі відеозаписи суду не надано. Тому суд не використовує їхній зміст як самостійний доказ і не робить висновків щодо обставин, які могли бути зафіксовані виключно на таких записах.

Оцінивши надані докази в сукупності, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у неналежному виконанні обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання малолітньої дитини доведена поза розумним сумнівом, а її дії правомірно кваліфіковані за частиною першою статті 184 КУпАП.

Вирішуючи питання про вид адміністративного стягнення, суд ураховує характер правопорушення, вік дитини, ступінь вини ОСОБА_1 , відсутність відомостей про попереднє притягнення її до адміністративної відповідальності за аналогічні дії, відсутність установленої шкоди здоров`ю дитини, а також подальше самостійне звернення матері до поліції з метою з`ясування місцеперебування дочки.

За таких обставин суд вважає достатнім застосувати найменш суворе стягнення, передбачене санкцією частини першої статті 184 КУпАП, у виді попередження.

Керуючись статтями 33, 40-1, 184, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді попередження.

У задоволенні клопотання захисника - адвоката Снігура Володимира Миколайовича - про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом десяти днів із дня її винесення.

Суддя Л.В. Комаревцева